Ухвала

від 11.06.2018 по справі 820/4362/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 червня 2018 року

Київ

справа №820/4362/17

Касаційне провадження №К/9901/51362/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного 27.02.2018 у справі №820/4362/17 за позовом Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Дочірне підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у вересні 2017 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2017 №0000741316, №0000751316.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 14.12.2017 позовні вимоги задовольнив.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 27.02.2018 залишив постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 без змін.

Головне управління ДФС у Харківській області 17.05.2018 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного 27.02.2018. Також, до касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.

При вирішенні питання щодо поважності наведених скаржником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з такого.

Як вбачається з оскарженої постанови Харківського апеляційного адміністративного 27.02.2018, вказане судове рішення набрало законної сили з дати прийняття.

Згідно з частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент ухвалення постанови Харківського апеляційного адміністративного 27.02.2018) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Таким чином, останнім днем подання касаційної скарги в межах встановленого частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку з урахуванням вихідних та святкових днів, був день із датою 29.03.2018.

Касаційну скаргу податковим органом подано 17.05.2018, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного скарження при поданні касаційної скарги відповідач вказує на те, що вперше звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах строку, встановленого процесуальним законом.

Так, ухвалою Верховного Суду від 25.04.2018 (К/9901/46674/17) Головному управлінню ДФС у Харківській області повернуто касаційну скаргу, у зв'язку з неусуненням недоліків касаційної скарги, встановлених ухвалою про залишення касаційної скарги без руху (щодо надання документу про сплату судового збору).

При зверненні із касаційною скаргою вдруге 17.05.2018 податковим органом долучено до касаційної скарги документ про сплату судового збору.

Головне управління ДФС у Харківській області як на підставу для поновлення строку касаційного оскарження вказує на те, що відсутність бюджетних асигнувань призначені для сплати судового збору слугувала об'єктивною підставою пропуску строку касаційного оскарження.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту б частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.20117) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення вперше поданої касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання наведених підстав пропуску строку касаційного оскарження поважними.

Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції:

обґрунтоване клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Касаційного адміністративного суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного 27.02.2018 у справі №820/4362/17 за позовом Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту и підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна

Л.І.Бившева

В.В.Хохуляк