Рішення

від 28.02.2018 по справі 826/1876/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2018 року письмове провадження № 826/1876/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Рамбурс"

до Офісу великих платників податків ДФС України,

про скасування податкових повідомлень-рішень

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Рамбурс" звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, Прийняті відповідачем стосовно ПРАТ РАМБУРС № 0000034109 від 16 січня 2017 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком 957,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000044109 від 16 січня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на 2 078 648,50.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками акта перевірки та вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки викладені в Акті, твердження протирічать один одному та додатково підтверджують, що під час складання Акту співробітниками податкового органу, в порушення вимог чинного законодавства, не викладено чітко, об'єктивно та в повній мірі факти виявлених порушень податкового законодавства ПРАТ РАМБУРС , із посиланням на первинні або інші документи які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях. Зокрема повідомив, що до перевірки надано договори, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, товарно - транспортні накладні, копії вантажно - митних декларацій, проте, не надано податкові накладні, які мали бути виписаними до видаткових накладних від 01.08.2014 року № 729, від 02.08.2014 №730 та від 03.08.2014 №733 на загальну суму 542 945,20 грн.

Також, встановлено невідповідність у кількості реалізованого зерна ТОВ Темп , який є власником зерна, відповідно даних ДП Держреєстри України , згідно яких підприємство здійснювало їх зберігання у відповідному періоді.

З урахуванням положень частини 6 статті 128 КАС України судом ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У період з 21.11.2016 р. по 09.12.2016р. співробітниками Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проводилась позапланова виїзна документальна позапланова виїзна перевірка ПРАТ РАМБУРС код ЄДРПОУ 22936378 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ ТЕМП (код ЄДРПОУ: 21551974) за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р.

За результатами перевірки контролюючим органом було складено акт перевірки Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПРАТ РАМБУРС (код ЄДРПОУ 22936378) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ ТЕМП (код ЄДРПОУ: 21551974) за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р.у висновках якого встановлено наступні порушення п.п.44.1 ст. 44, п.138.1.1., п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, п.п 139.1.9 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-У із змінами та доповненнями, а саме: підприємством неправомірно віднесено до складу втрат у 2014 році витрати, пов'язані з придбанням товарів у ТОВ "Темп" на суму 35 226 392,24 грн., що призвело до заниження об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності на суму 35 226 392,24 грн. в т.ч. завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 25 987 957, 00 грн., заниження об'єкта оподаткування на суму 9 238 435,24 грн. та як наслідок, заниження податку на прибуток за 2014 рік на суму 1 662 918, 34 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.01.17 р:

№ 0000034109 яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 25 987 957,00 грн.;

№ 0000044109 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 078647,50 грн.;

Вважаючи, що податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм податкового законодавства, є протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду про їх скасування в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин, суд виходить з наступного.

Податковим органом, перевіркою обліку податку на прибуток встановлено, що за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 ПрAT Рамбурс (код ЄДРДОУ 22936378) задекларовано дохід у сумі 1 547 534 197 грн. Перевіркою повноти визначення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 не встановлено їх заниження завищення по взаємовідносинах з ТОВ Темп (код ЄДРПОУ 21551974).

За період з 01.01.2014 по 31.12.2014 ПрАТ Рамбурс (код ЄДРПОУ 22936378) задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 1 573 522 154 грн.

Перевіркою повноти визначення витрат що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 встановлено їх завищення всього у сумі 35 226 392,24 грн.

Так, перевіркою відображених у рядку 04 Декларації Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування показників за період 01.01.2014 по 31.12.2014 у загальній сумі 1 573 522 154 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із придбання зернових культур (кукурудзи 3-го класу, пшениці 1 класу, пшениці 2 класу, пшениці 3 класу, пшениці 4 класу, пшениці 5 класу, пшениці 6 класу, ріпаку) ТОВ Темп на загальну суму 36 832 248,13 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника по взаєморозрахункам з вищевказаним контрагентом за 01.01.2014 року по 31.12.2014 року податковим органом встановлено завищення задекларованих позивачем показників витрат у сумі 35 226 392,24 грн.

Судом, з наданих позивачем копій первинних документів, встановлено, що у період з 21 березня 2014 року по 25 грудня 2014 року на підставі укладених договорів поставок № 70/-15-14 від 21.03.14; № 128/-15-14 від 07.04.14; № 266 від 05.07.14; 267 від 05.07.14; № 275-1/-8-14 від 05.07.14; № 324 від 05.07.14; № 315/-8-14 від 07.07.14 №317 від 06.07.14; № 342/-15-14 від 08.07.2014; № 353/-8-14 від 07.07.14; № 412/-8-14 від 09.07.14; № 456/-[8]-14 від 14.07.14; № 462/-[8]-14 від 14.07.14; № 478/-8-14 від 14.07.14; № 473/-8-14 від 14.07.14; №514/-8-14 від 14.07.14; № 532/-8-14 від 17.07.14; № 528/-8-14 від 16.07.14; №591/-8-14 від 18.07.14; № 552/-[8]-14 від 17.07.14; № 675/-[8]-14 від 21.07.14; № 687/-8-14 від 21.07.14; № 704/-8-14 від 23.07.14; №826/-8-14 від 23.07.14; №872/-[8]-14 від 29.07.14; № 918/-[8]-14 від 31.07.14; № 958/-8-14 від 31.07.14; № 995/-[8]-14 від 04.08.14; № 1016 від 05.08.2014; № 1043 від 04.08.14; 1072 від 06.08.14; 1081 від 06.08.14; № 1066 від 05.08.14; №1118/-[22]-14 від 06.08.2014; №1115/-[22]-14 від 06.08.14; № 1188/-[22]-14 від 07.08.14; №1147/-[22]-14 від 07.08.14; № 1218/-[22]-14 від 07.08.14; № 1161/-[22]-14 від 07.08.14; № 1275/-[22]-14 від 12.08.2014; № 1294/-[22]-14 від 14.08.14; №1383/-[22]-14 від 22.08.2014; №1423/-[22]-14 від 27.08.14; № 1460/-[22]-14 від 28.08.14; № 1473 від 28.08.14; № 1495/-22-14 від 29.08.14; № 1522/-22-14 від 29.08.14; № 1505/-22-14 від 29.08.14; № 1525/-22-14 від 29.08.14; №l568/-22-14 від 01.09.14; №1576/-22-14 від 03.09.14; №1641/-22-14 від 05.09.14; №1657/-22-14 від 08.09.14; № 1692/-22-14 від 09.09.14; № 1718/-[22]-14 від 09.09.14; №1730/-[22]-14 від 11.09 2014; №1768/-22-14 від 12.09.14; № 1774/-[22]-14 від 13.09.14; № 1828/-22-14 від 17.09.14; № 1845/22-14 від 17.09.14; №1860/-22-14 від 18.09.14; № 1855/-[22]-14 від 19.09.14; № 1871/-[22]-14 від 19.09.14; № 1924/-[22]-14 від 24.09.14; № 1962/-22-14 від 24.09.14; № 1956 від 25.09.14; № 2015/-22-14 від 25.09.14; № 2015/-[22]-14 від 25.09.14; №2001/-[22]-14 від 25.09.14; № 2071/-[22]-14 від 30.09.14; № 2102/-22-14 від 01.10.14; № 2120/-[22]-14 від 01.10.14; №2178/-[22]-14 від 03.10.14; № 2270/-[22]-14 від 08.10.14; № 2273/-[22]-14 від 07.10.14; № 2300/-22-14 від 09.10.14; № 2368/-[22]-14 від 12.1014; № 2346/-[22]-14 від 13.10.14; № 2359/-[22]-14 від 14.10.14; № 2451/-22-14 від 16.10.14; №2461/-[22]-14 від 18.10.14; № 2479/-[22]-14 від 17.10.14; №2513/-22-14 від 19.10.14; № 2578/-[22]-14 від 21.10.14; № 2608/-22-14 від 23.10.14; № 2634/22-14 від 24.10.14; № 2677/4221-14 від 23.10.14; № 2654/-22-14 від 24.10.14; №2667/-[22]-14 від 25.10.14; №2633/-[22]-14 від 26.10.14; № 2751/-[22]-14 від 31.10.14; №2807/-22-14 від 01.11.14; №2834/-[22]-14 від 02.11.14; № 2848/422]-14 від 03.11.14; 2969/-22-14 від 05.11.14; № 2924/-22-14 від 06.11.14; № 2941/-[22]-14 від 06.11.14; № 29 - 22-14 від 08.11.14; № 2913/-22-14 від 08.11.14; № 2979/-[22]-14 від 08.11.14; №3012/-[22]-14 від 09.11.14; №3028/-[22]-14 від 09.11.14; №3038/-22-14 від 10.11.14 №3055/-22-14 від 10.11.14; № 3085/-22-14 від 12.11.14; № 3092/-22-14 від 12.11.14; №3105/-22-14 від 11.11.14; №3131/-22-14 від 12.11.14; №3143/-22-14 від 13.11.14; №3142 від 16.11.14 № 3282/-22-14 від 26.11.14; № 3345/-[22]-14 від 28.11.14; № 3296/-[22]-14 від 30.11.14; № 3328/-[22]-14 від 30.11.14; № 3359/-[22]-14 від 01.12.14; № 3364/-22-14 від 01.12.14; №3500/-22-14 від 09.12.14; № 3566/-[22]-14 від 12.12.14; № 3538/-22-14 від 13.12.14; № 3586/-[22]-14 від 15.12.14; № 3597/-[22]-14 від 14.12.14; № 3601/-[22]-14 від 16.12.14; № 3621 від 17.12.14; № 3639 від 18.12.14; № 3646/-22-14 від 20.12.14; № 3669/-[22]-14 від 22.12.14; № 3715/-[22]-14 від 23.12.14; № 3737/-[22]-14 від 23.12.14; № 3776 від 26.12.14 року; № 3816/-[22]-14 від 25.12.14 року ТОВ ТЕМП (код ЄДРПОУ: 21551974) поставило ПРАТ РАМБУРС пшеницю 2,3,4,5,6 класів, кукурудзу 3 класу та насіння ріпаку на загальну суму: 36 832 248,13 гривень (т. ІІ а.с 62-195).

За результатами поставки товару були складені видаткові накладні, згідно яких товар було передано від постачальника позивачу, найменування товару із зазначенням його класу, кількість та вартість поставленого товару та податкові накладні (т. ІІ а.с. 196-250, том ІІІ, а.с.1-250, том. ІV а.с. 1-102).

Відповідно до умов наданих копій укладених договорів між позивачем та ТОВ ТЕМП , останні передбачали здійснення поставки товару відповідно до умов DAP Incoterms 2010, а саме, обов'язок транспортування товару до місць поставки повністю покладається на ТОВ ТЕМП . Відтак, поставка вважалась здійсненною з моменту передачі покупцеві товару у місці поставки, визначеному чинним договором.

Виконання вищезазначених договорів, підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень, відповідно до яких ПрАТ Рамбус здійснив оплату за поставлений товар шляхом безготівкового перерахуванням коштів на поточний рахунок ТОВ ТЕМП , що підтверджується платіжними дорученнями (том. ІV а.с. 106 - 208).

Також Позивачем надано копії товарно - транспортних накладних щодо поставки спірного товару (том. ІV а.с. 209 - 249, том V а.с. 1 - 250ётом. VІ а.с. 9 -140).

З матеріалів справи вбачається, що придбану сільськогосподарську продукцію у ТОВ ТЕМП , ПРАТ РАМБУРС надалі реалізувало третім особам - ТОВ ІМГ ХОЛДИНГ , ТОВ ЛИПОВЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР та Компанією не резидентом GLOBAL COMMODITIES AND TRADING LLP, тобто частково здійснило експорт придбаного товару. На підтвердження чого позивач надав копії вантажно-митних декларацій з відмітками митниці про перетин товаром кордону України.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього ж Закону визначено, що первинний документ як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи з вказаних норм податкового законодавства, до складу витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Позивачем сформовано витрати на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, отриманих від його контрагента, що відповідає вищенаведеним вимогам законодавства.

За приписами п.п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то, залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У даному випадку наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, які складені за результатами проведених операцій з дотриманням вимог законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

З аналізу вищенаведених норм Податкового кодексу України слідує, що підставою для включення витрат з придбання товарів (отримання робіт, послуг) до складу валових з метою обчислення об'єкта оподаткування є належним чином оформлені розрахункові, платіжні та інші первинні документи.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Згідно з частиною другою статті 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9 Закон №996-XIV).

Разом з тим, укладені договори не визнані у встановленому законом порядку недійсним, інших відомостей, які б свідчили, зокрема, про необґрунтоване віднесення до складу витрат спірних сум, контролюючим органом не наведено.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 27.10.2015 року у справі № 826/661/14 (№ 21-1539а15).

Водночас, позивач як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства, - то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, які містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірними.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо контролюючий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, які містяться у таких документах.

Доводи контролюючого органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, на які посилається податковий орган. Однак під час розгляду справи відповідачем доказів на підтвердження своєї позиції суду не надано.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо формування відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Таким чином, проаналізувавши викладені норми та обставини, суд дійшов висновку про помилковість висновків відповідача та, які наслідок, протиправність оскаржуваних рішень.

Висновки контролюючого органу про неправомірність формування позивачем витрат та податку на прибуток ґрунтуються на підставі лише тих даних, які містяться в закритих інформаційних базах, до матеріалів справи не додано доказів про законність створення таких баз та не підтверджено належними доказами внесення до цих баз відомостей, що відображені в акті перевірки.

Крім того, при оцінці первинних документів, що підтверджують фактичне здійснення операцій позивача із контрагентом не внесено до акту перевірки висновків, щодо змісту цих первинних документів та причини неврахування зазначених в документах господарських операцій. Зокрема, податковим органом не спростовано належними доказами того факту, що підприємство понесло витрати на придбання товарів, шляхом перерахування безготівкових коштів через установу банку, що додатково вказує на протиправність оскаржуваних рішень.

Зважаючи на документальне підтвердження формування позивачем витрат та податку на прибуток за результатами здійснення господарської діяльності з його контрагентом за перевіряємий період, а також використання придбаних товарів підприємством у власній господарській діяльності, подальшу їх реалізацію, контролюючим органом безпідставно донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток та зменшено розмір від'ємного значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень про донарахування позивачу податку на прибуток та зменшення розміру від'ємного значення по взаємовідносинах з ТОВ ТЕМП , тому суд вважає за необхідне скасувати спірні податкові повідомлення рішення.

Із системного аналізу вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов приватного акціонерного товариства РАМБУС до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Рамбурс" (код ЄДРПОУ 22936378, 04116, м. Київ, просп. Перемоги, 20) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 січня 2017 року №0000034109 та № 0000044109.

Судові витрати в сумі 31 179,71 грн. присудити на користь Приватного акціонерного товариства "Рамбурс" (код ЄДРПОУ 22936378, 04116, м. Київ, просп. Перемоги, 20) за рахунок Державного бюджету України. Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС України (код з ЄДРПОУ 3440996).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій