Ухвала

від 02.11.2018 по справі 826/1876/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 листопада 2018 року

Київ

справа №826/1876/17

касаційне провадження №К/9901/61724/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А.

розглянув матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018 у справі №826/1876/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "РАМБУРС" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2017,

В С Т А Н О В И В:

До Верховного Суду 06.09.2018 надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018.

Верховний Суд ухвалою від 27.09.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частин четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на надання документу про сплату судового збору, та на підставі вимог частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням інших підстав та наданням доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

На виконання вимог ухвали від 27.09.2018 скаржником надіслано суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку касаційного оскарження, в якій порушено питання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

У вказаній заяві податковий орган посилається на те, що фактичною перешкодою для сплати судового збору за подання касаційної скарги стала відсутність можливості здійснити сплату судового збору в межах встановленого процесуальним законом строку касаційного оскарження через відсутність коштів, тобто посилається на ті ж самі підстави, які були визнані Верховним Судом ухвалою від 27.09.2018 неповажними. При цьому інші підстави, які були об'єктивною перешкодою для вчинення процесуальної дії після сплати судового збору, відповідач не наводить.

Наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Аналіз положень статтей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку, зокрема виконавши вимогу про надання документу про сплату судового збору. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору №826/1876/17 у справі фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і т.д.

Враховуючи те, що встановлений строк касаційного оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018 закінчився 16.07.2018, а також факт повторного звернення відповідача до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, для обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження податковому органу слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов'язку зі сплати судового збору у справі №826/1876/17 з моменту виникнення права на касаційне оскарження.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для поновлення строку касаційного оскарження. Питання про сплату судового збору державними органами, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, врегульовано пунктом 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 №484-VIII, в якому покладено обов'язок щодо забезпечення відповідного фінансування державних органів на Кабінет Міністрів України.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторній заяві про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.

В обґрунтування клопотання про продовження строку для усунення недоліків скаржник посилається на обмежене фінансування з державного бюджету для сплати судового збору, у зв'язку із зупиненням операцій на рахунках відповідача.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Податковим органом не надано доказів вчинення будь-яких дій (зокрема, безпосереднє звернення до органу казначейства чи вищестоящого податкового органу з обґрунтуванням доцільності касаційного оскарження судових рішень у справі №826/1876/17 та вимогою виділення коштів для сплати судового збору), спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі №826/1876/17 фінансування з Державного бюджету України. Крім того, не зазначено в який строк недоліки касаційної скарги щодо здійснення такої сплати можуть бути усунуті.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Офісу великих платників податків ДФС у задоволенні клопотання про поновлення строку касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2018 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018 у справі №826/1876/17.

2. Відмовити Офісу великих платників податків ДФС в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2018 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018 у справі №826/1876/17.

3. Відмовити Офісу великих платників податків ДФС у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018 у справі №826/1876/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "РАМБУРС" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2017.

4. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева І.А.Гончарова