Ухвала

від 27.02.2018 по справі 910/1026/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 27.02.2018Справа № 910/1026/18 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фуд-Процесинг Інсталейшн» до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Шульц-Бревері» простягнення 58182,81 грн Суддя Смирнова Ю.М. Без виклику учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фуд-Процесинг Інсталейшн» звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Шульц-Бревері» умов укладеного між сторонами договору поставки №01/08/2015 від 01.08.2015 в частині здійснення розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого позивач вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача 25% річних у розмірі 40028,20 грн та інфляційних втрат у розмірі 18154,61 грн (за період прострочення з 01.04.2017 по 26.01.2018). Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2018 відкрито провадження у справі №910/1026/18 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю «Фуд-Процесинг Інсталейшн» подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт на будь-яке рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Шульц-Бревері», що знаходиться за адресою: 03062, м.Київ, вул. Екскаваторна, 24, та на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Шульц-Бревері», що обліковуються на розрахунковому рахунку №26002052625133, відкритого у Філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «Приватбанк» Київ (МФО 230649). Заява мотивована тим, що відповідач, порушуючи вимоги ст. 265 Господарського кодексу України, ухиляється від виконання своїх обов'язків, а також не виконує рішення суду, яким присуджено до стягнення на користь позивача основну заборгованість за договором поставки №01/08/2015 від 01.08.2015. Наведене, за твердженням позивача, свідчить про наявність підстав вважати, що відповідач намагатиметься відчужити належне йому майно або зняти кошти з зі своїх поточних рахунків у банках, що зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2)  забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4)  забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5)  зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Згідно з ч. 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів. Отже, з положень 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Суд відзначає, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. При цьому, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Однак, звертаючи до суду із даною заявою, позивач не навів (та не надав доказів існування) фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, про застосування яких просить позивач. Так, посилаючись на те, що відповідач намагатиметься відчужити належне йому майно або зняти кошти зі своїх поточних рахунків, позивач не надав жодних доказів вчинення відповідачем будь-яких реальних дій, спрямованих на відчуження свого майна. З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів існування обставин, які в розумінні ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд-Процесинг Інсталейшн» задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 136 – 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд У Х В А Л И В : 1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд-Процесинг Інсталейшн» про забезпечення позову відмовити. 2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом 10 днів з дня складення ухвали.          Суддя                                                                                                         Ю.М. Смирнова