Постанова

від 23.07.2018 по справі 910/1026/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2018 р. Справа№ 910/1026/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Зеленіна В.О.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.,

представників сторін:

від позивача Пустовіт П.О.

від відповідача не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Щульц-Бревері"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 (повний текст складено 16.04.2018)

по справі №910/1026/18 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд-Процесинг Інсталейшн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Щульц-Бревері"

про стягнення 58 182,81 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фуд-Процесинг Інсталейшн" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Щульц-Бревері" про стягнення 58 182,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Шульц-Бревері" умов укладеного між сторонами договору поставки № 01/08/2015 від 01.08.2015, в частині здійснення розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого позивач вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача 25% річних у розмірі 40028,20 грн та інфляційних втрат у розмірі 18154,61 грн (за період прострочення з 01.04.2017 по 26.01.2018).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 по справі №910/1026/18 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Щульц-Бревері" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд-Процесинг Інсталейшн" 25% річних у розмірі 40 028, 20 грн, інфляційні втрати у розмірі 18 154,61 грн та судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем не спростовано факту прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором поставки №01/08/2015 ПМ від 01.08.2015 у вказаний період.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Щульц-Бревері" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 скасувати та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що наданий позивачем примірник договору поставки №01/08/2015 ПМ від 01.08.2015 який надав позивач до суду, в якості доказу, відрізняється від примірника відповідача, в зв'язку з чим є неналежним доказом. Крім того, зазначає про безпідставність посилань на рішення по справах №910/21353/16 від 21.03.2017 та №910/5789/17, оскільки останні не містять посилань щодо стягнення сум за договором №01/08/2015 ПМ від 01.08.2015. Також, апелянт звертає увагу, що відповідно до тексту договору (п. 9.4) передбачено оплату 2% річних, а не 25% річних, як зазначає позивач.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення, відкрито апеляційне провадження по справі №910/1026/18, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників апеляційного провадження.

07 червня 2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Щульц-Бревері" до суду надійшла заява про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 розгляд справи №910/1026/18 призначено 23.07.2018.

27 червня 2018 року представником відповідача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів подано відзив на апеляційну скаргу.

Розпорядженням від 19.07.2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з перебуванням суддів Калатай Н.Ф. та Пашкіної С.А. у відпустці.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2018, в зв'язку з перебуванням суддів Калатай Н.Ф. та Пашкіної С.А. які не є головуючими суддями у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя - Сітайло Л.Г. судді:Зеленін В.О., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2018 колегією суддів, в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Щульц-Бревері" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 по справі №910/1026/18 до свого провадження.

В судове засідання 23.07.2018 з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

01 серпня 2015 року між "Фуд-Процесинг Інсталейшн" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шульц-Бревері" (покупець) укладено договір поставки №01/08/2015ПМ (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору, постачальник зобов'язується передати, або виготовити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в кількості і асортименті та за ціною, що визначається сторонами у відповідних додатках (специфікаціях) до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 194156,75 грн.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором належним чином не виконав, в передбаченому договором порядку та строк не здійснив в повному обсязі оплату поставленого йому товару, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 194156,75 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 по справі №910/21353/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2017 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.06.2018, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шульц-Бревері" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд-Процесинг Інсталейшн" заборгованість за поставлений товар в розмірі 194156,75 грн.

В подальшому, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача за неналежне виконання умов Договору поставки №01/08/2015 ПМ від 01.08.2015 пеню в сумі 26134,49 грн, штраф в розмірі 19415,67 грн, втрати від інфляції в сумі 14438,79 грн та 25% річних в сумі 24770,73 грн за період з дат виникнення прострочення про кожній із видаткових накладних по 31.03.2017.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2017 по справі №910/5789/17 вказані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд-Процесинг Інсталейшн" задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача, зокрема, втрати від інфляції в сумі 14438,79 грн та 25% річних в сумі 24770,73 грн.

Так, в зв'язку з невиконанням відповідачем основного зобов'язання позивач просить стягнути 25% річних та інфляційних втрат починаючи з 01.04.2017.

За приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 року у справі №6-49цс12, від 24 жовтня 2011 року у справі №6-38цс11).

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постановах від 20 грудня 2010 року у справі №3-57гс10, від 4 липня 2011 року у справі №3-65гс11, від 12 вересня 2011 року у справі №3-73гс11, від 24 жовтня 2011 року у справі №3-89гс11, від 14 листопада 2011 року у справі №3-116гс11, від 23 січня 2012 року у справі №3-142гс11, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Належних та допустимих доказів виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 по справі №910/21353/16 та сплати заборгованості за Договором поставки №01/08/2015 ПМ від 01.08.2015 в розмірі 194156,75 грн відповідачем не надано.

При цьому, колегія суддів зазначає, що доводи викладені в апеляційній скарзі фактично зводяться до переоцінки фактів встановлених рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 по справі №910/21353/16 та №910/5789/17 від 15.05.2017, які набрали законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Колегія суддів перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, який складено арифметично вірно, прийшла до висновку про його обґрунтованість.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення суду ухвалено відповідно до вимог матеріального та процесуального права, а обставини, які встановлені апеляційною інстанцією не призвели до неправильного вирішення спору місцевим господарським судом, в зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Щульц-Бревері" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 по справі №910/1026/18 без змін.

2.Матеріали справи №910/1026/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24.07.2018.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.О. Зеленін

Б.О. Ткаченко