Рішення

від 26.02.2018 по справі 910/20906/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.02.2018Справа № 910/20906/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтергал-Буд

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укр меблі

про стягнення 987928,13 грн.

Представники сторін:

від позивача: Мартинюк Н.В., Скрипник С.В., за довіреностями;

від відповідача: Щербак Н.А., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтергал-Буд звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Укр меблі про стягнення 987928,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором підряду № ГУ281016 від 28.10.2016, внаслідок чого позивачем заявлено вимоги про повернення передоплати в розмірі 286925,00 грн. та сплату штрафних санкцій у розмірі 701 003,13 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2017 порушено провадження у справі №910/20906/17, зобов'язано сторін надати свої пояснення щодо поданого позову, заперечення до відзиву та призначено розгляд справи на 18.12.2017.

01.12.2017 представником відповідача подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

18.12.2017 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст.12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2017 підготовче засідання у справі № 910/20906/17 призначено на 22.01.2018.

11.01.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи та відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що відповідачем було виконано комплекс робіт з виготовлення, доставки та монтажу обладнання на об'єкті в липні 2017 року, оскільки представником позивача Заікою Олександром в телефонному режимі повідомлено відповідача про необхідність відкладення робіт, в зв'язку з чим, лише в червні відповідачем здійснено ряд дій з метою виконання зобов'язання за Договором. Відповідач також зазначає, що роботи з монтування меблів здійснювалися за Договорами субпідряду, укладеними з виконавцями (збірниками меблів), за якими підписані акти виконаних робіт 25.06.2017. Таким чином, відповідач зазначає, що у червні роботи згідно договору були виконані у повному обсязі, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року № 4, підписаний з боку позивача в особі його представника з відділу технічного нагляду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на суму 387 559,97 грн. Також, відповідач зазначив, що лист про розірвання Договору не був отриманий відповідачем, а відтак, не можливо вважати Договір підряду розірваним у виконання п. 13.4 даного Договору.

22.01.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

22.01.2018 представником відповідача подано клопотання про виклик свідка, клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, клопотання про продовження строку підготовчого провадження, клопотання про витребування доказів.

У судове засідання 22.01.2018 представники сторін з'явились.

У судовому засіданні 22.01.2018 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02.02.2018.

30.01.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача подано заперечення на клопотання про витребування доказів, заперечення на клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, заперечення на клопотання про виклик свідка та відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що надана в суд як доказ копія Акту виконаних робіт, що в бухгалтерському обліку є первинним документом не підписана уповноваженою особою позивача. Позивач зазначив також, що відповідно до положень розділу 6 Договору підряду та положень розділу 33 ГК України, ст. 853 ЦК України, після виконання робіт підрядник готує два примірника Акта виконаних робіт та направляє їх замовнику, однак, як зазначив позивач на даний час не отримував Акт виконаних робіт за Договором підряду.

У судове засідання 02.02.2018 представники сторін з'явились.

За наслідками розгляду клопотання представника відповідача про виклик свідка, суд відмовив у задоволенні поданого клопотання, постановивши протокольну ухвалу з наступних підстав.

Відповідно до ст. 89 ГПК України, свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. При цьому, ч.4 ст.88 ГПК України визначено, що заява свідка, у якій за змістом ч. 1 ст.88 ГПК України, викладаються показання свідка, має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів. Відповідач подає докази у строк, визначений ч.3 ст.80 ГПК України разом з поданням відзиву.

Проте, ані до відзиву, ані до клопотання про виклик свідка, поданих відповідачем, не додано відповідних заяв осіб, які відповідач просить викликати в судове засідання, тому на даний час відсутні підстави сумніватись у їх показах, які фактично не надавались.

За наслідками розгляду клопотання представника відповідача про витребування доказів, суд залишив вказане клопотання без задоволення, постановивши протокольну ухвалу з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом, яке повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу, а отже, оскільки відповідач не подав клопотання про витребування доказів разом з відзивом, поданим до суду 11.01.2018, клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, в зв'язку з чим, суд залишає його без задоволення. При цьому, суд враховує, що будь-яких клопотань про продовження процесуальних строків, означене клопотання, із обґрунтуванням неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, не містить.

В свою чергу, клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, суд також залишив без задоволення, постановивши протокольну ухвалу з підстав викладених вище, а також виходячи з приписів ч. 3 ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР.

За приписами п. 3 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадку, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09.02.2018.

07.02.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача подано розрахунок штрафних санкцій.

08.02.2018 представником відповідача подано клопотання про витребування доказів та заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач зазначив, що враховуючи повне виконання робіт з боку відповідача, директором останнього було передано на підпис два примірника Акта виконаних робіт, однак, підписаний акт позивач відповідачу так і не повернув. Відповідач зазначає, що посилання відповідача на відсутність акту не відповідають дійсності, оскільки Акт № 4 на суму 387 559,97 грн. містить візи (підписи) осіб, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 які, як повідомлено відповідачу, від імені позивача є працівниками технічного нагляду ТОВ БК Інтергал-Буд і перед прийняттям робіт генеральним директором мають поставити свої візи, які підтвердять виконання робіт з боку відповідача в повному обсязі. Також, відповідач зазначає, що факт виконання свої обов'язків по Договору підряду з боку відповідач підтверджуються фотокопіями вбудованих кухонь.

У судове засідання 09.02.2018 представники сторін з'явились.

Суд дослідивши подані матеріали, визнав клопотання відповідача щодо витребування доказів необґрунтованим, оформленим з порушенням вимог ст. 81 Господарського процесуального кодексу України та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки, відповідачем не наведено, які саме обставини можуть підтвердити ці докази (або аргументи, які вони можуть спростувати), а також не доведено, що відповідні обставини входять до предмету доказування у даній справі. Крім того, відповідачем не підтверджено неможливості отримати вказані в клопотанні докази самостійно.

Крім того, у клопотанні про витребування доказів, відповідачем було також заявлено клопотання про призначення судової експертизи, в обґрунтування якого, відповідачем зазначено, що з метою підтвердження факту виконання робіт відповідачем за адресою: вул. Леніна, 1 в с. Гатне, Києво-Святошинського району Київської області у квартирах 3, 21, 23, 24, 25, 81, 83, 84, 85, 111 на першому поверсі; квартирах № 5, 7, 26, 28, 31, 87, 89, 90, 114, 115 на другому поверсі; № 10, 11, 32, 33, 34, 35, 37, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 117, 119 на третьому поверсі; № 12,13, 38, 39, 40, 41, 42, 122, 123 на четвертому поверсі, відповідач просить призначити судову експертизу, яку доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експертів поставити наступні питання:

- Чи виконані роботи з встановлення меблів згідно специфікацій договору підряду № ГУ281016 від 28.10.2016 у квартирах № 3, 21, 23, 24, 25, 81, 83, 84, 85, 111 на першому поверсі; квартирах № 5, 7, 26, 28, 31, 87, 89, 90, 114, 115 на другому поверсі; № 10, 11, 32, 33, 34, 35, 37, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 117, 119 на третьому поверсі; № 12,13, 38, 39, 40, 41, 42, 122, 123 на четвертому поверсі?

- Якщо виконані, то зазначити період виконання?

- Чи застосовано фрезу 8 мм на фасадах у виконані робіт зі встановлення у № 3, 21, 23, 24, 25, 81, 83, 84, 85, 111 на першому поверсі; квартирах № 5, 7, 26, 28, 31, 87, 89, 90, 114, 115 на другому поверсі; № 10, 11, 32, 33, 34, 35, 37, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 117, 119 на третьому поверсі; № 12,13, 38, 39, 40, 41, 42, 122, 123 на четвертому поверсі?

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Проте, відповідачем за сукупністю умов, які визначенні положеннями ст.99 ГПК України не доведено суду щодо необхідності в даних правовідносинах спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити обставини справи неможливо. Крім того, слід зауважити, що висновок судового експерта для господарського суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється господарським судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу (ст.104 ГПК України).

Також, суд враховує те, що предметом доказування у даній справі є встановлення факту наявності чи відсутності підстав для повернення попередньої оплати та прострочення відповідачем термінів виконання робіт, при цьому, суд зазначає, що відповідач не навів достатнього обґрунтування для призначення у справі експертизи, оскільки встановлена як законом так і Договором необхідність складення Акту виконаних робіт передбачає можливість самостійного надання ним відповідної інформації та підтверджуючих доказів виконання за Договором робіт, в зв'язку з чим відсутня необхідність в призначенні та проведенні експертизи.

Крім того, суд враховує, що експертиза, призначити яку просить відповідач має відбуватись за наслідками огляду значної кількості квартир, в яких проживають громадяни, а відповідно означене буде суперечити приписам ч. 3 ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2018 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.02.2018.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача не визнав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 26.02.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтергал-Буд (далі - позивач, генеральний підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укр меблі (далі - відповідач, підрядник) було укладено Догові підряду № ГУ281016 (далі - Договір) за умовами якого, підрядник зобов'язується на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами у відповідності до умов цього Договору, в обумовлений Договором строк виконати комплекс робіт з виготовлення, доставки та монтажу обладнання (кухонних гарнітурів) на об'єкті, та передати генеральному підряднику закінчені роботи. Детальний перелік, кількість та вартість робіт визначається в твердому кошторисі, Специфікаціях (Додаток № 2, Додаток № 3, Додаток 4 та Додаток № 5 до даного Договору).

Відповідно до пунктів 1.1.4 та 1.1.7 Договору, закінчені роботи - вважаються роботи, виконанні підрядником відповідно до умов Договору та прийняті генеральним підрядником шляхом підписання ним Акту виконаних робіт щодо 100% виконання робіт за даним Договором. (але не пізніше 10 днів після закінчення робіт); об'єкт - Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: вул. Леніна, 1 в с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області . Житловий будинок № 1.

Згідно з п. 2.2 Договору генеральний підрядник зобов'язується у відповідності до умов Договору передати підряднику місце виконання робіт за актом приймання-передачі, необхідну документацію для виконання робіт, організувати охорону місця виконання робіт, надати точки підключення до мереж водо - та електропостачання на місці виконання робіт, прийняти належним чином виконані роботи, а також оплачувати роботи на умовах та в порядку визначеному Договором.

Пунктом 2.3 Договору узгоджено, що підрядник зобов'язується виконати всі роботи, що передбачені Договором, з належною якістю та в обумовлені терміни, керуючись вказівками Генерального підрядника, які не суперечать умовам Договору. Підписанням цього Договору підрядник засвідчує, що на момент його укладення генеральний підрядник надав йому всю необхідну інформацію достатню для визначення вартості, переліку та обсягів робіт, строків їх виконання.

У відповідності до пунктів 4.1-4.2 Договору договірна ціна робіт у відповідності із твердим кошторисом (Додаток № 1 до Договору) складає: без ПДВ 341 458,30 грн., крім того ПДВ 20% 68 291,66 грн., всього з ПДВ 20% 407 559,96 грн. та включає в себе вартість обладнання, матеріалів, робіт з монтажу та всі витрати на доставку обладнання та матеріалів на об'єкт. Договірна ціна робіт, зазначена в п. 4.1 Договору є твердою та не підлягає коригуванню протягом всього строку дії Договору, крім випадків передбачених Договором.

Пунктом 5.1 Договору визначено строки виконання робіт:

- початок виконання: з дати перерахування авансового платежу;

- закінчення виконання робіт: 60 (шістдесят) календарних днів, з дати перерахування авансового платежу.

За умовами пункту 5.2 Договору строки виконання робіт, зазначені в п. 5.1 Договору, можуть бути переглянуті сторонами з внесенням відповідних змін до цього Договору у випадку:

- виникнення обставин непереборної сили;

- відсутності водо - та електропостачання на місці виконання робіт, за умовою негайного письмового попередження про це генерального підрядника протягом двох робочих годин.

У відповідності до пункту 5.3 Договору у випадку виникнення будь-яких обставин, які перешкоджають виконанню робіт, підрядник повинен негайно повідомити Генерального підрядника про їх існування. Підрядник зобов'язаний зробити все, що від нього залежить для усунення перешкод, що зумовлюють затримку робіт, і якомога скоріше віднови нити виконання робіт, повідомивши про це генерального підрядника.

Якщо одночасно діє декілька різних обставин, кожна з яких є підставою для перегляду строків виконання робіт, то перегляд їх здійснюється з урахуванням строку дії останньої (найдовшої) обставини, що перешкоджає виконанню робіт (п. 5.4 Договору).

Пунктом 5.5 Договору сторонами узгоджено, що рішення про перегляд строків виконання робіт з обґрунтуванням причин оформлюється Додатковим договором до цього Договору.

Згідно з п. 6.1.2 Договору підрядник виконує роботи за цим Договором власними силами, з використанням власних або залучених інструментів, обладнання, машин і механізмів, які він вважає за необхідне задіяти для успішного виконання робіт. У разі залучення підрядником третіх осіб - постачальників матеріалів інструментів, обладнання, машин і механізмів, підрядник приймає на себе усі ризики пов'язані з таким залученням, та є кінцевим вигодонабувачем за усіма такими угодами. Підрядник приймає на себе також усі ризики пов'язані з недотриманням такими третіми особами вимог податкового та іншого законодавства України.

За умовами п. 6.1.3 Договору підрядник після виконання 100% робіт по Договору готує два примірника Акта виконаних робіт, підписує їх та скріплює своєю печаткою, і надсилає їх Генеральному підряднику.

Відповідно до п. 6.1.4 Договору генеральний підрядник протягом 10 робочих днів після отримання Акту виконаних робіт зобов'язаний прийняти виконані належним чином роботи шляхом підписання акту виконаних робіт, та повернути підряднику один примірник підписаного акту виконаних робіт, або надає мотивовану відмову від приймання робіт.

У відповідності до п. 7.1 Договору оплата робіт здійснюється генеральним підрядником на підставі підписаного ним акту виконаних робіт з урахуванням раніше виплачених авансових платежів, якщо авансові платежі виплачувались.

Строк здійснення оплати за прийняті генеральним підрядником роботи: протягом десяти банківських днів після підписання генеральним підрядником акту виконаних робіт (п. 7.2 Договору).

Згідно з п. 7.3 Договору генеральний підрядник, після підписання Договору перераховує підряднику авансовий платіж на закупівлю матеріалів для виконання робіт в розмірі 286 925 грн., у том числі ПДВ 20% 47 820,33 грн.

Відповідно до п. 10.2 Договору у випадку, якщо підрядник не виконає роботи в визначені договором строки, підрядник сплачує на користь генерального підрядника за його вимогою неустойку у розмірі 1% від вартості Договірної ціни робіт з ПДВ (20%) (згідно п. 4.1 Договору), за кожен день прострочення, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту направлення генеральним підрядником підряднику письмової вимогою, щодо сплати неустойки.

Відповідно до п. 13.2 Договору, сторона, яка вважає за потрібне змінити чи розірвати Договір, надсилає пропозиції щодо цього другій стороні за Договором, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання Договору, має відповісти на неї не пізніше 10 календарних днів після одержання пропозиції.

Згідно з п. 13.4 Договору генеральний підрядник має право в односторонньому порядку відмовитись від виконання Договору повністю або частково без будь-яких зобов'язань перед підрядником у випадку, якщо підрядник не може усунути будь-яке з перелічених у цьому пункті порушень протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення генерального підрядника з вказівкою про таке порушення:

- підрядник не може розпочати роботи у відповідності до умов Договору;

- підрядник не може виконувати роботи таким чином, щоб завершити їх якісно/та або своєчасно та у відповідності до умов Договору;

- підрядник не надав генеральному підряднику документів, що підтверджують цільове використання авансових платежів, які були перераховані генеральним підрядником підряднику для закупівлі матеріалів для виконання робіт по Договору.

Якщо генеральний підрядник приймає рішення повністю відмовитись від виконання Договору, Договір буде вважатися розірваним з дати, що зазначена в повідомленні, направленому підряднику.

Договір є чинним з дати його належного підписання сторонами і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 14.2 Договору).

Додатком № 1 до Договору сторонами викладено твердий кошторис на виконання комплексу робіт з виготовлення, доставки та монтажу обладнання (кухонних гарнітурів) на об'єкті: Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: вул. Леніна, 1 в с. Гатне, Києво-Святошинського району Київської області , житловий будинок № 1, відповідно до якого загальна вартість робіт складає 407 559,96 грн.

Додатками №2-5 до Договору сторонами погоджено Специфікації № 1-4.

Додатком № 6 сторонами викладено Акт приймання-передачі місця виконання робіт.

23.12.2016 позивачем згідно платіжного доручення № 6748 від 23.12.2016 перераховано відповідачу аванс у розмірі 286 925,00 грн.

03.08.2017 ТОВ Будівельна компанія Інтергал-Буд звернулось до ТОВ Укр меблі із Претензією вих. № 03/07/17 від 03.07.2017 щодо неналежного виконання умов Договору, у якій зазначило, що станом на 03.07.2017 є прострочення виконання робіт, що призвело до того, що роботи не виконані належним чином і в строк, в зв'язку з чим, вимагало в термін до 10.07.2017 підготувати план по усуненню порушення строків виконання робіт і в письмовому вигляді повідомити ТОВ БК Інтергал-Буд для прискорення виконання робіт по Договору та вимагало забезпечити належне виконання умов Договору та сплатити суму штрафних санкцій у розмірі 537 979,14 грн. протягом 3-х банківських днів з моменту отримання претензії.

В подальшому, 14.09.2017 ТОВ Будівельна компанія Інтергал-Буд направила ТОВ Укр меблі Лист вих. № 12-09/17 від 12.09.2017 щодо припинення договору підряду, у якому зазначило, що Договір підряду є розірваним з 22.09.2017 повністю за рішення генерального підрядника через порушення підрядником строків виконання робіт та просило повернути суму отриманих авансових платежів у розмірі 286 925,00 грн.

Оскільки відповідачем не було виконано передбачені Договором роботи, як і не було повернуто сплачені на виконання Договору попередню оплату, позивач вимушений був звернутись з позовом до суду.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Статтею 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1 Договору сторонами погоджено строки виконання робіт:

- початок виконання: з дати перерахування авансового платежу;

- закінчення виконання робіт: 60 (шістдесят) календарних днів, з дати перерахування авансового платежу.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення № 6748 від 23.12.2016, позивачем було перераховано відповідачу 286 925 грн. авансу.

Таким чином, роботи мали бути виконані відповідачем у строк до 23.02.2017.

03.08.2017 ТОВ Будівельна компанія Інтергал-Буд звернулась до ТОВ Укр меблі із Претензією вих. № 03/07/17 від 03.07.2017 щодо неналежного виконання умов Договору, у якій зазначило, що станом на 03.07.2017 є прострочення виконання робіт, що призвело до того, що роботи не виконані належним чином і в строк, в зв'язку з чим, вимагало в термін до 10.07.2017 підготувати план по усуненню порушення строків виконання робіт і в письмовому вигляді повідомити ТОВ БК Інтергал-Буд для прискорення виконання робіт по Договору та вимагало забезпечити належне виконання умов Договору та сплатити суму штрафних санкцій у розмірі 537 979,14 грн. протягом 3-х банківських днів з моменту отримання претензії.

Направлення зазначеної претензії підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист від 03.08.2017.

В подальшому, 14.09.2017 ТОВ Будівельна компанія Інтергал-Буд направила ТОВ Укр меблі Лист за вих. № 12-09/17 від 12.09.2017 щодо припинення договору підряду, у якому зазначило, що Договір підряду є розірваним з 22.09.2017 повністю за рішення генерального підрядника через порушення підрядником строків виконання робіт та просило повернути суму отриманих авансових платежів у розмірі 286 925 грн.

Направлення зазначеного листа підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист від 14.09.2017.

Судом також встановлено, що зазначений лист було направлено на юридичну адресу відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 4 ст. 849 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, вищевказаною нормою закону надано право замовнику відмовитися в односторонньому порядку від договору підряду у будь-який час до закінчення робіт, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.

Згідно з п. 13.4 Договору генеральний підрядник має право в односторонньому порядку відмовитись від виконання Договору повністю або частково без будь-яких зобов'язань перед підрядником у випадку, якщо підрядник не може усунути будь-яке з перелічених у цьому пункті порушень протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення генерального підрядника з вказівкою про таке порушення:

- підрядник не може розпочати роботи у відповідності до умов Договору;

- підрядник не може виконувати роботи таким чином, щоб завершити їх якісно/та або своєчасно та у відповідності до умов Договору;

- підрядник не надав генеральному підряднику документів, що підтверджують цільове використання авансових платежів, які були перераховані генеральним підрядником підряднику для закупівлі матеріалів для виконання робіт по Договору.

Якщо генеральний підрядник приймає рішення повністю відмовитись від виконання Договору, Договір буде вважатися розірваним з дати, що зазначена в повідомленні, направленому підряднику.

Частиною третьою статті 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Оскільки позивач на підставі частини четвертої статті 849 ЦК України та п. 13.4 Договору відмовився від Договору, надіславши відповідачу лист-вимогу про розірвання Договору, і така одностороння відмова від Договору не потребує узгодження з підрядником, то Договір, з урахуванням п. 13.4 є розірваним з 22.09.2017.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає про неотримання зазначеного листа про розірвання договору, що на думку відповідача свідчить про те, що Договір не є розірваним.

Проте, право замовника на розірвання договору підряду в односторонньому порядку, передбачене ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України та п. 13.4 Договору, не ставиться в залежність від отримання чи неотримання такого листа підрядником, при цьому, як зазначалось судом, матеріали справи містять належні докази направлення такого листа на юридичну адресу відповідача.

Також, відповідач заперечуючи проти позову, зазначає, що у червні роботи згідно договору були виконані у повному обсязі, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року № 4, який підписаний з боку позивача в особі його представника з відділу технічного нагляду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на суму 387 559,97 грн.

Статтею 91 ГПК України унормовано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було надано нечитабельну копію Акту № 4, проте з зазначеного акту вбачається, що він не підписаний з боку позивача.

В подальшому, відповідач зазначив, що зазначений Акт № 4 був переданий представнику позивача ОСОБА_6, проте позивач, як отримання такого акту так і наявність працівника ОСОБА_6 у позивача заперечив, та поставив Акт № 4 під сумнів.

Судом, у підготовчому засіданні також було з'ясовано, що оригінал зазначеного акту у сторін відсутній.

Частиною 7 ст. 91 ГПК України визначено, що якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відтак, суд не бере зазначений Акт № 4 до уваги.

Суд також враховує, що відповідно до п. 6.1.3 Договору підрядник після виконання 100% робіт по Договору готує два примірника Акта виконаних робіт, підписує їх та скріплює своєю печаткою, і надсилає їх Генеральному підряднику.

Однак, доказів на підтвердження надсилання позивачу двох примірників Акту виконаних робіт, як і самого Акту, відповідачем не надано, а матеріали справи в свою чергу не містять.

При цьому, надані відповідачем Договори субпідряду укладені з третіми особами та акти виконаних робіт на підтвердження виконання таких робіт, не можуть замінювати умови Договору укладеного між сторонами, та відповідно не можуть бути підтверджуючими документами у розумінні норм законодавства та укладеного між сторонами Договору.

Відповідно до ч 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, за умовами пункту 5.2 Договору строки виконання робіт, зазначені в п. 5.1 Договору, можуть бути переглянуті сторонами з внесенням відповідних змін до цього Договору у випадку:

- виникнення обставин непереборної сили;

- відсутності водо - та електропостачання на місці виконання робіт, за умовою негайного письмового попередження про це генерального підрядника протягом двох робочих годин.

У відповідності до пункту 5.3 Договору у випадку виникнення будь-яких обставин, які перешкоджають виконанню робіт, підрядник повинен негайно повідомити Генерального підрядника про їх існування. Підрядник зобов'язаний зробити все, що від нього залежить для усунення перешкод, що зумовлюють затримку робіт, і якомога скоріше віднови нити виконання робіт, повідомивши про це генерального підрядника.

Якщо одночасно діє декілька різних обставин, кожна з яких є підставою для перегляд строків виконання робіт, то перегляд їх здійснюється з урахуванням строку дії останньої (найдовшої) обставини, що перешкоджає виконанню робіт (п. 5.4 Договору).

Пунктом 5.5 Договору сторонами узгоджено, що рішення про перегляд строків виконання робіт з обґрунтуванням причин оформлюється Додатковим договором до цього Договору.

Проте, матеріали справи не місять Додаткових угод, які б свідчили про зміну строків виконання робіт, а відтак доводи відповідача щодо зміни строків робіт не беруться судом до уваги.

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем робіт за Договором, а договір є розірваним в односторонньому порядку, вимога про стягнення грошових коштів у розмірі 286 925,00 грн., сплачених у якості авансу, є обґрунтованою.

Відтак, як встановлено судом, відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання за Договором в частині своєчасного та повного виконання робіт за Договором.

Відповідно до частин 1, 2, 7 статті 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 525-527 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до п. 10.2 Договору у випадку, якщо підрядник не виконає роботи в визначені договором строки, підрядник сплачує на користь генерального підрядника за його вимогою неустойку у розмірі 1% від вартості Договірної ціни робіт з ПДВ (20%) (згідно п. 4.1 Договору), за кожен день прострочення, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту направлення генеральним підрядником підряднику письмової вимогою, щодо сплати неустойки.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частини 1 статті 1 Цивільного кодексу України).

Водночас, в силу приписів частини 2 статті 9 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Цю норму Цивільного кодексу України слід розуміти так, що спеціальними законами можуть передбачатися особливості регулювання певних майнових відносин в сфері господарювання.

Згідно з частиною 2 статті 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

У пункті 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008 р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексу України" зазначено, що спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами ЦК України, які містять відповідне загальне регулювання. Наприклад, правила частини першої статті 232 ГК України, відповідно до якої збитки відшкодовуються в частині, не покритій штрафними санкціями (залікова неустойка), підлягають переважному застосуванню перед правилами частини першої статті 624 ЦК України, відповідно до якої неустойка підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (штрафна неустойка).

При цьому, слід враховувати, що відповідно до частини другої статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Тому в разі, якщо норми ГК України не містять особливостей регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, а встановлюють загальні правила, які не узгоджуються із відповідними правилами ЦК України, слід застосовувати правила, встановлені ЦК України.

За таких обставин, до спірних правовідносин підлягають застосуванню спеціальні норми Господарського кодексу України, які регулюють майнову відповідальність суб'єктів господарювання за порушення господарських зобов'язань.

В силу приписів статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення негрошового зобов'язання у відсотках до суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про її стягнення у зв'язку з простроченням зобов'язання.

Аналізуючи в сукупності вищевказані норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що на основі норм господарського законодавства пеня може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов'язання, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій.

Про це, зокрема, свідчить використання законодавцем таких термінів, як "зобов'язання", "грошова сума".

Як наслідок, враховуючи приписи частини 2 статті 9 Цивільного кодексу України та частину 2 статті 4 Господарського кодексу України, що передбачають наявність спеціальних норм, регулюючих господарські відносини, сторони господарського договору мають право забезпечувати пенею виконання будь-якого зобов'язання, а не лише грошового.

При цьому, аналізуючи частину 3 статті 549 Цивільного кодексу України у контексті меж свободи договору, визначених абзацом 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що сторони в договорі можуть змінити її положення та забезпечити за допомогою пені не лише грошове зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане, проте законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Вищенаведений шестимісячний строк не є строком позовної давності, оскільки в нормі йдеться саме про припинення нарахування штрафних санкцій, за стягненням яких особа має право звернутися в межах річного строку позовної давності, встановленого пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 701 003,13 грн. суд вважає його арифметично вірним, відтак, з урахуванням фактичних обставин справи, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 701 003,13 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, в свою чергу, заперечення відповідача наведені у відзиві та запереченнях на відповідь, повністю спростовуються встановленими фактичними обставинами справи.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укр меблі (02660, м. Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1-Б, офіс 312; ідентифікаційний код: 39375393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтергал-Буд (03150, м. Київ, вулиця Анрі Барбюса, будинок 28-Б; ідентифікаційний код: 34692645) грошові кошти в розмірі 286 925 (двісті вісімдесят шість тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 00 коп., пеню в розмірі 701 003 (сімсот одна тисяча три) грн. 13 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 14 818 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 93 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 28.02.2018

Суддя О.А. Грєхова