Ухвала

від 27.02.2018 по справі 814/2244/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

27.02.2018 Київ К/9901/9911/18 справа № 814/2244/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Пасічник С.С., суддів Васильєвої І.А., Юрченко В.П., розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНТИН" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Зазначена заява згідно відбитку штемпеля відділення поштового зв'язку надіслана до Верховного Суду України 22 листопада 2017 року та згідно з розпорядженням керівника апарату цього Суду від 11 січня 2018 року № 17/0/19-18 передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII).

За змістом підпункту 1 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закон № 2147-VIII заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

У зв'язку з невідповідністю заяви вимогам статті 239 КАС України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ (далі - Закон № 2136-VІІІ) ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2018 року заявника письмово повідомлено про її недоліки та встановлено десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Зокрема, заявникові необхідно було надати оформлений належним чином документ про повноваження представника, який підписав заяву від імені відповідача.

Копію ухвали Верховного Суду від 29 січня 2018 року отримано податковим органом 3 лютого 2018 року.

16 лютого 2018 року до Верховного Суду надійшла заява відповідача, до якої додано оригінал довіреності, тобто усунуто недоліки заяви.

Вирішуючи питання про допуск даної заяви до провадження, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до пункту першого частини першої статті 237 КАС України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В свою чергу, за приписами частин 1, 5 статті 238 КАС України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява. У разі пропущення строку, встановленого частинами першою - четвертою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява. Питання про поновлення строку вирішується колегією суддів під час вирішення питання про допуск справи до провадження.

У своїй заяві Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області порушує питання про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2017 року і надає на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права копію ухвали цього ж суду від 28 березня 2017 року.

Таким чином, встановлений наведеними вище положеннями процесуального закону строк для подання заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України, у даному випадку, закінчився 23 серпня 2017 року включно, тоді як заява надіслана відповідачем 22 листопада 2017 року.

У своїй заяві Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, порушуючи питання поновлення вищевказаного строку, посилається на те, що у межах цього строку вже зверталася до Верховного Суду України з цією ж заявою, яка ухвалою від 10 жовтня 2017 року була повернута заявникові у зв'язку з неусуненням її недоліків щодо сплати судового збору.

Неможливість виконання вимог ухвали заявник мотивував відсутністю належного фінансування видатків кошторису, передбачених на сплату судового збору, а також арештом його рахунків.

Одночасно, при первісному зверненні з цією заявою до Верховного Суду України заявник просив про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на вищевказані обставини, які, втім, не визнані судом достатніми для наявності підстав для задоволення такого клопотання, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору , серед іншого, скасовано встановлені раніше для органів державної фіскальної служби пільги щодо його сплати, а Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Разом з тим, наведені Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області доводи щодо поважності підстав пропуску строку, встановленого для подання заяви про перегляд судових рішень, не свідчать про необхідність поновлення цього строку, оскільки не підтверджені жодними доказами, а також з огляду на наступне.

Як статтею 49 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ, так і статтею 44 у чинній редакції цього Кодексу передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на перегляд Верховним Судом України судових рішень заявник повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії.

Тому, невиконання вимог ухвали про залишення заяви без руху не є поважною причиною пропуску строку, встановленого для її подання, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на звернення про перегляд судових рішень.

Окрім цього, Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд із іншими учасниками справи й, до того ж, діє як суб'єкт владних повноважень і є бюджетною установою, яка фінансується з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак неналежне фінансування податкового органу не може слугувати підставою для поновлення строку, встановленого для подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктом 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228.

Доводи відповідача стосовно накладення арешту на його рахунки не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки на їх підтвердження не надано жодних доказів, а заявником не наведено будь-яких мотивів щодо підстав накладення такого арешту, часових меж його тривалості тощо.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку подання заяви про перегляд судових рішень.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 240 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ, статтями 248, 355, 359, підпунктом 1 пункту 1 Розділу VІІ "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у допуску справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНТИН" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення до провадження для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2017 року за заявою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С.С. Пасічник

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко