ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" лютого 2018 р. Справа № 914/1821/17
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді Марка Р.І
суддів Желіка М.Б.
ОСОБА_1
секретар судового засідання Мазепа Н.В.
за участю представників:
від прокуратури: не з'явився;
від позивача: не з'явився;
від відповідача : ОСОБА_2;
розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області, № 05/2-1751 вих.17 від 04.12.2017р. (вх. № 01-05/5875/17 від 12.12.17)
на рішення Господарського суду Львівської області від 20.11.2017р.
у справі № 914/1821/17, суддя - Березяк Н.Є.
за позовом: Городоцької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Тучапської сільської ради Городоцького району Львівської області, с. Тучапи Городоцького району Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротучапи» , м. Львів
про: стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів
В С Т А Н О В И В:
04.09.2017 року Городоцька місцева прокуратура Львівської області в інтересах держави в особі Тучапської сільської ради Городоцького району Львівської області, звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною інспекцією сільського господарства у Львівській області 05.08.2015 перевіркою встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агротучапи на території Тучапської сільської ради Городоцького району Львівської області без належного оформлених документів використовує земельну ділянку площею 11 га, про що складено акт № 50 від 05.08.2015р. Крім цього, ТзОВ Агротучапи є власником нежитлових приміщень, однак в порушення ст.93,124,125,126 ЗК України відповідачем в період з 05.08.2015р. по 22.06.2016р., за який позивачем заявлені до стягнення збитки, не було оформлено право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться належне відповідачу нерухоме майно. Тому, оскільки ТзОВ Агротучапи користувалися земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що позбавило Тучапську сільську раду права одержати дохід у виді орендної плати за землю, який вона могла б отримувати, якби її право не було порушено, з ТзОВ Агротучапи підлягають стягненню нараховані збитки в розмірі 7 176 грн. 66 коп.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.11.2017р. у справі №914/1821/17 в задоволенні позову Городоцької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Тучапської сільської ради Городоцького району Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротучапи» про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів - відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що оскільки предметом спору є стягнення неодержаного доходу (упущеної вигоди) внаслідок протиправної поведінки відповідача, то позивачу необхідно було відповідно до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, довести склад цивільного правопорушення та розмір неодержаних доходів. При цьому, відповідач після набуття права власності на нежитлові будівлі розташовані на спірній земельній ділянці, взявши до виконання складений Акту №50 від 05.08.2015 та припис №27 про виявлення порушень ТзОВ «Агротучапи» щодо користування земельною ділянкою, у період з моменту складення Акту та винесення припису (05.08.2016) до отримання наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області, яким затверджено технічну документацію із землеустрою та надання ТзОВ «Агротучапи» в оренду земельної ділянки (23.06.2016) вживало всіх можливих дій з метою оформлення права оренди земельної ділянки.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області від 20.11.2017р. у справі №914/1821/17 заступник прокурора Львівської області звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 05/2-1751 вих.17 від 04.12.2017р. (вх. № 01-05/5875/17 від 12.12.17), в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 20.11.2017р. скасувати та прийняте нове, яким задоволити позовні вимоги повністю.
Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що при винесенні рішення судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено та неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права.
При цьому, скаржник звертає увагу на те, що незважаючи на виготовлення документації, як зазначив відповідач, тривало з 21.12.2015р. по 23.06.2016р., ТзОВ Агротучапи не звільняється від обов'язку сплати збитків, завданих Тучапській сільській раді використанням земельної ділянки площею 11 га без правовстановлюючих документів впродовж згаданого періоду, що повністю узгоджується з позицією ВСУ. Скаржник стверджує, що саме на землекористувача покладається обов'язок вчинення певних дій з виготовлення та погодження технічної документації із землеустрою і подальшого звернення до уповноваженого органу із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, після чого їй присвоюється кадастровий номер. Також, апелянт зазначає, що використовування відповідачем спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів позбавило сільську раду як власника землі права отримувати дохід у розмірі орендної плати, а тому в діях ТзОВ Агротучапи наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, а збитки підлягають стягненню у повному обсязі.
15.01.2018р. до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив б/н, б/д, (№ 01-04/245/18 від 15.01.18) на апеляційну скаргу в якій просить рішення Господарського суду Львівської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, у зв'язку з тим, що судом першої інстанції досліджено усі наявні матеріалах справи докази, що в діях ТзОВ Агротучапи відсутній такий обов'язковий елемент складу правопорушення, як вина, оскільки товариство, взявши до виконання акт та припис, у період з моменту складення атку та винесення припису (з 05.08.2015р.) до надання в оренду земельної ділянки (по 23.06.2016р.) вживало всіх можливих заходів з метою оформлення права оренди земельної ділянки. Таким чином, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, а тому не підлягають до задоволення.
В судовому засіданні 26.02.2018 року представник відповідача надала пояснення по суті спору, а також пояснення з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги.
Прокурор та позивач участі своїх уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що ухвалою суду про призначення справи до розгляду явку представників сторін в судове засідання не визначено обов'язковою, прокурор та позивач належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак, не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представників прокуратури та позивача.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, яка підтримала свою позицію, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що вимоги апеляційної скарги слід задоволити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати, з огляду на наступне..
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною інспекцією сільського господарства у Львівській області проведено перевірку ТзОВ «Агротучапи» якою встановлено, що товариство використовує земельну ділянку площею 11 га на території Тучапської сільської ради Городоцького району Львівської області без належно оформлених документів.
Актом перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства № 50 від 05 серпня 2015 року відображено результат перевірки, який підписаний представниками Державної інспекції сільського господарства в львівській області та уповноваженою особою ТзОВ Агротучапи .
У зв'язку із винесеним вищенаведеного актом, Державною інспекцією сільського господарства Львівської області винесено припис №27 щодо виявлених порушень ТзОВ «Агротучапи» щодо користування земельною ділянкою площею 11 га в супереч вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України та зобов'язано відповідача взяти дозвіл на виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та оформити належним чином користування земельною ділянкою.
21 грудня 2015 року відповідач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Львівській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації по встановленню та відведенню меж земельної ділянки в натурі та надання її в оренду (долучено до матеріалів справи).
20 січня 2016 року наказом №398/16-16 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» Головне управління Держгеокадастру у Львівській області надало ТзОВ «Агротучапи» дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки площею 11 га, розташованої на території Тучапської сільської ради.
16 березня 2016 року ТзОв "Агротучапи" звернулося до ТзОВ «Юридично-землевпорядна фірма» із заявою про виготовлення технічної документації та 05.05.2016 таку документацію було виготовлено та передано відповідачу (докази звернення долучено до матеріалів справи).
06 травня 2016 року ГУ Держгеокадастру у Львівській області погоджено кадастровий план вказаної земельної ділянки та внесено її до Державного земельного кадастру.
Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено, що право оренди земельної ділянки (кадастровий номер - 4620989100:06:000:0003) зареєстроване 17.08.2017, на підставі договору оренди землі від 14.06.2017, укладеного на підставі наказу №5836/16-16 від 23.06.2016 виданого ГУ Держгеокадастру у Львівській області.
Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем з 06.03.2008 та 27.11.2008 зареєстроване право власності на нежитлові приміщення розташовані на земельній ділянці площею 11 га. , а право оренди земельної ділянки зареєстроване відповідачем лише 17.08.2017 року , Городоцька місцева прокуратура звернулась 13 червня 2017 року листом №05/14-453 до Городоцької районної державної адміністрації щодо встановлення та визначення збитків власнику земельної ділянки завданих ТзОВ «Агротучапи» у зв'язку з використанням земельної ділянки (кадастровий номер - 4620989100:06:000:0003) у період з 05.08.15-22.06.2016 без правовстановлюючих документів.
02 серпня 2017 року Городоцькою районною державною адміністрацією розпорядженням №394 «Про створення комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» створено комісію із визначення та відшкодування збитків власникам та землекористувачам.
03 серпня 2017 року Актом комісії про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлено, що земельна ділянка, площею 11 га, яка розташована на території Тучапської сільської ради використовується ТзОВ «Агротучапи» без правовстановлюючих документів на землекористування. Нормативна грошова оцінка у період з 05.08.2015 по 22.06.2016 не проведена, а тому за основу для розрахункубула взята середня оцінка ріллі та перелогів у Львівській області, яка у 2015 році становить 22 185,10 грн., у 2016 році - 26 622,12 грн. Як зазначає пркурор, розмір збитків, заподіяних відповідачем територіальній громаді з 05.08.2015 по 31.12.2015 становить - 2 988,60 грн., а з 01.01.2016 по 22.06.2016 - 4 188,06 грн., які просить стягнути з ТзОВ "Агротучапи".
Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу.
Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
За приписами ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, ЗК України.
За змістом ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Водночас відповідно до ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Згідно зі ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
Колегія суддів зазначає, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема, у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги, як положення ст. 22 Цивільного кодексу України , ст. 224 Господарського кодексу України , так і приписи Земельного кодексу України , які регулюють правовідносини сторін у даній галузі.
При цьому, відповідно до ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.
За загальними положеннями ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Зазначена норма кореспондується і з положеннями ст. 224 Господарського кодексу України , якою передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач після набуття права власності на нежитлові будівлі розташовані на спірній земельній ділянці, взявши до виконання складений Акту №50 від 05.08.2015 та припис №27 про виявлення порушень ТзОВ «Агротучапи» щодо користування земельною ділянкою, у період з моменту складення Акту та винесення припису (05.08.2016) до отримання наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області, яким затверджено технічну документацію із землеустрою та надання ТзОВ «Агротучапи» в оренду земельної ділянки (23.06.2016) вживало всіх можливих дій з метою оформлення права оренди земельної ділянки, однак колегія суддів не погоджується з даним висновком та вважає за необхідне зазначити наступне.
Як уже було вищенаведено, 06.03.2008 відповідачем зареєстроване право власності на нежитлові приміщення: склад, будинок критого току, пилораму, телятник, склад, будинок критого току, 27.11.2008 на свинарник, телятник, а 17.03.2009 - на водонапірну башту та корівник.
Згідно зі ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства.
Таким чином, після переходу прав на об'єкти нерухомості, ТОВ Агротучапи хоча і повинно було, проте, не оформило належним чином право користування земельною ділянкою, що знаходиться в адміністративних межах Тучапської сільської ради за межами населеного пункту, користувалось нею безоплатно, тобто не здійснило необхідних дій щодо належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою.
Необхідно зазначити, що місцевим господарським судом встановлено, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно - нежитлові приміщення, яке належать на праві власності ТзОВ Агротучапи , останній користувався спірною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, орендної плати за користування землею чи будь-яких інших платежів не вносив, заходів з моменту купівлі нерухомого майна і до грудня 2015 року (хоча акт про правопорушення був складений 05.08.2015р.), щодо оформлення землекористування не здійснював, що позбавило раду як власника землі права отримувати від цієї земельної ділянки дохід у вигляді орендної плати. При цьому, товариство не оспорює факту використання даних земельних ділянок, однак, вважає, що вчиняло всі можливі та необхідні дії для оформлення правовстановлюючих документів.
Використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів та розмір завданих збитків таким використанням підтверджується актом комісії по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам від 05.08.2015, відповідно до якого розмір збитків, нанесених ТзОВ Агротучапи міському бюджету за користування земельною ділянкою комунальної власності без правоустановчих документів та не внесення плати за користування землею за період з 05.08.2015 по 22.06.2016 становить 7 176, 66 грн.
Вищий господарський суд України в Постанові Пленуму від 17.05.2011р. № 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин (із змінами і доповненнями) у п. 3.8. вказав, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України . Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).
Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" господарським судам необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.
Пунктом 3.4 даної постанови визначено, що у разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.
Колегією суддів встановлено, що відповідачем не наведено об'єктивних обставин або перешкод для укладення передбаченого нормами земельного законодавства договору оренди землі, а також обставин, які б підтверджували вчинення ним дій, спрямованих на укладення такого договору, оскільки саме на землекористувача покладається обов'язок вчинення певних дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Невиконання вказаного обов'язку є підставою для стягнення з землекористувача збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаної орендної плати за землю), завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Наведене узгоджується і з позицією Верховного Суду України, що викладена в постанові від 17.02.2016 р. у справі № 3-1160г15.
Таким чином, внаслідок того, що відповідач не оформив право користування землею, Тучапська сільська рада не отримала прибутку від оренди, свідчить про нанесення їй збитків неправомірними діями (фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів) та бездіяльністю (не оформлення права користування землею та відповідне не внесення орендної плати) відповідача.
Як вбачається з висновку суду першої інстанції, Тучапська сільська рада, як уповноважений законом суб'єкт розпорядження (орендодавець) спірної земельної ділянки, у своїх письмових пояснення вказує, що неодноразово зверталась з листами до відповідача про необхідність оформлення належних документів на право користування земельною ділянкою, однак ні листів ні інших письмових доказів, які б свідчили про такі звернення до матеріалів справи не долучено.
Однак, розглядаючи даний спір, суди не врахували, що саме на землекористувача покладається обов'язок вчинення певних дій з виготовлення та погодження технічної документації із землеустрою і подальшого звернення до уповноваженого органу - територіального органу Держземагенства із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, після чого їй присвоюється кадастровий номер (який є істотною умовою договору оренди землі). Відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд України в своїй постанові від 17.02.2016 у справі № 904/5857/14.
Постановою від 19.04.1993 №284 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок).
Пунктами 2 та 3 Порядку в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі, орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення, викупу, або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
Матеріли справи свідчать, що розпорядженням Городоцької районної державної аміністрації від 02.08.2017р. №394 затверджено склад комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам у складі згідно з додатком. На засіданні комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекоистувачам визначено та затверджено розмір збитків заподіяних ТзОВ Агротучапи Тучапській сільській раді, сума якого складає з 05.08.2015р. по 31.12.2015р. - 2 988, 60 грн та з 01.01.2016р. - 4 188, 06 грн.. При цьому, ні розпорядження, ні акт Відповідачем не оскаржувалися.
Так, з матеріалів справи вбачається, що розмір збитків обчислювався не на підставі нормативної грошової оцінки у період з 05.08.2015 по 22.06.2016, оскільки така була не затверджена, а тому за основу для розрахунку була взята середня оцінка ріллі та перелогів у Львівській області, яка у 2015 році становить 22 185,10 грн., у 2016 році - 26 622,12 грн.
Згідно з п. 271.1 ст. 271 ПКУ базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Кодекс передбачив, що база оподаткування для земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких не проводилась, визначається як нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області (п. 277.1 ст.277 Кодексу).
Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). (п.2 ч.2 ст.22 ЦК України ).
За змістом статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Упущеною вигодою є ті втрати, яких фактично зазнала особа внаслідок порушення цивільного права та інтересу, тобто ті доходи, які особа могла б отримати, якби неуправнена сторона не порушила її прав.
З матеріалів справи вбачається, що сторони у справі не оформили право користування земельними ділянками.
Слід зазначити, що неодержаний прибуток (неотриманий доход, упущена вигода) це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які без-застережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері землекористування не допустив би правопорушення.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного звязку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Такої ж думки дотримується Вищийгосподарський суд України, що знайшло відображення у п.3.8 згаданої вище постанови Пленуму, а також Верховний суд України у постановах від 20.12.2010р. у справі №06/113-38, від 04.07.2011р. у справі №51/250.
Як вбачається з матеріалів справи, обчислення не отриманих доходів (упущеної вигоди) здійснено обґрунтовано та із дотриманням вимог чинного законодавства. При цьому, бездіяльність товариства призвела до не оформлення права користування спірними земельними ділянками.
Таким чином, у даному випадку мають місце (є доведеними) усі чотири елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для притягнення відповідача до такої відповідальності як відшкодування збитків.
Протиправна поведінка відповідача полягала у невиконанні ним свого обов'язку щодо оформлення свого права оренди на спірну земельну ділянку з дня виникнення у нього права власності на нерухоме майно, розташоване на цій земельній ділянці.
Збитки, завдані позивачу протиправною поведінкою відповідача, полягають у неодержанні позивачем доходів від орендної плати за користування позивачем спірною земельною ділянкою, які б позивач одержав у разі оформлення відповідачем права оренди на цю земельну ділянку.
Причинний зв'язок між завданими позивачу збитками та протиправною поведінкою відповідача полягає у тому, що саме внаслідок вказаної вище протиправної поведінки відповідача позивач не одержав доходи від орендної плати за землю.
Відповідач не довів відсутність своєї вини у завданні позивачу збитків, оскільки не довів, що з дня виникнення у нього права власності на об'єкти нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання своїх зобов'язань стосовно оформлення права оренди на спірну земельну ділянку.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарські суди порушують провадження у справі за позовом прокурора, який звертається до суду в інтересах держави, і який самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на момент звернення прокурора з позовом у даній справі) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Таким чином, право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у тому числі у разі нездійснення, або неналежного здійснення захисту цих інтересів органом місцевого самоврядування.
Отже, прокурор, обґрунтовував позовні вимоги тим, що Тучапська міська рада самостійно не вживала заходів, спрямованих на стягнення збитків, заподіяних міському бюджету, що негативно впливає на дохідну частину бюджету та фінансування видатків держави, відповідно, порушує інтереси держави.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на вищевказане, апеляційний господарський суд вважає, що висновки, наведені в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, тому його необхідно скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.
Керуючись, ст. ст. 86, 129, 269, 270, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області, № 05/2-1751 вих.17 від 04.12.2017р. задоволити.
2.Рішення Господарського суду Львівської області від 20.11.2017р. у справі № 914/1821/17 скасувати.
3.Прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротучапи» (79031, Львівської області, вул.. Стрийська, 129, ідентифікаційний код 34605882) 7 176, 66 грн. збитків, завданих Тучапській сільській раді Городоцького району Львівської області (Львівська обл., Городоцький р-н, с. Тучапи, код ЄДРПОУ 22346041) за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротучапи» (79031, Львівської області, вул.. Стрийська, 129, ідентифікаційний код 34605882) на користь прокуратури Львівської області (банк платника Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 35211093000774, код класифікації видатків бюджету 2800, код ЄДРПОУ 02910031) 1600 грн. судового збору за розгляд в суді першої інстанції.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротучапи» (79031, Львівської області, вул.. Стрийська, 129, ідентифікаційний код 34605882) на користь прокуратури Львівської області (банк платника Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 35211093000774, код класифікації видатків бюджету 2800, код ЄДРПОУ 02910031) 1760 грн. судового збору за розгляд в суді апеляційної інстанції.
6. Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287 , 288 ГПК України .
8. Повний текст постанови оформлено і підписано відповідно до вимог ст.282 ГПК України 28.02.2018 року
Головуючий-суддя Марко Р.І.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Костів Т.С.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2018 |
Оприлюднено | 01.03.2018 |
Номер документу | 72491370 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Марко Роман Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні