Рішення

від 28.02.2018 по справі 813/287/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа№813/287/18

28 лютого 2018 року

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лунь З.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження відповідно до ст.263 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старосамбірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання:82092, Львівська область, Старосамбірський район, с.Стрілки, вул.І.Франка, 108) звернувся до суду з позовом до Старосамбірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області (місцезнаходження: 82000, Львівська область, м.Старий Самбір, вул.Л.Галицького, 40), в якому просить стягнути суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про виплату з 01.10.2017 призначеної позивачу на виконання рішення суду пенсії в розмір, обчисленому відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та поновити виплату позивачу щомісячної пенсії за вислугу років, як це передбачено постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 04.11.2016, з 01.10.2017 в повному розмірі без обмеження граничного розміру пенсії, та виплату проводити довічно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення відповідача про виплату призначеної пенсії позивачу з 01.10.2017 з урахуванням змін в законодавстві є протиправним, посилаючись на норми ст.50-1 Закону України Про прокуратуру , норми Конституції України, рішення Конституційного суду України, судову практику національних судів України та практику Європейського суду України з прав людини. Таким чином, позивач зазначає, що зміст та обсяг соціальних гарантій працівників прокуратури не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Вважаючи, що вказане рішення відповідача порушує його конституційні права та у нього наявне право на отримання пенсії у збільшеному розмірі, позивач зазначив про незаконність такого рішення відповідача та просив при розгляді справи застосувати законодавство, що діяло на час призначення йому пенсії вперше, як норми прямої дії та постановити судове рішення про задоволення позову.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 04.11.2016 №466/7364/16-а, розпорядженнями від 09.11.2016 УПФУ в Шевченківському районі м. Львова проведено позивачу обчислення пенсії за вислугу років з 04.05.2016 та від 21.12.2016 призначено пенсію за вислугу років відповідно до додаткової постанови. Крім цього, відповідач зазначає, що пенсія позивача призначена після 01.10.2011 а також, що позивач на даний час працює на посаді та на умовах, передбачених Законом України Про прокуратуру . Тому, розпорядженням від 16.11.2017 відповідачем проведено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1, згідно з якої пенсія виплачується у розмірі обчисленому відповідно до Закону України №1058, а частина пенсії, яка призначена відповідно до Закону України Про прокуратуру закривається причиною зняття з оплати 21 працює на посадах по спецзаконах . Вважає, що оскаржене рішення про виплату з 01.10.2017 призначеної позивачу на виконання рішення суду пенсії в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є правомірним та прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства України.

Розглянувши справу у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін на підставі наявних матеріалів згідно з ч.5 ст.262, п.2 ч.1 ст.263 КАС України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд встановив, що позивач, ОСОБА_1, отримав право на пенсію за вислугою років з 04.05.2016 відповідно до Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ в редакції Закону від 26.07.2001 у розмірі - 90 % місячного посадового окладу, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи без обмежень граничного розміру пенсії та стоїть на обліку в Старосамбірському ОУПФ України Львівської області.

Позивачем змінено місце проживання та реєстрації та повідомлено належним чином про вказаний факт Старосамбірське об'єднане управління Пенсійного фонду України.

28.07.2016 позивач звернувся до УПФУ в Шевченківському районі м.Львова із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років.

01.08.2016 листом УПФУ в Шевченківському районі м.Львова з посиланням на п.5 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення №213-VII у призначенні пенсії позивачу відмовлено з огляду на скасування з 01.06.2015 норм щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб. При цьому його право на пенсійне забезпечення з інших підстав не заперечується.

При зверненні до УПФУ в Шевченківському районі м.Львова, позивачем було надано належним чином оформлені документи, які підтверджують наявність вислуги у 20 років 2 місяців 27 днів (станом на 28.07.2016) та права на пенсії відповідно до вимог Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 №1789-ХІІ в редакції від 26.07.2011: копії трудової книжки, диплому спеціаліста серії ХА №10368875 про отримання повної вищої освіти за спеціальністю правознавство , довідок Генеральної прокуратури України про заробітну плату.

Не погоджуючись із відмовою УПФУ в Шевченківському районі м.Львова, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 08.09.2016 №466/7364/16-а визнано протиправними дії УПФУ в Шевченківському районі м.Львова щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 та зобов'язано УПФУ в Шевченківському районі м. Львова провести обчислення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно ст.50-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ в редакції від 26.07.2001, з 04.05.2016, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи, без обмежень граничного розміру пенсії.

Додатковою постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 04.11.2016 №466/7364/16-а зобов'язано УПФУ в Шевченківському районі м. Львова призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно ст.50-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ в редакції від 26.07.2001, з 4 травня 2016, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи, без обмежень граничного розміру пенсії.

На виконання постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 04.11.2016 №466/7364/16-а, УПФ в Шевченківському районі м. Львова з 04.05.2016 призначено позивачу пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про Прокуратуру виплата якої проводилась до 01.10.2017.

28.12.2016 Пенсійним фондом України позивачу видано пенсійне посвідчення за №280674217 з відміткою про призначення пенсії саме за вислугу років та з терміном дії довічно.

Однак, в подальшому, без заяви позивача, відповідачем змінено розмір призначеної на виконання рішення суду пенсії (припинено виплату пенсії за вислугою років). При цьому її нарахування та виплата з 01.10.2017 здійснюються не на підставі Закону України Про прокуратуру , як це передбачено постановою суду, а відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Листом Пенсійний фонд України №22905/Щ-1 від 21.12.2017 повідомив позивача про виконання постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 04.11.2016 №466/7364/16-а та про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 04.05.2016, відповідно до Закону України Про прокуратуру та в межах покладених на нього зобов'язань. Крім цього зазначив, що 03.10.2017 прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій , яким передбачено, що з 01.10.2017 пенсії, призначені після набрання чинності Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (крім осіб з інвалідністю І та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ) на умовах законів України Про державну службу , Про прокуратуру , Про статус народного депутата України , Про наукову і науково-технічну діяльність у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України Про прокуратуру , Про судоустрій і статус суддів , виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , а тому виплата призначеної пенсії з 01.10.2017 проводиться з урахуванням змін в законодавстві.

Позивач, не погодившись з зазначеним, звернувся за захистом своїх прав у судовому порядку.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд встановив, що ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до УПФУ у Шевченківському районі м.Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Додатковою постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 04.11.2016 №466/7364/16-а зобов'язано УПФУ в Шевченківському районі м. Львова призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно ст.50-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ в редакції від 26.07.2001, з 4 травня 2016, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи, без обмежень граничного розміру пенсії.

Постанова суду набрала законної сили.

Згідно з ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, постанова Шевченківського районного суду м. Львова від 04.11.2016 №466/7364/16-а є обов'язковою до виконання, в тому числі і для відповідача.

Відповідно до положень ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Тому обмежувальні та скасовуючі положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 01.10.2017, як і Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи на пенсіонерів, пенсію яким призначено до 01.10.2017, не поширюються. Саме у зв'язку із зазначеною нормою суд не приймає аргументів відповідача.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 10.12.2013 у справах: № 21-420а13 та №21-348а13.

Крім того, згідно з ст.ст. 22,64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України Про прокуратуру ), є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20.03. 2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із викладеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а відтак перерахунок пенсії повинен проводитись на умовах і в порядку, що існували на час призначення пенсії позивачу за вислугу років.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішенням відповідача про припинення виплати з 01.10.2017 позивачу пенсії за вислугою років, порушено його конституційні соціальні права.

Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати у сумі 1409,60грн. відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Старосамбірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Старосамбірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про виплату з 01.10.2017 призначеної позивачу на виконання рішення суду пенсії в розмір, обчисленому відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Зобов'язати Старосамбірське об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області здійснити перерахунок та поновити виплату ОСОБА_1 щомісячної пенсії за вислугу років, згідно з постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 04.11.2016, з 01.10.2017 в повному розмірі без обмеження граничного розміру пенсії, та виплату проводити довічно.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Старосамбірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області (місцезнаходження: 82000, Львівська область, м.Старий Самбір, вул.Л.Галицького, 40, код ЄДРПОУ 20847313) на користь ОСОБА_1 (місце проживання:АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн.60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Лунь З.І.