Постанова

від 20.06.2018 по справі 813/287/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/2515/18 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Гудима Л.Я., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року (суддя - Лунь З.І., час ухвалення - не вказано, місце ухвалення - м.Львів, дата складання повного тексту - не вказана),

в адміністративній справі №813/287/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області,

про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії,

встановив:

У січні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 ОУПФУ Львівської області, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про виплату з 01.10.2017 року призначеної позивачу на виконання рішення суду пенсії в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ; 2) зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та поновити виплату позивачу щомісячної пенсії за вислугу років, як це передбачено постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 04.11.2016р., з 01.10.2017р. в повному розмірі, без обмеження граничного розміру пенсії, та виплату проводити довічно.

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав відзив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про виплату з 01.10.2017р. призначеної позивачу на виконання рішення суду пенсії в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . Зобов'язано Старосамбірське об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області здійснити перерахунок та поновити виплату ОСОБА_1 щомісячної пенсії за вислугу років, згідно з постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 04.11.2016р., з 01.10.2017р. в повному розмірі без обмеження граничного розміру пенсії, та виплату проводити довічно. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ОСОБА_2 ОУПФУ Львівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1409,60 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції від 28.02.2018 року не погодилось Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (являється правонаступником реорганізованого ОСОБА_2 ОУПФУ Львівської області) та оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповністю з'ясовано обставини справи, а тому оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що Управлінням ПФУ в Шевченківському районі м. Львова виконано постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 08.09.2016 року та додаткову постанову цього суду від 04.11.2016 року по справі №466/7364/16-а. Розпорядженнями від 09.11.2016р. і від 21.12.2016р. призначено позивачу пенсію за вислугу років з 04.05.2016р. згідно ст.50-1 Закону України Про прокуратуру . Оскільки позивач по даний час працює на посаді в органах прокуратури, тому розпорядженням від 16.11.2017 р. позивачу правомірно проведено перерахунок і виплату пенсії у розмірі обчисленому згідно Закону України №1058 Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . Вказує апелянт, що Законом України від 03.10.2017р. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій передбачено, що з 01.10.2017р. пенсії, призначені після набрання чинності Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (крім осіб з інвалідністю І та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ) на умовах законів України Про державну службу , Про прокуратуру , Про статус народного депутата України , Про наукову і науково-технічну діяльність у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України Про прокуратуру , Про судоустрій і статус суддів , виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , а тому виплата позивачу призначеної пенсії з 01.10.2017р. проводиться з урахуванням чинних змін в законодавстві.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 28.02.2018 р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, які з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, з врахуванням наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 08.09.2016р у справі №466/7364/16-а визнано протиправними дії УПФУ в Шевченківському районі м.Львова щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 та зобов'язано УПФУ в Шевченківському районі м. Львова провести обчислення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно ст.50-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ в редакції від 26.07.2001р., з 04 травня 2016р., виходячи із розрахунку 90% від суми місячного заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи, без обмежень граничного розміру пенсії.

Додатковою постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 04.11.2016р. у цій же справі №466/7364/16-а зобов'язано УПФУ в Шевченківському районі м. Львова призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно ст.50-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ в редакції від 26.07.2001р., з 04 травня 2016р., виходячи із розрахунку 90% від суми місячного заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи, без обмежень граничного розміру пенсії.

На виконання вказаних вище судових рішень Управлінням ПФ в Шевченківському районі м. Львова розпорядженнями від 09.11.2016р. і від 21.12.2016р. призначено ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 04.05.2016р..

В подальшому у зв'язку із зміною місця проживання позивач ОСОБА_1 перебував на пенсійному обліку в ОСОБА_2 ОУПФ України Львівської області.

Розпорядженням ОСОБА_2 ОУПФ України Львівської області №151016 від 16.11.2017 року позивачу ОСОБА_1 проведено із 01.10.2017 року перерахунок пенсії за вислугу років і здійснюється виплата цієї пенсії із 01.11.2017 року в розмірі обчисленому згідно Закону України №1058 Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , внаслідок чого зменшено розмір пенсії із 28694,69 грн. до 3610,81 грн. (а.с. 33, 34).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що постанова Шевченківського районного суду м. Львова від 08.09.2016р. та додаткова постанова цього суду від 04.11.2016р. у справі №466/7364/16-а щодо призначення і виплати позивачу ОСОБА_1 пенсії за вислугу років набрали законної сили і є обов'язковими до виконання, а тому відповідачем ОСОБА_2 ОУПФ України Львівської області протиправно здійснено перерахунок позивачу розміру пенсії із 01.10.2017 року в сторону зменшення. Тому, необхідно визнати протиправним і скасувати рішення відповідача та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та поновити виплату позивачу щомісячної пенсії за вислугу років, згідно з постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 04.11.2016р. в повному розмірі без обмеження граничного розміру пенсії, та виплату проводити довічно.

Суд апеляційної інстанції частково не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи. Позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. Відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Статтею 5 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Із змісту наведених правових норм видно, що при розгляді адміністративної справи обов'язковою повинна бути наявність публічно-правового спору між конкретним позивачем та конкретним відповідачем, з метою судового захисту прав, свобод чи інтересів такого позивача від порушень з боку такого відповідача як суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій.

При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Задоволення адміністративного позову є можливим в разі встановлення судом фактів того, що оскаржені позивачем рішення, дії чи бездіяльність відповідача вчинені з порушенням ознак, передбачених частиною 2 статті 2 КАС України та порушують права, свободи чи законні інтереси позивача.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що вказані вище постанова Шевченківського районного суду м. Львова від 08.09.2016р. та додаткова постанова цього ж суду від 04.11.2016р. у справі №466/7364/16-а щодо призначення і виплати позивачу ОСОБА_1 пенсії за вислугу років набрали законної сили і є обов'язковими до виконання.

Однак, судом не враховано, що фактичний зміст розглядуваних правовідносин полягає у контролі за виконанням вказаних вище судових рішень в адміністративних справах.

Так, статтею 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Зміст такої заяви, порядок її подання і судового розгляду визначені частинами 2-6 ст.383 КАС України.

Отже, в разі протиправності, на думку позивача, вчинених відповідачем - суб'єктом владних повноважень, рішень, дій чи бездіяльності на виконання рішення адміністративного суду, до адміністративного суду слід подавати відповідну заяву, а не новий адміністративний позов із вимогами про виконання попереднього судового рішення.

Аналогічні правові приписи містились і в частинах 9, 10 ст.267 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 року).

З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обрання позивачем невірного способу захисту порушених прав, і як наслідок відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Також, колегія суддів зазначає, що у заявленому позові позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про виплату з 01.10.2017 року призначеної позивачу на виконання рішення суду пенсії в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (пункт 3 позову).

Однак, позивачем не вказано яке саме рішення відповідача ним оспорюється (дата, номер).

Крім цього, позивач заявляючи позовну вимогу (пункт 4 позову) про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та поновити виплату позивачу щомісячної пенсії за вислугу років на виконання постанови Шевченківського районного суду м.Львова від 04.11.2016р., заявив про необхідність проведення виплати пенсії довічно, що не було предметом судового розгляду в адміністративній справі №466/7364/16-а.

Таким чином, з врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції від 28.02.2018 року та прийняття нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - задоволити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року в адміністративній справі №813/287/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії - скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи чи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Л.Я. Гудим

ОСОБА_3

Повний текст постанови складено 25.06.2018 року