Рішення

від 28.02.2018 по справі 810/2324/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 року справа № 810/2324/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградовою О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "В квартирі" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області про визнання протиправними та скасування постанов, приписів, наказу та рішення,

в с т а н о в и в:

7 липня 2017 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю В квартирі (далі - позивач) з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - відповідач) про (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):

- визнання протиправними та скасування постанови № З-0706/1-10/10-36/0706/06/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та постанови № З-0706/3-10/10-37/0706/06/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- визнання протиправними та скасування приписів відповідача від 28 квітня 2017 р. № С-2804/4 та № С-2804/5;

- визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 27 червня 2017 р. № 270;

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 27 червня 2017 р. № 256.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (І та ІІ черги) за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Островського, 34-б (далі - багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (І та ІІ черги)). Будівельно-монтажні роботи на цьому об'єкті будівництва здійснювалися позивачем на підставі належної документації. Зазначив, що перевіряючими під час проведення перевірки було порушено п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, у зв'язку із непред'явленням позивачу направлення на проведення перевірки перед початком її проведення. Крім того, перевірка була проведена за відсутності представника позивача, у зв'язку з чим, останній не мав можливості надати відповідні пояснення, зауваження чи заперечення до акта перевірки, що, на думку позивача, є порушенням вимог вказаного Порядку.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у його задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що відповідачем під час проведення перевірки будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (І та ІІ черги), було встановлено заниження позивачем категорії складності об'єкту будівництва, (який фактично відноситься до V категорії складності) та класу наслідків (відповідальності) ССЗ. Крім того, стверджує, що позивачем було порушено ст.37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , оскільки будівельні роботи здійснювалися позивачем на вказаному об'єкті будівництва без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, зокрема, дозволу на виконання будівельних робіт. Зазначив, що позивачем не було подано до перевірки в повному обсязі виконавчу документацію.

22 лютого 2018 р. представники сторін подали до суду письмові заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке .

28 квітня 2017 р. головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок відповідача було проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва, зокрема, будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (І та ІІ черги) про що було складено акт від 28 квітня 2017 б/н.

У вказаному акті зазначено, що:

- проектна документація на об'єкт будівництва розроблена з порушенням вимог чинного законодавства, а проектувальником ФОП ОСОБА_1 занижено категорію складності об'єкту будівництв, який відноситься до V категорії складності та класу наслідків (відповідальності) ССЗ;

- замовником будівництва - позивачем наведено недостовірні дані в зареєстрованих деклараціях про початок виконання будівельних робіт від 22 вересня 2015 р. № КС083152650261 та від 23 вересня 2015 р. № КС083152660437, а саме, невірно зазначена ІІІ категорія складності замість V категорії, чим порушено вимоги ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- будівельні роботи на об'єкті V категорії складності виконуються генпідрядником ТОВ Айті Буд Плюс без документу, що надає право на виконання будівельних робіт (дозвіл на виконання будівельних робіт), чим порушено вимоги ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- генеральним підрядником ТОВ Айті Буд Плюс виконавча документація подана не в повному обсязі: відсутні акти закриття прихованих робіт (надані лише на нульовий цикл будівництва), загальний журнал робіт, журнал зварювальних робіт, журнал антикорозійного захисту, журнал вхідного контролю, чим порушено вимоги ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного будівництва (т. 1 а.с. 10-12).

У подальшому на підставі висновків акта перевірки відповідачем було складено:

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З-2505/1 від 25 травня 2017 р., в якому зазначено, що перевіряючими встановлено вчинення позивачем правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (т. 1 а.с. 74-75);

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З-2505/2 від 25 травня 2017 р., в якому зазначено, що перевіряючими встановлено вчинення позивачем правопорушення, передбаченого абз.3 п.5 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (т. 1 а.с.70-71);

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 квітня 2017 р. № С-2804/4, яким позивача зобов'язано у строк до 28 липня 2017 р. усунути виявлені порушення (т. 1 а.с. 21-24);

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 квітня 2017 р. № С-2804/5, яким позивача зобов'язано зупинити виконання будівельних робіт з 11 травня 2017 р. (т. 1 а.с.25-28);

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 7 червня 2017 р. № З-0706/1-10/10-34/0706/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність з а правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 151 560 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 13-16);

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 7 червня 2017 р. № З-0706/3-10/10-35/0706/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.3 п.5 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 1 515 600 грн 00 коп. (т. 1 а.с.17-20).

Крім того, 27 червня 2017 р. відповідачем було видано наказ № 270 Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт , яким скасовано реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт від 23 вересня 2015 р. № КС 083152660437 та від 22 вересня 2015 р. № КС 083152650261 (далі - наказ № 270) (т. 1 а.с. 86).

До того ж у цей же день відповідачем прийнято рішення № 256 Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт , яким скасовано реєстрацію названих вище декларацій (далі - рішення № 256) (т. 1а.с. 87-89).

Не погоджуючись з такими постановами, приписам, наказом та рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Спірні правовідносини врегульовано Конституцією України, Законом України "Про основи містобудування" від 16 листопада 1992 р. № 2780-ХІІ (далі-Закон № 2780-ХІІ), Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 р. №3038-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №3038VI).

Згідно з вимогами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону №2780-ХІІ (зі змінами та доповненнями, на час виникнення спірних правовідносин) державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Як убачається з ст. 8 названого Закону, державне регулювання, зокрема, полягає у контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Згідно з вимогами ст.. 15 Закону №2780-ХІІ компетенція центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю визначається відповідно до закону.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом № 3038-VI.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 6 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Як убачається з п.6 ч.1 ст.6 Закону № 3038-VI, управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Згідно з вимогами п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 р. №294 (далі - Положення №294), державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил (п.3 Положення №294).

Відповідно до вимог п. 7 Положення №294 Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Як убачається з ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, згідно з вимогами ч. 3 ст. 41 цього Закону, орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до вимог пп.1-3 ч.4 ст.41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

23 травня 2011 р. Кабінет Міністрів України постановою №553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок № 553).

Згідно з вимогами п. 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до вимог п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою, відповідно до вимог п. 7 Порядку № 553, вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Як убачається з абз. 10 п. 7 Порядку № 553, строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Згідно з вимогами п. 3 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Отже, до повноважень органів державного архітектурно-будівельного контролю належить проведення перевірок щодо дотримання суб'єктами містобудування (замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Наявні матеріали справи свідчать про таке .

І.Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування постанов від 7 червня 2017 р. №№ З-0706/1-10/10-34/0706/06/02 та З-0706/2-10/10-36/0706/06/025, судом встановлено таке .

14 березня 2017 р. до відповідача (вх. № 10/10-1403/38) надійшов лист Прокуратури Київської області (вих. № №05/1-693).

У цьому листі зазначалося, що відповідачем 22 жовтня 2015 р. зареєстровано подані позивачем декларації про початок виконання будівельних робіт серії КС №083152650261 та серії КС №083152660437 щодо об'єкту будівництва ІІІ категорії складності І та ІІ черги багатоквартирного 9-ти поверхового житлового будинку у м. Буча по вул. Островського, 34-Б на земельній ділянці з кадастровим номером 3210800000:01:001:0211, площею 0,4 га. Розміщення вказаного об'єкта будівництва суперечить вимогам містобудівної документації та не відповідає вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил.

Крім того, у зазначеному листі Прокуратура Київської області просила відповідача вирішити питання щодо скасування декларацій про початок виконання будівельних робіт серії КС №083152650261 та серії КС №083152660437 від 22 жовтня 2015 р. (т. 1 а.с. 65).

27 березня 2017 р., на підставі вказаного листа та наказу відповідача від 27 березня 2017 р. № 61 П, останнім було видано направлення на проведення позапланової перевірки № 239.17/01 на об'єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (І, ІІ черги).

Замовник - позивач (код ЄДРПОУ 38571784), 8200, Київська обл., м.Ірпінь, вул.Соборна, 85;

Строк дії направлення з 24 по 28 квітня 2017 р. (т. 1 а.с. 67).

28 квітня 2017 р. головним інспектором будівельного нагляду відповідача Шомою А.Г. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил позивачем на об'єкті будівництва будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (І та ІІ черги), за результатами якої у цей же день складено акт перевірки.

Як вбачається зі змісту акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 квітня 2017 р., під час перевірки був присутній директор позивача Крупій В.С.

Разом з тим, позивачем надано суду накази позивача від 21 квітня 2017 р. № 60 Про надання відпустки , згідно з яким у період з 24 по 30 квітня генеральний директор позивача Крупій В.С. перебував у відпустці (т. 1 а.с. 30).

Крім того, названою особою було надано суду копію закордонного паспорта на ім'я Крупія В. Згідно з відміткою в цьому документі 28 квітня 2017 р. позивач перебував за межами України (т. 1 а.с. 44).

Жодний інший представник позивача під час перевірки присутній бути не міг, оскільки згідно з наказом позивача від 31 березня 2017 р. № 59 Про внесення змін до штатного розпису з 01.04.2017 року затверджено штатний розпис у кількості 1 штатної одиниці (т. 1 а.с. 29).

Як убачається з акту перевірки, підпис керівника позивача в акті перевірки відсутній, та натомість міститься напис про те, що від отримання примірнику акту вказана посадова особа позивача відмовилась.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що під час проведення перевірки 28 квітня 2017 р. представник позивача присутнім не був.

Відповідно до вимог п. 4 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають службові посвідчення встановленого зразка, форма якого затверджується Мінрегіоном, а також особистий штамп із зазначенням номера і найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який вони представляють.

Відповідно до вимог абз. 11 п. 7 Порядку №553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з вимогами п. 9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва .

Наведена норма кореспондує з правом суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюються заходи державного архітектурно-будівельного контролю, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (п. 13 Порядку № 553).

Крім того, відповідно до цього пункту суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Таким чином, законодавством регламентовано чіткий і послідовний порядок проведення уповноваженими особами органів архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотриманням суб'єктами містобудівної діяльності законодавчих вимог при здійсненні будівельних робіт, відповідно до якого початковим етапом є пред'явлення суб'єкту містобудування направлення на проведення перевірки та службового посвідчення уповноваженої особи контролюючого органу.

Водночас, як вже зазначалося, Порядком № 553 встановлено, що проведення перевірки уповноваженими особами органів архітектурно-будівельного контролю виключно у присутності суб'єктів містобудування або їх представників , які будують або збудували об'єкт будівництва, які, серед іншого, мають право отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки та подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Наведене свідчить про порушення відповідачем п.9 Порядку №553, яке полягало у тому, що перевірку об'єкта будівництва було проведено у відсутності представника позивача у справі, якого про проведення перевірки не було повідомлено.

Відсутність представника позивача під час проведення перевірки позбавила його можливості на отримання та ознайомлення з актом перевірки від 28 квітня 2017 р., а також права подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до такого акта перевірки, що в свою чергу, є порушенням п.13 Порядку №553.

Крім того, відсутність під час проведення перевірки представника позивача унеможливила виконання посадовою особою відповідача встановленого п.7 Порядку № 553 обов'язку щодо необхідності пред'явлення під час перевірки службового посвідчення та направлення на перевірку.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем не було дотримано порядку проведення перевірки позивача.

Щодо суті тих порушень з боку позивача, про які зазначено в акті перевірки, судом встановлено таке.

Зокрема, в акті перевірки зазначено про порушення позивачем ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Зокрема, здійснення будівельних робіт ТОВ Айті Буд Плюс на об'єкті Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (І та ІІ черги) без документу, який надає право на виконання будівельних робіт (дозвіл на виконання будівельних робіт).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 37 Закону № 3038 право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.37 Закону №3038 дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Отже, виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, який належить до IV і V категорій складності здійснюється суб'єктом містобудування лише за наявності дозволу на виконання будівельних робіт, який видається органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, наявність дозволу на виконання будівельних робіт вимагається для об'єктів будівництва IV і V категорії складності.

Як убачається зі ст. 32 Закону № 3038, усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Відповідно до вимог абз.3 п.5 ч.3 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14 жовтня 1994 р. №208/94-ВР (в редакції чинній на момент прийняття спірних постанов) суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об'єктах IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

В акті перевірки зазначено про те, що об'єкт будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (І та ІІ черги) належить до V категорії складності.

Водночас, зі змісту акта перевірки вбачається, що посадова особа відповідача дійшла висновків щодо віднесення вказаного об'єкту будівництва до V категорії складності саме під час здійснення перевірки.

Проте, на думку суду, віднесення об'єкта будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (І та ІІ черги) на момент перевірки до V категорій складності, є передчасним, з огляду на таке.

Згідно з вимогами ч.1 ст.36 Закону № 3038 право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до вимог ч.2 ст.36 Закону № 3038 реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 36 Закону №3038).

Відповідно до вимог п. 16 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. №466 (далі Порядок №466, в редакції станом на 22 вересня 2015 р.) замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації за формою, наведеною у додатках 4, 5, 6 до цього Порядку.

Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже з аналізу вищенаведених норм слідує, що для проведення будівельних робіт на об'єктах, що належать до І-ІІІ категорії складності, вимагається реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт, отримання якої є обов'язком замовника будівництва.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 36 Закону №3038 орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об'єкта будівництва, документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону), містобудівних умов та обмежень (крім об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються), проектувальника, головного архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків декларація розглядається органом державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, передбаченому для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про початок виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

Як убачається з ч. 7 ст. 36 Закону №3038, декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно із вимогами п.9 Порядку №466 реєстрація декларації про початок виконання підготовчих або будівельних робіт, а також видача дозволу чи його дубліката здійснюється з дотриманням вимог Законів України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та Про адміністративні послуги".

Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданих ним повідомленні, декларації, за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.11 Порядку № 466).

Відповідно до вимог п. 17 Порядку № 466 орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з дня надходження до нього декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та здійснює дії щодо внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

У разі коли орган державного архітектурно-будівельного контролю не зареєстрував декларацію або не повернув її для усунення виявлених недоліків протягом п'яти робочих днів, заявник набуває право на виконання підготовчих або будівельних робіт на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна була бути зареєстрована або повернена. У такому разі декларація вважається зареєстрованою (п.18 Порядку №466).

Отже, виконання суб'єктом містобудування будівельних робіт для об'єктів І-ІІІ категорії складності розпочинається виключно після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт.

З матеріалів справи убачається, що позивачем як замовником об'єкту будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (І та ІІ черги) були подані до відповідача:

- декларація про початок виконання будівельних робіт Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (І черга) , яка була зареєстрована відповідачем 22 вересня 2015 р. за №КС083152650261 (а.с. 32-34);

- декларація про початок виконання будівельних робіт Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (І черга) , яка була зареєстрована відповідачем 23 вересня 2015 р. за №КС083152260437 (а.с.35-37).

У вказаних деклараціях про початок виконання будівельних робіт зазначено, що об'єкт будівництва належить до ІІІ категорії складності.

Судом встановлено, що 27 червня 2017 р. відповідачем було прийнято рішення №256 Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт , яким:

- скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 23 вересня 2015 р. №КС 083152660437 зі змінами до неї від 24 листопада 2016 р. на об'єкт будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (ІІ черга) , замовником якого є позивач;

- скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 22 вересня 2015 р. №КС 083152650261, зі змінами до неї від 24 листопада 2016 р. на об'єкт будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (І черга) , замовником якого є позивач (а.с. 87-89).

У названому рішенні зазначено про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 27 серпня 2015 р. №21-м та №22-м, виданих на І та ІІ черги будівництва спірного об'єкту, на підставі рішень відповідача від 23 лютого 2017 р. № 64 та № 65 відповідно, за результатами позапланової перевірки Відділу містобудування та архітектури Бучанської міської ради.

27 червня 2017 р., на підставі вказаного рішення, відповідачем було видано наказ від №270 Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт , яким:

- скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 23 вересня 2015 р. № КС 083152660437 зі змінами до неї від 24 листопада 2016 р. на об'єкт будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (ІІ черга) , замовником якого є позивач;

- скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 22 вересня 2015 р. № КС 083152650261 зі змінами до неї від 24 листопада 2016 р. на об'єкт будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (І черга) , замовником якого є позивач (т. 1 а.с. 88).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що на дату проведення відповідачем перевірки позивача - 28 квітня 2017 р. декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями І-ІІ черги були зареєстровані , а отже, у період з 22 вересня 2015 р. (реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (І черга) ) по 26 червня 2017 р. (включно) (день, що передує дню прийняття наказу про скасування реєстрації вказаної декларації) та у період з 23 вересня 2015 р. (реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (ІІ черга) ) по 26 червня 2017 р. (включно) (день, що передує дню прийняття наказу про скасування реєстрації вказаної декларації) об'єкт будівництва належав до ІІІ категорії складності .

Такими чином, 28 квітня 2017 р. - на дату проведення перевірки, позивач мав право виконувати будівельні роботи на об'єкті будівництва на підставі зареєстрованих належним чином декларацій про початок виконання будівельних робіт від 22 та 23 вересня 2015 р. №КС 083152650261 та №КС 083152660437, а висновки відповідача про відсутність дозволу на виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва V категорії складності, є передчасними.

Враховуючи викладене, застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах V категорії складності відповідно до вимог абз. 3 п. 5 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є безпідставним.

Крім того, в акті перевірки зазначено про те, що позивачем було порушено вимоги ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва , оскільки позивачем подано виконавчу документацію не в повному обсязі (відсутні акти закриття прихованих робіт (надані лише нульовий цикл будівництва), загальний журнал робіт, журнал зварювальних робіт, журнал антикорозійного захисту, журнал вхідного контролю).

Так, відповідно до п.3.2.4 п.3 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва виконавча документація - це документація, яка засвідчує особливості виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, відображає методи та умови їх виконання, підтверджує фактичні параметри їх результатів.

Згідно з п.4.8 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва за результатами виконання будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація.

Перелік необхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконання відповідного виду робіт на конкретному об'єкті будівництва, має бути наведений у Проекті виконання робіт.

До виконавчої документації належать:

а) загальний журнал робіт (додаток А);

б) спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється в проекті організації будівництва в залежності від видів робіт (додаток Б);

в) журнал авторського нагляду відповідно до та звітна документація щодо виконання будівельних робіт з науково-технічного супроводу (за наявності на об'єкті будівництва науково-технічного супроводу) відповідно до ДБН В.1.2-5;

г) акти на закриття прихованих робіт (додаток В);

д) акти проміжного прийняття відповідних конструкцій (додаток Г);

е) виконавчі схеми відповідно до ДБН В.1.3-2;

ж) документи щодо випробувань та лабораторного контролю матеріалів та конструкцій відповідно до;

і) акти випробування устаткування, інженерних систем, мереж та обладнання;

к) інша документація, передбачена нормативними документами на виконання конкретного виду будівельних робіт.

Відповідно до п.6 ч.3 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14 жовтня 1994 р. №208/94-ВР суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Проте, суд ставитися критично до вказаних висновків контролюючого органу, оскільки як вже було встановлено судом, відповідачем не було належним чином повідомлено про її проведення позивача, що в свою чергу, позбавило позивача можливості не лише бути присутнім під час перевірки, але й надати відповідні документи, зокрема, ті з них, про які зазначено в акті перевірки.

Наведене свідчить, що відповідачем всупереч вимог чинного законодавства було порушено порядок проведення перевірки, що в свою чергу, ставить під сумнів обґрунтованість висновків відповідача про вчинення відповідних порушень позивачем та відповідно, правомірність застосування штрафу.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що постанови № З-0706/1-10/10-36/0706/06/02 та № З-0706/3-10/10-37/0706/06/02 відповідачем винесено протиправно, а отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування приписів відповідача від 28 квітня 2017 р. № С-2804/4 та № С-2804/5, наказу № 270 та рішення № 256, судом встановлено таке .

Як вже зазначалося, за результатами перевірки позивача відповідачем було винесено:

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 квітня 2017 р. №С-2804/4, яким позивача зобов'язано у строк до 28 липня 2017 р. усунути виявлені порушення (т. 1 а.с. 21-24);

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 квітня 2017 р. №С-2804/5, яким позивача зобов'язано зупинити виконання будівельних робіт з 11 травня 2017 р. (т. 1 а.с.25-28);

- наказ № 270 Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт , яким наказано скасувати реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт від 23 вересня 2015 р. № КС 083152660437 та від 22 вересня 2015 р. № КС 083152650261 (далі - наказ № 270) (т. 1 а.с. 86);

- рішення № 256 Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт , яким скасовано реєстрації названих вище декларацій (далі - рішення № 256) (т. 1а.с. 87-89).

Враховуючи, що судом встановлено, що перевірка позивача була проведена з порушеннями, суд дійшов висновку, що і рішення відповідача, прийняті за її наслідками, а саме приписи № С-2804/4 та № С-2804/5, наказ № 270 та рішення № 256 є такими, що винесені протиправно та підлягають скасуванню.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, судом не можуть взяті до уваги заперечення відповідача, викладені на першому та другому аркушах цього рішення, оскільки вони повністю спростовуються наданими позивачем доказами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 8000 грн 00 коп.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати:

- припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області від 28 квітня 2017 р. № С-2804/4;

- припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області від 28 квітня 2017 р.;

- постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області від 7 червня 2017 р. № З-0706/1-10/10-36/0706/06/02;

- постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області від 7 червня 2017 р. № З-0706/3-10/10-37/0706/06/02;

- наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області від 27 червня 2017 р. № 270;

- рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області від 27 червня 2017 р. № 256.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "В квартирі" судові витрати у сумі 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Виноградова О.І.