Постанова

від 14.02.2018 по справі 820/3712/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2018 р. № 820/3712/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - Гур'євої І.В.,

представника позивача - Сидорук Т.П.,

представника відповідача - Потапенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Красноградський млин" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Красноградський млин" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд Визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 18.08.2017 р.:

- № 000249140 про збільшення ТОВ "Красноградський млин" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 072 496,50 грн., у т.ч. за податковим зобов'язанням 936215,00 гри., за штрафними (фінансовими) санкціями 136281,50 грн.;

- № 0002501403 про збільшення ТОВ "Красноградський млин" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2139527,50 грн., у т.ч. за податковим зобов'язанням 1711622,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 427905,50 грн.;

- №0002511403 про суму завищення ТОВ "Красноградський млин" від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2017 р. по податковій декларації з ПДВ (вх. № 9069210771 від 19.04.2017 р.) у розмірі 3171,00 грн.;

- № 0002521403 про застосування штрафу ТОВ "Красноградський млин" в розмірі 50% у сумі 27284,50 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 54569,00 грн.;

- № 0000311303-0 про визначення ТОВ "Красноградський млин" у частині суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у т.ч. з військового збору пені 13895,59 грн., у т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 13773,11 грн., сума пені відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ у розмірі 122,48 грн.;

- № 0000321303-0 про визначення ТОВ "Красноградський млин" суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у т.ч. з військового збору пені 928,51 грн., у т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 911,99 грн., сума пені відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ у розмірі 16,52 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податкові повідомлення-рішення від 18.08.2017 № 000249140; № 0002501403; №0002511403; № 0002521403; № 0000321303-0 та № 0000311303-0 в частині суми грошового зобов'язання 13895,59 грн. є необґрунтованим та прийнятими без врахування усіх обставин, а, відтак, підлягають скасуванню.

Представник відповідача у наданих до суду письмових запереченнях проти заявленого позову заперечував та зазначив, що оскаржуваними позивачем податковими повідомленнями-рішеннями контролюючим органом донараховано грошове зобов'язання за відповідними податками у зв'язку із встановленням відповідних порушень податкового законодавства, що належним чином зафіксовано в акті перевірки. Отже, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представники позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що посадовими особами контролюючого органу проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Красноградський млин" податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.03.2017.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 07.08.2017 №9223/20-40-14-03-07/31889680 (т.1 а.с. 51-140), відповідно до висновків якого перевіркою встановлені порушення: 1) п. 44.1, п.44.2 ст. 44, пп.134.1.1. п. 134.1 ст. 134, пп. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 936215,00 грн., у тому числі: за 2015 рік в сумі 391089,00 грн.; за 4 квартал 2016 рік в сумі 284446,00 грн.; за 1 квартал 2017 рік в сумі 260680,00 грн.; 2) п.198.1. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1711622,00 грн., в тому числі: за квітень 2015 р. у сумі 4283,00 гри.; за травень 2015 р. у сумі 14504,00 грн.; за червень 2015 р. у сумі 74845,00 грн.; за липень 2015 р. у сумі 49301,00 грн.; за серпень 2015 р. у сумі 102166,00 грн.; за вересень 2015 р. у сумі 163193,00 грн.; за жовтень 2015 р. у сумі 30460,00 грн.; за листопад 2015 р. у сумі 302792,00 грн.; за грудень 2015 р. у сумі 157693,00 грн.; за лютий 2016 р. у сумі 5170,00 грн.; за березень 2016 р. у сумі 29330,00 грн.; за квітень 2016 р. у сумі 10611,00 грн.; за травень 2016 р. у сумі 3936,00 грн.; за червень 2016 р. у сумі 69715,00 грн., за липень 2016 р. у сумі 28091,00 грн.; за серпень 2016 р. у сумі 377178,00 грн.; за вересень 2016 р. у сумі 46261,00 грн., за жовтень 2016 р. у сумі 63571 грн.; за листопад 2016 р. у сумі 34848,00 грн.; за грудень 2016 р. у сумі 40149,00 грн.; за січень 2017 р. у сумі 5230,00 грн.; за лютий 2017 р. у сумі 98295,00 грн.; 3) п. 198.1, п. 198.3., 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено (завищено) від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3171,00 грн., у тому числі за березень 2017 р. у сумі 3171,00 грн.; 4) пп. 120-1.2. ст. 120 Податкового кодексу України не зареєстровані податкові накладні на суму 54569,00 грн.; 5) порушення в частині несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2017 р. в сумі 180122,36 грн., чим порушено пп. 168.1.2, 168.1.5 ст. 168 Податкового кодексу України, на яку, згідно пп. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України буде розраховано пеню та згідно п. 126.1 ст. 126, п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України буде розраховано штрафні санкції; 6) порушення в частині несвоєчасного перерахування військового збору за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2017 р. в сумі 9119,85 грн., чим порушено пп. 168.1.2, 168.1.5 ст. 168 Податкового кодексу України та на яку, згідно пп. 129.1.1. п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України буде розраховано пеню та згідно п. 126.1 ст. 126, п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України буде розраховано штрафні санкції.

На підставі вищевказаних висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки від 07.08.2017 №9223/20-40-14-03-07/31889680 відповідачем і було прийнято оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення про донарахування ТОВ "Красноградський млин" податкових зобов'язань.

Позивач, не погодившись із такими висновками контролюючого органу, звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як наслідок правомірність визначення позивачу суми грошового зобов'язання на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до положень пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1. ст. 22 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів. Підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пп. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до складу витрат та податкового кредиту, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, суд також зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а також оформленні відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які відповідають змісту укладених платником податку договорів.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що під час проведення перевірки ТОВ Красноградський млин контролюючий орган дійшов висновку про порушення підприємством податкового законодавства з огляду на наступне.

Перевіркою встановлено не підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ Красноградський млин та ТОВ ГРЕДЕЛІС-СХІД , код ЄДРПОУ 39393040, ТОВ "Агро-ВД", код ЄДРПОУ 38280290, ТОВ Агенство Барон К , податковий номер 36456385, оскільки порушено зазначеними контрагентами порядок складання бухгалтерських документів (дефектність відповідних первинних документів) та фінансової звітності, що призвело до невірного визначення фінансового результату. В порушення п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.11, п.19. П(С)БО 16 Витрати (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248), підприємством ТОВ Красноградский млин по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_5, іпн НОМЕР_4, ТОВ Автопрофіт ЛТД , код 39262780, КП Харківспецпром , код 30652954, ТОВ Полтаваелектроремонт , код 210155684, ПП Едріс , податковий номер 30109858, ТОВ Вентто , податковий номер 33900517, ПП Полетта , податковий номер 33291308, ТОВ НВО Східбуд , податковий номер 38158516, ПП Екіпаж , податковий номер 21241245, завищено суму витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку, не підтверджених відповідними документами, а також порушено п. 198.1, п. 198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що у перевіряємому періоді між ТОВ "Красноградський млин", в якості покупця, та ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К", в якості постачальника, укладено договір поставки № 107 від 21.07.2016 р., відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю пшеницю (т.3 а.с.176-178).

Відповідно до умов договору поставки № 107 від 21.07.2016 р. підприємством позивача отримано від контрагента ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К" товар (пшениця) у загальній кількості 804960 кг на загальну суму 3312689,04 грн., у т.ч. ПДВ - 552114,83 грн.

На підтвердження реальності виконання умов договору поставки № 107 від 21.07.2016 р. представником позивача до суду надано видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, реєстри ТТН на прийняте зерно і насіння з визначення якості за середньодобовим зразком (типова форма № ЗХС-3) (т.3 а.с.179-234).

На виконання умов договору поставки № 107 від 21.07.2016 р. ТОВ "Красноградський млин" сплачено ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К" вартість поставленої пшениці на загальну суму 3313094,81 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (т.3 а.с.235-248).

Контрагентом позивача, ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К" відповідно до умов договору поставки № 107 від 21.07.2016 р. виписано та зареєстровано у встановленому законом порядку податкові накладні на загальну суму ПДВ - 552114,83 грн., що були включені ТОВ "Красноградський млин" до складу податкового кредиту у відповідних періодах (т.3 а.с.249; т.4 а.с. 1-18).

Також на підтвердження реальності виконання умов вказаного договору до суду надано акт звіряння взаємних розрахунків за період травень 2015 р. по березень 2017 р. станом на 31.03.2017 р. (т.4 а.с.19), журнали реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах (типова форма ЗХС-28), з яких вбачається отримання протягом 2016 року пшениці від ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К" у загальній кількості 804960 кг (т.4 а.с.20-39).

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ "Красноградський млин", в якості покупця, та ТОВ "ГРЕДЕЛІС-СХІД", в якості продавця, укладено договір купівлі-продажу №312 від 16.11.2015 р., відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупцю пшеницю 3 класу в кількості 384,460 тон за вартістю 4200,00 за 1 тону з урахуванням ПДВ (т.4 а.с. 52-53).

Відповідно до умов договору купівлі-продажу №312 від 16.11.2015 р. підприємством позивача отримано від контрагента ТОВ "ГРЕДЕЛІС-СХІД" товар (пшениця) у загальній кількості 384460 кг на загальну суму 1614732,00 грн., у т.ч. ПДВ - 269122,00 грн.

На підтвердження реальності виконання умов договору поставки до суду надано видаткову накладну (т.4 а.с.54), реєстри ТТН на прийняте зерно і насіння з визначення якості за середньодобовим зразком (типова форма № ЗХС-3) та товарно-транспортні накладні (т.4 а.с.55- 68).

На виконання умов договору купівлі-продажу №312 від 16.11.2015 р. ТОВ "Красноградський млин" сплачено ТОВ "ГРЕДЕЛІС-СХІД" вартість поставленої пшениці на загальну суму 1614732,00 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (т.4 а.с.70-71).

Контрагентом позивача, ТОВ "ГРЕДЕЛІС-СХІД" відповідно до умов договору купівлі-продажу №312 від 16.11.2015 р. виписано та зареєстровано у встановленому законом порядку податкову накладну № 4 от 16.11.2015 на загальну суму ПДВ - 269122,00 грн., що була включена ТОВ "Красноградський млин" до складу податкового кредиту у листопаді 2015 року (т.4 а.с.69).

Також на підтвердження реальності виконання умов вказаного договору до суду надано акт звіряння взаємних розрахунків за період травень 2015 р. по березень 2017 р. станом на 31.03.2017 р. (т.4 а.с.81), журнали реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах (типова форма ЗХС-28) (т.4 а.с. 88-91).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що контролюючим органом на підставу нереальності даних господарських операцій вказано на неможливість ТОВ "ГРЕДЕЛІС-СХІД" у листопаді 2015 р. продати позивачу 384460 кг пшениці.

Під час судового розгляду справи представником позивача у наданих поясненнях повідомлено, що придбаний у контрагента обсяг пшениці, а саме 384460 кг знаходився у ТОВ "Красноградський млин" на відповідальному складському зберіганні.

На підтвердження вказаних пояснень до суду надано договір № 262 на виконання робіт по складському зберіганню від 17.08.2015 р., який було укладеного між підприємством позивача та ТОВ "ГРЕДЕЛІС-СХІД" та акти прийому-передачі від 20.08.2015 р., від 19.08.2015 р., від 18.08.2015 р., від 21.08.2015 р., від 20.08.2015 р., звіти про рух хлібопродуктів і тари на елеваторах і складах за серпень 2015 р. (типова форма №ЗХС-37) (т.4 а.с.72-80).

Також, представником позивача у наданих поясненнях вказано, що реальність придбання у контрагента товару та наявності у ТОВ "ГРЕДЕЛІС-СХІД" такого товару підтверджено фактом придбання пшениці вагою 385 тон у сільгоспвиробників Фермерського господарства "Снігірьова Олексія Анатолійовича" та ПП "Злата-Агро", що підтверджено податковими накладними № 10/2 від 14.08.2015 р., № 11/2 від 18.08.2015 р., № 9/2 від 20.08.2015 р., № 8/2 від 18.08.2015 р. (т.4 а.с.82-87).

Також, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що у перевіряємому періоді між ТОВ "Красноградський млин", в якості покупця, та ТОВ "АГРО-ВД", в якості постачальника, укладено договір поставки № 322 від 11.12.2015 р., відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю пшеницю (т.4 а.с.103-105).

Відповідно до умов договору поставки № 322 від 11.12.2015 р. підприємством позивача отримано від контрагента ТОВ "АГРО-ВД" товар (пшениця) у загальній кількості 183920 кг на загальну суму 800052,00 грн., у т.ч. ПДВ - 133342,00 грн.

На підтвердження реальності виконання умов договору поставки № 322 від 11.12.2015 р. представником позивача до суду надано накладні, реєстри ТТН на прийняте зерно і насіння з визначення якості за середньодобовим зразком (типова форма № ЗХС-3), товарно-транспортні накладні (т.4 а.с.106-115).

На виконання умов договору поставки № 322 від 11.12.2015 р. ТОВ "Красноградський млин" сплачено ТОВ "АГРО-ВД" вартість поставленої пшениці на загальну суму 800052,00 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (т.4 а.с.118-119).

Контрагентом позивача, ТОВ "АГРО-ВД" відповідно до умов договору поставки № 322 від 11.12.2015 р. виписано та зареєстровано у встановленому законом порядку податкові накладні на загальну суму ПДВ - 133342,00 грн., що були включені ТОВ "Красноградський млин" до складу податкового кредиту у відповідних періодах (т.4 а.с.116-117).

Також на підтвердження реальності виконання умов вказаного договору до суду надано акт звіряння взаємних розрахунків за період травень 2015 р. по березень 2017 р. станом на 31.03.2017 року (т.4 а.с. 120), журнали реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах (типова форма ЗХС-28) (т.4 а.с.123-125).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що контролюючим органом на підставу нереальності даних господарських операцій вказано на неможливість ТОВ "АГРО-ВД" продати позивачу у грудні 2015 р. 183920 кг пшениці.

Представником позивача під час розгляду справи надано пояснення та вказано, що реалізований підприємству позивача в рамках даних господарських відносин товар контрагентом було придбано у сільгоспвиробника ТОВ "Мирне плюс", на підтвердження чого до суду надано податкові накладні № 5/2 від 11.12.2015 р. та № 6/2 від 12.12.2015 р. (т.4 а.с.121-122).

Судом з аналізу акту перевірки встановлено, що контролюючим органом в обґрунтування висновку про нереальність вищевказаних господарських операцій позивача вказано на ненадання постачальником сертифікатів якості.

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 11 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", якою передбачалась обов'язкова сертифікація послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру" від 09.04.2014 р. № 1193-VІІ, що набув чинності з 26.04.2014 року була виключена.

З огляду на вказане слід дійти висновку, що документи щодо якості товарів не відносяться до первинних документів бухгалтерського обліку, не приймають участі у формуванні доходів і витрат та не є підставою для нарахування та сплати платником інших податків.

Судовим розглядом встановлено, що на підприємстві позивача створено виробничо-технічну лабораторію ТОВ "Красноградський млин", яка атестована на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду згідно свідоцтва про атестацію №100-215/2014 р., виданого ДП Харківським регіональним науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації Мінекономрозвитку України (серія АХ № 104586) строком дії до 30.10.2017 р. (т.3 а.с. 172-175).

Вказаною лабораторією і здійснювалось визначення якості придбаного товару, у зв'язку з чим, якість фактично отриманого від ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К", ТОВ "ГРЕДЕЛІС-СХІД", ТОВ "АГРО-ВД" зерна (пшениці тощо) визначена та вказана у реєстрах товарно-транспортних накладних на прийняте зерно і насіння з визначення якості за середньодобовим зразком (типова форма № ЗХС-3), за результатами проведених досліджень.

Щодо посилань контролюючого органу на наявність порушень у оформленні товарно-транспортних накладних суд зазначає наступне.

Згідно ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. N 207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

Пунктами 1, 2 вказаного Переліку для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах: обов'язковим документом є - товарно-транспортна накладна; для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб: накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

Тобто, наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковою виключно у випадках віднесення платником податків до валових витрат на перевезення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що засвідчує факт проведення господарської операції, а є документом, що підтверджує фактичне переміщення товару у просторі.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 11.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, перший екземпляр ТТН, залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Зі змісту наявних у справі ТТН, останні містять в собі підпис та печатку вантажовідправників - ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К", код ЄДРПОУ 36456385, ТОВ ТРЕДЕЛІС-СХІД", код ЄДРПОУ 39393040, та ТОВ "АГРО-ВД", код ЄДРПОУ 38280290, та необхідні дані, які відображають умови перевезення вантажу, дають змогу ідентифікувати товар, учасників такого перевезення (транспортування).

Також суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (Лист Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11 "Щодо підтвердження даних податкового обліку").

З огляду на вищевикладене та наявні в матеріалах справи докази суд приходить до висновку, що останні свідчать про фактичне придбання позивачем у контрагентів ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К", ТОВ "ГРЕДЕЛІС-СХІД" та ТОВ "АГРО-ВД" пшениці, а отже позивачем правомірно на підставі належних первинних документів бухгалтерського обліку і податкових накладних сформовано дані бухгалтерського обліку.

Під час судового розгляду справи представником позивача було надано пояснення та вказано, що придбання у вказаних контрагентів товару, а саме зерна було здійснено підприємством у зв'язку зі здійсненням основного виду господарської діяльності ТОВ "Красноградський млин" та в подальшому було використано у власній діяльності.

Судовим розглядом встановлено, що основним видом господарської діяльності позивача є виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості (Код КВЕД 10.61).

Згідно п. 3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Основна діяльність - операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

З огляду на вказане, для податкового обліку позивача операції з придбання ТОВ "Красноградський млин" зерна (пшениці тощо) для перероблення його у борошно та подальша реалізація позивачем продуктів переробки цього зерна (готової продукції - борошна тощо) безпосередньо пов'язано із господарською діяльністю ТОВ "Красноградський млин" та є операційною діяльністю.

Згідно п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Мінфіну України № 246 від 20.10.1999 р. (далі - П(С)БО 9 "Запаси") запаси - це активи, які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва.

Судовим розглядом встановлено, що при придбанні зерна (пшениці тощо) у контрагентів ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К", ТОВ "ГРЕДЕЛІС-СХІД" та ТОВ "АГРО-ВД" у 2015 році, 2016 році та у 1 кварталі 2017 року підприємством позивача сформовано надходження запасів на підприємство за дебетом рахунку 20 "Виробничі запаси" субрахунок 201 "сировина й матеріали" на суму 4772894 грн., у т.ч. по періодам: 2015 рік у сумі 2 012 320 грн.; 2016 рік у сумі 2 313 316 грн.; 1 квартал 2017 року у сумі 447 258 грн.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивачем в рамках вказаних господарських відносин понесено реальні витрати на таке придбання, що обумовило зміну у структурі активів, проте не призвело до збільшення загальної суми активів та до зростання власного капіталу.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Мінфіну України № 318 від 31.12.1999 р. (далі - П(С)БО 16 "Витрати") витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань, а згідно п. 7 цього П(С)БО витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

На виконання вказаних норм, за операціями з реалізації готової продукції (продуктів переробки зерна - борошна), виготовленої з використанням таких запасів, ТОВ "Красноградський млин" було сформовано дохід згідно п. 5. П(С)БО 15 "Доходи" та відображено у рядку 2000 "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" "Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід)" за 2015 рік у сумі - 99162 тис. грн., за 2016 рік у сумі - 117173 тис. грн., за 1 квартал 2017 р. - 36777 тис. грн.

Під час судового розгляду справи встановлено, що з урахуванням вказаної суми доходів підприємством позивача сформовано показник прибутку звітного періоду, який відображено у рядку 2290 "Фінансовий результат до оподаткування: прибуток" "Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід)" за 2015 рік у сумі - 3443 тис. грн., за 2016 рік у сумі - (- 1824) тис. грн., за 1 квартал 2017 р. у сумі - 428 тис. грн.

Вказаний прибуток було враховано при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та відображено у рядку 02 "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" Декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік у сумі - З 443 тис. грн., за 2016 рік у сумі - (- 1 824) тис. грн., за 1 квартал 2017 рік у сумі - 428 тис. грн.

З врахуванням вищезазначеного, судовим розглядом встановлено, що за допомогою вказаних запасів (пшениці) ТОВ "Красноградський млин" отримано прибуток при реалізації готової продукції з використанням таких запасів.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що контролюючим органом безпідставно визначено "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" та "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності", у зв'язку з чим необґрунтовано зроблено висновок щодо заниження таких показників.

Також з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що у перевіряємому періоді між позивачем, в якості замовника, та ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_4) в якості виконавця, укладено договори №СЕМ02208-11 від 30.07.2015 р. та № СЕМ00616/26 від 13.05.2016 р. про надання інформаційно-консультаційних послуг, відповідно до умов яких виконавцем надані інформаційно-консультаційні послуги у серпні 2015 р. за темою: "Податкова реформа - 2015 в дії: зміни і наслідки" з 22-29 серпня 2015 р. за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 160 та у червні 2016 р. за темою: Напіврічна звітність-2016 з 25-30 червня 2016 р. за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 24 (т.4 а.с. 136-138; а.с. 139-140).

Під час судового розгляду справи представником позивача надано пояснення та вказано, що отримання вказаних інформаційно-консультаційних послуг обумовлено необхідністю використання останніх у власній господарській діяльності та безпосередньо пов'язано із забезпеченням такої діяльності підприємства позивача.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що працівниками бухгалтерії ТОВ Красноградський млин бухгалтером ОСОБА_8 та заступником головного бухгалтера ОСОБА_9 у серпні 2015 р. та у червні 2016 р. було прийнято участь у семінарах за відповідними темами, що підтверджено актами прийому-передачі наданих послуг № 1 від 29.08.2015 р. та № 1 від 30.06.2016 р.

При цьому, реальність знаходження вказаних працівників у відрядженні саме для участі у вказаних семінарах у місті Одеса, що проводилися ФОП ОСОБА_5, підтверджено наявними в матеріалах справи наказами: № 95-В від 20.08.2015 р., № 31-В від 23.06.2016 р. на відрядження працівників, посвідченням про відрядження, звітами про використання коштів, виданих на відрядження та під звіт, чеками на придбання білетів (т.4 а.с.142-147; 149-154).

З матеріалів справи вбачається, що підприємством позивача сплачено відповідно до умов вказаних договорів за отримані послуги їх вартість у розмірі 12900,00 грн. (без ПДВ) (т.4 а.с.155-157), за результатами отримання вказаних послуг та проведення оплат між позивачем та контрагентом підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період травень 2015 р. по березень 2017 р. станом на 31.03.2017 р оку (т.8 а.с.20).

Суд зазначає, що згідно з п. 7 П(С)БО 16 "Витрати" витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

На рахунку 92 "Адміністративні виграти" відображають і накопичують протягом року витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що ТОВ "Красноградський млин" правомірно включено до складу адміністративних витрат підприємства, за правилами бухгалтерського обліку, вартість сплачену за інформаційно-консультаційні послуги за датами їх понесення (29.08.2015 р., 30.06.2016 р. відповідно), підтвердженими відповідними актами наданих послуг.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що між ТОВ "Красноградський млин", в якості замовника, та ТОВ ПОЛТАВАЕЛЕКТРОРЕМОНТ , в якості виконавця, укладено договір № 65/127 від 28.04.2015 р., відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виконати ремонт електродвигунів, електрообладнання та паливної апаратури (т.5 а.с.31-32).

На підтвердження реальності виконання умов договору № 65 від 28.04.2015 р. до матеріалів справи долучено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.5 а.с.33-38).

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Красноградський млин" перераховано виконавцю за виконаний ним ремонт грошові кошти у розмірі 132154,00 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (т.5 а.с.54-60).

У зв'язку з проведенням оплати за отримані послуги контрагентом позивача, ТОВ "ПОЛТАВАЕЛЕКТРОРЕМОНТ" виписано та зареєстровано у встановленому законом порядку податкові накладні на загальну суму ПДВ - 22 025,67 грн., що були включені ТОВ "Красноградський млин" до складу податкового кредиту у відповідних періодах (т.5 а.с.39-53).

Реальність виконання умов вказаного договору також підтверджено складеним позивачем та ТОВ "ПОЛТАВАЕЛЕКТРОРЕМОНТ " актом звіряння взаємних розрахунків за період травень 2015 р. по березень 2017 р. станом на 31.03.2017 р. (т.5 а.с.61).

Суд зазначає, що згідно з положеннями Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженій наказом Мінфіну України № 291 від 21.12.1999 р. на рахунку 91 "Загальновиробничі витрати" ведеться облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування.

У відповідності до п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджений наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 року, витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Згідно п. 32 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну України № 561 від 30.09.2003 р. витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.

Під час судового розгляду справи з наданих представником позивача пояснень та доказів встановлено, що необхідність в проведенні ремонтних робіт підтверджено службовими записками енергетика позивача ОСОБА_10, копії яких долучено до матеріалів справи (т. 8 а.с. 84-88).

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що придбаний позивачем за вказаним договором ремонт електричних двигунів, електричного обладнання та паливної апаратури є фактичними витратами підприємства, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.

З наявних в матеріалах справи доказів також вбачається, що між ТОВ "Красноградський млин", в якості замовника, та КП "ХАРКІВСПЕЦПРОМ", в якості підрядника, укладено договори підряду № 24/155 від 06.05.2015 р. та № 19/70 від 11.04.2016 р. (т.4 а.с.230-231; 241-242).

Умовами вказаних договорів передбачено, що підрядник зобов'язується виконати роботи з вогнегасного оброблення дерев'яних конструкцій перекриттів двох складів, сходів, адміністративної будівлі, лабораторії загальною площею 4200 кв.м. та складу № 1, складу № 4 загальною площею 3600 кв.м. за адресою: м. Красноград, вул. Полтавська, 186.

Судовим розглядом встановлено, що КП "ХАРКІВСПЕЦПРОМ" має ліцензію на надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, видану Державною інспекцією техногенної безпеки України 04.10.2011 р. (серія АГ № 595592) із необмеженим строком дії (т.5 а.с.18).

Наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що відповідно до умов договору підприємством позивача отримані роботи у повному обсязі, зокрема за договором підряду № 19 від 11.04.2016 р. на підставі акту № 1 приймання виконаних робіт за липень 2016 р. від 14.07.2016 р. та довідки про вартість виконаних робіт та витрати за липень 2016 р. від 14.07.2016 р. на суму 69300,00 грн., у т.ч. ПДВ 11550,00 гри., за договором № 24 від 06.05.2015 р. на підставі акту № 1 приймання виконаних робіт за червень 2015 р. від 12.06.2015 р. та довідки про вартість виконаних робіт та витрати за червень 2015 р. від 12.06.2015 р. на суму 54 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9000,00 грн. (т.4 а.с.232-239; 243-248).

Зі змісту наявних в матеріалах справи актів прийняття в експлуатацію виконаних робіт з вогнезахисного оброблення від 18.07.2016 р. та від 17.06.2015 р. вбачається, що приймання таких робіт було здійснено представником Красноградського РС ГУ Державної служби надзвичайних ситуацій України в Харківській області (т.4 а.с.240; 249; т.5 а.с. 1-3).

На виконання умов вказаних договорів ТОВ "Красноградський млин" перераховано підряднику за виконані ним роботи грошові кошти на загальну суму 123300,00 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (т.5 а.с.11-14; ). При цьому, проведення розрахунків між позивачем та КП "ХАРКІВСПЕЦПРОМ" також підтверджено актом звіряння взаємних розрахунків за період травень 2015 р. по березень 2017 р. станом на 31.03.2017 р. (т.5 а.с.19).

КП "ХАРКІВСПЕЦПРОМ" з метою виконання умов договорів виписано та зареєстровано у встановленому законом порядку податкові накладні на загальну суму ПДВ - 20550,00 грн., що були включені ТОВ "Красноградський млин" до складу податкового кредиту у відповідних періодах (т.5 а.с.4-10; 15-17).

Суд зазначає, що згідно п. 7 П(С)БО 16 "Витрати" витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Згідно Інструкції № 291 рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів" призначено для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах.

З врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про правомірність відображення позивачем понесених витрат з оплати вищевказаних робіт як витрат майбутніх періодів (рахунок 39).

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що між ТОВ "Красноградський млин", в якості замовника, та ТОВ "АВТОПРОФІТ ЛТД", в якості виконавця, укладені договори на виконання робіт № 08/07/15-2 від 08.07.2015 р., № 08/07/15/205 від 08.07.2015 р., № 1602/1/26 від 16.02.2016 р. (т.4 а.с.165-167; 170-173; 177-179).

Відповідно до умов вказаних договорів виконавець зобов'язується виконати ремонт транспортних засобів (автомобіля КАМАЗ, мікроавтобуса ІВЕКО, двигуна КАМАЗа-740).

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що останні містять калькуляції, в яких визначено ремонтні роботи ТОВ "АВТОПРОФІТ ЛТД" (т.4 а.с. 169; 174-176; 181-182).

На підтвердження виконання умов вищевказаних договорів до суду надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг), відповідно до яких позивачем отримано роботи з ремонту транспортних засобів у повному обсязі (т.4 а.с.168; 173; 180; 217-219).

Також, матеріали справи свідчать, що між ТОВ "Красноградський млин", в якості замовника, та ТОВ "АВТОПРОФІТ ЛТД", в якості виконавця, укладено договір поставки № 05/08/15/252 від 05.08.2015 р. на поставку кузова зерновоза (т.4 а.с. 183-184).

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем відповідно до умов вказаного договору поставки придбано у ТОВ "АВТОПРОФІТ ЛТД" кузов зерновоза, що підтверджено видатковою накладною № РН-0000156 від 18.09.2015 р., та КПП КАМАЗ із дільником на підставі видаткової накладної № РП-0000157 від 18.09.2015 р. (т.4 а.с.185-186).

На підтвердження реальності виконання умов вказаних договорів ТОВ "Красноградський млин" здійснено перерахування виконавцю грошових коштів, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень (т.4 а.с.187-188). Також на підтвердження здійснення сторонами розрахунків до матеріалів справи долучено акт звіряння взаємних розрахунків за період травень 2015 р. по березень 2017 р. станом на 31.03.2017 р. (т.4 а.с.220).

На виконання умов договорів ТОВ "АВТОПРОФІТ ЛТД" виписано та зареєстровано у встановленому законом порядку податкові накладні на загальну суму ПДВ - 95353,33 грн., що були включені ТОВ "Красноградський млин" до складу податкового кредиту у відповідних періодах (т.4 а.с.189-216).

Матеріали справи містять лист контрагента позивача стосовно підтвердження наявності орендованого приміщення та достатньо ї кількості працівників (т.8 а.с. 74-83).

При цьому, суд зазначає, що посилання контролюючого органу в акті перевірки на відсутність змісту та обсягу господарських операцій у первинних документах не можуть вважатися судом належним доводом для визнання господарських операцій підприємства позивача нереальними, оскільки останній в повній мірі розкривають зміст отриманих послуг.

Суд зазначає, що відповідності до п. 15 П(С)БО 7 "Основні засоби", витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Згідно п. 31 Методичні рекомендації № 561 вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів.

Відповідно до норм Інструкції № 291 рахунок 15 "Капітальні інвестиції" призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів та має такі субрахунки, зокрема: 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів"

З огляду на вищевикладене, придбання позивачем ремонту транспортних засобів, є фактичними витратами підприємства позивача, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.

Під час судового розгляду справи встановлено, що вищевказані витрати позивачем включено до капітальних інвестицій (субрахунок 152) з майбутнім збільшенням первинної вартості основних засобів з поступовим віднесенням до складу витрат шляхом нарахування амортизації на такі основні засобів.

Також з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що між ТОВ "Красноградський млин", в якості замовника, та ПП "ЕДРІС", в якості виконавця, укладено договір підряду № 1-10-2016 від 20.10.2016 р., відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виконати монтаж аспіраційно мережі восьми норій млина (т.5 а.с. 71-73).

Матеріалами справи підтверджено, що право на проведення ПП "ЕДРІС" вказаних робіт підтверджується ліцензією на здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності, строком дії з 19.10.2015 по 19.10.2020 р., виданою Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (т. 5 а.с. 81-82).

Під час судового розгляду справи встановлено, що необхідність отримання вказаних послуг обумовлено отриманням службової записки головного технолога підприємства ОСОБА_11 від 02.09.2016 р. (т.5 а.с.79).

На підтвердження реальності виконання умов вказаного договору до матеріалів справи долучено акт № 1 від 04.11.2016 р., довідку про вартість виконаних робіт за листопад 2016 р. (т.5 а.с.74-78).

На виконання умов вказаного договору позивачем перераховано виконавцю грошові кошти, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (т.5 а.с.83-86). Також матеріали справи містять акт звіряння взаємних розрахунків за період травень 2015 р. по березень 2017 р. станом на 31.03.2017 р., що підтверджує виконання сторонами умов договору (т.5 а.с.80).

ПП "ЕДРІС" з метою виконання умов вказаного договору виписано та зареєстровано у встановленому законом порядку податкові накладні на загальну суму ПДВ - 47898,60 грн., що були включені ТОВ "Красноградський млин" до складу податкового кредиту у відповідних періодах (т.5 а.с.87-89).

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що між ТОВ "Красноградський млин", в якості замовника, та ТОВ "ВЕНТТО", в якості підрядника, укладено договори підряду № 04/11/15-1КМ від 26.10.2015 р. та № 15/07/15-1КМ від 15.07.2015 р., відповідно до умов яких підрядник зобов'язується виконати роботи з розширення ділянки силосного зберігання борошна та з улаштування бетонного покриття на ділянці силосного зберігання борошна, розташованого за адресою: м. Красноград, вул. Полтавська, 186 (т.5 а.с.100-103; 117-120).

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "ВЕНТТО" має ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, строком дії з 25.04.2014 по 13.09.2018 р., виданою Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (т.5 а.с. 143-144).

На підтвердження реальності виконання умов договору підряду № 15/07/15-1КМ від 15.07.2015 р. до суду надано акт № 1 приймання виконаних робіт за вересень 2015 р. від 15.09.2015 р. та довідки про вартість виконаних робіт та витрати за вересень 2015 р. від 15.09.2015 р. на суму 127 939,30 грн., у т.ч. ПДВ 21 323,22 грн. (т.5 а.с. 104-116).

На підтвердження реальності виконання умов договору підряду № 04/11/15-1КМ від 26.10.2015 р. до суду надано акт №1 приймання виконаних робіт за листопад 2015 р. від 19.11.2015 р. та довідки про вартість виконаних робіт та витрати за листопад 2015 р. від 19.11.2015 р. на суму 67 882,94 гри., у т.ч. ПДВ 11 313,82 грн. (т.5 а.с. 121-132).

Матеріали справи також містять копії актів приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (т. 5 а.с. 145-146).

На виконання умов вищевказаних договорів ТОВ "Красноградський млин" перераховано підряднику за виконані ним роботи грошові кошти на загальну суму 195822,24 грн., на підтвердження чого до суду надано копії платіжних доручень (т.5 а.с.133-137). Також матеріали справи містять акт звіряння взаємних розрахунків за період травень 2015 р. по березень 2017 р. станом на 31.03.2017 року, що підтверджує виконання сторонами умов договору (т.5 а.с. 147).

ТОВ "ВЕНТТО" з метою виконання умов договорів виписано та зареєстровано у встановленому законом порядку податкові накладні на загальну суму ПДВ - 32637,03 грн., що були включені ТОВ "Красноградський млин" до складу податкового кредиту у відповідних періодах (т.5 а.с.138-142).

Матеріали справи також містять фотографії, зроблені позивачем на підтвердження реального виконання робіт контрагентом (т.5 а.с.148-149).

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що між ТОВ "Красноградський млин", в якості замовника, та ПП "ПОЛЕТТА", в якості підрядника, укладено договори підряду № 10/1 від 23.02.2016 р., № 23-01-17 від 23.01.2017 р., № 16-06-16 від 16.06.2016 р., № 02-6/15 від 02.04.2015 р., № 18/15 від 17.06.2015 р., на поставку шківа 0,412 мм; № 23-7/15 від 23.07.2015 р., відповідно до умов яких, ПП "ПОЛЕТТА" зобов'язувався виконати, зокрема, монтаж та поставку ланцюгового транспортеру подачі борошна у силоси № 9, № 10; ремонтні роботи компресора; виготовлення та монтаж двох силосів з аерацією та віброднищами; виготовити та поставити дві ємності для борошна (т.5 а.с. 160-164; 176-180; 200-204; 215-218; 223-224; 227-231).

Судовим розглядом встановлено, що ПП "ПОЛЕТТА" має дозвіл № 260.14.63, виданий Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Харківській області строком з 02.04.2014 р. по 01.04.2019 р. на виконання роботи по, зокрема: монтажу, демонтажу, налагодженню, ремонту, технічному обслуговуванню, реконструкції машин, механізмів, устаткування підвищеної безпеки та ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, строком дії з 14.02.2014 по 14.02.2017 р., виданою Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (т.6 а.с. 131; 133).

На підтвердження реальності виконання умов вищевказаних договорів до суду надано акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість робіт та витрат за відповідні періоди, калькуляції (т.5 а.с. 165-175; 181-199; 205-214; 232-250; т.6 а.с. 1-21), видаткові накладні, специфікації та ТТН (т.5 а.с.219-222; 225-226; т.6 а.с. 22-26).

У зв'язку з отримання підприємством позивача за вищевказаними договорами послуг та товарів ТОВ "Красноградський млин" перераховано підряднику за виконані ним роботи грошові кошти на загальну суму 2431970,08 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (т.6 а.с.29-87). Також матеріали справи містять акт звіряння взаємних розрахунків за період травень 2015 р. по березень 2017 р. станом на 31.03.2017 року, що підтверджує виконання сторонами умов договорів (т.6 а.с.134).

ПП "ПОЛЕТТА" з метою виконання умов договорів виписано та зареєстровано у встановленому законом порядку податкові накладні на загальну суму ПДВ - 405328,34 грн., що були включені ТОВ "Красноградський млин" до складу податкового кредиту у відповідних періодах (т.6 а.с.88-130).

Матеріали справи також містять фотографії, зроблені позивачем на підтвердження реального виконання робіт контрагентом (т.6 а.с.27-28).

Також з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Красноградський млин", в якості замовника, та ТОВ "НВО "СХІДБУД", в якості виконавця, укладені договори підряду № 2105/1 від 21.05.2015 р., № 2105/2 від 21.05.2015 р., № 050815/1 від 05.08.2015 р., № 2009/1 від 20.09.2015 р., відповідно до умов яких виконавець зобов'язується виконати з ремонту побутових приміщень, системи опалення в побутових приміщеннях, вхідної групи за адресою: м. Красноград, вул. Полтавська, 186 (т.6 а.с.145-147; 164-166; 180-182).

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "НВО "СХІДБУД" має дозвіл 407.13.63-41.20, виданий Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Харківській області строком з 26.06.2013 р. по 26.06.2018 р. на виконання робіт підвищеної безпеки та ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, строком дії з 26.04.2013 по 26.04.2016 р., виданою Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (т.6 а.с. 218-219; 220-221).

На підтвердження реальності виконання умов вказаних договорів представником позивача до суду надано акти виконаних робіт, відомості ресурсів, локальні кошториси та довідки про вартість робіт (т.6 а.с.148-163; 167-179 183-192).

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Красноградський млин" на підставі складених актів виконаних робіт перераховано виконавцю грошові кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (т.6 а.с.193-201). Також факт виконання сторонами умов договорів підтверджено актом звіряння взаємних розрахунків за період травень 2015 р. по березень 2017 р. станом на 31.03.2017 р. (т.6 а.с.222).

ТОВ "НВО "СХІДБУД" на виконання умов вищевказаних договорів виписано та зареєстровано у встановленому законом порядку податкові накладні на загальну суму ПДВ - 81923,40 грн., що були включені ТОВ "Красноградський млин" до складу податкового кредиту у відповідних періодах (т.6 а.с.202-217).

Матеріали справи також містять фотографії, зроблені позивачем на підтвердження реального виконання робіт контрагентом (т.6 а.с.223-225).

Також судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "Красноградський млин" та ПП "ЕКІПАЖ" укладено договори №2002/5 від 20.05.2016 р., №1707/3 від 17.07.2015 р., №1906/5 від 11.06.2015 р., №1906/4 від 11.06.2015 р., №2904/3 від 28.04.2015 р. на придбання, виготовлення та монтаж металопластикових конструкцій (т.6 а.с.237-238; 241-243; 245-247; т.7 а.с. 5-7; 14-16).

На підтвердження виконання умов вищевказаних договорів до суду надано видаткові накладні, специфікації, акти наданих послуг, рахунки на оплату, комерційну пропозицію (т.6 а.с.239-240; 244; 248; т.7 а.с. 1-4; т7 а.с. 8-13; 17-43).

На підставі документів бухгалтерського обліку та у зв'язку з виконанням умов вказаних договорів ТОВ "Красноградський млин" перераховано виконавцю грошові кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (т.7 а.с.45-65). Також матеріали справи містять акт звіряння взаємних розрахунків за період травень 2015 р. по березень 2017 р. станом на 31.03.2017 р., що підтверджує виконання сторонами умов вказаних договорів (т.7 а.с.106).

ПП "ЕКІПАЖ" з метою виконання умов договорів виписано та зареєстровано у встановленому законом порядку податкові накладні на загальну суму ПДВ - 54502,47 грн., що були включені ТОВ "Красноградський млин" до складу податкового кредиту у відповідних періодах (т.7 а.с.66-105).

Під час судового розгляду справи з наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що на суму придбаних товарів та послуг підприємством позивача збільшено активи - первісну вартість основних засобів, у зв'язку з чим збільшення контролюючим органом оподатковуваного прибутку у розмірі 155723,11 грн. здійснено помилково.

Матеріали справи також містять фотографії, зроблені позивачем на підтвердження реального виконання робіт контрагентом (т.7 а.с.112-122).

Під час судового розгляду справи з наданих представником позивача пояснень встановлено, що між ТОВ "Красноградський млин" та ПП "ЕКІПАЖ" також були укладені договір підряду № 1408/18 від 13.08.2015 р. та дилерський договір № 398 від 01.01.2016 р., проте, господарські операції по ним не проводилися, про що свідчить інформаційна довідка від 04.10.2017 р. (т.7 а.с. 44).

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що необхідність укладення договорів із контрагентами КП Харківспецпром , ТОВ НВО Східбуд , ПП Екіпаж , ТОВ Вентто , ПП Полетта договорів на виконання робіт обумовлено також і станом будівель підприємства позивача, що підтверджено наданими до матеріалів справи актами обстеження будівель, споруд ТОВ Красноградський млин (т.8 а.с. 70-73).

З огляду на вище зазначене, суд приходить до висновку про правомірність витрат включених підприємством позивача до капітальних інвестицій (субрахунок 152) з майбутнім збільшенням первинної вартості основних засобів з поступовим віднесенням до складу витрат шляхом нарахування амортизації на такі основні засоби, а не відразу до витрат на повну суму 428297 грн., у зв'язку з чим висновки контролюючого органу про завищення витрат на суму 428297 грн. є протиправними та такими, що не відповідають обставинам справи.

Таким чином, усі первинні документи по взаємовідносинам позивача із контрагентами ПП "ЕДРІС", ТОВ "ВЕНТТО", ПП "ПОЛЕТТА", ТОВ "ПВО "СХІДБУД", ПП "ЕКІПАЖ" оформлені у відповідності до вимог ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", а отже суми ПДВ також сформовані на підставі належним чином оформлених податкових накладних, що були зареєстровані у встановленому законом порядку, що не призвело по завищення сум податкового кредиту в перевіреному періоді.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 18.08.2017 року №0002511403 про суму завищення ТОВ "Красноградський млин" від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2017 р. по податковій декларації з ПДВ (вх. № 9069210771 від 19.04.2017 р.) у розмірі 3171,00 грн. суд зазначає наступне.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу про не визнання податкових накладних за березень 2017 р. на загальну суму 3170,84 грн., а саме по контрагентам ПП "ЕКІПАЖ" № 96 від 21.03.2017 р. на суму ПДВ - 1122,84 грн.; ПП "ПОЛЕТТА" № 1 від 07.03.2017 р. на суму ПДВ - 360,00 грн., № 2 від 07.03.2017 р. на суму ПДВ - 388,00 грн., № З від 20.03.2017 р. на суму ПДВ - 1 300,00 грн.

Проте, суд зазначає, що останні виписані контрагентами на виконання умов укладених договорів, зареєстровані у встановленому законом порядку, та включені позивачем до складу податкового кредиту березня 2017 року, що підтверджується додатком № 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з ПДВ за вказаний звітний період.

У зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 18.08.2017 року №0002511403 та наявність підстав для його скасування.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 18.08.2017 року № 0002521403 про застосування штрафу ТОВ "Красноградський млин" в розмірі 50% у сумі 27284,50 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 54569,00 грн. судом встановлено наступне.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що за результатами опрацювання бази "Податковий блок" контролюючим органом встановлено несвоєчасність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних по контрагентам-покупцям.

Під час судового розгляду справи встановлено, що ТОВ "Красноградський млин" в червні 2017 року були надані уточнюючі розрахунки на збільшення податкових зобов'язань за жовтень 2015 р. на суму 2314 грн., березень 2015 р. на суму 12274 грн., серпень 2015 р. на суму 12110 грн., листопад 2015 р. на суму 6632 грн., вересень 2015 р. на суму 10775 грн., грудень 2015 р. на суму 10464 грн., однак, не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено вимоги п. 120-1.1 ст. 120, п. 201.10 ст. 201 ПКУ, та не за реєстровано видані податкові накладі в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 54569,00 грн.

При цьому, ТОВ "Красноградський млин", як свідчать наявні в матеріалах справи докази, у зв'язку з самостійним виправленням помилки визначило суми податкового зобов'язання, штрафів (пені) та сплатило їх, що під час розгляду справи не заперечувалось відповідачем та підтверджено платіжними дорученнями № 37 від 15.06.2017 р. на суму 82500,00 грн., № 39 від 15.06.2017 р. на суму 25000,00 грн. Та № 47 від 19.06.2017 р. на суму 27000,00 грн.

Станом на 20.06.2017 року після подання уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок та сплати ТОВ "Красноградський млин" суми податкового зобов'язання, штрафів (пені) заборгованість перед бюджетом відсутня.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 120-1 Податкового кодексу України, в редакції чинній до 01.01.2016 р., передбачено відповідальність у вигляді штрафів за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, згідно п. 120-1.1 120-1 Податкового кодексу України за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до ЗО календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Згідно н. 120-1.2. ст. 120-1 Податкового кодексу України, відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно п. 120-1.3. ст. 120-1 Податкового кодексу України, порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Суд не вважає обґрунтованими доводи позивача стосовно неможливості застосування вказаної норми до таких порушень, з огляду на обставини відсутності на момент такого порушення порядку, затвердженого Міністерством фінансів України, як-то передбачено положеннями статті, оскільки відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України з 01 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування по податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, з 01 лютого 2015 року зазначена норма покладає на продавця товарів обов'язок в установлені терміни реєструвати податкові накладні та розрахунки коригування по податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Однак, в той же час, аналіз норми п. 120-1.2. ст. 120-1 Податкового кодексу України дає підстави суду дійти висновку, що законодавцем чітко передбачено відповідальність платника податків у вигляді штрафу на рівні 50 від суми податку на додану вартість, тільки у випадку нереєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що підлягають наданню покупцю.

Таким чином, ані положення п. 120-1.2. ст. 120-1 Податкового кодексу України, ані в цілому ст. 120-1 Податкового кодексу України, не передбачають відповідальності платника податку у вигляді штрафу за нереєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, що не підлягає наданню покупцю.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

В той же час, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця за формою та в порядку, затвердженим наказом Мінфіну України від 22.09.2014 р. № 957, у редакції чинній до 01.04.2016 р.

При цьому, п. 20 вищевказаного Порядку передбачає, що у разі якщо база оподаткування визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України виходячи із ціни придбання товарів/послуг, собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів, тобто ціна придбання/собівартість/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/собівартості/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною. Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Таким чином, при постачанні товарів/послуг база оподаткування ПДВ визначається на рівні не нижче ціни придбання товарів/послуг (для самостійно виготовлених товарів/послуг - не нижче їх собівартості).

З огляду на вищевикладене, на суми, самостійно розраховані підприємством позивача виходячи з перевищення ціни придбання/собівартості/балансової (залишкової) вартості над договірною ціною з постачання послуг 2015 року, податкові накладні отримувачу (покупцю) не видаються.

Отже, оскільки протягом 2015 року норми Податкового кодексу України не передбачали такого порушення як нереєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, що не видається отримувачу (покупцю) поставлених позивачем послуг, то й відсутня відповідальність за нереєстрацію таких податкових накладних.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку контролюючим органом протиправно застосовано до підприємства позивача штраф за порушення п.120-1.2. ст. 120-1 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 18.08.2017 року № 0002521403 підлягає скасуванню.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 18.08.2017 року №0000311303-0 про визначення ТОВ "Красноградський млин" у частині суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у т.ч. з військового збору пені 13895,59 гри., у т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 13773,11 грн., сума пені відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ у розмірі 122,48 грн. та № 0000321303-0 про визначення ТОВ "Красноградський млин" суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у т.ч. з військового збору пені 928,51 грн., у т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 911,99 грн., сума пені відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ у розмірі 16,52 грн. суд зазначає наступне.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що ТОВ "Красноградський млин" несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2017 р. в сумі 180122,36 грн. та військовий збір за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2017 р. в сумі 9119,85 грн., чим порушено пп. 168.1.2, 168.1.5 ст. 168 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим згідно пп. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України розраховано пеню та згідно п. 126.1 ст. 126, п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України розраховано штрафні санкції.

При цьому, відповідно до Додатку № 16 "Розрахунок повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум на доходи фізичних осіб та військового збору" до акту перевірки контролюючим органом визначено дати виплати заробітної плати, зокрема: 03.08.2015 р., 02.11.2015 р., 04.07.2016 р., 02.09.2016 р. замість належних 06.08.2015 р., 05.11.2015 р., 05.07.2016 р., 06.09.2016 р. відповідно.

Згідно даних банківських виписок та платіжних доручень у дати 06.08.2015 р., 05.11.2015 р., 05.07.2016 р., 06.09.2016 р. підприємством позивача одночасно з виплатою доходу фізичним особам фактично було здійснено перерахування податку на доходи з фізичних осіб та військового збору.

Згідно із п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого, відповідно до п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, зокрема, включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору є об'єктом оподаткування податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО).

Відповідно до п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України, під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування ПДФО визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Згідно із п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

При цьому, пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено поняття податкового агента щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайпята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків податковим агентом, встановлено п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього ПКУ.

Згідно пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Водночас, доходи визначені ст. 163 Податкового кодексу України, є об'єктом оподаткування військовим збором.

Згідно з підпунктом 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу України.

Ставка збору становить 1,5 % об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

При цьому, відповідно до п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із положеннями пп.а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до умов п. 4.9. Розділу IV Оплата праці колективного договору ТОВ "Красноградський млин" схваленого загальними зборами працівників підприємства 25.05.2016 р. та зареєстрованого управлінням праці та соціального захисту населення Красноградської державної адміністрації № 26 від 01.06.2016 р..

З наданих представником позивача пояснень вбачається, що заробітна плата у грошову виразі виплачується підприємством 22-ого числа - аванс та 7-ого числа - остаточний розрахунок за місяць.

З огляду на вказане, слід дійти висновку, що ТОВ "Красноградський млин" у дати виплати заробітної плати здійснено сплату (перерахування) податку з доходів фізичних осіб у сумі 137731,10 грн. та військового збору у сумі 9119,85 грн. до бюджету у порядку встановленому чинним законодавством.

При цьому, судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Красноградський млин" погоджується із наявністю порушень у частині термінів перерахування (сплати) податку з доходів фізичних осіб на суму 42391,26 грн., що обраховано із розрахунку з огляду на суму фактичної сплати податку у розмірі 180122,36 грн. та підтвердженої контролюючим органом під час проведеної перевірки - 137 731,10 грн.

З наданих представниками позивача під час розгляду справи пояснень встановлено, що кількість днів прострочення - 15 днів (з 02.03.2016 р. по 17.03.2016 р.) та вказана сума була сплачена підприємством 17.03.2016 р. у складі платіжного доручення № 1005 від 17.03.2016 р. на суму 82000,00 грн.

З огляду на встановлені під час судового розгляду справи обставини суд приходить до висновку, що порушення термінів перерахування (сплати) податку з доходів фізичних осіб підприємством позивача допущено лише в частині суми 42391,26 грн., у зв'язку з чим штрафні санкції (штраф) та пеня мають бути розраховані саме із суми 42391,26 грн., та складати пеню у розмірі 459,92 грн. (42391,26 грн. х 15 / 100 х 22 х 1,2 / 365) та штраф 4239,13 грн. (4239,13 грп. х 10%).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 18.08.2017 року №0000311303-0 в частині, що оскаржується позивачем та № 0000321303-0.

Також суд вважає за необхідне вказати, що матеріали справи свідчать, що постановами Красноградського районного суду Харківської області від 04.09.2017 р. (справа № 626/1284/17 провадження №3/626/775/2017) та від 14.09.2017 р. (справа № 626/1363/17 провадження №3/626/841/2017) щодо притягнення директора ТОВ "Красноградський млин" ОСОБА_12 до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 1 ст. 163-4 КУпАП та ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, провадження у цих справах про адміністративне правопорушення закрито за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Також постановами Красноградського районного суду Харківської області від 05.09.2017 р. (справа № 626/1285/17 провадження №3/626/776/2017) та від 14.09.2017 р. (справа № 626/1362/17 провадження №3/626/840/2017) щодо притягнення головного ТОВ "Красноградський млин" ОСОБА_13 до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 1 ст. 163-4 КУпАП та ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, провадження у цих справах про адміністративне правопорушення закрито за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Красноградський млин".

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Красноградський млин" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 18.08.2017 р. № 0002491403, від 18.08.2017 р. № 0002501403, від 18.08.2017 р. № 0002511403, від 18.08.2017 р. № 0002521403, від 18.08.2017 р. № 0000321303-0.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.08.2017 р. № 0000311303-0 у частині суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у т.ч. з військового збору пені 13895,59 грн., у т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 13773,11 грн., сума пені відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ у розмірі 122,48 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Красноградський млин" (63303, Харківська обл., Красноградський район, м. Красноград, вул. Полтавська, 186, код ЄДРПОУ - 31889680) сплачену суму судового збору в розмірі 48859 (сорок вісім тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн 55 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ - 39599198).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 28 лютого 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.