Рішення

від 20.02.2018 по справі 386/6/17

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/6/17

Провадження № 2/386/5/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

представника позивача Добровольського В.М.,

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Агрофірми Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю Союзнатурпродукт , третя особа - приватний нотаріус Задніпряний Олег Анатолійович, про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди,

встановив:

Агрофірма Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю Союзнатурпродукт про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди, посилаючись на те, що 17 вересня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Зоря , правонаступником якого є позивач та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі №608, за яким останній передав товариству в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,72 га., яка знаходиться на території Грузької сільської ради Голованіського району Кіровоградської області, строком на 5 років з дня набрання чинності цим договором. Державну реєстрацію договору оренди землі №608 було проведено 22.06.2009 року. 05 серпня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Зоря та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода до договору оренди землі №608, за якою було продовжено строк оренди земельної ділянки до 31 серпня 2016 року. Додаткова угода до договору оренди землі №608 була зареєстрована 30.03.2012 року. Позивач зазначає, що пунктом 3.2. договору оренди землі №608 погоджено, що після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у зв'язку з чим орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, що узгоджується з нормами ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 33 Закону України Про оренду землі . Позивач належним чином виконує умови договору оренди землі, вчасно розраховується та виплачує орендну плату, продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та 14.07.2016 року направив ОСОБА_2 лист-повідомлення про намір поновити договір оренди землі, до якого було долучено Додаткову угоду в якій прописувались основні пункти договору та запропоновано збільшити орендну плату, відносно договору оренди землі №608 до рівня 7% від нормативної грошової оцінки землі, а також визначити строк дії договору до 31 грудня 2026 року. В даний час ОСОБА_2 відповідь на лист-повідомлення не надав.

Позивач в позові вказує, що він звернувся до суду оскільки дізнався про те, що 20.05.2016 року державним реєстратором приватним нотаріусом Задніпряним Олегом Анатолійовичем було проведено реєстрацію договору оренди землі від 10.05.2016 року між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю Союзнатурпродукт , тієї самої землі, яку вже орендує позивач. Умови договору оренди землі укладеного 10.05.2016 року між відповідачами значно гірші ніж умови запропоновані позивачем, що призвело до порушення його переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Новий договір оренди землі укладений між відповідачами на той самий об'єкт нерухомості, призвів до передачі в оренду однієї і тієї ж земельної ділянки за двома різними договорами, а тому має бути визнаний недійсним. Позивач зазначає, що відповідачами було порушено його переважне право на поновлення договору та посилаючись на ст. 33 Закону України Про оренду землі , вважає, що має бути визнана укладеною додаткова угода між позивачем та ОСОБА_2 направлена останньому листом-повідомленням.

У зв'язку з наведеним, позивач просить визнати недійсним договір оренди землі від 10.05.2016 року, укладений між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю Союзнатурпродукт ; визнати укладеною між позивачем та ОСОБА_2 додаткову угоду до договору оренди землі №608 від 17.09.2008 року з моменту набрання чинності судового рішення на умовах визначених цією додатковою угодою; судові витрати покласти на відповідачів.

Провадження в даній справі відкрито ухвалою суду від 17.01.2017 року.

15.12.2017 року набрав чинність Закон України від 03.10.2017 року №2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон №2147-VІІІ), яким Цивільний процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Враховуючи вимоги підпункту 9 п. 1 Розділу ХІІІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ЦПК України в редакції Закону №2147-VІІІ, за яким справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, суд продовжує розгляд справи.

05 квітня 2017 року за клопотанням представника позивача судом постановлено ухвалу про витребування доказів, якою у Кіровоградської дирекції ПАТ Укрпошта витребувано повідомлення про отримання ОСОБА_2 цінного листа, направленого на адресу останнього 14.07.2016 року, на виконання якої до суду надійшов витребуваний доказ.

15 червня 2017 року за клопотанням представника позивача судом постановлено ухвалу про витребування доказів, якою у відповідачів та Голованівської районної державної адміністрації витребувано спірний договір, укладений 10.05.2016 року між відповідачами, на виконання якої до суду надійшло повідомлення від адміністрації про те, що такий договір не надходив, тоді як відповідачі відповіді не надали.

17 січня 2018 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 судом постановлено ухвалу про витребування доказів, якою у державного реєстратора Голованівської селищної ради Кіровоградської області витребувано інформацію про вчинення реєстраційних дій за 2016-2017 року щодо земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2, яка знаходиться на території Грузької сільської ради Голованіського району Кіровоградської області та належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, на виконання якої до суду надійшов витребуваний доказ.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив визнати недійсним договір оренди землі від 10.05.2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Союзнатурпродукт ; посилаючись на ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі - визнати укладеною між позивачем та ОСОБА_2 додаткову угоду до договору оренди землі №608 від 17.09.2008 року з моменту набрання чинності судового рішення на умовах визначених цією додатковою угодою; судові витрати покласти на відповідачів. Пояснив, що після закінчення строку договору оренди землі, починаючи з 01.09.2016 року позивач не використовує земельну ділянку ОСОБА_2

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що дійсно позивач виконував умови договору, однак у ОСОБА_2 відсутні наміри продовжувати договір оренди землі з позивачем; в даний час земельна ділянка знаходиться в оренді в ОСОБА_3 ОСОБА_2 не погоджується з пропозицією позивача на укладення додаткової угоди до договору оренди землі, не має волевиявлення на укладення такої угоди. Зазначив, що договір укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Союзнатурпродукт в даний час розірвано. Просив відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ТОВ Союзнатурпродукт в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не подавав, відзиву на позов, заперечень не подав.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одними із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права та визнання правочину недійсним.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, належить земельна ділянка площею 2,72 га., кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться на території Грузької сільської ради Голованіського району Кіровоградської області (а.с. 20).

17 вересня 2008 року між ТОВ Агрофірма Зоря та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі №608, який зареєстрований у Голованівському районному офісі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.06.2009 року за НОМЕР_5, за умовами якого, ОСОБА_2 передав орендарю в оренду земельну ділянку загальною площею 2,72 га., яка належить йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_3 на строк 5 років, зі сплатою орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 9-11).

05 серпня 2011 року між ТОВ Агрофірма Зоря та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до договору оренди землі №608 від 17 вересня 2008 року, яка зареєстрована у ВДКЗ у Голованівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.03.2012 року за НОМЕР_4, за умовами якої, було визначено дію договору оренди землі №608 до 31 серпня 2016 року (а.с. 12).

Відповідно до п.3.2. договору оренди землі №608 після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Позивач є правонаступником ТОВ Агрофірма Зоря , що підтверджується витягом зі статуту позивача, затвердженого 15.08.2016 року протоколом загальних зборів учасників (а.с. 21-2).

Надані позивачем довідка від 21.12.2016 року №3440 та копії відомостей видачі орендної плати продукцією/послугами за 2014-2016 роки, підтверджують факт належного виконання позивачем умов договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_2 (а.с. 8, 56-90).

Як вбачається з копій проекту додаткової угоди від 01.01.2016 року, листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі від 12.07.2016 року, опису вкладеного у цінний лист та фіскального чеку Укрпошти від 14.07.2016 року №2650000617930, які наявні у позивача, останнім на адресу ОСОБА_2, зазначену в договорі оренди землі №608 в с. Грузьке Голованівського району Кіровоградської області, цінним листом було направлено додаткову угоду до договору оренди землі №608 від 17.09.2008 року та повідомлено про намір позивача скористатися переважним правом на продовження договору оренди землі (а.с. 13-15, 17-18).

Згідно витребуваного судом повідомлення Кіровоградської дирекції ПАТ Укрпошта Ф.22, ОСОБА_2 під підпис 26.07.2016 року отримав цінного листа за фіскальним чеком №2650000617930 (а.с. 105).

Враховуючи наявність у позивача фіскального чеку, опису вкладеного у цінний лист на ім'я ОСОБА_2 про направлення йому повідомлення на адресу, яка значиться в договорі оренди землі №608, враховуючи повідомлення-Ф.22 та пояснення представника відповідача про отримання ОСОБА_2 повідомлення позивача, суд вважає, що позивач належним чином повідомив ОСОБА_2 про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору. Направлення такого повідомлення позивачем було здійснено цінним листом відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270.

Звертаючись до суду з позовом про захист свого порушеного права на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, позивач посилався на невизнання орендодавцем його переважного права, передбаченого договором оренди землі та статтею 33 Закону України Про оренду землі , унаслідок чого останнім було укладено договір оренди цієї самої земельної ділянки з іншим орендарем, а саме: ТОВ Союзнатурпродукт .

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна об'єкта нерухомого майна за №72767250 від 10.11.2016 року, станом на дату такої довідки в реєстрі були відомості про реєстрацію 20.05.2016 року державним реєстратором приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Задніпряним Олегом Анатолійовичем договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2, укладеного 10.05.2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ Союзнатурпродукт строком до на 10 років з орендною платою в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (номер запису про інше речове право 14659490) (а.с. 16).

Однак, 31 березня 2017 року між відповідачами укладено договір про розірвання договору оренди землі площею 2,7215 га. за кадастровим номером НОМЕР_2, зареєстрований 20.05.2016 року, номер запису про інше речове право 14659490, про що 31.03.2017 року державним реєстратором Данилово-Балківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області Кондратюком Михайлом Петровичем здійснено державну реєстрації, що підтверджується витребуваною Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна об'єкта нерухомого майна за №111398143 від 23.01.2018 року (а.с. 214 -218).

12 травня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі площею 2,7215 га. за кадастровим номером НОМЕР_2, зареєстрований 12.05.2016 року, номер запису про інше речове право 20348408, про що 12.05.2017 року здійснено державну реєстрації, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права НОМЕР_6 від 12.05.2017 року (а.с. 142).

За нормами ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Частиною 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 ЦК України).

Отже, враховуючи те, що спірний договір оренди землі від 10.05.2016 року на час розгляду справи розірваний, суд приходить до висновку, що такий договір, не створює жодних цивільних прав та обов'язків, а тому предмет спору в частині заявлених вимог про визнання такого недійсним відсутній.

Вирішуючи спір щодо визнання укладеною додаткової угоди суд виходить зі слідуючого.

При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 25.02.2015 року №6-219цс16 та від 23.03.2016 року №6-146цс16.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Частиною другою статті 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Законом України Про оренду землі .

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов'язки.

У статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення по закінченню строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Так, частинами першою-п'ятою статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Разом з тим, частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря передбачене ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , яке підлягає захисту відповідно до статті 4 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право.

Право орендаря на продовження договору оренди землі при користуванні земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору, підлягає захисту відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Законодавець чітко визначив два види пролонгації договору оренди землі, за ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , який застосовується по закінченню строку дії договору оренди землі та за ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , який застосовується після закінчення строку дії договору оренди землі, в той час перший вид може бути реалізований лише за згодою як орендаря так і орендодавця, тоді як другий вид реалізовується незалежно від згоди орендодавця, а лише за відсутності його заперечень, і лише на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Визнання ж укладеною додаткової угоди до договору оренди землі на інших умовах та на інший строк, при відсутності волевиявлення орендодавця, призведе до порушення його майнового права, як власника своєї земельної ділянки.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконував умови договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_2, не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомив останнього про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, однак після закінчення строку дії договору не користується земельною ділянкою. В той час ОСОБА_2 після того, як позивач належним чином по закінченню договору оренди землі (не пізніше ніж за місяць до закінчення) повідомив про намір поновлення договору, позивачу не подавав ніяких заперечень та не надавав згоди на укладення договору на новий строк та на нових умовах.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до переконливого висновку про те, що дії позивача були направлені на укладення договору оренди землі на новий строк на нових умовах за нормами ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , однак враховуючи відсутність згоди ОСОБА_2 на укладення додаткової угоди до договору оренди, таке право позивача не може бути реалізовано, і така додаткова угода не може бути визнана судом укладеною, оскільки зміни, запропоновані позивачем, стосуються істотних умов - орендної плати, строку дії договору, що є абсолютним правом на вільне волевиявлення ОСОБА_2

В той час, позивач мав право очікувати у поновленні договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк згідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , у випадку продовження користування орендованою земельною ділянкою протягом місяця після закінчення строку договору оренди землі, при дотриманні порядку, визначеного цією нормою, однак таке право у позивача не виникло, у зв'язку з тим, що земельна ділянка ОСОБА_2 після закінчення строку договору оренди землі з 01.09.2016 року ним (позивачем) не використовувалась, що підтверджується поясненнями представника позивача наданими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати слід покласти на позивача.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову Агрофірми Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю Союзнатурпродукт , третя особа - приватний нотаріус Задніпряний Олег Анатолійович, про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди.

Місцезнаходження позивача Агрофірми Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю: с. Наливайка Голованівського району Кіровоградської області; ідентифікаційний код 30702633.

Місцезнаходження відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Союзнатурпродукт : м. Умань Черкаської області; ідентифікаційний код 38215813.

Місце проживання відповідача ОСОБА_2: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області апеляційної скарги. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 01 березня 2018 року.

Суддя Гарбуз О. С.