Постанова

від 27.02.2018 по справі 826/17148/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2018 року

Київ

справа №826/17148/16

адміністративне провадження №К/9901/2080/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

за участю секретаря судового засідання - Калініна С.О.

учасники справи:

представники позивача - Колос К.О., Оджиковський В.О.,

представник відповідача - Демченко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Шелл Енерджі Юкрейн

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 (судді Бабенко К.А., Кузьменко В.В., Файдюк В.В.)

у справі №826/17148/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Шелл Енерджі Юкрейн

до Офісу великих платників податків ДФС

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ

У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Шелл Енерджі Юкрейн (далі Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішення Офісу великих платників податків ДФС (далі ДФС) від 28.10.2016 та 15.08.2016, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування та застосовано штрафні санкції.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що відповідач за наслідками проведеної перевірки склав акт, в якому виклав свої висновки про порушення позивачем вимог Податкового Кодексу України при визначенні податкових зобов'язань. Вважаючи, що відповідач дійшов помилкового висновку про наявність порушень чинного законодавства у діяльності Товариства, позивач просив задовольнити позов.

Постановою Окружний адміністративний суд міста Києва від 20.06.2017 (суддя Качур І.А.) позов задоволено :

визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДФС від 15.08.2016 №0001831404, №0001791404, №0001811404, №0001861404, №0001841401, №0001871404, від 28.10.2016 №0007382200.

Присуджено на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 47 209, 38 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 задоволено апеляційну скаргу ДФС, постанову суду першої інстанції скасовано та у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, Товариство звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило її скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2017. При цьому скаржник зазначив, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про необґрунтованість заявленого адміністративного позову, невірно оцінивши залучені до справи докази та неправильно застосувавши при цьому норми матеріального і процесуального права.

У своїх запереченнях ДФС вважає постанову суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою.

22.12.2017 справу, в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015р.), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій цим вимогам не відповідають у зв'язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 18.07.2016 ДФС склала акт від 29.07.2016 № 1103/28-10-14-04/33832091, в якому відображено висновки контролюючого органу про те, що ним виявлено наступні порушення :

-пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 Вплив змін валютних курсів , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 №193, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов'язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 451515 грн. та заниження податку на прибуток у розмірі 2091529 грн.;

-п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, п.2.4, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 22943,07грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 65740 грн.;

-п.п.164.2.17.у п.164.17 ст.164 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у розмірі 187917,82грн.;

-п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що призвело до заниження військового збору у розмірі 11275,07грн.

- п.176.2б п.176.2. ст.176., п.119.2. ст.119. Податкового кодексу України, що призвело до подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку;

-п.1 ч.2 ст. 6, п. 1 ч.1 ст.7, частин 5,7 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , що призвело до донарахування єдиного внеску у сумі 3698,78грн.

На цій підставі відповідачем 15.08.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0001821404 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 426 421 грн., в тому числі за основним платежем - 2 091 529 грн. та за штрафними санкціями - 334 892 грн.;

№0001831404 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 451 515 грн.;

№0001791404 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 82 175 грн., в тому числі за основним платежем - 65740 грн. та за штрафними санкціями - 16 435 грн.;

№0001811404 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість на 22 943 грн.;

№0001861404 про збільшення грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, включаючи пеню, на загальну суму 308 063, 99 грн., в тому числі за основним платежем - 187 917, 82 грн., за штрафними санкціями - 87 482, 22 грн., пені - 32 663, 95 грн.;

№0001841401 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у вигляді нарахованих штрафних санкцій в сумі 510 грн.;

№0001871404 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору, включаючи пеню, на загальну суму 17 266, 30 грн., в тому числі за основним платежем -11 275, 07 грн., за штрафними санкціями - 5 248, 94 грн., пені - 742, 29 грн.

Позивач оскаржив прийнятті рішення до Державної фіскальної служби України, яка за результатами розгляду скарги позивача прийняла рішення від 19.10.2016 про її часткове задоволення, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення №0001821404 від 15.08.2016 в частині операцій за період 2015 року, щодо яких відповідачем підтверджено здійснення оплати позивачем на користь Шелл Інтернешнл Бі Ві (Нідерланди), а в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення, а також податкові повідомлення-рішення від 15.08.2016: №0001831404, №0001791404, №0001811404, №0001861404, №0001841401, №0001871404 залишені без змін.

Враховуючи результати розгляду скарги, ДФС 28.10.2016 прийняла податкове повідомлення-рішення №0007382200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2 264 819 грн., у тому числі 1 956 302 грн. основного зобов'язання та 308 517 грн. штрафних санкцій.

Свої дії щодо цього ДФС обґрунтовує тим, що :

1.Товариство безпідставно не відобразило у податковій звітності як безнадійну заборгованість суму, отриману в якості кредитної позички від Шелл Трежері Долар Компані Лімітид на підставі укладеного договору про резервний кредит від 30.03.2009р., хоча строк позовної давності по цим зобов'язанням минув. Тому, позивач повинен був відобразити вказану суму у складі інших доходів у Декларації з податку на прибуток за 2014 рік.

З цих же підстав у бухгалтерському обліку Товариства не повинна обліковуватися заборгованість по комісії за зобов'язаннями щодо надання кредиту.

2.Позивачем не надано документів, що підтверджують реальність виконання укладеного 22.12.2014 між Товариством та Шелл Інтернешнл Бі Ві договору про надання консультаційних та супутніх послуг щодо людських ресурсів.

3.Товариством занижено податок на доходи фізичних осіб та не враховано, що його працівники (ОСОБА_10 та ОСОБА_8) за рахунок позивача отримали дохід у вигляді безоплатно отриманих консультаційних та супутніх послуг на загальну суму 34 043,21 дол. США. При цьому, заниження доходів вищевказаних осіб призвело і до заниження суми військового збору.

До матеріалів справи залучено копію договору про резервний кредит, укладений 30.09.2009р. між Товариством і Шелл Трежері Долар Компані Лімітид та переклад його з мови оригіналу.

Зі змісту договору від 30.09.2009 вбачається, що одним із його учасників є іноземна юридична особа, тому до правовідносин, що виникли у зв'язку з укладенням цього договору, повинні застосовуватися положення Закону України Про міжнародне приватне право .

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що під час виконання умов договору від 30.09.2009 його сторонами, у відповідності до законодавства Англії, укладено додаткову угоду якою строк дії зобов'язання щодо надання кредиту продовжено до 9 років з дати набуття Договором чинності, тобто до 2018 року, а строк позовної давності по цьому договору, згідно зі статтею 5 Закону Сполученого Королівства про строки позовної давності 1980 року, складає 6 років. При цьому суд послався на належним чином засвідчений переклад статті 5 цього Закону.

Проте матеріали справи не містять перекладу Закону Сполученого Королівства про строки позовної давності 1980 року.

Натомість, суд апеляційної інстанції, пославшись на те, що залучений до матеріалів справи переклад пункту 14 договору є помилковим та невірним, дійшов висновку про те, що змістом договору від 30.09.2009 не встановлено, яке саме законодавство використовується при виникненні спірних питань - Англії чи іншої країни в основі правових систем яких використовується Англійське право, у зв'язку з чим строк позовної давності має визначатися за законодавством України, що складає 3 роки.

При цьому, суд не зазначив на підставі яких доказів та матеріалів справи він дійшов висновку про неправильність перекладу умов договору від 30.09.2009.

З матеріалів справи вбачається, що суди попередніх інстанцій не скористались наданим ним статтею 8 Закону України Про міжнародне приватне право правом на звернення до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні з метою встановлення змісту норм права іноземної держави та не встановили належним чином зміст цих норм.

В свою чергу, не встановлення змісту норм права щодо перебігу строку позовної давності позбавляє суд можливості оцінити, у відповідності до приписів статті 12 Закону України Про міжнародне приватне право , чи не призведе застосування цих норм до наслідків, явно несумісних з основами правопорядку (публічним порядком) України.

Крім того, з огляду на приписи статей 14, 44, 138, 139, 198 ПК України господарські операції для визначення податкового кредиту та податкових зобов'язань платника податку мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, водночас суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Проте судами, в порушення вимог статей 11, 138 КАС України ( в редакції, що діяла до 15.12.2017), не вжито передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Судами не встановлено, які саме послуги було фактично надано Товариству компанією Шелл Інтернешнл Бі Ві під час виконання укладеного договору від 22.12.2014 та чи було використано ці послуги позивачем у його господарській діяльності.

За таких обставин, надані Товариством докази щодо сплати ним на користь Шелл Інтернешнл Бі Ві та акти прийняття послуг не можуть, самі по собі, без наявності інших доказів, свідчити про фактичне здійснення господарської операції та позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Також судами не дано оцінки умовам трудових контрактів, укладених між Товариством та ОСОБА_10 і ОСОБА_8, та чи відбувалось надання останнім консультаційних та супутніх послуг компанією Шелл Інтернешнл Бі Ві в межах прийнятих Товариством на себе зобов'язань за умовами трудових контрактів.

Таким чином, судами не забезпечено повного і всебічно з'ясування обставин в адміністративній справі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу на новий розгляд.

Частиною 1 статті 353 КАС України обумовлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Шелл Енерджі Юкрейн задовольнити частково.

Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2017 та Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер