Постанова

від 01.03.2018 по справі 234/8129/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 234/8129/17 Номер провадження 22-ц/775/140/2018

Головуючий у 1-ій інстанції Лутай А.М.

Доповідач Азевич В.Б.

Категорія 59

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Азевича В.Б.,

суддів: Дундар І.О., Корчистої О.І.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бахмут Донецької області справу № 234/8129/17 за позовом ОСОБА_2 до Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, третя особа - Міністерство освіти і науки України, про стягнення заборгованості з виплати соціальної стипендії, за апеляційною скаргою Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 листопада 2017 року (суддя Лутай А.М., рішення ухвалено в приміщенні суду в м. Краматорську Донецької області),-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (скорочене найменування ДонНУЕТ) про стягнення заборгованості з виплати соціальної стипендії.

Свої вимоги обґрунтував тим, що з 29 вересня 2014 року по 30 червня 2016 року він навчався у вищому навчальному закладі 1 рівня акредитації Краматорський коледж Донецького Національного Університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського , на денній формі навчання, за рахунок коштів державного бюджету, спеціальність Економіка підприємства , до якого був зарахований поза конкурсом, на підставі ст. 5 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці , як особа, батько якої має стаж роботи в підземних умовах більше 15 років. Зазначав, що факт наявності підземного стажу роботи батька, ОСОБА_2, більше 15 років надавав йому право на отримання з жовтня 2014 року соціальної стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, відповідно до ст. 5 ЗУ Про підвищення престижності шахтарської праці . Однак, навчальний заклад, всупереч вимогам законодавства, з жовтня 2014 року по січень 2015 року та з січня 2016 року по травень 2016 року виплачував йому лише академічну стипендію за успішне навчання, значно меншу за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, що підтверджується довідкою навчального закладу про стипендію. А в період з лютого 2015 року по грудень 2015 року та в червні 2016 року не виплачував стипендію взагалі, не зважаючи на те, що стипендія, на яку він мав право, є соціальною, була гарантована державою та на час спірних правовідносин не залежала від успішності навчання студента. Вказував, що за період навчання з жовтня 2014 року по червень 2016 року була нарахована та виплачена академічна стипендія на загальну суму 5 310грн., загальна сума соціальної стипендії, яку відповідач повинен був виплатити йому за цей період складає 27 322грн. Сума заборгованої соціальної стипендії, що складає різницю між сумою соціальної стипендії відповідно до ст.5 ЗУ Про підвищення престижності шахтарської праці (27 322 грн.) та сумою виплаченої стипендії (5 310 грн.) складає 22 012 грн., у зв'язку з чим, загальна сума заборгованості по виплаті соціальної стипендії, що підлягає стягненню з Коледжу, за період з жовтня 2014 року по червень 2016 року, з урахуванням індексу інфляції складає - 27 964,87грн., яку просив стягнути з відповідача, а також, витрати по сплаті судового збору в сумі 640грн.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 27 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського в особі відокремленого підрозділу Краматорський коледж на користь ОСОБА_2 за рахунок коштів державного бюджету суму не нарахованої і невиплаченої соціальної стипендії за період з жовтня 2014 року по червень 2016 року включно, з урахуванням інфляційних втрат, в розмірі 27 964,87 грн.; витрати по сплаті судового збору в розмірі 640,00 грн.

На вказане рішення ДонНУЕТ в особі ВП Краматорський коледж подав апеляційну скаргу, в якій відповідач, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та закрити провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в порушення ст. 30 ЦПК України в позові ОСОБА_2 зазначено в якості відповідача Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського в особі відокремленого підрозділу Краматорський коледж. Проте, суд не взяв до уваги, що Краматорський коледж не є юридичною особою та розпорядником бюджетних коштів, а є тільки підрозділом ДонНУЕТ. Вважає, що суд повинен був залучити у якості відповідача безпосередньо ДонНУЕТ, який знаходиться за адресою: вул. Трамвайна, 16, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50005, та направити позов по підсудності за місцем знаходження належного відповідача. Крім того, вирішуючи питання про стягнення на користь ОСОБА_2 бюджетних коштів, суд не залучив у якості третьої особи без самостійних вимог Державну казначейську службу України.

Також вказує, що позивач невірно визначив статус стипендіальної виплати. На період спірних правовідносин стипендія дітям шахтарів не відносилась до соціальної, але призначення, нарахування та виплата стипендії позивачу здійснювалось на підставі діючого законодавства України. Постановами Кабінету Міністрів України не передбачено виплату стипендії дітям шахтарів у розмірі прожиткового мінімуму, хоча Законом України Про підвищення престижності шахтарської праці встановлені такі пільги. Відповідач є бюджетною установою і не в змозі порушувати напрями використання бюджетних призначень визначених Паспортами бюджетних програм, в яких не згадано Закон України Про підвищення престижності шахтарської праці . При призначенні стипендії навчальний заклад керується Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 року № 882 Порядок призначення і виплати стипендій і відповідач не має права на виплату вказаної у позові стипендії за рахунок загального і спеціального фондів, оскільки джерела для її виплати відсутні.

Враховуючи те, що стаття 5 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці на період спірних правовідносин не змінювалась з 05.07.2012 року, а закони України, які встановлюють видатки і джерела фінансування та обов'язкові для виконання всіма бюджетними установами, вважає, що для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинні враховуватись у першу чергу положення Бюджетного кодексу України і закони України Про Державний бюджет України на 2014 рік , Про Державний бюджет України на 2015 рік та Про Державний бюджет України на 2016 рік , які є спеціальними в частині фінансових правовідносин між відповідачем та позивачем та приймались пізніше ніж Закон України Про підвищення престижності шахтарської праці . Крім того, підпунктом 5 пункту 1? Постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання стипендіального забезпечення від 05.03.2008 року № 165 (чинною на період спірних правовідносин) встановлено, що з 01 вересня 2012 року мінімальна (ординарна) академічна стипендія для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст або бакалавр становить 550 гривень на місяць. Враховуючи той факт, що законами України Про Державний бюджет України на 2015 рік та Про Державний бюджет України на 2016 рік встановлення розміру стипендії дітям шахтарів делеговано Кабінету Міністрів України, то розмір стипендії у 2015-2016 роках повинно було нараховуватись у розмірі 550 гривень щомісячно.

11 січня 2018 року від позивача ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій позивач просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Зазначає, що посилання скаржника на безпідставне залучення Коледжу в якості відповідача, не заслуговує на увагу в зв'язку з тим, що відповідачем у справі є юридична особа Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського в особі його відокремленого структурного підрозділу Краматорський коледж Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського , який має окремі права фінансово-господарської самостійності, самостійний баланс, розрахункові поточні та інші рахунки в установах банку, Державного казначейства України та право бути позивачем і відповідачем у суді.

Щодо неправильного, на погляд, відповідача, визначення статусу стипендіальної виплати, вказує, що ОСОБА_2, як син шахтаря, який мав стаж підземної роботи не менше ніж 15 років, після зарахування до Коледжу набув право на отримання гарантованої державою стипендії, в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на підставі ст. 5 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці , яка за своїм статусом, у розумінні Порядку призначення та виплати стипендії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 822, є соціальною та не залежить від результатів навчання та виявленою при цьому успішності.

Також вказує, що виплата стипендій не поставлена в залежність від наявності на це коштів у бюджеті чи кошторисі навчального закладу, в якому навчається студент. А тому функціональність Закону не залежить від встановленого Кабінетом Міністрів України механізму нарахування та виплати стипендії.

Представник відповідача Литвиненко В.І. підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (НОМЕР_1, виданого 03.05.2013р, актовий запис №20), батьком останнього записаний ОСОБА_2.

Згідно довідки із Краматорського коледжу Донецького Національного Університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського від 14.04.2017 року за №175 ОСОБА_2 з 29.19.2014 р. по 30.06.2016 р. навчався на денній формі навчання за спеціальністю Економіка підприємства .

Відповідно до довідок Краматорського коледжу ДонНУЕТ від 05.05.2017 р. за №192, 193 - ОСОБА_2 за період з жовтня 2014 року по вересень 2015 року включно отримав стипендію в загальній сумі 2 200 грн., зокрема: за жовтень 2014 року - 550 грн., за листопад 2014 року - 550 грн., за грудень 2014 року - 550 грн., за січень 2015 року - 550 грн. За період з жовтня 2015 року по червень 2016 року включно отримав стипендію в загальній сумі 3 110 грн., зокрема: за січень 2016 року - 622 грн., за лютий 2016 року - 622 грн., за березень 2016 року - 622 грн., за квітень 2016 року - 622 грн., за травень 2016 року - 622 грн.

Відповідно до довідки відокремленого підрозділу Шахта Родинська ДП Мирноградвугілля від 23.05.2017 р. №01-10/708, копії трудової книжки оформленої на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, останній з 22.07.1990 р. по 10.04.2011 р. працював на ВП Шахта Родинська ДП Красноармійськвугілля в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті, машиніста гірничо-виїмкових машин підземного з повним робочим днем в шахті, та має стаж роботи в вугільній промисловості 20 років 08 місяців 13 днів.

Судом встановлено та сторонами не заперечувалось, що позивач ОСОБА_2 належить до кола осіб на яких поширюється право на пільгову стипендію передбачену Законом України Про підвищення престижності шахтарської праці .

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2, як сину шахтаря із стажем підземної роботи більше ніж 15 років з початку навчання повинна була бути призначена та виплачуватися стипендія в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для працездатних осіб, який, відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік , Закону України Про державний бюджет України на 2015 рік та Закону України Про державний бюджет України на 2016 рік , з 01 січня 2014 року по 31 серпня 2015 року становив 1 218 грн., з 01 вересня 2015 року по квітень 2016 року включно - 1 378 грн., з 01 травня 2016 року - 1 450 грн.

Проте стипендія ОСОБА_2 виплачувалася на загальних підставах та була нижчою за рівень прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_2 за період з жовтня 2014 року по серпень 2015 року включно повинен був отримати стипендію в розмірі 13 398 грн. = 11 міс. х 1218 грн., в період з вересня 2015 року по квітень 2016 року включно - 11 024грн. = 8 міс. х 1 378 грн., та з травня 2016 року по червень 2016 року включно - 2 900 грн. = 2 міс. х 1450грн., а всього 27 322 грн.

Суд першої інстанції визначив, що загальна сума компенсації втрати частини соціальної стипендії в зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги за період з жовтня 2014 року по червень 2016 року, як що б вона була виплачена 10.05.2017 року, становить 5 952,87 грн., а загальна сума заборгованої стипендії, з урахуванням інфляційних втрат становить 27 964,87 грн., яку суд вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, задовольнивши тим самим позовні вимоги в повному обсязі.

З вказаними висновками суду першої інстанції можна погодитися, з огляду на таке.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо незалучення належного відповідача у справі слід зазначити наступне.

Суд стягнув суму несплаченої стипендії саме з Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського в особі відокремленого підрозділу Краматорський коледж.

Згідно пунктам 1.5 та 1.6 Положення про Краматорський коледж, коледж є структурним підрозділом ДонНУЕТ, який здійснює свою діяльність відповідно до вимог Конституції України, законів України, законів України Про освіту , Про вищу освіту , Про наукову та науково-технічну діяльність , інших нормативних актів, Статуту Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського та цього Положення.

Пунктом 1.11 Положення встановлено, що коледж здійснює свою діяльність без статусу юридичної особи, має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахункові поточні та інші рахунки в установах банку, Державного казначейства України, печатки і штампи із своїм найменуванням, може за довіреністю ректора ДонНУЕТ набувати майнових і особистих немайнових прав і мати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, запроваджувати власну символіку та атрибутику.

З загальним правилом, повноваження сторони у справі від імені юридичної особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджене юридичною особою, або довіреністю виданою нею ж у встановленому порядку керівником цього підрозділу.

При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, як і зазначив у резолютивній частині рішення суд першої інстанції.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України від 2 вересня 2008 р. №345-VI Про підвищення престижності шахтарської праці (в редакції, що діяла в період за який позивач просить стягнути стипендію) шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Зміни до абзацу першого частини першої статті 5 внесені Законом України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII, що набрали чинності з 01.01.2017 року, а саме: шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали особами з інвалідністю I або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та виплатою за рахунок бюджетних коштів соціальної стипендії в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України Деякі питання стипендіального забезпечення від 05.03.2008 року № 165 (яке втратило чинність з 01.01.2017 року) щодо визначення розміру стипендій є безпідставним, оскільки спірні правовідносини регулюються спеціальним законом, що має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (ст. 55).

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як передбачено ч. 1 ст. 4 цього Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, з огляду на викладене законодавством визначено три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, невизнання, оспорювання цивільного права.

Невизнання цивільного права полягає у пасивному запереченні наявності в особи суб'єктивного цивільного права, яке безпосередньо не завдає шкоди суб'єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб'єктивного права.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України, у тому числі ст. ст. 15, 16 ЦК України та ст. ст. 1, 3, 15 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи), і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право не визнається. У разі доведення в установленому законодавством порядку обставин, якими обґрунтовувалися вимоги, у тому числі й про усунення перешкод у здійсненні невизнаного права шляхом зобов'язання вчинити певні дії, особа має суб'єктивне матеріальне право на їх задоволення (постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України: від 13 квітня 2016 р. у справі № 6-2981цс15; від 1 червня 2016 р. у справах N 6-929цс16, № 6-1044цс16).

У справі, яка переглядається, суд дійшов по суті обґрунтованого висновку про порушення та невизнання ДонНУЕТ права позивача на отримання стипендії відповідно до частини першої статті 5 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, у тому числі й про зобов'язання виплачувати стипендію, суд в цій справі виходив з доведеності цих вимог.

Отже, суд першої інстанції повно та всебічно перевірив обставини справи, дав їм належну оцінку та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду.

Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - залишенню без змін.

Керуючись статтями 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського залишити без задоволення.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: В.Б. Азевич

Судді: І.О. Дундар

О.І. Корчиста

Повний текст постанови складений 01.03.2018 року

Суддя