Рішення

від 01.03.2018 по справі 806/3175/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Житомир справа № 806/3175/17

категорія 6.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" до Приватного нотаріуса Брусилівського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_1, тертя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Фермерське господарство "Новацький" про визнання протиправними та скасування рішення,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Брусилівського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_1 про державну реєстрацію права оренди індексний номер 29302420 від 18.04.2016.

В обґрунтування позову зазначив, що є законним користувачем земельної ділянки на підставі договору оренди, яка була укладена між позивачем та ОСОБА_2 Проте, під час перевірки наявності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та державному реєстрі прав власності на нерухоме майно записів щодо реєстрації вищевказаного договору оренди було встановлено, що належна позивачу на праві користування земельна ділянка передана в користування іншому орендарю - Фермерському господарству "Новацький" і до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачем внесено відповідний запис про виникнення іншого речового права, а саме прийняте спірне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. На думку позивача, відповідачем як спеціальним суб'єктом, на якого покладаються адміністративні функції державного реєстратора, порушено Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Позивач вважає таке рішення протиправним та просить його скасувати.

Ухвалою суду від 22.11.2017 у справі № 806/2521/17 виділено у самостійне провадження позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Приватного нотаріуса Брусилівського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_1 про державну реєстрацію права оренди: індексний номер 29302420 від 18.04.2015, присвоєно новий номер №806/3175/17 та зупинено провадження у справі №806/3175/17 до набрання законної сили судовим рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області у справі №288/516/17.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 скасовано ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 15.02.2018 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01.03.2018 на 11:30.

Ухвалою від 01.03.2018 поновлено провадження у справі.

Сторони в судове засідання не з"явилися, повідомлені про розгляд справи належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

У відповідності до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе справу розглянути без участі сторін, у порядку письмового провадження.

Згідно наявних у матеріалах справи письмових заперечень третьої особи від 30.10.2017, ФГ "Новацький" у задоволенні позову просить відмовити. В їх обґрунтування зазначив, що відповідачем правомірно проведено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного з ОСОБА_3, оскільки вона вказану земельну ділянку прийняла в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2. Вказана особа повідомила ПАТ "ТАКО" про свої права на вказану земельну ділянку та про небажання продовжувати строк дії договору оренди. Крім того, термін дії оренди між ОСОБА_2 та ПАТ "ТАКО" закінчився. Тому вважає позов безпідставний.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.07.2008 між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" строком на 5 років було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1824784100:02:000:0140 на території Миролюбівської сільської ради, що належала орендодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЖТ143159 та складно акт приймання земельної ділянки.

Договір був зареєстрований у Попільнянському районному відділі ЖРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" про що у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі вчинено запис від 09.09.2008 №040821900193. (а.с.25)

02.09.2011 між вказаними сторонами укладено Договір про внесення змін до Договору оренди землі від 25.07.2008, згідно якого термін дії договору оренди землі продовжено до 02.09.2016. Дану угоду було зареєстровано у відділі Держкомзему Попільнянського району Житомирської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.07.2012 за №182470004002530.(а.с.24)

В подальшому право власності на вказану земельну ділянку набула ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 21.03.2015, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, посвідченим 07.12.2015 Державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області за №1516, номер запису про право власності 12396941. (а.с.49-50)

Як свідчать матеріали справи, між власником земельної ділянки, в період дії попереднього договору оренди, було укладено новий договори оренди з ФГ "Новацький".

Так, 01.02.2016 між ОСОБА_3 (спадкоємець ОСОБА_2.) та ФГ "Новацький" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться в межах Миролюбівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області з кадастровим номером 1824784100:02:000:0140. (а.с.42-44)

Встановлено, що у 18.04.2016 право оренди на спірну земельну ділянку за ФГ "Новацький" зареєстроване Приватноим нотаріусом Брусилівського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_1. (а.с.15)

Дані обставини підтверджені витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права).

Вважаючи, що відповідач здійснив подвійну реєстрацію права оренди на одну і ту ж земельну ділянку, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав), згідно зі ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (в редакції на час вчинення реєстраційної дії), - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та речові права, похідні від права власності, зокрема, право оренди (суборенди) земельної ділянки.

У ч.3, 4 ст. 3 Закону № 1952-IV установлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Відносини із реєстрації договорів оренди землі, на час укладення позивачем договорів оренди земельних ділянок, регулювалися, зокрема, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV, Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073, Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р. N 43 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за N 354/3647.

У відповідності до ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договорів оренди), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною 2 ст. 125 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договорів оренди) визначено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (ст. 20 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договорів оренди).

Єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок (далі - договори оренди), на час укладення позивачем зазначених договорів оренди, були визначені Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073 (у редакції, чинній на час укладення позивачем договорів, надалі - Порядок № 2073), державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Згідно зі п.п. 12, 13 Порядку № 2073, факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди). Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком. Книга записів державної реєстрації договорів оренди землі ведеться окремо в розрізі кожної сільської, селищної, міської ради, а також у розрізі Київської, Севастопольської міської державної адміністрації. Книга прошнуровується, засвідчується підписами сільського, селищного, міського голови та начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів і скріплюється печатками.

Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації (п. 14 Порядку № 2073).

В силу приписів п. 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р. N 43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за N 354/3647, державна реєстрація договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що державна реєстрація договорів оренди землі, відповідно до законодавства, яке діяло на момент укладення позивачем договорів оренди земельної ділянки у 2008 році, здійснювалась шляхом відповідного запису у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, а реєстрація договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Одночасно, розділом II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному Законом України "Про державну і реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", здійснюється з 1 січня 2013 року. До 1 січня 2012 року, (9 грудня 2011 року дію вказаної норми продовжено до 1 січня 2013 року), державна реєстрація, зокрема і договорів оренди земельних ділянок проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Аналогічна думка висловлена Верховним Судом України у Постанові від 6 березня 2013 року у справі №6-5цс13.

Таким чином, державна реєстрація договорів оренди землі, відповідно до законодавства, яке діяло у 2011-2012 роках здійснювалася територіальними органами земельних ресурсів шляхом ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

В контексті наведеного суд відмічає, що державна реєстрація договорів оренди у 2008 роках здійснювалась структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України, у 2012 - територіальними органами земельних ресурсів, шляхом ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Матеріалами справи підтверджується, що в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (Розділ 4) вчинено запис під №342 щодо реєстрації договору оренди земельної ділянки у 2008 між ОСОБА_2 та ПАТ "ТАКО".

Даний факт підтверджується наявною у матеріалах справи копією такого запису, вчиненого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в Миролюбівській сільській раді Попільнянського району та Попільнянського району Житомирської області (книги № 18247841200001 ) за 2008 рік. Оригінал Книги був витребуваний та оглянутий судом та їх копії долучені до матеріалів справи.

Крім того, у матеріалах справи міститься лист Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 27.04.2017 , у якому мітиться інформація згідно Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, зареєстрованих Відділом Держкомзему у Попільнянському районі, у т.ч. на території Миролюбівської сільської ради Попільняського району, яким підтверджено реєстрацію 16.07.2012 Договору оренди укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ "ТАКО" на земельну ділянку з кадастровим номером 1824784100:02:000:0140. (а.с.11-13)

Дані суду докази, свідчать про те, що державна реєстрація договору оренди між фізичною особою та позивачем по справі була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення договірних відносин.

Також суд враховує, що договір про внесення змін до договору від 25.07.2008 набрав чинності з моменту державної реєстрації, тому строк дії договору оренди ще не сплинув, доказів розірвання таких договорів у встановленому законом порядку у матеріалах справи не міститься .

Разом з тим, як встановлено судом, у квітні 2016 року, права оренди щодо даної земельної ділянки зареєстровано за ФГ "Новацький", про що Приватним нотаріусом Брусилівського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_1 прийнято відповідне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 29302420 від 18.04.2016.

Згідно ч.3 ст.10 Закону № 1952-IV державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

У разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження.

Наступна заява розглядається тільки після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше.

Черговість розгляду заяв щодо одного об'єкта нерухомого майна застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію права власності та інших речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що саме приватний нотаріус, як державний реєстратор, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року.

Водночас відповідачем суду не надано доказів на підтвердження вчинення ним вищевказаних дій, що дає підстави для висновку, що нотаріус, як державний реєстратор не виконав обов"язок щодо запитування інформації про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у відповідних органів, а відтак це призвело здійснення подвійної реєстрації права оренди на одній і ті ж земельні ділянки.

При цьому суд зазначає, що реєстрація договору оренди землі за новим орендарем можлива лише після реєстрації угоди про розірвання договору оренди землі з попереднім орендарем.

Також в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що укладені між орендодавцем та ПАТ "ТАКО" договір оренди землі та договір про внесення змін до договору оренди землі визнані недійсними, здійснена державна реєстрація припинення речового права за ПАТ "ТАКО" на спірну земельну ділянку на підставі договору оренди землі, здійснена Попільнянським районним відділом Житомирської регіональної філії Центр ДЗК та відділом Держкомзему у Попільнянському районі державна реєстрація таких договорів скасована.

Отже, державний реєстратор, приймаючи спірне рішення, не перевірив, що на час вчинення спірної реєстраційної дії вже існувало зареєстроване речове право на земельну ділянку з цим кадастровим номером. Тобто, відповідач не встановив відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.

В силу п.6 ч.1 ст.24 Закону №1952-IV у державні реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі речових прав.

Таким чином, враховуючи наявність даних у Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі про оренду зазначеної земельної ділянки із позивачем, а відтак державна реєстрація такого договору та додаткової угоди є здійсненою.

Невиконання державним реєстратором обов'язку щодо здійснення відповідних запитів саме до органів, що мали відповідні книги реєстрації, обумовило повторну реєстрацію права оренди одну і ту саму земельну ділянку, внаслідок чого істотно порушено законні права та інтереси позивача як орендаря земельної ділянки.

Крім того, одночасна реєстрація договорів оренди становила втручання в право позивача на мирне користування майном, передбачене ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації, а реєстрація нових договорів оренди є неможливою до закінчення строку дії попередніх договорів та відповідної реєстрації цього факту.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року у справі № 21-760а15 та від 15 листопада 2016 року у справі № 21-3030а16.

Таким чином, відповідач при прийнятті рішення діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, внаслідок чого здійснив повторну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, що є недопустимим.

Суд вважає безпідставними посилання у запереченнях представника третіх осіб, що позивач не користується спірною земельною ділянкою, оскільки у даному випадку це не є предметом розгляду, тому не стосується предмету спору.

Відповідно до ч.1,2 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності прийнятих спірних рішень та заперечень на позов.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Приватного нотаріуса Брусилівського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_1 від 18.04.2016 є протиправним та підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України понесені позивачем судові витрати у розмірі 1600 грн. сплаченого судового збору підлягають стягненню з Приватного нотаріуса Брусилівського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_1, оскільки він у спірних правовідносинах діяв як суб"єкт владних повноважень.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов Приватного акціонерного товариства "Технологічна Аграрна Компанія Об"єднана" (вул.Зелена, буд.115-Б, оф.304, м.Львів, 79035, код ЄДРПОУ 33939991) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Приватного нотаріуса Брусилівського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_1 (вул.Митрополита Іларіона, б.34, Брусилівський район, Житомирська область, 12600) про державну реєстрацію права оренди індексний номер 29302420 від 18.04.2016.

Стягнути з Приватного нотаріуса Брусилівського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_1 (вул.Митрополита Іларіона, б.34, Брусилівський район, Житомирська область, 12600) на користь Приватного акціонерного товариства "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" (вул.Зелена, буд.115-Б, оф.304, м.Львів, 79035, код ЄДРПОУ 33939991) сплачений судовий збір в розмірі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос