Рішення

від 08.02.2018 по справі 808/2777/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року 12:53Справа № 808/2777/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О. та представників

позивача ОСОБА_1;

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергодарінновація

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18 вересня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Енергодарінновація (далі - позивач або ТОВ Енергодарінновація ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправними та нечинними податкові повідомлення-рішення від 23 травня 2017 року №0006601415 на суму 275 177, 50 грн., №0006611415 на суму 725, 00 грн. та №0006621415 на суму 157 505, 25 грн..

Ухвалою суду від 20 вересня 2017 року позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з несплатою судового збору в повному обсязі. Позивач недоліки позовної заяви усунув.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 808/2777/17, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 15 листопада 2017 року.

Розгляд справи неодноразово зупинявся.

У судових засіданнях представник позивача пояснив, що з 19.04.2017 по 25.04.2017 ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Енергодарінновація , за результатами якої складено акт від 04.05.2017 №252/08-01-14-15/35375850. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України. Висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що господарські операції між позивачем та контрагентами ТОВ БТТК та ТОВ ТБС і К не мали реального характеру, оскільки відносно посадових осіб вказаних підприємств існують обвинувальні вироки суду, які набрали законної сили. На підставі акту винесено спірні податкові повідомлення-рішення. Представник позивача вважає, що оскільки господарські операції із контрагентами підтверджені належним чином оформленими первинними документами та податковими накладними, то вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Вказує, що визнання посадовою особою факту формального призначення на посаду керівника юридичної особи не може тягнути за собою визнання недійсними угод і первинних документів, а наявність обвинувальних вироків не свідчить про порушення норм податкового законодавства учасниками господарських операцій. За таких обставин просить задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, у своїх запереченнях від 15 листопада 2017 року (вх. № 31485) зазначає, що проведеною перевіркою позивача не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з постачальниками ТОВ БТТК та ТОВ ТБС і К через наявність вироків Хортицького районного суду м. Запоріжжя щодо керівників цих підприємств. Послуги за укладеними з позивачем господарськими договорами фактично не надавалися та відображені тільки на паперових носіях, у зв'язку з чим такі документи не мають юридичної сили первинних документів. Також вказує, що будь-які документи та податкові накладні, складені фіктивним суб'єктом господарювання, не мають правового значення для цілей оподаткування, відповідно, не можуть впливати на дані податкового обліку. Вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними та просить відмовити в задоволенні позову.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Акорд .

У судовому засіданні 08 лютого 2018 року на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Енергодарінновація (код ЄДРПОУ 35375850) зареєстроване в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Енергодарській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

На підставі направлення на перевірку від 14.04.2017 №785, виданого ГУ ДФС у Запорізькій області, згідно з вимогами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 22.03.2017 по справі №757/14486/17-к та наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 14.04.2017 №962 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Енергодарінновація з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з суб'єктами господарювання за період з 01.01.2015 по 22.03.2017, за результатами якої складено акт від 04.05.2017 №252/08-01-14-15/35375850.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. а п. 198.1 та абз. 1, 2 п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет на суму 220 142,00 грн., в тому числі за листопад 2015 року на суму 80 080,00 грн., за грудень 2015 року на суму 68 486,00 грн., за березень 2016 року на суму 29 492,00 грн., за квітень 2016 року на суму 26 700,00 грн., за травень 2016 року на суму 1 918,00 грн., за грудень 2016 року на суму 13 466,00 грн. та завищено від'ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 725 грн., в тому числі за лютий 2017 року на суму 725,00 грн. шляхом оформлення господарських операцій, що не мають реального товарного характеру по взаємовідносинах з ТОВ БТТК та ТОВ ТБС і К . Також встановлено порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток до сплати в бюджет за 2015 та 2016 роки на суму 154 192,00 грн., в тому числі у 2015 році на суму 140 939,00 грн., у 2016 році на суму 13 253,00 грн. шляхом оформлення господарських операцій, що не мають реального товарного характеру по взаємовідносинах з ТОВ БТТК та ТОВ ТБС і К . На підставі акту перевірки винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми Р від 23 травня 2017 року №0006601415, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 275 177,50 грн. (220 142,00 грн. - за основним платежем, 55 035,50 грн. - за штрафними санкціями);

- форми В від 23 травня 2017 року №0006611415, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 725,00 грн.;

- форми Р від 23 травня 2017 року №0006621415, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 157 505,25 грн. (154 192,00 грн. - за основним платежем, 3 313,25 грн. - за штрафними санкціями).

Висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що позивач неправомірно сформував дані податкового обліку за безтоварними операціями з придбання товарів (послуг) у ТОВ БТТК (код ЄДРПОУ 39541635) та ТОВ ТБС і К (код ЄДРПОУ 35113434) та безпідставно включив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість, оскільки реальність господарських операцій не підтверджена з урахуванням наявності вироків Хортицького районного суду м. Запоріжжя по справах №337/3902/16-к, №337/3539/16-к, № 337/5060/16-к за обвинуваченням посадових осіб вищевказаних підприємств у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Викладена інформація, на думку відповідача, свідчить про наявність у первинних документах недостовірних відомостей про учасників поставок товарів (послуг), фактичну неможливість виконання цих поставок саме задекларованими контрагентами та спрямованість отримати необґрунтовану податкову вигоду у вигляді зменшення бази оподаткування.

Позивач не погодився з такими висновками податкового органу та 12.06.2017 подав скаргу на податкові повідомлення-рішення. 17.08.2017 підприємство отримало рішення контролюючого органу, яким скаргу залишено без задоволення.

Не погоджуючись з діями податкового органу з підстав, зазначених у позові та підтверджених у судовому засіданні, ТОВ Енергодарінновація звернулось до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність дій відповідача суд виходить з наступного.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ТОВ ПМК-21 з його контрагентами - ТОВ БТТК та ТОВ ТБС і К ; мету придбання та обставини використання придбаних робіт у власній господарській діяльності позивача; встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

На підтвердження реальності господарських операцій та використання придбаних товарів (послуг) у власній господарській діяльності позивач надав суду копії наступних документів:

по взаємовідносинах з ТОВ БТТК :

- рахунок-фактура від 02.11.2015 №РФ-0000151 на суму 701 595, 60 грн., в тому числі ПДВ - 116 932, 60 грн. на товар: бепласт 510, бепласт 520, розчинник Р-646, дрантя х/б пак, уайт-спірит, перетворювач іржі ПРЛ;

- видаткова накладна від 18.11.2015 №РН-000157 на суму 701 595, 60 грн., в тому числі ПДВ - 116 932, 60 грн. на товар: бепласт 510, бепласт 520, розчинник Р-646, дрантя х/б пак, уайт-спірит, перетворювач іржі ПРЛ;

- податкова накладна від 18.11.2015 №39 на суму 701 595, 60 грн., в тому числі ПДВ - 116 932, 60 грн. на товар: бепласт 510, бепласт 520, розчинник Р-646, дрантя х/б пак, уайт-спірит, перетворювач іржі ПРЛ;

- картка рахунку №631;

по взаємовідносинах з ТОВ ТБС і К :

- рахунок-фактура від 15.09.2015 №РФ-0000072 на суму 144 552, 00 грн., в тому числі ПДВ - 24 092, 00 грн. на товар: бепласт 510, бепласт 520, розчинник Р-646, дрантя;

- видаткова накладна від 26.10.2015 №РН-0000078 на суму 144 552, 00 грн., в тому числі ПДВ - 24 092, 00 грн. на товар: бепласт 510, бепласт 520, розчинник Р-646, дрантя;

- податкова накладна від 26.10.2015 №26 на суму 144 552, 00 грн., в тому числі ПДВ - 24 092, 00 грн. на товар: бепласт 510, бепласт 520, розчинник Р-646, дрантя;

- рахунок-фактура від 02.02.2016 №РФ-0000045 на суму 222 222, 24 грн., в тому числі ПДВ - 37 037, 04 грн. на товар бепласт 510, бепласт 520, розчинник Р-646;

- видаткова накладна від 08.02.2016 №РН-0000015 на суму 222 222, 24 грн., в тому числі ПДВ - 37 037, 04 грн. на товар бепласт 510, бепласт 520, розчинник Р-646;

- податкова накладна від 08.02.2016 №23 на суму 222 222, 24 грн., в тому числі ПДВ - 37 037, 04 грн. на товар бепласт 510, бепласт 520, розчинник Р-646;

- платіжне доручення від 19.02.2016 №34 на суму 150 000, 00 грн.;

- договір субпідряду від 30.07.2015 №5 на суму 238 520, 14 грн., в тому числі ПДВ - 39 753, 37 грн., відповідно до умов якого субпідрядник (ТОВ ТБС і К ) зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту ПЛ-150 кВ №108 оп. 34, в частині ремонту опор ПЛ на об'єктах ПАТ Запоріжжяобленерго ;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2015 року;

- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року;

- податкова накладна від 31.12.2015 №193 на суму 256 828, 00 грн., в тому числі ПДВ-42 804, 67 грн.

- платіжне доручення від 15.01.2016 №27 на суму 33 387, 64 грн.

- картка рахунку №631.

Також позивачем надано:

- договір підряду від 10.09.2015 №4 на суму 993 320, 95 грн., в тому числі ПДВ - 165 553, 49 грн., відповідно до умов якого підрядник (ТОВ Енергодарінновація ) зобов'язується виконати роботи з поточного ремонту. Антикорозійний захист сопел та трубопроводів бризкальних модулів насосної станції №13 цирксистеми з додатками;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2015 року;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року;

- договір підряду від 26.06.2015 №1190615 на суму 294 550, 39 грн., в тому числі ПДВ - 49 991, 73 грн., відповідно до умов якого підрядник (ТОВ Енергодарінновація ) зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту ПЛ-150 кв №108 оп. 34, в частині ремонту опор ПЛ з додатками;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2015 року;

- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пункт 135.1 статті 135 ПК України встановлює, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування та, відповідно, база оподаткування податком на прибуток, визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як, зокрема, зазначено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 31.03.2015 по справі №21-15а15: для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. За відсутності ж факту придбання товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Аналогічний висновок зроблено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 14.03.2017 по справі №21-1513а16: господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового грошового зобов'язання на підставі таких операцій.

Крім того, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 14.03.2017 по справі №21-2239а16 дійшла до такого висновку: недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем послуг з його господарською діяльністю, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті ПК України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Ухвалою суду від 14.12.2017 у Хортицького районного суду м. Запоріжжя витребувано копії вироків від 30.09.2016 у справі №337/3539/16-к за обвинуваченням ОСОБА_3, від 09.11.2016 у справі №337/3902/16-к за обвинуваченням ОСОБА_4, від 03.02.107 у справі №337/5060/16-к за обвинуваченням ОСОБА_5.

Вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09.11.2016 у справі №337/3902/16-к, який набрав законної сили 10.12.2016, визнано винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України. Судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив організацію фіктивного підприємництва шляхом створення та подальшого придбання ТОВ БТТК з метою прикриття незаконної діяльності. У протоколі допиту свідка від 13.10.2016 ОСОБА_4 пояснює, що протиправна схема діяльності вищевказаного підприємства полягала у тому, що за рахунок придбаного товару, а саме тютюнових виробів, формувався податковий кредит за придбаний товар, який в наступному продавався за замовленням певних контрагентів через посередників. ТОВ БТТК мало безтоварні операції в тому числі з ТОВ Енергодарінновація .

Вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 30.09.2016 у справі №337/3539/16-к, який набрав законної сили 01.10.2016, визнано винуватим ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України. Судом встановлено, що ОСОБА_3, з 11.12.2014 по 21.12.2015 рахувався директором ТОВ БТТК , однак створення даного підприємства відбулося без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність, а з метою прикриття незаконної діяльності. ОСОБА_3 будь-якого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ БТТК не мав, печаткою та установчими документами не володів.

Вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03.02.107 у справі №337/5060/16-к, який набрав законної сили 07.03.2017, визнано винуватим ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України. Судом встановлено, що ОСОБА_5, з 05.10.2015 по 07.07.2016 рахувався директором ТОВ ТБС і К , однак створення даного підприємства відбулося без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність, а з метою прикриття незаконної діяльності. ОСОБА_5 будь-якого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ ТБС і К не мав, печаткою та установчими документами не володів.

Відповідно до ч.6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд наголошує, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Така правова позиція також наводиться в постановах Верховного суду України від 14 червня 2016 року у справі №21-1318а/16, від 22 листопада 2016 року у справі №826/11397/14.

Зібрані у справі докази підтверджують, що господарські операції ТОВ Енергодарінновація з контрагентами ТОВ БТТК та ТОВ ТБС і К за період, що перевірявся, не мали реального характеру та не відповідають дійсному економічному змісту. Первинні документи, надані позивачем, не можуть розцінюватися судом як належні докази по справі, оскільки фіктивність контрагентів встановлена у судовому порядку. Доказів на підтвердження зворотного до суду не надано.

За таких підстав, суд вважає, що позивач неправомірно формував дані податкового обліку за перевірений період по взаємовідносинам з ТОВ БТТК та ТОВ ТБС і К .

Оцінюючи правомірність висновків акта перевірки про безпідставне включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних сум податку по відносинах із ТОВ БТТК та ТОВ ТБС і К , суд керується наступним.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Судом встановлено вище, що придбання позивачем у ТОВ БТТК та ТОВ ТБС і К товарів (послуг) не мало реального характеру.

Враховуючи викладене, на думку суду, позивач неправомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ БТТК та ТОВ ТБС і К , тому висновки акту перевірки про заниження податку на додану вартість є вірними, а збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість правомірним.

Таким чином, у задоволенні позову ТОВ Енергодарінновація слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Енергодарінновація відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 15.02.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко