Рішення

від 21.02.2018 по справі 816/2374/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2374/17 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Скорика С.В.,

представника позивача - Дем'янова В.А.,

представника відповідача - Сухомлин Ю.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом

позивача Приватного підприємства "Полтава-Консалтинг" до відповідача Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

21.12.2017 Приватне підприємство "Полтава - Консалтинг" (надалі - ПП "Полтава - Консалтинг", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України, відповідач) про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, а саме просить:

- скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову у такій реєстрації, від 11.12.2017 № 391466/32886226 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 23 від 17.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати ДФС України зареєструвати розрахунок коригування № 23 від 17.11.2017, складений ПП "Полтава-Консалтинг".

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив щодо протиправності оскаржуваного рішення, оскільки за твердженням ПП "Полтава - Консалтинг", відповідачу надані всі необхідні документи, які підтверджують правомірність корегування операції по податковій накладній від 17.11.2017 № 22. Проте відповідні документи відповідачем не взяті до уваги, у зв'язку з чим прийняте рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 17.11.2017 № 23 податкової накладної № 22 від 17.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2017 позов ПП "Полтава - Консалтинг" до ДФС України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 816/2374/17, призначено підготовче засідання на 07.02.2018.

У підготовчому засіданні 07.02.2018 оголошено перерву до 21.02.2018 з огляду на положення частини шостої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 закрито підготовче провадження у справі № 816/2374/17 та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.02.2018 відповідно до положень частини сьомої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача у судовому засіданні 21.02.2018 просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.02.2018 проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позову.

У відзиві на позовну заяву та поясненнях у справі відповідач зазначив, що комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову у такій реєстрації, оскаржуване рішення прийнято правомірно, оскільки позивачем не надані первинні документи на підтвердження факту коригування, зокрема не надані докази дострокового розірвання договору від 10.11.2017 № 2-11/17 (додаткову угоду, укладену між сторонами договору). За доводами відповідача, відсутні підстави для здійснення реєстрації розрахунку коригування відповідно до положень статті 57-1 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, оскільки ПП "Полтава - Консалтинг" лише 04.12.2017 подані пояснення на підтвердження коригування /а.с. 68-71, 78-79, 91-93/.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається , що ПП "Полтава - Консалтинг" (ідентифікаційний код 32886226) зареєстроване як юридична особа /а.с. 95-100/.

10.11.2017 між ПП "Полтава - Консалтинг" та ПП "Укрторгбуд-сервіс" укладено договір поставки паливних гранул № 2-11/17, пунктом 1.1 якого визначено, що постачальник (ПП "Полтава-Консалтинг") зобов'язується передати у власність покупця (ПП "Укрторгбуд-сервіс") товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору; пунктом 7.1 договору передбачено, що покупець здійснює 100% предоплату за проданий товар згідно з виставленим рахунком /а.с. 48-49/.

Відповідно до специфікації №1 від 10.11.2017 до договору поставки № 2-11/17 від 10.11.2017 загальна сума договору становить - 250000,00 грн /а.с. 50/.

17.11.2017 позивачем складено рахунок на оплату № 35 на виконання умов вищевказаного договору /а.с. 18/.

Також 17.11.2017 позивачем складено податкову накладну № 22 на суму 250000,00 грн /а.с. 17/ та подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - ЄРПН), яка була прийнята та відповідно зареєстрована ЄРПН /а.с. 19/.

Водночас у зв'язку з неперахуванням контрагентом позивача - ПП "Укрторгбуд-сервіс" відповідно до рахунку на оплату № 35 коштів у розмірі 250000,00 грн господарська операція не відбулася.

Позивач у письмових поясненнях у справі зазначив, що юридична адреса ПП "Полтава - Консалтинг": вул. Комарова, 4, м. Карлівка, Полтавська область (де знаходиться бухгалтер з програмним забезпеченням для реєстрації ПК та РК), проте, у м. Полтаві знаходиться виробництво товару та відбувається відвантаження товару. Бухгалтером ПП "Полтава - Консалтинг" помилково здійснено реєстрацію податкової накладної від 17.11.2017 № 22, оскільки оплата товару не відбулася, тому відвантаження товару також не було здійснено /а.с. 101-103/.

У зв'язку із зазначеним позивачем 17.11.2017 складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 23 до податкової накладної № 22 від 17.11.2017; причина коригування - відсутність поставки та оплати. Указаний розрахунок коригування направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - ЄРПН) /а.с. 23/.

Водночас автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України направлено платнику квитанцію від 29.11.2017, у якій зазначено, що розрахунок коригування прийнято; реєстрація зупинена; виявлені помилки: відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПК/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. Відповідно до пункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ реєстрація РК зупинена. РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним підпунктом 3 пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації в РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 (зі змінами та доповненнями). Запропоновано надати пояснення та /або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та /або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу /а.с. 20/.

На виконання зазначених вимог позивачем 30.11.2017 направлені повідомлення від 30.11.2017 № 1 та №2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, які включали: пояснення щодо відсутності господарської операції, договір поставки, специфікацію, рахунок /а.с. 21, 22/.

Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарської операції по відмовленим ПН/РК доставлено до центрального рівня та збережено на центральному рівні 30.11.2017 /а.с. 32 зворот, а.с. 37/.

Також 01.12.2017 позивачем направлено повідомлення від 01.12.2017 № 2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, яке включало: пояснення щодо відсутності господарської операції, договір поставки, специфікацію, рахунок /а.с. 27, 28/.

Згідно з квитанціями 2 ДФС України від 01.12.2017 08:31 та 16:22 документи не прийняті; в ЄРПН відсутній факт зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування від 17.11.2017 №23, зазначений у повідомленнях /а.с. 29, 30/.

04.12.2017 позивачем направлено повідомлення від 04.12.2017 № 3 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, яке включало: пояснення щодо відсутності господарської операції, договір поставки, специфікацію, рахунок /а.с. 41/.

Відповідно до квитанції 2 від 04.12.2017 08:41 документ не прийнято; в ЄРПН відсутній факт зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування від 17.11.2017 №23, зазначений у повідомленні /а.с. 43/.

Відповідно до квитанції 1 від 04.12.2017 14:04 документ збережено на центральному рівні /а.с. 44/.

11.12.2017 комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 391466/32886226 про відмову в реєстрації, розрахунку коригування № 23 від 17.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних; підстава для відмови: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування /а.с. 46/.

Не погоджуючись із цим рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що 17.11.2017 позивачем складено податкову накладну № 22 на суму 250000,00 грн /а.с. 17/ та подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - ЄРПН), яка була прийнята та відповідно зареєстрована ЄРПН /а.с. 19/.

Відповідно до положень пункту 74.2 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (надалі - Порядок № 1246) розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

У пункті 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Указані приписи кореспондуються з положеннями пункту 13 Порядку № 1246, згідно з яким за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Як вищезазначено, відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.11.2017 /а.с. 20/ реєстрація ПН/РК зупинена. Зазначено, що ПК/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621, та запропоновано надати пояснення та /або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та /або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

У поясненнях, направлених позивачем до відповідача на усунення підстав зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування, позивач зазначив, що між позивачем та ПП "Укрторгбуд-сервіс" укладено договір поставки гранул № 2-11/17 від 10.11.2017; 17.11.2017 виставлено рахунок на 100 % попередню оплату згідно з договором, на основі рахунка позивачем складено та зареєстровано податкову накладну № 22 від 17.11.2017. Водночас, враховуючи те, що оплата 17.11.2017 не надійшла і відвантаження товару не здійснювалося, позивачем складено РК (розрахунок коригування кількісних і вартісних показників) № 23 від 17.11.2017, у якому вказано причину коригування, а саме: відсутність поставки та оплати. Також на підтвердження цього направлено: договір поставки, специфікація, рахунок.

Відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16.1 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Абзацом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" від 29.03.2017 № 190 (надалі - Постанова № 190) встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації розрахунку коригування.

Отже, відповідач в оскаржуваному рішенні повинен був конкретизувати, які саме документи має надати позивач на підтвердження того, що господарська операція не відбулася.

Проте в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування.

Крім того, суд зазначає, що Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" підрозділ 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 57-1, відповідно до якого податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200-1.3 та 200-1.9 статті 200-1 та пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу не пізніше 2 січня 2018 року, крім:

податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких станом на 01.12.2017 не подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу;

податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

Суд зазначає, що позивачем 30.11.2017 направлено відповідачеві пояснення та документи для усунення підстав зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, проте, позивачем зазначено суму коригування без позначки "-".

Водночас 01.12.2017 позивачем направлені пояснення та документи для усунення підстав зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної із зазначенням позначки "-"; згідно з квитанцією 2 документ доставлено 01.12.2017 в 14:39:56 до районного рівня (Карлівської ОДПІ ГУ ДФС України в Полтавській області) та отримано ДФС України 01.12.2017 в 16:22 /а.с. 30/.

Проте відповідачем не здійснено реєстрацію розрахунку коригування відповідно до положень пункту 57-1 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, прохальна частина позову містить вимогу про зобов'язання зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування № 23 від 17.11.2017.

Розглянувши вказану позовну вимогу, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема зобов'язання вчинити певні дії.

Положеннями частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Отже, процесуальним законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Пунктами 19, 20 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність з метою належного захисту порушеного права позивача зобов`язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування № 23 від 17.11.2017, складений ПП "Полтава-Консалтинг" до податкової накладної від 17.11.2017 № 22.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначені висновки суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не доказав правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення позову.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи задоволення позову, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати, сплачені позивачем за подання цього позову.

Також позивач просить суд зобов'язати відповідача надати звіт про виконання рішення суду протягом одного тижня з дати набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що згідно з частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для зобов'язання відповідача протягом тижня з дати набрання рішенням суду законної сили подати звіт про його виконання.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "Полтава - Консалтинг" (вул. Комарова, 4, м. Карлівка, Полтавська область, 39500, ідентифікаційний код 32886226) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, від 11.12.2017 № 391466/32886226.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 23 від 17.11.2017 до податкової накладної № 22 від 17.11.2017, складений Приватним підприємством "Полтава - Консалтинг".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) на користь Приватного підприємства "Полтава - Консалтинг" (вул. Комарова,4, м. Карлівка, Полтавська область, 39500, ідентифікаційний код 32886226) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України протягом тижня з дати набрання цим рішенням законної сили подати до суду звіт про його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повний текст рішення складено 02.03.2018.

Суддя Т.С. Канигіна