Постанова

від 10.07.2018 по справі 816/2374/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/2374/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Жигилія С.П.

суддів: Сіренко О.І. , Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2018р. (суддя Канигіна Т.С.; м. Полтава; повний текст рішення складено 02.03.2018) по справі № 816/2374/17

за позовом Приватного підприємства "Полтава-Консалтинг"

до Державної фіскальної служби України

про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Полтава - Консалтинг" (далі по тексту - позивач, ПП "Полтава - Консалтинг") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач, ДФС України) про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, в якому просив суд:

- скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову у такій реєстрації, від 11.12.2017 № 391466/32886226 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 23 від 17.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати відповідача зареєструвати розрахунок коригування № 23 від 17.11.2017, складений ПП "Полтава-Консалтинг".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року адміністративний позов Приватного підприємства "Полтава - Консалтинг" - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, від 11.12.2017 № 391466/32886226.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 23 від 17.11.2017 до податкової накладної № 22 від 17.11.2017, складений Приватним підприємством "Полтава - Консалтинг".

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) на користь Приватного підприємства "Полтава - Консалтинг" (вул. Комарова,4, м. Карлівка, Полтавська область, 39500, ідентифікаційний код 32886226) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України протягом тижня з дати набрання цим рішенням законної сили подати до суду звіт про його виконання.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме: п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 6 наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , ст..ст. 72, 90, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПП "Полтава-Консалтинг" - відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи не було враховано, що ПП "Полтава-Консалтинг" направляло до ДФС України повідомлення про подачу документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПК\ЗК, реєстрація якої/го зупинена 30.11.2017 № 1, 30.11.2017 № 2 та отримувало квитанції № 1, що документ збережено на центральному рівні та буде оброблений у складі пакету пов'язаних документів. На вказані повідомлення ПП "Полтава-Консалтинг" отримувало квитанцію 2, згідно якої - документ не прийнято, в ЄРПН відсутній факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 17.11.2017 № 23, зазначений у повідомленні. Пояснення та/або копії документів подаються у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Вказує, що дані повідомлення не приймались ДФС України, так як в повідомленнях про подачу документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПК\ЗК реєстрація якої/го зупинена містились помилки. Зокрема, зазначалось, обсяги постачання без урахування ПДВ 208333,333 грн. та суму ПДВ 41666,67 грн. по податковій № 23 від 17.11.2017 року, замість коригування обсягів постачання, без урахування ПДВ (-208333,333 грн) та суму коригування ПЗ та ПК (-41666,67 грн.) по розрахунку коригування № 223 до податкової накладної № 22 від 17.11.2018. Отже, на думку апелянта, ПП "Полтава-Консалтинг" надано документи, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної, а тому Державна фіскальна служба України діючи відповідно до ст.ст. 20, 21, 64 Податкового кодексу України, забезпечуючи виконання покладених на органи державної фіскальної служби функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, правомірно прийнято оскаржуване рішення.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, а також безпідставності доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 10.11.2017 між ПП "Полтава - Консалтинг" та ПП "Укрторгбуд-сервіс" укладено договір поставки паливних гранул № 2-11/17, пунктом 1.1 якого визначено, що постачальник (ПП "Полтава-Консалтинг") зобов'язується передати у власність покупця (ПП "Укрторгбуд-сервіс") товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору; пунктом 7.1 договору передбачено, що покупець здійснює 100% предоплату за проданий товар згідно з виставленим рахунком /а.с. 48-49/.

Відповідно до специфікації № 1 від 10.11.2017 до договору поставки № 2-11/17 від 10.11.2017 загальна сума договору становить - 250000,00 грн /а.с. 50/.

17.11.2017 позивачем складено рахунок на оплату № 35 на виконання умов вищевказаного договору /а.с. 18/.

Також 17.11.2017 позивачем складено податкову накладну № 22 на суму 250000,00 грн /а.с. 17/ та подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - ЄРПН), яка була прийнята та відповідно зареєстрована ЄРПН /а.с. 19/.

Водночас у зв'язку з неперахуванням контрагентом позивача - ПП "Укрторгбуд-сервіс" відповідно до рахунку на оплату № 35 коштів у розмірі 250000,00 грн господарська операція не відбулася.

З пояснень позивача судом встановлено, що юридична адреса ПП "Полтава - Консалтинг": вул. Комарова, 4, м. Карлівка, Полтавська область (де знаходиться бухгалтер з програмним забезпеченням для реєстрації ПК та РК), проте, у м. Полтаві знаходиться виробництво товару та відбувається відвантаження товару. Бухгалтером ПП "Полтава - Консалтинг" помилково здійснено реєстрацію податкової накладної від 17.11.2017 № 22, оскільки оплата товару не відбулася, тому відвантаження товару також не було здійснено /а.с. 101-103/.

У зв'язку із зазначеним, позивачем 17.11.2017 складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 23 до податкової накладної № 22 від 17.11.2017; причина коригування - відсутність поставки та оплати. Указаний розрахунок коригування направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - ЄРПН) /а.с. 23/.

Водночас автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України направлено платнику квитанцію від 29.11.2017, у якій зазначено, що розрахунок коригування прийнято; реєстрація зупинена; виявлені помилки: відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПК/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. Відповідно до пункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ реєстрація РК зупинена. РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним підпунктом 3 пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації в РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 (зі змінами та доповненнями). Запропоновано надати пояснення та /або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та /або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу /а.с. 20/.

На виконання зазначених вимог позивачем 30.11.2017 направлені повідомлення від 30.11.2017 № 1 та № 2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, які включали: пояснення щодо відсутності господарської операції, договір поставки, специфікацію, рахунок /а.с. 21, 22/.

Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарської операції по відмовленим ПН/РК доставлено до центрального рівня та збережено на центральному рівні 30.11.2017 /а.с. 32 зворот, а.с. 37/.

Також 01.12.2017 позивачем направлено повідомлення від 01.12.2017 № 2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, яке включало: пояснення щодо відсутності господарської операції, договір поставки, специфікацію, рахунок /а.с. 27, 28/.

Згідно з квитанціями 2 ДФС України від 01.12.2017 08:31 та 16:22 документи не прийняті; в ЄРПН відсутній факт зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування від 17.11.2017 № 23, зазначений у повідомленнях /а.с. 29, 30/.

04.12.2017 позивачем направлено повідомлення від 04.12.2017 № 3 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, яке включало: пояснення щодо відсутності господарської операції, договір поставки, специфікацію, рахунок /а.с. 41/.

Відповідно до квитанції 2 від 04.12.2017 08:41 документ не прийнято; в ЄРПН відсутній факт зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування від 17.11.2017 № 23, зазначений у повідомленні /а.с. 43/.

Відповідно до квитанції 1 від 04.12.2017 14:04 документ збережено на центральному рівні /а.с. 44/.

11.12.2017 комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 391466/32886226 про відмову в реєстрації, розрахунку коригування № 23 від 17.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних; підстава для відмови: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування /а.с. 46/.

Не погоджуючись із цим рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Матеріали справи свідчать, що 17.11.2017 позивачем складено податкову накладну № 22 на суму 250000,00 грн /а.с. 17/ та подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - ЄРПН), яка була прийнята та відповідно зареєстрована ЄРПН /а.с. 19/.

Відповідно до положень пункту 74.2 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (надалі - Порядок № 1246), розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

У пункті 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пункту 13 Порядку № 1246, згідно з яким за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Судом встановлено, що відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.11.2017 /а.с. 20/ реєстрація ПН/РК зупинена. Зазначено, що ПК/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621, та запропоновано надати пояснення та /або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та /або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

У поясненнях, направлених позивачем до відповідача на усунення підстав зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування, позивач зазначив, що між позивачем та ПП "Укрторгбуд-сервіс" укладено договір поставки гранул № 2-11/17 від 10.11.2017; 17.11.2017 виставлено рахунок на 100 % попередню оплату згідно з договором, на основі рахунка позивачем складено та зареєстровано податкову накладну № 22 від 17.11.2017. Водночас, враховуючи те, що оплата 17.11.2017 не надійшла і відвантаження товару не здійснювалося, позивачем складено РК (розрахунок коригування кількісних і вартісних показників) № 23 від 17.11.2017, у якому вказано причину коригування, а саме: відсутність поставки та оплати. Також на підтвердження цього направлено: договір поставки, специфікація, рахунок.

Відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16.1 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Абзацом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" від 29.03.2017 № 190 (надалі - Постанова № 190) встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації розрахунку коригування. Відповідач в оскаржуваному рішенні повинен був конкретизувати, які саме документи має надати позивач на підтвердження того, що господарська операція не відбулася.

Проте, в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, в чому полягає порушення, та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування.

Отже, на думку колегії суддів, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття комісією ДФС України рішення від 11.12.2017 № 391466/32886226 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 23 від 17.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, слід зазначити, що Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" підрозділ 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 57-1, відповідно до якого податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200-1.3 та 200-1.9 статті 200-1 та пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу не пізніше 2 січня 2018 року, крім:

податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких станом на 01.12.2017 не подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу;

податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

Матеріали справи свідчать, що позивачем 30.11.2017 направлено відповідачеві пояснення та документи для усунення підстав зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, проте, позивачем зазначено суму коригування без позначки "-".

Водночас, 01.12.2017 позивачем направлені пояснення та документи для усунення підстав зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної із зазначенням позначки "-"; згідно з квитанцією 2 документ доставлено 01.12.2017 в 14:39:56 до районного рівня (Карлівської ОДПІ ГУ ДФС України в Полтавській області) та отримано ДФС України 01.12.2017 в 16:22 /а.с. 30/.

Проте відповідачем не здійснено реєстрацію розрахунку коригування відповідно до положень пункту 57-1 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання ДФС України ззареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування № 23 від 17.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ОСОБА_3 проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи ОСОБА_2 та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Пунктами 19, 20 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги ПП "Полтава-Консалтинг" про зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування № 23 від 17.11.2017, складений позивачем до податкової накладної від 17.11.2017 № 22.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення .

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 по справі № 816/2374/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 13.07.2018.