Рішення

від 26.02.2018 по справі 826/1471/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 лютого 2018 року № 826/1471/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Арена конференції та семінари до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Арена конференції та семінари (далі - позивач, ТОВ Арена конференції та семінари ) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.10.2016 № 0005001401 та від 04.01.2017 №0000021401.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача в ході розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що в ході проведення перевірки встановлено відсутність реально вчинених господарських операцій, первинні документи є юридично дефектними, що не дозволяє позивачу формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції, відтак висновки акту перевірки є законними та обґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними.

З урахуванням вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 13.07.2017), за згодою сторін суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статей 77, 82 Податкового кодексу України відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок ТОВ Арена конференції та семінари (код ЄДРПОУ 36087107) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 відповідно до затвердженого плану переліку була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Арена конференції та семінари , за результатами якої складено акт від 26.09.2016 №302/26-15-14-01-03/36087107.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення:

пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 144.1 статті 144, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV, пункту 2.3 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 8 061 626 грн., у тому числі по періодах: за 2013 рік на суму 149 800 грн., за 2014 рік на суму 1 314 197 грн., за 2015 рік на суму 5 380 900 грн., за І квартал 2016 року на суму 472 700 грн., за І півріччя 2016 року на суму 1 216 730 грн.;

пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 9 561 731 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення:

від 20.10.2016 № 0005001401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 11 836 768,75 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням - 9 469 415,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 367 353,75 грн.;

від 20.10.2016 № 0004991404, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток 8 733 847,50 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням - 8 061 626 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 672 221,50 грн.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 30.12.2016 №28637/6/99-99-11-01-01-25 скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.10.2016 № 0004991404 в частині донарахувань по операціях за період 2015 року та 2016 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником грошовими коштами на користь ТОВ Промбуд-КР , ТОВ Альтех , ТОВ Варіос , ТОВ Інтелект Інвестмент , ТОВ Дельта Бай , ТОВ Аста Консалт Груп , ТОВ Індіго Медіа , ТОВ Гранд Левел , ТОВ Іст Лайн Груп і не встановлено наявності дебіторської заборгованості за 2015 та 2016 роки та штрафні санкції у відповідній частині, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення від 20.10.2016 № 0004991404 та податкове повідомлення-рішення від 20.10.2016 № 0005001401 - залишені без змін.

На підставі вказаного рішення Державної фіскальної служби України від 30.12.2016 №28637/6/99-99-11-01-01-25, відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 04.01.2017 №0000021401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 4 795 509,75 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням - 4 484 586,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 410 923,75 грн.

Вважаючи, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті безпідставно та з порушенням вимог чинного законодавства, які порушують його права та інтереси, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд входить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Між тим, згідно підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) визнається витратами у розумінні Податкового кодексу України.

Згідно з пунктами 44.1, 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та відповідно до пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчать обставини справи, у перевіряємому періоді ТОВ Арена конференції та семінари (Замовник) отримало послуги по організації та обслуговуванню заходів, їх забезпеченню, у фізичних осіб - підприємців, а саме: ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8 (Виконавці), з якими було укладено однотипні договори про надання послуг з матеріально-технічного забезпечення заходів від 06.01.2014 №060114, від 05.01.2015 №050115/1, від 06.01.2014 №060114/1, від 05.01.2015 №050115/2, від 06.01.2014 №060114/2, від 05.01.2015 №050115/3, від 01.09.2014 №010914, від 05.01.2015 №050115, від 05.01.2015 №050115/4, та від 04.01.2016 №040116).

Згідно з умовами договорів Виконавець надає послуги на підставі та у відповідності до письмових завдань Замовника, які оформляються у вигляді листа-замовлення на проведення заходу, кошторису заходу та програми заходу. Загальний об'єм послуг та вартість комплексного обслуговування кожного конкретного заходу визначається відповідно до кошторису заходу та виконавчого кошторису заходу.

Між ТОВ Арена конференції та семінари та ФОП ОСОБА_4 складені акти виконаних робіт на загальну суму 1 868 603,78 грн., у тому числі за 2014 рік - 9 600 грн., за 2015 рік - 3 859 003,78 грн.

Договори, акти виконаних робіт, податкові накладні від імені ТОВ Арена конференції та семінари та від імені ФОП ОСОБА_4 підписані ОСОБА_4, яка одночасно є директором підприємства та фізичною особою-підприємцем.

У бухгалтерському обліку дані операції було оформлено проводками: Дт 903 - Кт 631.

Станом на момент проведення перевірки по рахунку 631 рахується кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 на суму 1 868 603,78 грн.

Між ТОВ Арена конференції та семінари та ФОП ОСОБА_5 складені акти виконаних робіт на загальну суму 2 588 522,86 грн., у тому числі за 2014 рік - 136 000 грн., за 2015 - 2 452 522,86 грн.

Договори, акти виконаних робіт, податкові накладні від імені ТОВ Арена конференції та семінари підписані директором ОСОБА_4, від імені ФОП ОСОБА_5 - ОСОБА_5, який одночасно є маркетинговим директором підприємства та фізичною особою-підприємцем.

У бухгалтерському обліку дані операції було оформлено проводками: Дт 903 - Кт 631.

Станом на момент проведення перевірки по рахунку 631 рахується кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_5 на суму 2 588 522,86 грн.

Між ТОВ Арена конференції та семінари та ФОП ОСОБА_9 складені та підписані акти виконаних робіт на загальну суму 3 251 314,83 грн., у тому числі за 2014 рік - 810 000,03 грн., за 2015 рік - 2 441 314,80 грн., а також податкові накладні на загальну суму 3 251 314,83 грн.

У бухгалтерському обліку дані операції оформлені проводками: Дт 903 - Кт 631.

Станом на момент проведення перевірки по рахунку 631 рахується кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_9 на суму 3 251 314,80 грн.

Між ТОВ Арена конференції та семінари та ФОП ОСОБА_7 складені та підписані акти виконаних робіт на загальну суму 2 408 223,92 грн., у тому числі за 2014 рік - 651 000 грн., за 2015 рік - 1 757 223,92 грн., а також податкові накладні на загальну суму 2 408 223,92 грн.

Станом на момент проведення перевірки по рахунку 631 рахується кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_7 на суму 2 408 223,92 грн.

Між ТОВ Арена конференції та семінари та ФОП ОСОБА_8 складені та підписані акти виконаних робіт на загальну суму 2 857 760,42 грн., у тому числі за 2015 рік - 2 327 874,82 грн., за І півріччя 2016 року - 529 885,60 грн., а також податкові накладні на загальну суму 2 857 760,42 грн.

У бухгалтерському обліку дані операції було оформлено проводками: Дт 903 - Кт 631.

Станом на момент проведення перевірки по рахунку 631 рахується кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_8 на суму 2 857 760,42 грн.

За наслідками вказаних операцій, ТОВ Арена конференції та семінари відносило до складу собівартості реалізованих робіт та послуг вартість придбаних у фізичних осіб-підприємців послуг по організації та забезпеченню заходів.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент здійснення спірних операцій) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

Водночас, згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Дослідивши матеріали справи, встановлено, що умовами договорів про надання послуг з матеріально-технічного забезпечення заходів передбачено, що термін Послуги за договорами включає в себе, але не обмежується наступним: організація та забезпечення проживання, харчування та транспортування учасників Заходу; організація та підготовка приміщень до проведення Заходу; надання устаткування для проведення Заходу; контроль за перебігом Заходу безпосередньо під час його проведення; організація виробництва поліграфічної та сувенірної продукції.

Крім того, умовами вказаних договорів Виконавець надає послуги на підставі та у відповідності до письмових завдань Замовника, які оформляються у вигляді листа-замовлення на проведення того чи іншого Заходу, Кошторису Заходу та Програми Заходу.

При цьому, Виконавець зобов'язаний своєчасно, але не пізніше однієї доби з дати отримання Листа-замовлення, розглянути його та прийняти до виконання, або відмовитись від проведення Заходу, у разі неможливості його виконання.

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання саме контрагентами позивача вказаних вище послуг з матеріально-технічного забезпечення заходів.

Матеріали справи не містять доказів, які свідчили б про реальність надання вищезазначених послуг. Також, вищезазначений перелік послуг є досить широким та не вичерпним, а тому встановлення яких саме послуг по організації та проведенню заходів, а також організація та забезпечення проживання, харчування та транспортування учасників заходів, підготовка приміщень, організація виробництва поліграфічної чи сувенірної продукції з метою здійснення відповідних заходів замовлялись позивачем не вбачається можливим.

Подані позивачем податкові накладні та акти надання послуг містять лише загальну назву послуги, без деталізації змісту та обсягу таких послуг; не містять інформації про посаду особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкових вигод.

З акту перевірки вбачається, що згідно з відомостями, наявними у інформаційно-аналітичних ресурсах органів ДФС у перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8 не мали найманих працівників.

ТОВ Арена конференції та семінари не було надано завдань замовника у будь-якій формі, зокрема у вигляді листів-замовлень на проведення заходів, кошториси заходів та програми заходів, які відповідно до договірних умов мали б містити відомості про вчинені дії, операції, процеси, заходи та одиниці їх виміру, з яких вбачалися б відомості про конкретні заходи, з метою забезпечення яких було використано ту чи іншу продукцію.

Оскільки відсутні докази щодо змісту і обсягу господарських операцій, вчинених Виконавцями, відповідні документи не забезпечують розкриття змісту та обсягу господарських операцій та ідентифікацію активів, зобов'язань, доходів або витрат, з ними пов'язаних, відповідно, понесені витрати на придбання послуг у фізичних осіб-підприємців не пов'язані з господарською діяльністю та не можуть бути достовірно оцінені судом.

Більш того, як вбачається з акту перевірки, протягом періоду, що перевірявся, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були директором та маркетинговим директором ТОВ Арена конференції та семінари , фактично здійснювали керівництво діяльністю підприємства та організовували виробничий процес.

З метою проведення зустрічних звірок за податковою адресою ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_8 були направлені запити щодо надання письмових пояснень та їх документального підтвердження стосовно зазначених вище послуг по організації та забезпеченню заходів, отримання письмових пояснень. Проте, листи повернулись до податкового органу неврученими, документів ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_8 надано не було.

Таким чином, позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.

Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги надані саме цими контрагентами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку податкового органу, що в порушення вимог пункту 138.8 статті 138, підпунктів 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ Арена конференції та семінари до складу собівартості віднесено вартість робіт (послуг), придбаних у ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8 за 2014 рік на суму 1 606 600 грн . а також в порушення вимог чинного законодавства до складу собівартості реалізованої продукції ТОВ Арена конференції та семінари віднесено не калькульовані та такі, що не можуть бути достовірно оцінені, не підтверджені документально належним чином, та не пов'язані з господарською діяльністю послуги, придбані у вищеназваних фізичних осіб-підприємців, у результаті чого завищено задекларовані суб'єктом господарювання показники за 2015 рік на суму 10 837 940 грн ., за І квартал 2016 року на 529 886 грн.

Окрім того, у періоді, що перевірявся ТОВ Арена конференції та семінари здійснювало списання сировини, матеріалів та товарів, з приводу цього суд зазначає наступне.

Згідно пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (далі - П(С)БО 16), прямі витрати - витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом.

Відповідно до пункту 11 вказаного Положення собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Згідно пункту 12 П(С)БО 16 до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Водночас, пунктом 7 П(С)БО 16 визначено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, у періоді, що перевірявся ТОВ Арена конференції та семінари здійснювало списання сировини, матеріалів та товарів, про що було складено акти списання товарів на загальну суму 18 070 457,31 грн., кількість списаних предметів - 992 273,09 шт. у тому числі у 2016 році - підгузків на 464 041,21 грн., шампуню на 46 014,73 грн., гелю для душа на 37 800,00 грн., прокладок гігієнічних на 34 393,42 грн., граніту керамічного на 71 017,60 грн., плитки на 54 141,63 грн., наметів на 30 000,00 грн., тентів для наметів (палаток) на 50 881,66 грн., стільців на 58 580,04 грн. тощо, у 2015 році - підгузків на 3 522 338,16 грн., зубної пасти на 111 440,07 грн., зубних тіток на 185 854,95 грн., м'ячів футбольних на 250 414,50 грн., рушників махрових на 451 548,91 грн., ламінату на 54 360,49 грн., світильників на 46 305,33 грн., стільців на 117 028,80 грн. тощо, у 2014 році - підгузків на 1 225 650,34 грн., зубної пасти на 108 893,37 грн., зубних щіток на 95 558,43 грн., рушників махрових на 313 085,47 грн., прокладок гігієнічних на 61 756,68 грн. тощо.

Як зазначено в акті перевірки, у бухгалтерському обліку у 2013 - 2015 роках дані операції оформлено проводками: Дт 903 - Кт 20, у 2016 році - Дт 943 - Кт 20. ТОВ Арена конференції та семінари відносило до складу собівартості реалізованих робіт та послуг (у 2013 - 2015 роках) та собівартості реалізованих виробничих запасів (у 2016 році) по завершенню звітного періоду вартість списаних сировини, матеріалів та товарів, при цьому не обумовлюючи дане списання (використання у діяльності) фактами отримання доходів від реалізації послуг.

Крім того, у 2016 році не встановлено факту реалізації виробничих запасів, не використовувався рахунок 712 Дохід від реалізації інших оборотних активів .

Згідно з відомостями, наявними в інформаційно-аналітичних ресурсах органів ДФС, в номенклатурі реалізації відсутні товари (сировина, матеріали), які були списані на рахунку 943 до складу собівартості реалізованих виробничих запасів .

ТОВ Арена конференції та семінари 19.09.2016 надано копії додатків до актів листів-замовлення, виконавчих кошторисів, які не відповідають умовам, укладених договорів в частині, а саме не затверджені Виконавцем, не погоджені Замовником, та не дають можливості ідентифікувати зв'язок списаних ТМЦ з фактами та датами наданих послуг.

Серед наданих документів надано довгострокову домовленість № ПТА-42404579 з Міжнародним Фондом ООН із допомоги дітям (ЮНІСЕФ), в яких обумовлено набір та чіткий склад гігієнічних комплектів (набір), зазначено, що кожний комплект має бути упакованим у паперовий пакет. Гігієнічний набір упаковується в картонну коробку, заклеюється стікером з логотипом UNICEF, доставляється вантаж і розвантажується на склад ЮНІСЕФ: м. Вишневе, вул. Київська 6.

При цьому, позивачем не було надано договорів із замовниками, додатків та/або додаткових угод до них, завдань замовників, відповідних звітів, які засвідчували б використання товарів та матеріалів при наданні послуг (робіт) замовникам, інвентаризацій, актів недостач, розрахунків природного убутку, тощо, які обумовлювали б списання товарів та матеріалів: переліку і складу статей калькулювання виробничої собівартості гігієнічних наборів установленого підприємством, документів щодо передачі гігієнічних наборів безпосередньо на склад ЮНІСЕФ: м. Вишневе, вул. Київська, 6, як визначено умовами договору. Списання відповідних товарів та матеріалів підприємство здійснювала не в момент отримання доходів, а в кінці звітних періодів.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ Арена конференції та семінари не доведено належними доказами використання у господарській діяльності товарів (сировини, матеріалів), що були списані, відтак висновок контролюючого органу про заниження податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 3 614 092 грн. є обґрунтованим.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у періоді, що перевірявся, позивач мав господарські відносини з підприємствами-контрагентами на підставі однотипних договорів про надання послуг по організації та обслуговуванню заходів, їх забезпеченню, а саме з ТОВ Промбуд-КР (код ЄДРПОУ 35005861) згідно договору від 05.07.2014 №29, ТОВ РИК (код ЄДРПОУ 39066743) згідно договору від 01.06.2014 №01042014, ТОВ Альтех (код ЄДРПОУ 34413748) згідно договору від 01.11.2014, ТОВ Інтелект Інвестмент (код ЄДРПОУ 39623026) згідно договору від 01.08.2015 №01082015, ТОВ Ріаноц (код ЄДРПОУ ) згідно договору від 10.06.2015 №3, ТОВ Дельта Бай (код ЄДРПОУ 39772384) згідно договору від 01.09.2015 №01092015, ТОВ Аста Консалт Груп (код ЄДРПОУ 39782832) згідно договору від 22.06.2015, ТОВ Індіго Медіа (код ЄДРПОУ 38466971) згідно договору від 01.09.2015 №0901-15, ТОВ Гранд Левел (код ЄДРПОУ 38829041) згідно договору від 12.01.2016 №1201, ТОВ Іст Лайн Груп (код ЄДРПОУ 38829078) згідно договору від 01.10.2015 №1015-01, ТОВ Варіос (код ЄДРПОУ 39288615) згідно договору від 01.03.2015 №01/03/2015.

На підтвердження виконання умов договорів ТОВ Арена конференції та семінари надало до суду копії актів надання послуг, актів здачі-прийняття робіт, податкових накладних, рахунків-фактури, листів.

Зазначені акти складені за типовою формою, складаються з одного аркуша, містять посилання на вид виконаних робіт, кількість, ціну, а також вартість робіт.

При зазначенні виду виконаних робіт сторони обмежилися формулюваннями, зокрема, організація та забезпечення проведення заходу , організація транспортних послуг , обслуговування заходу тощо. У зв'язку з цим із наданих суду договорів та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) неможливо встановити у чому саме полягали роботи, замовлені ТОВ Арена конференції та семінари у контрагентів та які роботи і послуги були виконані вказаним контрагентами, що ставить під сумнів їх виконання.

За умовами вказаних договорів, позивачем не надано жодних доказів на підставі яких можна встановити технічну можливість виконання господарських операцій із урахуванням фактичних господарських ресурсів контрагентів (наявність виробничих потужностей, персоналу тощо) та фактичного змісту операції (наявність документації, наявність власних або залучених засобів, час та спеціальна обстановка тощо).

Під час розгляду справи не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду робіт та в сукупності підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а відтак, і не доведено позивачем того, що визначені у договорах роботи, послуги були виконані вказаними контрагентами, а встановлені судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що надані документи не підтверджують виконання робіт та надання послуг, зазначених у раніше перерахованих договорах. Із наданих суду документів неможливо встановити які ж саме роботи, послуги були виконані на замовлення позивача, з яких вбачалися б відомості про конкретні заходи, з метою забезпечення яких було використано ту чи іншу продукцію та які в подальшому прийняті його контрагентами.

Надані документи не забезпечують повного розкриття змісту та обсягу господарських операцій та ідентифікацію активів, зобов'язань, доходів або витрат, з ними пов'язаних, відповідно, понесені витрати на придбання послуг у підприємств не пов'язані з господарською діяльністю та не можуть бути достовірно оцінені судом.

На переконання суду вищезазначене вказує на те, що господарські операції між ТОВ Арена конференції та семінари та його контрагентами вчинені виключно шляхом перерахування коштів та обміну первинними документами без фактичного надання послуг. Такі господарські операції не надають платнику податку права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №32015100020000052, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2015 за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.1 ст.212 КК України, встановлено, що невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності, створені на ім'я підставних осіб ряд фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, на ім'я ОСОБА_1 - ТОВ Промбуд-КР , на ім'я ОСОБА_10 - ТОВ РИК , на ім'я ОСОБА_11 - ТОВ Варіос , на ім'я ОСОБА_12 - ТОВ Альтех . На рахунки вказаних фіктивних підприємств підприємства реального сектору економіки перераховують значні суми грошових коштів, тим самим формуючи незаконний податковий кредит.

Ухвалою слідчого судді від 18.03.2015 надано дозвіл на обшук за адресою: м. Васильків, вул. Фрунзе, 36 кв: 12. Досудовим розслідуванням встановлено, що за зазначеною адресою на ім'я ОСОБА_13 зареєстрована ІР-адреса 176.98.0.135, з якої надходить податкова звітність підприємств з ознаками фіктивності, зокрема ТОВ РИК , ТОВ Промбуд-КР , ТОВ Альтех , ТОВ Варіос .

Таким чином, встановлено дефектність, наданих ТОВ Арена конференції та семінари первинних документів (договори, акти виконаних робіт, накладні по взаємовідносинах позивача з ТОВ Промбуд-КР , ТОВ РИК , ТОВ Альтех , ТОВ Варіос ), в яких зазначені недостовірні відомості про осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій та їх підписи, не підтверджено понесені витрати по вказаним господарським операціям та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача.

3 огляду на зазначене, перевіркою зроблено висновок, що ТОВ Арена конференції та семінари в порушення пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.1, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 144.1 статті 144 Податкового кодексу України завищено витрати по взаємовідносинах з ТОВ Промбуд-КР , ТОВ РИК , ТОВ Альтех за 2014 рік на загальну суму 2 241 534 грн.

Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 05.02.2015 невстановлена слідством особа підробила офіційні документи від імені ОСОБА_14, який втратив паспорт громадянина України та ідентифікаційний код. В подальшому, в Реєстраційній службі Ірпінського міського управління юстиції в Київській області зареєстроване ТОВ Інтелект Інвестмент , керівником та головним бухгалтером якого вказано ОСОБА_14 В межах досудового слідства допитано вказану особу, яка показали, що жодного відношення до діяльності вказаного підприємства немає, грошових коштів до статутного фонду він не вносив, банківські рахунки не відкривав, печаткою підприємства не володів, фінансово-господарських документів не підписував, звітів до податкових органів не подавали, місцезнаходження товариства йому не відомо.

Крім того, на виконання доручення слідчого в порядку статті 40 КПК України оперативними працівниками оперативного управління ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області в ході аналізу АС Податковий Блок встановлено, що незважаючи на пояснення ОСОБА_14 ТОВ Інтелект Інвестмент здійснювало господарські операції з іншими підприємствами, зокрема, ТОВ Ідеал Компані Плюс , ТОВ Дельта Бай .

Поряд з цим, перевіркою встановлено, що контрагенти ТОВ Ідеал Компані Плюс формували найбільші суми податкового кредиту з ПДВ для ТОВ Інтелект Інвестмент . Одним із них зазначено ТОВ Омега Дор-Строй , керівник якого в ході допиту повідомив, що з метою здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ Ідеал Компані Плюс , він зустрічався з чоловіком, який представлявся керівником ТОВ Ідеал Компані Плюс , який разом з іншими працівниками повинен був оформити всі необхідні документи для купівлі у них будматеріалів. Проте після перерахування грошових коштів на рахунки ТОВ Ідеал Компані Плюс , вказані особи перестали виходити на зв'язок, не виконавши свої зобов'язання.

В ході подальшого проведення процесуальних дій по вказаному кримінальному провадженні встановлений ряд підприємств, які використовуються для прикриття своєї незаконної діяльності, пов'язаної із заволодінням грошовими коштами. До таких підприємств входять, зокрема, ТОВ Варіос , ТОВ Аста Консалт Груп , ТОВ Ріаноц . Податковим органом встановлено, що по вказаним підприємствам податкова звітність та договори на здачу звітності в електронному вигляді надходять до органів ДФС з тих самих ІР адрес, що і вище перелічених підприємств, у зв'язку з цим зроблено висновок про те, що ці підприємства контролюються однією особою.

Окрім того, згідно відомостей по справі №760/18221/15к СУ ФР ГУ ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення фіктивного підприємництва та сприяння в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, тобто кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України. Впродовж 2012-2015 років встановлені особи з метою прикриття незаконної діяльності створили або придбали ряд суб'єктів господарської діяльності, засновники та службові особи яких зареєстрували вказані СГД за грошову винагороду та не володіють інформацією, що вони є посадовими особами та засновниками підприємстві і не мають відношення до діяльності даних підприємств, серед яких, зокрема, ТОВ Індіго Медіа та інші.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, за спірними операціями лише оформлялися окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно статті 4 цього Закону, бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності на формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Пунктом 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пункту 2 статті 9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних бухгалтерського обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Сам факт перерахування платником податків коштів контрагенту за відсутністю реального постачання останнім товарів/послуг не може зменшувати фінансовий результат до оподаткування, виходячи із такого.

Відповідно до пункту 6 П(С)БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

При цьому активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому (п. З П(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності ).

З урахуванням викладеного відображення платниками податків в даних бухгалтерського обліку первинних документів, складених за відсутністю в дійсності господарської операції (яка не опосередковувалася будь-яким рухом активів (ані від задекларованих постачальників ані від інших, у т.ч. невстановлених осіб)), є порушенням пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.

При розгляді даної справи судом враховано правову позицію Верховного Суду України, яка викладена: в постанові від 21.01.2011 у справі за позовом ТОВ СІБ до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, а саме, неналежним чином оформлена (підписана не уповноваженою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги; та в постанові від 05.03.2012 по справі №21-421а11, згідно з якою складені і підписані неповноважними особами податкові накладні не можуть вважатися належно оформленими звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Враховуючи викладене, перевіркою встановлено здійснення ТОВ Арена конференції та семінари нереальних господарських операцій у зв'язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг у попередніх ланках постачання та/або реального задекларованого виробництва.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з висновками відповідача, що вказані операції направлені на безпідставне завищення витрат для зменшення фінансового результату з податку на прибуток ТОВ Арена конференції та семінари .

Також, як зазначено в акті перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ Арена конференції та семінари мало взаємовідносини з ТОВ Інтелект Інвестмент , а саме щодо придбання послуг з переробки відпрацьованих мастил (олив).

При цьому, до перевірки були надані документи які у відповідності до законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не висвітлюють зміст та обсяг вищевказаних послуг (робіт), їх виконання та, за наявності, подальша реалізація.

Таких документів до суду також надано не було.

Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 19.09.2016 було отримано від оперативного управління ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві лист від 02.09.2016 №9484/8/26-55-21-01, яким повідомлено в ході відпрацювання встановлено, що службовими особами ТОВ Арена конференції та семінари з метою зменшення податкових зобов'язань шляхом штучного формування податкового кредиту та безпідставного завищення валових витрат підприємства проведено ряд операцій із транзитними СПД, які містять безтоварний характер. При відпрацюванні встановлено, що основними постачальниками у ТОВ Арена конференції та семінари були, зокрема, ТОВ Інтелект Інвестмент та встановлено маніпулювання податковою звітністю шляхом пересортування придбаних та реалізованих товарів. Також з'ясовано, що керівником, засновником та головним бухгалтером на вказаному СГД являється ОСОБА_14, який в ході проведення допиту пояснив, що ніякого відношення до реєстрації та фінансово0господарської діяльності вказаного підприємства немає.

Таким чином, в даному випадку, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень статті 77 КАС України, суд приходить до висновку про недоведеність фактичного виконання вказаних господарських операцій позивача у періоді, що перевірявся, тобто не надано тих документів, які є базовими відносно предмету доказування у спірних відносинах, та, як наслідок, про відсутність у позивача правових підстав для формування податкових вигод.

Окрім того, у перевіряємому періоді ТОВ Арена конференції та семінари придбало у Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд-УКБ квартиру за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 19А відповідно до акту від 24.12.2014 №1297. Про що також між сторонами складені та підписані податкові накладні від 24.12.2014 №1619 на загальну суму 1 256 344,68 грн., у тому числі ПДВ 209 390,68 грн. та від 24.12.2014 №1621 на загальну суму 1 261 870,32 грн., у тому числі ПДВ 210 311,72 грн.

Станом на 30.06.2016 по рахунку бухгалтерського обліку 631 по рахунках із Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд-УКБ обліковується кредиторська заборгованість в розмірі 2 518 214,40 грн.

Згідно поданої до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ТОВ Арена конференції та семінари разом із податковою декларацією фінансової звітності, а саме баланс за 2014 рік та балансу за 9 місяців 2015 року у рядку 1005 Незавершені капітальні інвестиції обліковується сума у розмірі 2 098 500 грн. В 4 кварталі 2015 року позивач оформив у власність вказану квартиру, про що свідчить свідоцтво про право власності від 07.10.2015, та на балансі ОЗ незавершені капітальні інвестиції було зменшено на суму 2 098 500 грн. до нуля, при цьому на відповідну суму збільшено первісну вартість основних засобів рядок 1011, що обліковується на балансі підприємства, про що свідчить фінансова звітність, а саме Баланс за 2015 рік.

Відповідно вказана операція є результатом введення в експлуатацію основного засобу - квартири.

Первинний документ, що фіксує та підтверджує господарську операцію, її проведення відповідно до та підставою для зарахування на баланс ОЗ, відповідно до наказу Міністерства статистики України від 29.12.1995 №352 Про затвердження типових форм первинного обліку є Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1).

Вказаний акт застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів, для обліку вводу їх в експлуатацію, за винятком тих випадків, коли введення об'єктів в дію повинно у відповідності з існуючим законодавством оформлятися в особливому порядку, для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів із одного цеху (відділу, дільниці) в інший, для оформлення передачі основних засобів зі складу (із запасу) в експлуатацію, а також для виключення із складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).

Слід звернути увагу на те, що збільшення первісної вартості основних засобів рядок 1011 Первісна вартість свідчить про оприбуткування на баланс підприємства житлової квартири як основного фонду, що в свою чергу, є результатом введення в експлуатацію основного засобу.

В ході проведення перевірки відповідачем не встановлено використання в господарській діяльності вказаної квартири, в той час позивачем до суду також не надано належних доказів використання квартири в господарській діяльності підприємства чи відповідних доказів в спростування зазначених висновків податкового органу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Окрім того, як передбачено пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Даючи оцінку вищезазначеному, суд вважає, що відповідно до частини першої статті 70 КАС України такий доказ є належним, оскільки містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною другою цієї статті визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Отже, обставини щодо нереальності операцій з надання послуг (виконання робіт) з посиланням на конкретне джерело інформації щодо цих фактів (пояснення керівника) є належними доказами, оскільки стосуються як обставин щодо реальності виконання договорів, суми ПДВ у зв'язку з якими позивач включив до податкового кредиту, так і юридичної сили первинних документів (актів приймання-передачі, податкових накладних) як допустимого доказу цих сум. Маючи дані щодо джерела такої інформації, суд в разі виникнення сумнівів у її достовірності, зокрема з підстав порушення встановленого законом порядку її отримання, повинен її перевірити з використанням передбачених частиною другою статті 69 КАС України засобів доказування в адміністративному судочинстві.

Отже, надані позивачем документи на підтвердження господарських правовідносин з зазначеними контрагентами не є належно оформленими первинними документами, оскільки не відповідають вимогам щодо їх складення і підписання повноважними особами платника податків, тому не можуть бути належним документальним підтвердженням проведення господарських операцій та підставою для формування спірних сум валових витрат і податкового кредиту.

Як зазначив Верховний суд України у своїй постанові від 14.03.2017 року, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Крім того, суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду України, що викладена в у постановах від 05.03.2012 по справі № 21-421а11, від 22.09.2015 по справі № 21-887а15, від 01.12.2015 по справі № 21-3788а15, згідно яких податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування спірних сум податкових вигод що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для зменшення розміру податкових зобов'язань внаслідок зменшення бази оподаткування (витрати за податковим законодавством), одержання права на податкове вирахування (податковий кредит), одержання права на податкову пільгу. Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку позивачем в порядку виконання обов'язку не доведено суду достовірності своїх доводів, які покладені в основу позову, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись вимогами статей 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Арена конференції та семінари відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур