Постанова

від 15.03.2007 по справі 4/16-22/3

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/16-22/3

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

15.03.07                                                                                           Справа  № 4/16-22/3

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючий суддя:                                     Кравчук Н.М.

суддя                                                             Гнатюк Г.М.  

суддя                                                             Мирутенко О.Л.  

розглянув апеляційну скаргу Львівського відкритого акціонерного товариства

„Елегант”, м.Львів від 17.11.2006 р. № 04/05

на рішення   господарського суду Львівської області від 09.11.2006 р.

у справі          № 4/16-22/3

за позовом   Прокурора Личаківського району м.Львова в інтересах держави в особі

Львівського міського комунального підприємства „Львівводоканал”, м.Львів

до відповідача Львівського відкритого акціонерного товариства „Елегант”, м.Львів

про  стягнення 5009,25 грн. плати за скид понаднормативних забруднень та

стягненння    2021,96 грн. пені.

за участю представників сторін :

від позивача – Кінасевич Р.М.–представник ,Гуковський П.В. юрисконсульт ( довіренсть в матеріалах справи);

від відповідача –Яворська А. юрисконсульт ( довіреність від 10.03.2007 року);

від прокуратури –Куменич В.М. помічник прокурора;

        Права та обов»язки, перебачені  ст.ст. 20,22 ГПК Укрїи представникам сторін роз»яснено,  заяв  про відвід суддів не  поступало.

                                                        ВСТАНОВИВ:

        Рішенням господарського суду Львівської області від 09.11.2006 р. у справі № 4/16-22/3 частково задоволено позовні вимоги Прокурора Личаківського району м.Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівводоканал”, м.Львів до відповідача Львівського відкритого акціонерного товариства „Елегант”, м.Львів про стягнення 5009,25 грн. плати за скид понаднормативних забруднень та 2021,96 грн. пені. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5009,25 грн. плати за скид понаднормативних забруднень, в сягненні пені – в позові відмовлено.

        Не погоджуючись з прийнятим рішенням,  відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник рішення вважає незаконним, прийнятим при непонгому з”ясуванні  обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального  права,  просить рішення суду скасувати та у позові відмовити повністю,  мотивуючи тим, що судом безпідставно підтримано інтереси ЛМКП „Львівводоканал” ,, який нараховує штрафні санкції за надумані порушення; судом не взято до уваги, що відбір проб стічних вод позивачем проведено з численними порушеннями, судом не з”ясовано  за якою методикою проводився аналіз проб. Крім того, скаржник  вказує на те, що ЛКП „Львівводлоканал” є  самостійним суб”єктом господарювання, а не органом місцевого самоврядування, тому прокурор не повинен був подавати позов в інтересах  позивача.

           Позивач в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує, рішення суду вважає законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

          Розглянувши подану апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення  та, відповідно,  задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

  28.11.2002р  між позивачем та відповідачем укладено договір № 301861 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод  до каналізаційної мережі, відповідно до умов якого позивач зобов”язався надавати  послуги у забезпеченні питною водою в об”ємі 236 куб.м/міс. та прийманні стічних вод в об”ємі 775 куб.м/міс, а відповідач - здійснювати забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і оплачувати вартість наданих послуг на умовах, які визначені Договором та чинним законодавством України, зокрема, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова (надалі –Правила приймання стічних вод). Пунктом 2.2.1 вказаного договору зобов”язано  Абонента (відповідача) отримати дозвіл на скид стічних вод, погодивши проект Ліміту на скид забруднюючих речовин. Ліміт № 220 на скид забруднюючих речовин у систему міської каналізації Львівським  ВАТ „Елегант” затверджений позивачем 24.12.2003року та чинний з 01.01.2004року. Лімітом  встановлені  граничні показники забруднюючих речовин: по  аміаку - 30,0 г/куб.м., по сухому залишку- 1000г/куб.м. та по фосфатах –10г/куб.м.

17.02.2004р представниками позивача в присутності представника відповідача   із контрольного колодязя -1 відібрані проби стічних вод для проведення хімічних аналізів, про що складено акт № 1179. Акт зі сторони відповідача був підписаний із зауваженнями, в яких  представник вказав про порушення при відборі проб пунктів 7.2.2-7.2.9, 7.2.34.1 –7.2.34.3,  7.2.37 Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 18.09.2002р. №292 , а також вказав, що через відсутність достатньої кількості стоків відбір проводився шляхом багаторазового черпання з дна колодязя.

Згідно із показниками якості  стічних вод ( результат вимірювань №42) від 26.02.2004р., проведеним хіміко-бактеріологічною лабораторією ЛМКП „Львівводоканал”, встановлено  наступні результати: аміак 121,0 г/ куб.м ( при ліміті 30,0),  сухий залишок 1353, г/куб.м ( при ліміті 1000,0), фосфати – 20,0 г/куб.м ( при ліміті 10,0).

За перевищення  допустимих норм якісних показників стічних вод позивачем нарахована додаткова плата в сумі 5 009,25грн., яка підлягає стягненню. 14.06.2004р. позивачем була пред”явлена претензія № 1342 разом з  рахунком П 1 № 1342/ЕК та П2 № 11342/ВК на додаткову  плату за скид понаднормативних забруднень, яку відповідач відхилив листом № 01/04 від 23.07.2004р., рахунків не оплатив.

Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що відповідальність за    перевищення допустимих норм якісних показників стічних вод передбачена законодавством України, та прямо кореспондується з договором укладеним між сторонами даного спору.

 Відповідно до п.3 ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов”язані, зокрема, дотримуватися встановлених лімітів скидання забруднюючих речовин.

Статтею 68 Закону України „Про охорону навколишнього середовища” встановлено відповідальність осіб, винних у порушенні законодавства про охорону навколишнього середовища, зокрема, при допущенні наднормативних скидів забруднюючих речовин.

Згідно із.п.2.1 та п.2.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затв. наказом Держбуду України від 19.02.2002р. № 37, зареєстрованим Мінюстом України 26.04.2002р. за № 403/6691, введеним в дію з 06.05.2002р., водоканали мають право пред”являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень , при порушенні як цих Правил, так і  місцевих Правил приймання, а підприємства зобов”язані оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при  порушенні встановлених показників.

Пунктом 3.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затв. Наказом Держбуду України від 19.02.2002р. № 37, зарестр. Мінюстом України 26.04.2002р. за № 402/6690, введена в дію з 06.05.2002р. (надалі –Інструкція), передбачено, що при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидаються в систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб.м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій, обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод та коефіцієнтом кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Матеріалами справи підтверджено, що вміст забруднюючих речовин у стічних водах відповідача перевищує допустимі концентрації забруднюючих речовин, встановлені  місцевими Правилами  та лімітом №220. Дані обставини не спростовані відповідачем як під час розгляду в суді першої так і в апеляційній інстанції.

В судовому засіданні встановлено, що розрахунок додаткової плати в сумі 5009,25грн. за перевищення вмісту забруднюючих речовин, проведений позивачем правильно, у відповідності до вимог чинного законодавства.

В силу п.4.2 Інструкції,  20% додаткової плати перераховуються до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, а 80% - залишаються у розпорядженні Водоканалу.  

Твердження скаржника про те, що  відбір проб проведено представниками позивача з порушеннями Правил , зокрема,  відсутні дані про відповідність приладів та посуду, за допомогою яких відбиралася проба, за якою методикою проведено відбірта коли саме було проведено пробу лабораторії(час), суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та зазначає наступне.

Додатком 10.12 Місцевих Правил встановлено типову форму акту про відбір проби, який повністю відповідає складеному позивачем Акту № 1179 від 17.02.2004 р., в якому  викладені права та обов”язки ЛМКП „Львівводоканал” і підприємства. Як вбачається з  самого Акту, представник відповідача був присутній при відборі проб, тобто, був ознайомлений з правом огляду посуду на предмет присутності в ньому  сторонніх інгредієнтів. Як зазначає позивач, проба транспортувалася з дотриманням необхідних заходів безпеки- автомобілем ГАЗ моделі „Соболь” і була доставлена в хімбаклабораторію. Крім того,  в судовому засіданні було встановлено, що  пробу для проведення контрольного аналізу було запломбовано та передано Абонентові-скаржнику. Відповідач, згідно з актом № 11791 від 18.02.2004 р. передав пробу на аналіз в лабораторію ДУ екології та природних ресурсів у Львівській області.  Проте, результатів контрольного аналізу  відповідач позивачу не надав. Розрахунок додаткової плати позивач виконав за результатами Головного Аналізу. Головний Аналіз здійснила акредитована лабораторія, тому  в суда немає підстав вважати його недостовірним.

Щодо нарахованої позивачем пені в сумі 1617,58 грн. та в сумі 404,40 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про  відмову в їх задоволенні, оскільки стягнення пені не передбачено договором.

Щодо тверджень скаржника, що прокурор не вправі був  подавати позов в інтересах  комунального підприємства, Львівський апеляційний господарський суд  зазначає наступне.

У відповідності до ч.3 ст. 2 ГПК України та рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 1-1/99 прокурор, який  звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів  та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважний державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається з поданої позовної заяви прокурором Личаківського району дотримано вказаних норм права.

 Заявлене усне клопотання відповідача  про виклик в судове засідання начальника лабораторії ЛМКП „Львівводоканал” п.Щербак Н.Г. для дачі пояснень з методики проведення нею вимірювань наявності забруднень у відібраних пробах колегією суддів відхиляється з підстав необґрунтованості тих обставин справи, які можуть бути встановлені  при дачі пояснень останнім.

         В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

         На підставі вищевикладеного, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

  Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Рішення господарського суду Львівської області від 09.11.2006 р. у справі № 4/16-22/3 залишити без  змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.          Справу передати до місцевого господарського суду Львівської області.

       Головуючий суддя                                                            Н. М. Кравчук

       Суддя                                                                               Г.М. Гнатюк                                                                       

       Суддя                                                                               О.Л.Мируте