Постанова

від 01.03.2018 по справі 916/453/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/453/17 м. Одеса, просп. Шевченка, 29

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Головея В.М.

секретар судового засідання: Молодов В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від суб'єкта оскарження: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції

на ухвалу господарського суду Одеської області від „22» січня 2018 року про відмову у задоволенні скарги на рішення та бездіяльність державного виконавця

по справі № 916/453/17

за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції

до Товариство з обмеженою відповідальністю «Істок-2001»

суб'єкт оскарження заступник начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2

про стягнення 6426942,39 грн.

головуючий суддя - Д'яченко Т.Г.

місце ухвалення ухвали: м. Одеса, просп. Шевченка, 29 господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні 01.03.2018 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

09.01.2018 року до господарського суду Одеської області від Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 Аваль» надійшла скарга на рішення та бездіяльність держаного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про:

- визнання бездіяльність державного виконавця - заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 щодо не здійснення заходів для розшуку належних боржнику ТОВ Істок - 2001 транспортних засобів - незаконною;

- зобов'язання державного виконавця - заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 здійснити необхідні засоби для розшуку автомобілів, які належать ТОВ Істок - 2001 - а саме: отримати письмове підтвердження від національної поліції про те, що постанова державного виконавця про розшук ТЗ прийнята до виконання та національною поліцією фактично здійснюється розшук транспортних засобів, строк, протягом якого поліцією фактично здійснюється розшук транспортних засобів, які належать боржнику, та результат розшуку;

- зобов'язання державного виконавця - заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 отримати від Київського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області інформацію яка стосується належних боржнику ТОВ Істок - 2001 транспортних засобів - в рамках якого виконавчого провадження були описані транспортні засоби, яка подальша доля виконавчого провадження, в рамках якого були описані ТЗ, та подальша доля ТЗ;

- зобов'язання державного виконавця - заступника начальника відділу примусового виконання рішень УправлінняДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 з'ясувати, чи досі ТЗ перебувають на зберіганні у зберігана ОСОБА_3. У випадку, якщо буде виявлено, що ТЗ розтрачені - звернутися до правоохоронних органів з поданням про притягнення зберігача до відповідальності;

- зобов'язання державного виконавця - заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 звернутися до суду в порядку, передбаченому п. 19 ч. З ст. 18 Закону України Про виконавче провадження із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника - ТОВ Істок - 2001 за межі України;

- скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 18.12.2017 №50388127;

- скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 18.12.2017 №54014523.

22.01.2018 року ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Д'яченко Т.Г.) у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 Аваль» вх. № ГСОО 2-113/18 від 09.01.2017 (вих. № 140-7-0-00-2652 від 04.01.2018) на рішення та бездіяльність держаного виконавця - заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 у справі №916/453/17 - відмовлено.

Такий висновок суду мотивований тим, що органом ДВС вживались заходи для встановлення та виявлення майна боржника, у зв'язку з чим заявлені вимоги скаржника є такими, що не ґрунтуються на обставинах справи.

Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу на рішення та бездіяльність державного виконавця.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконну та необґрунтовану ухвалу, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням апелянта, в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази на підтвердження того, що постанова про розшук транспортних засобів, на які накладений арешт , прийнята поліцією до виконання та здійснюється їх розшук.

Також апелянт зазначає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що державним виконавцем вживались заходи для встановлення та виявлення автотранспортних засобів, які належать боржнику, на підставі відповіді від ДП Інформ - ресурси про те, що на спеціальних майданчиках по зберіганню, транспорті засоби не перебувають.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав та в судове засідання 01.03.2018 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями.

Інші учасники судового процесу в судове засідання 01.03.2018 року також не з'явились, хоча були належним чином повідомленні про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за їх відсутністю.

Відповідно до ч.2 ст.273 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Оскільки представники учасники судового процесу в судове засідання 01.03.2018 року не з'явились, строк розгляду апеляційної скарги, згідно ч.2 ст.273 ГПК України закінчується, судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу за відсутністю представників сторін.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. N2147-VIII (який набрав чинності 15.12.2017р.) Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Пунктом 9 частини 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р. установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р.) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21 квітня 2017 у справі №916/453/17 позов Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 Аваль» задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Істок-2001» на користь Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 Аваль» заборгованість за генеральним кредитним договором від 08.02.2008 №010/01-02/08-018 та укладеним на його підставі кредитним договором від 06.11.2009 №010/01-02/09-054 в сумі 6426942 (шість мільйонів чотириста двадцять шість тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 39 коп., з яких: 1734405,21 грн. - відсотки за користування кредитом,3244280,86 грн. - пеня за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 1448256,32 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів та витрати по сплаті судового збору у розмірі 96404,14 грн.

11.05.2017 господарським судом Одеської області було видано наказ про примусове виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Статтею 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває зведене виконавче провадження про стягнення коштів з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю „Істок-2001» на користь Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 Аваль» , а саме:

- Наказ, виданий господарським судом Одеської області 23.03.2015 у справі №916/60/14 про стягнення заборгованості за генеральним кредитним договором від 08.02.2008 року №010/01-02/08/018 та укладеним в його рамках кредитним договором від 06.11.2009 року №010/01-02/09-054 у розмірі 3473115,74 грн.;

- Наказ, виданий господарським судом Одеської області 18.09.2015 у справі №916/475/14 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 671770,67 грн. та судового збору в сумі 13435,14 грн.;

- Наказ, виданий господарським судом Одеської області 11.05.2017 у справі №916/453/17 про стягнення заборгованості за генеральним кредитним договором від 08.02.2008р. №010/01-02/08-018 та укладеним в його рамках кредитним договором від 06.11.2009р. №010/01-02/09 у розмірі 6426942,39 грн. та судового збору у розмірі 96404,14грн.;

- Наказ, виданий господарським судом Одеської області 24.07.2017 у справі №916/454/17 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1245300,93 грн. та судового збору в сумі 18679,51 грн.

Державним виконавцем було з'ясовано, що за боржником зареєстровані транспортні засоби:

- транспортний засіб марки КС 55713-1К, модель на шасі КАМАЗ 55111, 2007 року випуску, номер шасі ХТС55111R72317877, тип ТЗ - вантажний автокран>20Т, реєстраційний номер НОМЕР_1;

- транспортний засіб марки КС 55713-1 К, модель на шасі КАМАЗ 55111, 2007 року випуску, номер шасі ХТС55111R72317882, тип ТЗ - вантажний автокран>20Т, реєстраційний номер НОМЕР_2;

- транспортний засіб CHEVROLET NIVA212300 номерний знак НОМЕР_3, 2005 року;

- транспортний засіб CHEVROLET AVEO SF69Y номерний знак НОМЕР_4, 2007 року;

- транспортний засіб HYUNDAI SONATA номерний знак НОМЕР_5, 2007 року;

транспортний засіб TOYOTA COROLLA номерний знак НОМЕР_6, 2006 року.

На зазначені транспортні засоби державним виконавцем було накладено арешт та оголошені в розшук.

18.12.2017 року постановою відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №50388127 виконавчий документ: наказ №916/475/14 від 18.09.2015 про стягнення за кредитним договором у розмірі 671770,67 грн. та судового збору в розмірі 13435,41 грн. повернуто стягувачу.

Державним виконавцем у постанові зазначено, що в ході примусового виконання було реалізовано іпотечне майно стягувача за виконавчим провадженням, де стягувачем є Публічне акціонерне товариство „ОСОБА_1 Аваль» та частково погашено борг за виконавчим провадженням та у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області від 18.12.2017р. про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №54014523 виконавчий документ: наказ №916/453/17 від 11.05.2017 про стягнення заборгованості за генеральним кредитним договором від 08.02.2008р. №010/01-02/08-018 та укладеним в його рамках кредитним договором від 06.11.2009р. №010/01-02/09 у розмірі 6426942,39 грн. та судового збору у розмірі 96404,14 грн. повернуто стягувачу.

У постанові зазначено, що в ході примусового виконання було реалізовано іпотечне майно стягувача за виконавчим провадженням, де стягувачем є Публічне акціонерне товариство „ОСОБА_1 Аваль» та частково погашено борг за виконавчим провадженням та у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Постановою головного державного виконавця Київського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області про розшук майно боржника від 03.06.2016 оголошено розшук майна боржника, а саме: транспортні засоби CHEVROLET NIVA 212300, ВН 0955 АМ, 2005 р.виг., CHEVROLET AVEO SF69Y, н/з НОМЕР_7, 2007 р.виг., HYUNDAI SONATA, н/з НОМЕР_8, 2007 р.виг., ТОYOTA COROLA, н/з НОМЕР_9, 2006 р.виг., КАМАЗ 55111 КС 55713 - 1К, н/з НОМЕР_10, 2007 р.виг. та КАМАЗ 55111 КС 55713 - 1К, н/з НОМЕР_11, 2007 р.ви.г., що належать боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю „Істок-2001» .

Виконання Постанови доручено Відділу безпеки дорожнього руху Управління превентивної діяльності ГУН поліції в Одеській області.

Одеською філією Державного підприємства „ІНФОРМ-РЕСУРСИ» МВС України на адресу начальника ВПВР ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області було скеровано лист, у якому повідомлено, що на запит щодо переліку автотранспортних засобів, які було оголошено у розшук згідно Постанови від 03.06.2016 ВП №50388127, автотранспортні засоби з вищезазначеної дати на спеціальних майданчиках по зберіганню що належать Державному підприємству „ІНФОРМ-РЕСУРСИ» не перебувають.

Вищевикладеним спростовуються викладені в апеляційній скарги посилання скаржника на бездіяльність Державного виконавця відносно розшуку транспортних засобів, оскільки з залучених до матеріалів справи доказів вбачається, що органом ДВС вживались заходи для встановлення та виявлення майна боржника - транспортних засобів, у зв'язку з чим заявлені вимоги скаржника є такими, що не у повній мірі ґрунтуються на обставинах справи.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1 ст. 6 цього Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 57 даного Закону, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (ч. 1 ст. 60 цього Закону).

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №606-ХІV, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії

Відповідно до частини.2 ст.30 Закону №606-ХІV, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємств установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що позивач, як стягувач у виконавчому провадженні, з моменту пред'явлення виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження не зміг скористатися відповідними механізмами контролю та захисту своїх прав у визначені законодавством строки, які покладені на державну виконавчу службу.

Таким чином, колегія суддів також вважає, що вимоги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції викладені в апеляційній скарзі за скарги на рішення та бездіяльність державного виконавця задоволенню не підлягає, оскільки виконавчою службою здійснені дії та вживались всі необхідні заходи для виконання постанови про розшук майна боржника від 03.06.2016 року, яке належить боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Істок-2001» .

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Одеської області від 22.01.2018 року у справі № 916/453/17 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» - без задоволення.

Керуючись статтями ст.ст.233, 240, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції - залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Одеської області від 22 січня 2018 року у справі № 916/453/17 залишити без змін.

Постанова в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „02» березня 2018 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя В.М. Головей

Суддя Г.П. Разюк