Ухвала

від 01.03.2018 по справі 629/3015/16-ц

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/3015/16-ц

Номер провадження 2/629/88/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи приватний нотаріус Лозівського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним , -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третьої особи приватний нотаріус Лозівського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним , посилаючись на те, що йому на підставі свідоцтва про право власності серії САК № 300843 від 16.02.2015 року (видане замість втраченого державного акту про право власності на земельну ділянку, серія ЯБ № 433683 від 06.02.2007 року), є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Яківлівської сільської ради Лозівського району Харківської області, кадастровий номер 6323988500:03:000:0466. У жовтні місяці 2014 року йому випадково стало відомо, що між ним та ОСОБА_2 нібито укладено спадковий договір, предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Яківлівської сільської ради Лозівського району Харківської області, кадастровий номер 6323988500:03:000:0466, що є істотною умовою спадкового договору. В зв'язку з відсутністю свого примірника договору та для з'ясування цього питання він звернувся до приватного нотаріуса Лозівського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 з заявою про видачу копії даного договору. Листом від 12.01.2015 року за вих. № 11/01-16, йому фактично було відмовлено у отримані копії договору. Не погоджуючись з підставами, яки слугували для відмови та вважаючи відмову неправомірною, 15.01.2015 року він звернувся зі скаргою до Головного управління юстиції Харківської області у Харківської області на дії приватного нотаріуса Лозівського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3. В зв'язку з чим, тільки 23.01.2015 року було отримано копію спадкового договору серія ВММ № 510030 від 30.12.2009 року, зареєстрованого в Спадковому реєстрі за номером 4397. Після детального ознайомлення з змістом договору, було встановлено, що при його укладені не дотримано вимоги, передбачені ст.203 ЦК України, що полягає у наступному. Відповідно до ст. 1261 ЦК України у разі смерті її сина, вона є спадкоємцем першої черги. Ст.34 ЗУ "Про нотаріат" передбачено, що нотаріуси посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо). Згідно з статтею 11 ЦК України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Поняття та види правочинів передбачені ст. 202 ЦК України. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків обумовлені ним. Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін (ст. 209 ЦК України). Поняття та види договору встановлено статтею 626 ЦК України, відповідно до якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Поняття спадкового договору встановлено статтею 1302 ЦК України. За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувана) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача. Спадковий договір є: двосторонньо зобов'язуючий, для якого характерно волевиявлення двох сторін,засноване на диспозитивних засадах. Права і обов'язки щодо договору лежать на обох сторонах: на набувач може бути покладено вчинення певних дій майнового чи немайнового характеру; оплатним, так як може вимагати з набувача розпоряджень у вигляді відповідних послуг, догляду та інших дій, які можуть передбачати матеріальні витрати без можливості встановити їх розмір; на нього не розповсюджується положення про спадкування. Таким чином спадковий договір відповідно з чинним законодавством України є правочином. Земельним кодексом України встановлено, що земля с основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на землі сільськогосподарського призначення та інші. Статтею 22 ЗК України встановлено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому чисті інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать утому числі сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги). Пунктом 15 розділу X перехідних положень Земельного кодексу України (у редакції на момент вчинення спадкового договору) встановлено, що до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства , а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних для суспільних потреб. Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту запроваджується за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, визначивши особливості обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського виробництва. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення). Положення про спадковий договір в Цивільному кодексі знаходяться в книзі шостій "Спадкове право", хоча спадковий договір не є різновидом спадкування, вичерпний перелік видів спадкування: за заповітом або за законом наведено у статті 1217 Цивільного кодексу України. Відповідно до положень статті 1302 ЦК України сторонами за спадковим договором є набувач та відчужувач. Відповідно до вимог п.8.2 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкові договори, предметом яких є нерухоме майно, посвідчуються нотаріусом з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження. А сама норма знаходиться в главі "Посвідчення правочинів про відчуження та заставу майна". А оскільки договір передбачає відчуження майна, то він є договором про відчуження, незалежно від того, що факт відчуження настає в разі смерті відчужувача. Свою точку зору щодо цього питання також висловив Верховний Суд України. Так в пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року за № 7 зазначено, що перехід майна від відчужувача до набувача на підставі спадкового договору не є окремим видом спадкування, а тому на відносини сторін не поширюються відповідні правила про спадкування, в тому числі право на обов'язкову частку. Ця норма є імперативною, ї забороняє в період дії пункту 15 перехідних положень Земельного кодексу України, вчинення будь яких правочинів (договорів, угод) крім посвідчення заповітів, предметом яких є земельні ділянки товарного сільськогосподарського виробництва. У ст. 203 ЦК України, в якій визначено основні критерії чинності правочину, зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до статей 203, 204 ЦК України підстави і наслідки недійсності правочину можуть бути передбачені винятково законами. Отже, враховуюче положення норм статей 4 та 203 ЦК України, зміст правочину має відповідати: ЦК України; іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України; актам Президента України у випадках, встановлених Конституцією; постановам Кабінету Міністрів України; актам органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим, що видаються у випадках межах, встановлених Конституцією та законом. Таким чином, враховуючи загальні принципи цивільного права, правочини не повинні суперечити положенням законів, галузевих законодавчих актів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції. Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Стаття 1307 ЦК України встановлює гарантії додержання прав та законних інтересів учасників спадкового договору. З метою недопущення переходу майна, що є предметом спадкового договору, до третіх осіб, нотаріус одночасно з посвідченням цього договору накладає на зазначене майно заборону відчуження та вносить відомості про нього до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Ч. 1 ст. 1307 ЦК України передбачено, що на майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, з метою забезпечення виконання спадкового договору накладає заборону відчуження. В зв'язку з вищевикладеним просить визнати недійсним спадковий договір, серія ВММ № 510030 від 30.12.2009 року, зареєстрований у Спадковому реєстрі за номером 4397, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Лозівського Лозівського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності та за відсутності його представника ОСОБА_4 Крім цього просив прийняти заяву з умовами мирової угоди, укладеної між ним та відповідачем по справі та затвердити її і провадження по справі закрити. Наслідки закриття провадження по справі йому відомі та зрозумілі.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, але надав суду свою заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності та відсутності його представника - адвоката ОСОБА_5 Крім цього просив прийняти заяву з умовами мирової угоди, укладеної між ним та позивачем по справі та затвердити її і провадження по справі закрити. Наслідки закриття провадження по справі йому відомі та зрозумілі.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомила.

Третя особа приватний нотаріус Лозівського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, але надала суду телефонограму в якій просила розглянути справу за її відсутності, оскільки не має можливості з'явитися до суду в зв'язку з великою робочою завантаженістю.

Так, позивачем до суду надана укладена та підписана мирова угода з викладеними в ній умовами, за якою: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі взаємних уступок прийшли до єдиної згоди про те, що спадковий договір серії ВММ № 510030 від 30.12.2009 року, зареєстрований в Спадковому реєстрі за № 4397, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 30 грудня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3, визнати недійсним та розірвати його, скасувати в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заборону на відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 4,1329 гектарів, кадастровий номер 6323988500:03:000:0466 в межах згідно з планом, розташованої на території Яковлівської сільської ради, КСП ім. Ілліча, Лозівського району, Харківської області, накладену 30 грудня 2009 року приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3, реєстраційний номер 4398. Сторони просили суд затвердити мирову угоду та закрити провадження у даній справі. Сторони повідомлені про наслідки укладання мирової угоди, передбачені ст. 256 ЦПК України.

Отже, мирова угода є двостороннім волевиявленням, спрямована на врегулювання спору шляхом взаємних поступок.

В силу ч. 7 ст. 49 ЦПК України, сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Суд, розглянув матеріали справи, вважає, що мирова угода на вказаних в ній умовах, підлягає затвердженню, а провадження по справі закриттю.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Умови мирової угоди не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб. Мирова угода, підписана сторонами по справі та приєднана до матеріалів справи.

Вивчивши зміст мирової угоди, суд приходить до висновку, що укладення мирової угоди та її зміст не суперечить вимогам закону, умови мирової угоди не порушують права чи охоронювані законом інтереси учасників справи та інших осіб, стосуються лише прав та обов'язків сторін, які наполягають на її затверджені.

З урахуванням викладеного, умови мирової угоди, не суперечать нормам діючого законодавства, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб. При цьому, в зазначеній мировій угоди сторони зазначили про обізнаність щодо правових наслідків підписання та виконання даної угоди, передбачені ст. 256 ЦПК України, тому суд вважає за можливе затвердити мирову угоду сторін, а справу провадженням закрити.

Керуючись ст.ст. 49, 207, 208, 255, 256 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити мирову угоду, укладену 01 березня 2018 року між ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 38 та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 34, за умовами якої:

Визнати недійсним спадковий договір від 30 грудня 2009 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, згідно з яким ОСОБА_6 передав після своєї смерті ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 4,1329 гектарів в межах згідно з планом, розташовану на території Яковлівської сільської ради, КСП ім. Ілліча, Лозівського району, Харківської області, посвідчений приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3, реєстраційний номер 4397, розірвавши його.

Скасувати заборону на відчуження земельної ділянки, площею 4,1329 гектарів, кадастровий номер 6323988500:03:000:0466, в межах згідно з планом, розташованої на території Яковлівської сільської ради, КСП ім. Ілліча, Лозівського району, Харківської області, накладену 30 грудня 2009 року приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3, зареєстровану в реєстрі за № 4398.

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи приватний нотаріус Лозівського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним закрити, в зв'язку з затвердженням мирової угоди.

Роз'яснити сторонам процесуальні наслідки закриття провадження в справі в зв'язку з укладенням мирової угоди, які передбачені ч. 2 ст. 256 ЦПК України.

Роз'яснити, що виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Уразі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченого законодавством для виконання судових рішень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Дана ухвала, на підставі ч. 2 ст. 208 ЦПК України, є виконавчим документом.

Суддя Н.А. Смірнова