Рішення

від 26.02.2018 по справі 718/844/17

КІЦМАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №718/844/17

Провадження №2/718/324/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2018 року

Кіцманський районний суд Чернівецької області

у складі: головуючого - судді Олексюк Т.І.

секретаря - Пітак О.В.

з участю: позивача - Григор`євої О.В.

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представників відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Григор`євої ОСОБА_4, від імені та в інтересах якої виступає ОСОБА_5, до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Григор`єва О.В., від імені якої діє ОСОБА_5, звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі державного акту серії ЯА № 620262, виданого 19.09.2005 року, являється власником земельної ділянки площею 0,0733га, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, яка межує із земельною ділянкою, що перебуває у власності ОСОБА_2, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Для огородження своєї земельної ділянки ОСОБА_2 встановлено огорожу із захопленням належної їй частини земельної ділянки, що призводить до незручностей, оскільки з даху сараю, що прилягає впритул до огорожі, стічні води, вода, сніг, стікають на її земельну ділянку. ОСОБА_2 порушує правила добросусідства, сільськогосподарські тварини відповідачки заходять на її земельну ділянку та знищують насадження. З цього приводу вона зверталась до виконавчого комітету селищної ради, але межі не були встановлені по причини наявності у них державних актів на землю. При її зверненні 07.11.2016 року до ФОП ОСОБА_6 було встановлено невідповідність меж земельних ділянок та невідповідність їх конфігурації у технічній документації від 30.11.2004 року за № 1695. Просила зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0733га кадастровий номер 7322555400:02:002:0077, що розташована в смт. Лужани Кіцманського району Чернівецької області, шляхом знесення огорожі.

Позивач Григор`єва О.В. та її представник ОСОБА_1 підтримали заявлені вимоги з наведених у позовній заяві підстав, вказуючи також, що при приватизації земельних ділянок у 2006 році орієнтувались по паркану, який стояв до 2012 року. У 2012 році відповідачка знесла старий паркан та встановила новий з порушенням меж. Повз новий паркан побудований сарай, покрівлю якого було перероблено та подовжено і з якої всі опади стікають на її город. Межі погоджували по старому паркану. Відповідачкою самовільно захоплено 18м2, що підтверджується висновком експертизи. Порушення в даному випадку є триваючим. Просили задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 заявлених вимог не визнали, заперечуючи тим, що державні акти були видані: позивачці - у вересні 2005 року, відповідачці - у серпні 2006 року на підставі виготовленої технічної документації. Акти встановлення та погодження меж складались по існуючій огорожі і спору щодо меж та конфігурації не було. ОСОБА_7 висновку експерта є відхилення з обох сторін і саме по спірній межі. По схематичному плану, якщо повернути точки, то межа зайде на господарську будівлю відповідачки. Виправлення можливе, але за умови виправлення помилки в технічній документації. Позивачкою не доведено яким чином порушені її права та які умисні дії вчинені відповідачкою.

Відповідачка ОСОБА_2, як свідок, показала, що з 2006 року має державні акти на землю, приватизація проводилась по межових знаках. Знаком був електричний стовп. У 2011 році саме позивачкою було встановлено сітку - огорожу і тепер електричний стовп знаходиться на її території. Огорожа раніше була дерев`яна і була встановлена ще у 1979 році. Після повені у 2010 році похились слупці і чоловік їх відремонтував. У 2012 році знову була повень, огорожу потрібно було ремонтувати. На тому самому місці одні слупці замінили, інші - забетонували, але не зміщували. Позивачка все бачила, пред'являла претензії, що розсипались дрова з-під навісу, що немає водостічних труб, зверталась до селищної ради із скаргою. Належна їй земельна ділянка також не відповідає параметрам.

Свідок ОСОБА_8 надав показання, що у 2012 році на прохання ОСОБА_2 замінював паркан, міняв шифер на металопрофіль, але місце слупців не змінювалось, одні просто були замінені, інші - забетоновані, все залишилось на тому самому місці.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання відповідачки ОСОБА_2 як свідка, свідка ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

При вирішенні даного спору суд враховує та керується наступними нормами чинного законодавства.

Як передбачено п.3 ч.2 ст.16 ЦК України випливає, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

ОСОБА_7 ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Сатеттю 78 Земельного кодексу України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

ОСОБА_7 ч.2 ст.90 Земельного кодексу України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватись правил добросусідства.

Як передбачено статтею 103 Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

ОСОБА_7 ст.106 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

Відповідно до ст.107 Земельного кодексу України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

На підставі ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодуванням завданих збитків.

Правомочність користування майном означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання.

Перешкоди в користуванні - це дії іншої особи щодо обмеження власника майна у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

При розгляді даної справи судом встановлені наступні обставини.

Позивачці ОСОБА_9 на праві власності належать земельна ділянка площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована по вул.Л.Українки, 12, в смт.Лужани Кіцманського району, на підставі державного акту на землю від 19.09.2005р., та земельна ділянка, площею 0,0733 для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акту на землю від 19.09.2005р..

Відповідачці ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1500га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована по вул.Л.Українки, 8, в смт.Лужани Кіцманського району, на підставі державного акту на землю від 15.08.2006 року, та земельна ділянка площею 0,0930 для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акту на землю від 15.08.2006 року.

Право власності на земельні ділянки ОСОБА_9 набула 19.09.2005 року на підставі розробленої у 2004 році технічної документації.

ОСОБА_2 набула право власності на земельні ділянки 15.08.2006 року на підставі розробленої у 2006 році технічної документації.

ОСОБА_7 встановлення та погодження зовнішніх меж землекористування в натурі (на місцевості) від 19.03.2004 року при виготовлені технічної документації із землеустрою Григор`євою О.В. межі земельних ділянок в натурі проходять по дерев'яній сітчатій огорожі та існуючій межі. Даний акт погоджений суміжними землекористувачами, зокрема і ОСОБА_2

ОСОБА_7 технічної документації по виготовленню державних актів ОСОБА_2 окружні межі земельних ділянок на місцевості проходять по дерев'яній, сітчатій огорожах та по існуючих природних межах, точки повороту зовнішніх меж закріплені межовими знаками (стовпами), що відображено на кадастрових планах і записано в акті встановлення і погодження меж, який був погоджений також і ОСОБА_9

Як вбачається із висновку судової земельно-технічної експертизи № 17090 від 09.01.2018 року, в наявних в матеріалах справи технічних документаціях на досліджувані земельні ділянки (тобто ділянки обох сторін) виявлено помилку у вигляді зміщення усіх ключових точок ділянок, в тому числі поворотних точок окружних меж та кутів будівель, на однакову відстань. Координати поворотних точок меж земельних ділянок ОСОБА_9 та ОСОБА_2, які зазначені в технічних документаціях із землеустрою, не відповідають фактичному розташуванню цих точок в натурі.

Площі та межі земельних ділянок не відповідають фактичним площам та межам цих земельних ділянок в натурі.

Площа накладання земельної ділянки, що знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_2 на земельну ділянку ОСОБА_9 площею 0,0733га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства становить 15м2.

Площа накладання земельної ділянки, що знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_2 на земельну ділянку ОСОБА_9 площею 0,1500га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд становить 3м2.

Сумарна площа накладання земельної ділянки, що знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_2 на земельні ділянки ОСОБА_9 становить 18м2, за умови виправлення помилки в технічній документації (зміщення).

Площа накладання земельної ділянки, що знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_9 на земельну ділянку ОСОБА_2 площею 0,1500га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд становить 0,2м2, за умови виправлення помилки в технічній документації (зміщення).

Огорожа по всій довжині межі між земельними ділянками ОСОБА_9 та ОСОБА_2 наявна.

Для суміщення лінії огорожі з межею земельних ділянок ОСОБА_9 та ОСОБА_2 відповідно до технічної документації із землеустрою за умови виправлення помилки у вказаній технічній документації слід перемістити поворотні точки огорожі (вказано яким чином).

Таким чином суд приходить до наступного висновку.

Під час приватизації земельних ділянок обома сторонами та виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо складання державних актів на право власності було допущено помилки в технічних документаціях обох сторін, в зв'язку із чим виникло накладання земельних ділянок, а суміщення лінії огорожі можливе за умови виправлення помилок у технічних документаціях обох сторін.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

ОСОБА_7 ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до ст.89 ЦПК України с уд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ОСОБА_7 ч.6 ст.265 ЦПК України висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

Будь-яких умисних дій ОСОБА_2 щодо встановлення огорожі, самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_9, чинення перешкод останній у користуванні земельною ділянкою вчинено не було.

Заявлена позивачем вимога про зобов'язання ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою 0,0733га шляхом знесення огорожі без зазначення конкретних характеристик огорожі (місця розташування, довжини, прив'язки до певних об'єктів, тощо) не може визначати того обсягу та меж позовних вимог, які мають бути визначені у чіткій формі та відповідно до передбачених способів захисту порушених прав. На підставі викладеного та враховуючи те, що у технічній документації із землеустрою помилки не виправлені, підстав для задоволення позову не вбачається.

Враховуючи викладене, ст.ст.16, 321, 391 ЦК України, ст.ст.78, 79-1, 90, 91, 103, 106, 107, 152, 158 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 49, 81, 89, 110, 206, 352, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Григор`євої ОСОБА_4, від імені та в інтересах якої звернулась ОСОБА_5, до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: