Ухвала

від 24.01.2018 по справі 761/46217/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/46217/17

Провадження № 2-з/761/50/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Малинников О.Ф. розглянувши заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) до ОСОБА_2 (02081, АДРЕСА_1) про забезпечення позову -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_3.

Заява мотивована тим, що Між громадянином України ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено два Договори позики.

Перший Договір позики був укладений 26 травня 2011 року на суму 10000,00 (десять тисяч доларів США, 00 центів) доларів США. Відповідно до умов першого Договору позики позика повинна була повернута Відповідачем через шість календарних місяців з дня набрання чинності Договором позики, тобто 26 листопада 2011 року.

Другий Договір позики був укладений 09 червня 2011 року на суму 3900.00 (три тисячі дев'ятсот доларів США, 00 центів) доларів США. Відповідно до умов другого Договору позики позика повинна була повернута Відповідачем через чотири календарні місяці з дня набрання чинності цим Договором, тобто 09 жовтня 2011 року.

Після настання терміну повернення позики ОСОБА_1 звернувся з відповідними вимогами до Відповідача. З інформації, отриманої від ОСОБА_1, з того часу між ним і Відповідачем велося СМС-листування, а також дуже рідкі телефонні розмови оскільки Відповідач дуже рідко відповідав на телефонні дзвінки Позивача. Посилаючись на безліч різних причин ОСОБА_3 постійно відкладала виконання своїх зобов'язань за Договорами позики, що свідчить про систематичне, умисне ухилення Відповідача від виконання умов Договорів позики з введенням мого Клієнта в оману щодо терміну фактичного виконання боргових зобов'язань.

На даний час Відповідач повернула ОСОБА_1 лише частину коштів, а саме:

•частина позики в сумі 1900,00 (одна тисяча дев'ятсот доларів США, 00 центів) доларів США була повернута готівковою, про що Позивачем Відповідачу було надано відповідну розписку;

•частина позики була повернута Відповідачем 02.07.2016 року шляхом переказу коштів в сумі 15000,00 (п'ятнадцять тисяч гривень, 00 коп.) грн. на банківський картковий рахунок Позивача.

•частина позики була сплачена 07.07.2017 року ОСОБА_3 шляхом перерахування коштів в сумі 10000,00 (десять тисяч гривень, 00 коп.) грн. на банківський картковий рахунок Позивача.

Загальна сума повернутих Відповідачем коштів на банківський картковий рахунок Позивача складає 25000,00 (двадцять п'ять тисяч гривень, 00 коп.) грн., що за офіційним курсом Національного банку України на дати вищезазначених переказів складає 988.08 (дев'ятсот вісімдесят вісім доларів США, 08 центів) доларів США (курс НБУ на 02.07.2016 складає 24,82 доларів США до 1 гривні; на 07.07.2017 складає 26,06 доларів США до 1 гривні).

За шість років з моменту укладання Договорів позики загальна сума повернутих Відповідачем - ОСОБА_3 - Позивачу коштів складає (всього за двома Договорами позики): 2888,08 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім доларів США. 08 центів) доларів США.

На даний час сума заборгованості Відповідача - ОСОБА_4 - перед Позивачем за двома Договорами позики складає: 11011.92 (одинадцять тисяч одинадцять доларів США, 92 центи) доларів США. Крім того, чинним законодавством України встановлено додаткову компенсацію у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом . Керуючись вищенаведеною нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України мій Клієнт вимагає від Відповідача сплатити додатково 3% (три відсотки) річних за кожен рік прострочення виконання зобов'язання, а саме: 6 років х 3% = 18% х 11011.92 = 1982,15 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят два долари США, 15 центів) доларів США.

Враховуючи вищезазначене загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає: 12994,07 (дванадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири долари США, 07 центів) доларів США, що по офіційному курсу НБУ на дату подання заяви 18.12.2017 року складає: 12 994,07x27,635-359 091,12 (триста н ять десять дев'ять тисяч дев'яносто одна гривня 12 копійок) грн.

В зав'язку з чим просить суд:

1.Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майнові активи:

1.1.Приватного підприємства ОЛЕКСАНДРІЯ-Н , код ЄДРГІОУ 3618580301011, місце розташування юридичної особи: м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 11. розрахункові рахунки підприємства, засновником, єдиним учасником та керівником якого є Відповідач - ОСОБА_4;

1.2.Товариства з обмеженою відповідальністю РОСТ-Н , код ЄДРПОУ 40983492. місце розташування юридичної особи: м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 11, розрахункові рахунки підприємства, засновником, єдиним учасником та керівником якого є Відповідач - ОСОБА_4.

2.Зупинити митне оформлення товарів чи предметів (оборотних активів) Приватного підприємства ОЛЕКСАНДРІЯ-Н , код ЄДРПОУ 3618580301011, та Товариства з обмеженою відповідальністю РОСТ-Н , код ЄДРПОУ 40983492.

3.Заборонити Відповідачеві - ОСОБА_3 - виїзд з України.

4.Накласти арешт на особисте майно Відповідача, в тому числі банківські рахунки - ОСОБА_3.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості захисту прав позивача та утруднить виконання рішення суду.

На підтвердження чого, позивачем було надано копії Договорів позики.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Так, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши заяву про забезпечення позову суд прийшов до висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову по даній справі договірних відносин та заявлений позивачем захід забезпечення позову в частині накладення арешту на вказані рахунки, є взаємопов'язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Позивачем обґрунтовано наявність зв'язку між одним із заходів до забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Невжиття заходу до забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідач зможе відчужити спірне майно на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист.

Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв'язку між заходом до забезпечення позову (накладення арешту на рахунки) та предметом позовних вимог про стягнення коштів за Договорими позии, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе накласти арешт на рахунки..

Щодо інших вимог позивача, суд вважає їх необґрунтованими та неконкретизованими, такими що не підлягають задоволенню.

Відтак, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на майнові активи: Приватного підприємства ОЛЕКСАНДРІЯ-Н , код ЄДРПОУ 3618580301011, місце розташування юридичної особи: м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 11. розрахункові рахунки підприємства, засновником, єдиним учасником та керівником якого є Відповідач - ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю РОСТ-Н , код ЄДРПОУ 40983492. місце розташування юридичної особи: м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 11, розрахункові рахунки підприємства, засновником, єдиним учасником та керівником якого є Відповідач - ОСОБА_4, окрім рахунків на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином.

В іншій частині заяви - відмовити.

Дані про стягувача: ОСОБА_1, проживаючий за адресою: м. Київ. АДРЕСА_2.

Дані про боржника: ОСОБА_3, яка проживає за адресою: 02841, АДРЕСА_1.

Роз'яснити відповідачу, що згідно із вимогами ч. 6 статті 154 ЦПК України вона має право подати клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову, яке вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову один рік.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: О.Ф. Малинников.