ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2018 року
м. Київ
справа №806/671/15
касаційне провадження №К/9901/8307/18
Верховний Суду складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 (суддя Капинос О.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 (головуючий суддя - Зарудяна Л.О., судді: Іваненко Т.В., Мацький Є.М.) у справі № 806/671/15 за позовом Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Техноспецзахист про скасування державної реєстрації змін до установчих документів,
В С Т А Н О В И В:
Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Техноспецзахист про скасування державної реєстрації змін до установчих документів відповідача, які стосуються зміни його місцезнаходження на Житомирську область, м. Житомир, вул. Київська, 77.
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 30.03.2015 в задоволенні позовних вимог відмовив.
Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.11.2015 залишив постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області оскаржила їх в касаційному порядку.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30.03.2015, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 та прийняти нове рішення у справі.
В обґрунтування своїх вимог Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 1, частини третьої статті 8, частини першої статті 16, статті 31 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 № 755-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 66, 67 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, зазначає, що при державній реєстрації змін до установчих документів відповідача, які стосуються зміни його адреси, Товариством з обмеженою відповідальністю Техноспецзахист подано недостовірні відомості, оскільки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Київська, 77, відповідач ніколи не знаходився, що призвело до включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців недостовірних відомостей.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Техноспецзахист зареєстровано як юридичну особу 26.08.2009 Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією.
26.09.2014 державним реєстратором проведено реєстрацію зміни місцезнаходження відповідача на Житомирську область, м. Житомир, вул. Київська 77, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
В свою чергу, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області наголошувала на виявленні нею відсутності відповідача за новим місцезнаходженням, на підтвердження чого подала довідку від 13.10.2014 № 1091 про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та докази наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю Техноспецзахист за вказаним місцезнаходженням.
Згідно зі статтею 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 № 755-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Відповідно до частини першої статті 17 цього Закону відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Статтею 29 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 № 755-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів; оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів; два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів, якщо інше не встановлено цим Законом.
Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи повинен видати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) заявнику один примірник оригіналу установчих документів у старій редакції з відмітками державного реєстратора про проведення державної реєстрації змін до установчих документів та в той же день передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 31 зазначеного Закону в разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його юридичній особі-відповідачу для вжиття заходів до приведення установчих документів у відповідність із прийнятим судовим рішенням, а також державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
Проте, позивачем, як з'ясовано судами, на підтвердження своєї правової позиції не представлено судового рішення про скасування рішення засновників відповідача або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів цієї юридичної особи.
Крім того, позовні вимоги, що є предметом розгляду в даній справі, безпідставно заявлено Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Техноспецзахист , оскільки скасування державної реєстрації змін до установчих документів здійснює державний реєстратор.
Відповідно ж до пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
Саме з цією метою законодавець зобов'язує платника податків стати на податковий облік.
Зазначена законодавча норма встановлює повноваження органу доходів і зборів звертатись до суду з позовами про припинення юридичної особи, відміну державної реєстрації юридичної особи (фізичної особи-підприємця), скасування державної реєстрації змін до установчих документів саме з метою забезпечення контролю за виконанням податкового обов'язку платниками податків.
У такому разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи відповідача за місцезнаходженням може бути підставою для припинення цієї юридичної особи, а не мотивом для скасування державної реєстрації змін до установчих документів щодо зміни місцезнаходження, на чому наполягає позивач, оскільки саме припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Техноспецзахист буде належним засобом податкового контролю.
Посилання органу доходів і зборів на неможливість звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи відповідача в зв'язку із наявністю в нього податкової заборгованості суд відхиляє, оскільки Податковим кодексом України передбачено відповідні механізми стягнення суми податкового боргу платника податків або визнання його безнадійним, однак позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про вжиття ним таких заходів.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 у справі № 806/671/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна
Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2018 |
Оприлюднено | 03.03.2018 |
Номер документу | 72531824 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шипуліна Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні