Рішення

від 27.02.2018 по справі 826/992/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2018 року № 826/992/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Глобал до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Національні інвестиції , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю БК Азур Груп , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд) надійшов позов Публічного акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Глобал , (далі - позивач, ПАТ Глобал ), до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Національні інвестиції , (далі - відповідач, Уповноважена особа), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю БК Азур Груп , (далі - третя особа-1, ТОВ БК Азур Груп ), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, (далі - третя особа-2, Фонд), про:

- визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи про віднесення до нікчемних правочинів (договорів): договору №95-15-1 відступлення права вимоги, укладеного 01.09.2015 р. між Публічним акціонерним товариством Банк Національні інвестиції , (далі - ПАТ Банк Національні інвестиції ) , та ПАТ Глобал щодо передачі останньому права вимоги за кредитним договором від 31.03.2015 р. №95-15, укладеним між ПАТ Банк Національні інвестиції та ТОВ БК Азур Груп , (далі - договір відступлення права вимоги) ; договору про відступлення прав за договором іпотеки від 31.03.2015 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В., зареєстрованим в реєстрі за №367, укладеного 02.09.2015 р. між ПАТ Банк Національні інвестиції та ПАТ Глобал , (далі - договір про відступлення прав) ;

- визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо направлення повідомлення від 23.10.2015 р. №3924/03 про нікчемність правочинів (договорів), укладених між ПАТ Банк Національні інвестиції та ПАТ Глобал : договору відступлення права вимоги; договору про відступлення прав;

- визнання протиправними та скасування пп. 1.3 п. 1 наказу Уповноваженої особи від 16.10.2015 р. №51-ос Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) , (далі - оскаржуваний наказ), та п. 2 вказаного наказу в частині, що стосується правочинів (договорів), укладених між ПАТ Банк Національні інвестиції та ПАТ Глобал : договору відступлення права вимоги; договору про відступлення прав.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач дійшов хибного висновку про нікчемність договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором та про відступлення прав за договором іпотеки, оскільки за умовами даних договорів ПАТ Глобал набуло права за кредитним договором на платній основі, у зв'язку з чим позивач оплатив відступлені на його користь права вимоги, тим самим погасивши заборгованість боржника (ТОВ БК Азур Груп ) перед ПАТ Банк Національні інвестиції за кредитним договором.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю. На обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначив, що договори підпадають під критерій нікчемності, визначенні ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , (далі - Закон), оскільки правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, так як реальних коштів за відступлення права вимоги Банк так і не отримав, натомість Банком було відступлено право вимоги по кредитному договору, який мав нормативний рівень обслуговування та підтримував ліквідність Банку на належному рівні. Крім того, враховуючи, що між Банком та Фактором (позивачем) склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які мають майново-грошовий характер, то Фактор (позивач) виступав по відношенню до Банку кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами.

Представники третіх осіб у відповідне судове засідання не прибули, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи треті особи повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надійшли.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України від 06.07.2005 р. №2747-IV у редакції, що діяла до 15.12.2017 р.), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 р. №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р.), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

01.09.2015 р. між ПАТ Банк Національні інвестиції (первісний кредитор) та ПАТ Глобал (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №95-15-1, відповідно до умов якого, первісний кредитор відступив у повному обсязі, а новий кредитор набув право вимоги до боржника - ТОВ БК Азур Груп вимагати виконання останнім зобов'язання за кредитним договором від 31.03.2015 р. №95-15 у повному обсязі.

Згідно з пунктом 4.1 договору відступлення права вимоги, новий кредитор здійснює компенсацію вартості отриманого права вимоги на користь первісного кредитора в сумі 30 934 000,00 грн., шляхом перерахування первісному кредитору суми компенсації в безготівковому порядку до 30.09.2015 р.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що з дня набуття чинності цим договором боржник несе всю повноту відповідальності перед новим кредитором за невиконання чи неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань за основним договором у відповідності до його умов.

02.09.2015 р. між ПАТ Банк Національні інвестиції (первісний іпотекодержатель) та ПАТ Глобал (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки від 31.03.2015 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В., зареєстрованим в реєстрі за №367, в якому сторони погодили, що первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває прав за іпотечним договором (зі всіма змінами і доповненнями до нього), який укладений між ПАТ Банк Національні інвестиції та ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Відповідно до п.п. 2, 3 вказаного договору, до нового іпотекодержателя переходять всі права первісного іпотекодержателя за іпотечним договором в повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення прав, включаючи, але не обмежуючись, правом звернути стягнення на предмет іпотеки. Підписанням цього договору первісний іпотекодержатель підтверджує дійсність зобов'язань за іпотечним договором. Оплата відступлення прав вимоги за цим договором включена до суми, яку новий іпотекодержатель сплатив первісному іпотекодержателю за договором про відступлення.

Факт перерахування ПАТ Глобал на користь ПАТ Банк Національні інвестиції коштів за договором про відступлення права вимоги №95-15-1 від 01.09.2015 р. підтверджується платіжним дорученням від 02.09.2015 р. №237 на суму 30 934 000,00 грн.

В подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 р. №613 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Банк Національні інвестиції до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17.09.2015 р. №172 Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ Банк Національні інвестиції та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку . Згідно з даним рішенням, у АТ Банк Національні інвестиції запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 р. до 17.12.2015 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ Банк Національні інвестиції , визначені ст.ст. 37-39 Закону, начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку Ігорю Григоровичу строком на три місяці з 18.09.2015 р. до 17.12.2015 р. включно.

16.10.2015 р. Уповноваженою особою видано оскаржуваний наказ, яким визнано нікчемними договір відступлення права вимоги №95-15-1 від 01.09.2015 р. та договір відступлення прав від 02.09.2015 р. за договором іпотеки від 31.03.2015 р. (п. 1.3).

Уповноважена особа листом від 23.10.2015 р. №3924/03 повідомила позивачу, що договори відступлення права вимоги №95-15-1 від 01.09.2015 р. та відступлення прав від 02.09.2015 р. за договором іпотеки від 31.03.2015 р. є нікчемними відповідно до п.п. 1, 2, 5, 7 ч. 3 ст. 38 Закону.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 01.12.2015 р. №853 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Національні інвестиції виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №214 Про початок процедури ліквідації АТ Банк Національні інвестиції та делегування повноважень ліквідатора банку . Згідно з зазначеним рішенням, розпочато процедуру ліквідації АТ Банк Національні інвестиції , призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ Банк Національні інвестиції , визначені, зокрема, ст.ст. 37, 38, 47-51 Закону, начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку Ігорю Григоровичу на два роки з 03.12.2015 р. до 02.12.2017 р. включно.

ПАТ Глобал , не погоджуючись з такою позицією відповідача, звернулося до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 34 Закону, Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах Урядовий кур'єр або Голос України". Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно. Усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд зазначає обсяг повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі. Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системно важливих банків - шість місяців. За обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

В частині 3 ст. 38 Закону зазначені підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність ; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст.38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З аналізу норм Закону вбачається, що уповноважена особа Фонду може вчиняти дії щодо перевірки договорів, укладених з банком, на предмет їх нікчемності, та повідомляти сторони такого договору про його нікчемність.

Відтак, позовна вимога про визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо направлення повідомлення позивачу про нікчемність правочинів (договорів) є безпідставною та не підлягає задоволенню, оскільки повідомлення щодо встановлення факту нікчемності правочину не породжує для позивача жодних правових наслідків та є виключно обов'язковою процедурною вимогою для Уповноваженої особи з метою подальшого застосування наслідків нікчемності відповідного правочину.

Аналогічна позиція викладена у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 р. у справі №826/467/16, постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2017 р. та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017 р. у справі №826/991/16.

Як вбачається з листа Уповноваженої особи від 23.10.2015 р. №3924/03, відповідач дійшов висновку, що договори відступлення права вимоги №95-15-1 від 01.09.2015 р. та відступлення прав від 02.09.2015 р. за договором іпотеки від 31.03.2015 р., укладені між ПАТ Банк Національні інвестиції та ПАТ Глобал , є нікчемними, відповідно до п.п. 1, 2, 5, 7 ч. 3 ст. 38 Закону.

З аналізу договорів відступлення права вимоги №95-15-1 та відступлення прав від 02.09.2015 р. за договором іпотеки від 31.03.2015 р. вбачається, що позивач набув права за кредитним договором №95-15 від 31.03.2015 р. на платній основі, здійснивши компенсацію вартості отриманого права вимоги на користь первісного кредитора в сумі 30 934 000,00 грн., шляхом перерахування первісному кредитору (банку) суми компенсації в безготівковому порядку до 30.09.2015 р.

Крім того, позивачем здійснена повна оплата відступлених прав вимоги у розмірі 30 934 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 02.09.2015 р. №237. Банком оплату прийнято. В матеріалах справи відсутні докази відновлення банком даних на рахунках та доказів зворотного суду не надано.

Отже, позивач оплатив відступлені на його користь права вимоги і тим самим погасив заборгованість боржника (ТОВ БК Азур Груп ) за кредитним договором №95-15 від 31.03.2015 р.

Відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Згідно з п. 5.1 Інструкції Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національні та іноземних валютах , затвердженої постановою Національного банку України від 12.11.2003 р. №492, за поточними рахунками, що відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та законодавства України.

Враховуючи вказані норми законодавства, позивач мав право до 17.09.2015 р., тобто до введення у банку тимчасової адміністрації, вільно розпоряджатися своїми власними коштами на своєму поточному рахунку, зокрема зняти гроші з поточного рахунка банку чи здійснити переказ коштів на користь третіх осіб, чи розпоряджатися коштами на свій власний розсуд.

Доказів існування наявності перешкод у розпорядженні позивачем коштами на рахунку, неможливості списання коштів з рахунку позивача та їх зарахування на користь банку суду не надано, у зв'язку чим суд дійшов висновку про хибність тверджень відповідача щодо отримання позивачем переваг щодо задоволення його майнових вимог перед іншими кредиторами банку.

Відтак суд, дослідивши договори відступлення права вимоги №95-15-1 від 01.09.2015 р. та відступлення прав від 02.09.2015 р. за договором іпотеки від 31.03.2015 р., укладені між ПАТ Банк Національні інвестиції та ПАТ Глобал , встановив, що дані договори не містять умов, згідно яких, банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог, оскільки право вимоги було передано позивачу на платній основі.

Також, із даних договорів не вбачається, що банк до дня визнання його неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, так як за договорами про відступлення права вимоги позивачем була здійснена оплата заборгованості боржника перед банком, що свідчить про погашення заборгованості боржника (ТОВ БК Азур Груп ) за кредитним договором.

Крім цього, договори відступлення права вимоги №95-15-1 від 01.09.2015 р. та відступлення прав від 02.09.2015 р. за договором іпотеки від 31.03.2015 р. не містять умов, які б передбачали надання переваг (пільг) ПАТ Глобал , оскільки, по-перше, позивач, отримавши право вимоги, повністю оплатив банку заборгованість за кредитним договором, по-друге, позивач не є кредитором банку.

Також, судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 р. у справі №910/33013/15, залишеним в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 р., у позові ПАТ Банк Національні інвестиції в особі Уповноваженої особи до ПАТ Глобал та ТОВ Компанія з управління активами Інвест-Консалтинг про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів відмовлено у повному обсязі.

У судових рішеннях у справі №910/33013/15 зазначено, що жодна з ознак нікчемності, які зазначені позивачем, не може бути застосована до договору, оскільки позивач не здійснював безоплатне відчуження майна на користь відповідача-1, не приймав на себе зобов'язання перед відповідачем-1 без встановлення обов'язку відповідача-1 щодо вчинення відповідних майнових дій, не відмовлявся на користь відповідача-1 від власних майнових вимог. З огляду на це, відсутня ознака нікчемності договорів, передбачена п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону.

Позивач до дня визнання банку неплатоспроможним не приймав на себе зобов'язання перед відповідачем-1, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.

Суду не надано доказів того, що укладення спірних договорів із відповідачем-1 мало наслідком визнання банку неплатоспроможним. Відсутні і докази того, що внаслідок укладення договорів відступлення права вимоги, за якими здійснена повна оплата, а отже повністю погашена заборгованість боржника перед банком за номінальною вартістю боргу, стало неможливим виконання грошових зобов'язань перед кредиторами.

Позивач не приймав на себе зобов'язання перед відповідачем-1 (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність . Внаслідок укладення договорів відступлення права вимоги не виникли жодні зобов'язання щодо забезпечення вимог, прийняті банком перед відповідачем-1 у вигляді застави, поруки , гарантії, притримання, факторингу тощо.

Позивач не укладав з відповідачем-1 правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання відповідачу-1 як кредитору переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Уклавши договір №95-15-1 відступлення права вимоги від 01.09.2015 р., за яким відповідач-1 оплатив за них суму 30 934 000,00 грн, відповідач-1 не отримав будь-які переваги (пільги) як кредитор банку, оскільки відповідач-1 не є кредитором банку, а сам факт набуття відповідачем-1 прав вимоги за номінальною вартістю та оплата їх повної вартості не є перевагою або пільгою, наданою відповідачу-1. З огляду на це, відсутня ознака нікчемності договорів, передбачена п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону.

Відповідно до абз. 2 п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Таким чином, зазначені в позовній заяві договори не містять ознак нікчемності з підстав, що викладені вище. А тому, позовна вимога про застосування наслідків нікчемності правочинів не може бути задоволена, так як зазначені в ній правочини не є нікчемними .

Відповідно до ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній на момент прийняття рішень у справі №910/33013/15, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України у чинній редакції від 15.12.2017 р., обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, матеріалами справи та рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 р. у справі №910/33013/15, яке набрало законної сили, спростовуються твердження відповідача про нікчемність договорів відступлення права вимоги №95-15-1 від 01.09.2015 р. та відступлення прав від 02.09.2015 р. за договором іпотеки від 31.03.2015 р., укладених між ПАТ Банк Національні інвестиції та ПАТ Глобал , відповідно до п.п. 1, 2, 5, 7 ч. 3 ст. 38 Закону.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи про віднесення до нікчемних правочинів договорів відступлення права вимоги №95-15-1 від 01.09.2015 р. та відступлення прав від 02.09.2015 р. за договором іпотеки від 31.03.2015 р.

Поряд з цим, суд зазначає, що рішенням про віднесення до нікчемних правочинів (договорів) договорів відступлення права вимоги №95-15-1 від 01.09.2015 р. та відступлення прав від 02.09.2015 р. за договором іпотеки від 31.03.2015 р. є оскаржуваний наказ від 16.10.2015 р. №51-ос.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Глобал до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Національні інвестиції , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю БК Азур Груп , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій є таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства Банк Національні інвестиції про віднесення до нікчемних правочинів (договорів) договорів, укладених між Публічним акціонерним товариством Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Глобал (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Сікорського Ігоря Авіаконструктора, буд. 1, нежитлове приміщення №524; код ЄДРПОУ 38901520) та Публічним акціонерним товариством Банк Національні інвестиції місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. №54; код ЄДРПОУ 20017340), а саме:

- договору №95-15-1 відступлення права вимоги, укладеного 01.09.2015 р. між Публічним акціонерним товариством Банк Національні інвестиції та Публічним акціонерним товариством Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Глобал щодо передачі останньому права вимоги за кредитним договором від 31.03.2015 р. №95-15, укладеним між Публічним акціонерним товариством Банк Національні інвестиції та Товариством з обмеженою відповідальністю БК Азур Груп ;

- договору про відступлення прав за договором іпотеки від 31.03.2015 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В., зареєстрованим в реєстрі за №367, укладеного 02.09.2015 р. між Публічним акціонерним товариством Банк Національні інвестиції , та Публічним акціонерним товариством Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Глобал ,

оформлене у вигляді наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства Банк Національні інвестиції Волощука І.Г. від 16.10.2015 р. №51-ос Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) в частині підпункту 1.3 пункту 1 та пункту 2 в частині вчинення дій стосовно договорів відступлення права вимоги №95-15-1 від 01.09.2015 р. та відступлення прав від 02.09.2015 р. за договором іпотеки від 31.03.2015 р.

3. Позов в іншій частині залишити без задоволення.

4. Присудити на користь Публічного акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Глобал (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Сікорського Ігоря Авіаконструктора, буд. 1, нежитлове приміщення №524; код ЄДРПОУ 38901520) сплачений ним судовий збір у розмірі 2756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17; код ЄДРПОУ 21708016).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Ю.Т. Шрамко