номер провадження справи 15/12/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2018 справа № 908/2643/17 м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючий суддя - Горохов І.С.,
при секретарі судового засідання Чернетенко А.С.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Придонецьке , 71031, Запорізька область, Більмацький район, с. Шевченківське, вул. Шевченка, буд. 24
до відповідача ОСОБА_1 районної державної адміністрації Запорізької області, 71001, Запорізька область, Більмацький район, смт Більмак, вул. Центральна, 54
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 господарство Надія-Агро-V , 71013, Запорізька область, Більмацький район, с. Марянівка, вул. Київська, буд. 74-Б
про визнання частково недійсним розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації № 485 від 12.12.2017
Суддя Горохов І.С.
Представники сторін:
Секретар судового засідання Чернетенко А.С.
від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 06/17-1 від 06.11.2017 ;
від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 01-16/0134 від 15.02.2018;
від третьої особи: ОСОБА_5, довіреність № 1 від 01.02.2018
суть спору:
29.12.2017 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Придонецьке, Запорізька область, Більмацький район, с. Шевченківське до відповідача ОСОБА_1 районної державної адміністрації Запорізької області, Запорізька область, Більмацький район, смт Більмак про визнання частково недійсним розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації № 485 від 12.12.2017.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.01.2018 відкрито провадження у справі № 908/2643/17, присвоєно справі номер провадження № 15/12/18, розгляд якої призначено на 01.02.2018.
Ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 господарство Надія-Агро-V , Запорізька область, Більмацький район, с. Мар'янівка.
Ухвалами суду від 23.01.2018, 06.02.2018 та 14.02.2018 задоволені клопотання ОСОБА_1 районної державної адміністрації Запорізької області про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, які відбувались 01.02.2018, 14.02.2018 та 26.02.2018.
В судовому засіданні 01.02.2018 в порядку ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.02.2018.
Ухвалою суду від 14.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/2643/17 до судового розгляду по суті на 26.02.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані незаконним прийняття відповідачем розпорядження про припинення дії договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) від 12.12.2017 № 485 в односторонньому порядку, що порушує права позивача як орендаря по договору. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на приписи ст. ст. 15, 16, 509, 525, 526, 536, 549, 612, ч. 1 ст. 625, 629, ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 199, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 74, 162, Господарського процесуального кодексу України та просив позов задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні 26.02.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач надав відзив на позов відповідно до якого заперечив проти позовних вимог. Правомірність прийняття оспорюваного розпорядження мотивує встановленням факту набуття та виділення власникам невитребуваних земельних часток (паїв) із земель, які передавались в колективну власність КСП Чапаївське , що підтверджують копії Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Також відповідач зазначає, що використовуя земельну ділянку для засівання посівами озимої пшениці та здійснення відповідних робіт по вирощуванню сільгоспкультури веде за собою порушення п. 4.1.2 договору не змінювати цільове використання земельної ділянки. Крім того, зазначив що у позовній заяві відсутні будь-які докази приєднання С(Ф)Г Любава до ТОВ Придонецьке і припинення діяльності С(Ф)Г Любава . Просить суд відмовити в позові.
Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позицію відповідача викладену у відзиві. Заперечив проти позову в повному обсязі.
В судому засіданні 26.02.2018 судом, в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.
Заслухавши представників позивача, відповідача та третьої особи вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Заслухавши доводи представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд встановив наступне.
01.06.2009 С(Ф)Г Любава та Куйбишевською районною державною адміністрацією (відповідач, орендодавець) укладено договір оренди невитребуваних земельних часток (паїв) № 60 строком до 01 червня 2019 року.
Відповідно до умов вказаного договору оренди № 60 орендодавець передав орендарю в оренду не витребувані земельні частки (паї) загальною площею 57,00 га, вартістю 149172 грн., які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом відповідно до кадастрового плану.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками. 05.06.2009 року договір оренди був зареєстрований під № 98 в Мар'янівський сільській раді Куйбишевського району Запорізької області.
01.03.2016 сторони уклали додаткову угоду про внесення змін до договору оренди невитребуваних земельних часток № 60, якою продовжили строк дії договору до 01 березня 2026 року.
Відповідно до п. 3.4. договору оренди в разі переходу права власності до інших осіб договір втрачає чинність з моменту пред'явлення власником правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Відповідно до п. 4.2. договору оренди сторони мають право у разі закінчення дії договору до закінчення польових робіт продовжити термін оренди до повного завершення збирання врожаю.
12.05.2016 відповідно до постанови Верховної ради України № 1353-19 Куйбишевський район Запорізької області перейменований у Більмацький , у зв'язку з чим Куйбишевська районна державна адміністрація була перейменована в ОСОБА_1 районну державну адміністрацію.
06.02.2017 С(Ф)Г Любава було припинено в результаті його реорганізації шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю Придонецьке (позивач) у зв'язку з чим до ТОВ Придонецьке перейшли всі права і обов'язки, як орендаря відповідно до договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) № 60 від 01.06.2009.
На початку вересня 2017 року, в процесі здійснення циклу сільськогосподарських робіт, ТОВ Придонецьке засіяло вказану земельну ділянку посівами озимої пшениці та наразі здійснює відповідні роботи по вирощуванню сільгоспкультури.
12.12.2017 ОСОБА_1 районна державна адміністрація прийняла розпорядження № 485, яким було вирішено достроково припинити договір оренди невитребуваних земельних часток (паїв) № 60 (орендар ТОВ Придонецьке ) площа 57,000 га (сіножаті) шляхом їх розірвання.
Відповідно до абзацу 1 розпорядження підставою припинення договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) № 60, зазначено отримання у власність земельних ділянок власниками земельних часток (паїв) із земель. які передавались в колективну власність КСП Чапаївське (сіножаті) та враховуючи п. 3.4 договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв).
З урахуванням вищевикладеного, позивач звернувся за захистом своїх порушених інтересів до суду.
Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно із ст. 3 Закону України Про оренду землі об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України Про місцеві державні адміністрації до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.
Відповідно до ст. 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).
Відповідно до п. 12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 № 122 нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду. Тому нерозподілені земельні ділянки до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності передаються в оренду органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, як розпорядниками, на загальних засадах.
За приписами ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до вказаного договору відповідач надав позивачу у строкове платне користування невитребуванні земельні частки (паї) загальною площею 57,000 га, які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом відповідно до кадастрового плану.
Статтею 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) встановлено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки.
Вказаною вище нормою передбачено право органу місцевого самоврядування (відповідача по справі) щодо передачі невитребуваних земельних ділянок у оренду з обмеженням терміну, зокрема до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.
Тобто, з вказаної норми вбачається, що з моменту отримання власниками невитребуваних земельних ділянок актів на право власності, зобов'язання по договору оренди повинно бути припинено.
Відповідно до п. 3.4. договору оренди в разі переходу права власності до інших осіб договір втрачає чинність з моменту пред'явлення власником правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) на землю зобов'язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акта на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв'язку з чим змінюється предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.
При вирішенні питання про розірвання договорів оренди земельних ділянок, сторони повинні керуватися загальними положеннями глави 20 ГК України, якщо відповідні відносини не врегульовано спеціальними нормами ЗК України, Закону України Про оренду землі .
Підстави припинення договору оренди землі визначені ст. 141 Земельного кодексу України та ст. ст. 31, 32 Закону України Про оренду землі .
Припинення дії договору повинно відбуватись у відповідності до вимог чинного законодавства та відповідно до умов договору.
Розпорядженням голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Запорізької області від 12.12.2017 № 485 визначено, відділу агропромислового розвитку райдержадміністрації укласти угоди про розірвання договорів оренди не витребуваних земельних часток (паїв), зазначених у п. 1 цього розпорядження, п. 2 Розпорядження.
На даний час вказаний пункт розпорядження не реалізовано у зв'язку з оскарженням розпорядження № 485 в суді.
Приймаючи спірне Розпорядження ОСОБА_1 районна державна адміністрація Запорізької області керувалась ст. 6 Закону України Про місцеві державні адміністрації , ст. 17 Земельного кодексу України, ст. 32 Закону України Про оренду землі , ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , у зв'язку з отриманням у власність земельних ділянок власниками земельних часток (паїв) із земель, які передавалися в колективну власність КСП Чапаївське (сіножаті, пасовища) та враховуючи пункт 3.4 договорів оренди не витребуваних земельних часток (паїв).
В судових засіданнях представником відповідача було зазначено, що під час прийняття спірного розпорядження районною державною адміністрацією перевірялось оформлення громадянами права власності на не витребувані земельні ділянки частки (паї).
З аналізу поданих доказів вбачається, що правовстановлюючі документи про право власності на земельні ділянки (нерозподілені земельні ділянки), видані у період 01.12.2017 - 18.12.2017.
До матеріалів справи надано перелік фізичних осіб, які оформили право власності на не витребувані земельні ділянки частки (паї), разом 57,464 га. Та які в загальному масиві входили до складу не витребуваних земельних часток (паїв) загальною площею 57, 000 га.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч. 9 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.
До матеріалів справи надано ОСОБА_4 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності.
З вказаних Витягів вбачається, що земельні ділянки зареєстровані:
- земельна ділянка кадастровий номер: 2322784400:07:002:0254 площа 0,653 га, власник ОСОБА_6, дата, час державної реєстрації: 12.12.2017 - 16:29:29;
- земельна ділянка кадастровий номер: 2322784400:07:002:0186 площа 0,653 га, власник ОСОБА_7, дата, час державної реєстрації: 12.12.2017 - 16:19:29;
- земельна ділянка кадастровий номер: 2322784400:07:002:0186 площа 0,653 га, власник ОСОБА_8, дата, час державної реєстрації: 12.12.2017 - 16:29:29;
- земельна ділянка кадастровий номер: 2322784400:07:002:0185 площа 0,653 га, власник ОСОБА_7, дата, час державної реєстрації: 15.12.2017 - 17:30:46;
- земельна ділянка кадастровий номер: 2322784400:07:002:0185 площа 0,653 га, власник ОСОБА_8, дата, час державної реєстрації: 15.12.2017 - 17:30:46.
Загальна площа земельних ділянок становить - 3,265 га.
З наведених даних вбачається, що реєстрація права власності на деякі земельні ділянки відбулася в день прийняття спірного розпорядження о другій половині дня, а щодо двох земельних ділянок вже після прийняття спірного рішення.
Тобто, на думку суду, відповідачем прийнято спірне розпорядження без врахування належного оформлення права власності громадянами на певні земельні ділянки, які входили до загальної площі не витребуваних земельних ділянок часток (паїв) в розмірі 57,000 га та на які було укладено договір оренди від 01.06.2009.
З огляду на вище викладене, були відсутні підстави для прийняття ОСОБА_1 районною державною адміністрацією розпорядження № 485 саме на дату 12 грудня 20107 року про припинення договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) у зв'язку з отриманням у власність земельних ділянок власниками земельних часток (паїв) із земель, які передавалися в колективну власність КСП Чапаївське , що разом з тим порушило законні права та інтереси позивача, щодо належного користування спірною земельною ділянкою.
Щодо твердження відповідача про нецільове використання земельних ділянок, необхідно зазначити, що відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).
Відповідно до ст. 35 Закону України Про охорону земель , власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.
Відповідно до п. п. 4 та 5 ст. 111 Земельного кодексу України, обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації. Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені. Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.
Відповідно до ст. 37 Закону України Про охорону земель , на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ; використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно-забруднених земельних ділянок; необґрунтовано інтенсивного використання земель.
Відповідно до договору оренди не встановлено обмеження щодо використання земельних ділянок.
Таким чином, засівання наданих для товарного сільськогосподарського виробництва земельних ділянок посівами зернових чи технічних культур не призводить до зміни їх цільового призначення. Земельні ділянки при цьому залишаються земельними ділянками сільськогосподарського призначення та такими, що використовується для товарного сільськогосподарського виробництва.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, вимогу позивача про Визнати недійсним розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації № 485 від 12.12.2017 в частині дострокового припинення договору оренди № 60 від 01.06.2009 шляхом розірвання.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 600,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації № 485 від 12.12.2017 в частині дострокового припинення договору оренди № 60 від 01.06.2009 шляхом розірвання.
Стягнути з ОСОБА_1 районної державної адміністрації Запорізької області (71001, Запорізька область, Більмацький район, смт Більмак, вул. Центральна, 54; ідентифікаційний код 02126308) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Придонецьке (71031, Запорізька область, Більмацький район, с. Шевченківське, вул. Шевченка, буд. 24; ідентифікаційний код 00853286) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 03 березня 2018 року.
Суддя І. С. Горохов
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2018 |
Оприлюднено | 04.03.2018 |
Номер документу | 72544456 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Горохов І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні