Постанова

від 26.02.2018 по справі 910/15100/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2018 р. Справа№ 910/15100/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Дикунської С.Я.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Херсонської обласної ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017

у справі № 910/15100/17 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Громадської організації Херсонська обласна організація інвалідів, учасників бойових дій, ветеранів прикордонної служби, військових та антитерористичних операцій Кордон

до Херсонської обласної ради

про визнання незаконним та скасування рішення

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація Херсонська обласна організація інвалідів, учасників бойових дій, ветеранів прикордонної служби, військових та антитерористичних операцій Кордон (надалі - ГО ХОО інвалідів та ветеранів Кордон , позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Херсонської обласної ради (надалі - відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення Херсонської обласної ради від 09.06.2017 № 507 щодо припинення права позивача на оперативне управління нерухомим майном, розташованим за адресою: м. Херсон, шосе В.Чорновола (Кіндійське шосе), 17.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/15100/17 позов задоволено повністю, визнано незаконним та скасовано рішення Херсонської обласної ради від 09.06.2017 № 507 щодо припинення права оперативного управління нерухомим майном, розташованим за адресою: м. Херсон, шосе В. Чорновола (Кіндійське шосе), 17, ГО ХОО інвалідів та ветеранів Кордон . Стягнуто з Херсонської обласної ради на користь ГО ХОО інвалідів та ветеранів Кордон 1 600,00 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані суду належні докази наявності підстав для винесення оспорюваного рішення в частині вилучення з оперативного управління позивача відповідного майна; позивач використовує надане йому майно в межах права оперативного управління; оспорюване рішення порушує права та законні інтереси позивача, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги відповідають визначеним законом способам захисту порушеного права і підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Херсонська обласна рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням та тлумаченням норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що розпорядження об'єктами права комунальної власності законом віднесено до дискреційних повноважень місцевої ради і рішення з цих питань залежать від її волевиявлення; постановлене у справі рішення порушує право територіальної громади на вільне розпорядження належним їй майном і надає пріоритет праву оперативного управління над правом власності; обласна рада не може надавати в оперативне управління майно, що належить до спільної власності територіальних громад області, юридичній особі, засновником (власником) якої не є зазначені територіальні громади, а позивач не є суб'єктом спільної власності територіальних громад області; договір щодо терміну та умов, за яких майно надавалось в оперативне управління позивачеві відсутній; речове право щодо оперативного управління вказаним нерухомим майном за позивачем не зареєстроване.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2018 поновлено Херсонській обласній раді пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/15100/17, відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі №910/15100/17 та встановлено ГО ХОО інвалідів та ветеранів Кордон строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва - без змін, зазначаючи, що апелянтом не доведено порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; позивач має в оперативному управлінні вказане нерухоме майно з 14.11.2014 і таке право оперативного управління на майно зареєстроване за ГО ХОО інвалідів та ветеранів Кордон , що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права; позивач використовує майно належним чином - за його призначенням, а перевірки щодо його цільового використання уповноваженими особами не проводились.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2018 розгляд апеляційної скарги Херсонської обласної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/15100/17 призначено на 26.02.2018.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/15100/17 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представники позивача вимоги апеляційної скарги не визнали, доводи, на яких вона ґрунтується вважають безпідставними, у зв'язку з чим просили залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу відповідача - без задоволення.

26.02.2018 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, рішенням Херсонської обласної ради від 14.11.2014 № 1127 Про надання права оперативного управління нерухомим майном, розташованим за адресою: м. Херсон, Кіндійське шосе, 17 вирішено припинити право оперативного управління нерухомим майном, загальною площею 751,1 кв.м, розташованим за адресою: м. Херсон, Кіндійське шосе,17, Комунальною установою з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради та надати відповідне право Херсонській обласній організації інвалідів та ветеранів Прикордонної служби Кордон (а.с. 24).

На виконання вказаного рішення Херсонської обласної ради, 01.03.2015 Комунальною установою з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради та ГО ХОО інвалідів та ветеранів Кордон було складено та підписано акт приймання-передачі в оперативне управління нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Херсон, Кіндійське шосе, 17, а саме, будівлі аптеки, загальною площею внутрішніх приміщень 751,1 кв.м (а.с. 25).

Зі змісту зазначеного Акта вбачається, що вказане нерухоме майно було передано позивачеві за відсутності мереж тепло- та електропостачання, у незадовільному та аварійному стані.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.02.2010 серія САС № 266336, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 16.02.2010 № 98 та згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за № 92665682 - реєстраційний номер майна 29804557, приміщення аптеки № 157, розташоване за адресою: м. Херсон, Кіндійське шосе, буд. 17, загальною площею 751,1 кв.м належить на праві власності територіальним громадам Херсонської області в особі Херсонської обласної ради (а.с. 80-83).

09.06.2017 Херсонською обласною радою було прийнято рішення № 507 Про надання права оперативного управління нерухомим майном, розташованим за адресою: м. Херсон, Кіндійське шосе, 17 , яким вирішено припинити право оперативного управління нерухомим майном, розташованим за адресою: м. Херсон, шосе В'ячеслава Чорновола (Кіндійське шосе), 17, Херсонській обласній організації інвалідів та ветеранів Прикордонної служби Кордон та надано відповідне право Комунальній установі з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради (а.с. 9).

Вважаючи, що вказаним рішенням відповідач незаконно позбавив позивача права оперативного управління зазначеним майном, закріпивши останнє на праві оперативного управління за Комунальною установою з капітального будівництва та експлуатації Херсонській обласній раді, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ГО ХОО інвалідів та ветеранів Кордон , виходячи з наступного.

Приписами статті 1 ГПК України в редакції Закону України №1798-XII (чинного станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду) визначено, що завданням господарського судочинства є захист підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання від порушень їх прав, свобод та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (надалі - ГК України).

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України в редакції Закону України №1798-XII, господарські суди вирішують господарські спори в порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

У розумінні приписів ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, а також ст. 1 ГПК України в редакції Закону України №1798-XII, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

Разом з тим, спосіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним.

Отже, важливою умовою застосування судом певного способу захисту права або інтересу є його належність - встановлення судом тих обставин, що вжиття саме обраного позивачем способу захисту спроможне поновити порушені права особи, що звертається до суду з відповідним позовом.

Метою застосування судом певного способу захисту прав та законних інтересів осіб є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Отже, останнє направлене на настання певних юридичних наслідків. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом України у листі від 01.04.2014 Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України .

Як було зазначено вище, відповідно до рішення Херсонської обласної ради від 14.11.2014 № 1127 та Акта приймання-передачі від 01.03.2015 позивачеві було передано в оперативне управління нерухоме майно - будівлю аптеки, загальною площею 751,1 кв.м, розташоване за адресою: м. Херсон, Кіндійське шосе,17.

При цьому, доводи апелянта про те, що обласна рада не може передавати в оперативне управління майно, що належить до спільної власності територіальних громад області, юридичній особі, засновником (власником) якої не є зазначені територіальні громади, а відтак, оскільки позивач не є суб'єктом спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області, то вказане майно не могло бути переданим позивачеві, колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 137 ГК України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Право оперативного управління притаманне для суб'єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, тобто діяльність без мети одержання прибутку.

Як вбачається зі Статуту позивача, затвердженого загальними зборами його членів від 20.06.2017 протокол №6, ГО ХОО інвалідів та ветеранів Кордон є неприбутковою, добровільною, самостійною громадською організацією, яка об'єднує фізичних осіб. Організація не є комерційною та не має на меті одержання прибутку (п.п. 1.1, 7.1 Статуту).

Відповідно до ст. 134 ГК України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

За змістом положень ст. ст. 317, 327 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

При цьому, у відповідності до положень ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування;

Частиною п'ятою статті 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Статтею 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач правомірно набув право оперативного управління нерухомим майном відповідно до рішення Херсонської обласної ради від 14.11.2014 № 1127.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 137 ГК України власник майна наділяється правом здійснювати контроль за використанням та збереженням належного йому майна, закріпленого ним за підприємством на праві оперативного управління безпосередньо або через уповноважений ним орган. Зокрема, власникові належить право вилучати у суб'єкта права оперативного управління надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Як було зазначено вище, оспорюваним рішенням Херсонської обласної ради № 507 від 09.06.2017 було припинено право позивача на оперативне управління переданим йому майном.

При цьому, зі змісту вказаного рішення не вбачається, що стало підставою для його прийняття, а лише вказано, що таке було прийнято з урахуванням висновків та рекомендацій постійної комісії обласної ради з питань управління об'єктами комунальної власності від 06.06.2017 № 540 Про надання права оперативного управління нерухомим майном, розташованим за адресою: м. Херсон, Кіндійське шосе, 17 , відповідно до ст.ст. 43, 59 Закону України Про місцеве самоврядування .

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції, у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані суду належні докази того, що у сфері оперативного управління позивача перебувало надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням, як підставу для винесення оскаржуваного рішенням в частині вилучення з оперативного управління позивача відповідного майна.

При цьому, посилання апелянта на те, що доцільність, порядок та умови розпорядження об'єктами права комунальної власності законом віднесено до дискреційних повноважень ради, тобто рішення з цих питань залежать від волевиявлення ради, колегією суддів відхиляються з огляду на те, що нормами ст. 137 ГК України наведений вичерпний перелік підстав вилучення майна зі сфери оперативного управління.

Як стверджує відповідач, 19.04.2017 фахівцями відділу обліку майна та орендних відносин управління розвитку об'єктів спільної власності територіальних громад області виконавчого апарату обласної ради було проведено обстеження спірного нерухомого майна, за результатами якого було встановлено, що це приміщення не використовується, фасад знаходиться у незадовільному стані, залізні вхідні двері замкнуті.

Разом з тим, як правильно зазначив місцевий господарський суд, факт проведення такого обстеження жодним чином не підтверджено, доказів оформлення відповідного Акта чи Довідки про результати обстеження із фіксацією неналежного утримання майна, використання його не за призначенням суду не надано, а крім того, у матеріалах справи відсутні докази повідомлення представників позивача про проведення огляду нерухомого майна, переданого йому в оперативне управління та надання останньому можливості висловити свої доводи, заперечення чи зауваження за результатами обстеження.

З матеріалів справи вбачається, що питання про невикористання зазначеного приміщення неприбутковою організацією, якій надано право оперативного управління, невжиття заходів щодо утримання його в належному стані та як наслідок, неефективне використання комунального майна було розглянуто постійною комісією Херсонської обласної ради з питань управління об'єктами комунальної власності, за результатами розгляду якого надано висновки та рекомендації постійної комісії обласної ради з питань управління об'єктами комунальної власності від 06.06.2017 № 540 Про надання права оперативного управління нерухомим майном, розташованим за адресою: м. Херсон, Кіндійське шосе, 17 (а.с. 94).

Водночас, у вказаних висновках та рекомендаціях відсутні будь-які посилання на проведення обстеження 19.04.2017 чи інші мотиви прийняття таких висновків, критерії, підстави позбавлення позивача оперативного управління вказаним майном та надання права оперативного управління Комунальній установі з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради.

Також колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції та відхиляє посилання відповідача на утримання позивачем приміщення у незадовільному стані та його неефективне використання, оскільки передача приміщення у занедбаному стані (відсутність вікон, дверей, повна відсутність мереж як теплопостачання так і електропостачання, зруйнована покрівля даху та його протікання, перебування підвального приміщення вкрай незадовільному стані , незадовільний стан зовнішнього фасаду будівлі) зафіксовані в Акті приймання-передачі майна позивачеві, відтак не зумовлені діями останнього, що було б підставою для повернення майна власникові.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що речове право щодо оперативного управління вказаним нерухомим майном за позивачем не зареєстроване, з огляду на те, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 18.12.2017 №107981645 за ГО ХОО інвалідів та ветеранів Кордон зареєстровано право оперативного управління на приміщення аптеки №157, розташоване за адресою: м. Херсон, шосе В.Чорновола (Кіндійське шосе), 17 (а.с. 188).

Посилання скаржника на відсутність між сторонами договору щодо терміну і умов, за яких майно надавалось позивачеві в оперативне управління колегією суддів відхиляються, оскільки укладення відповідного договору не вимагається приписами чинного законодавства та його відсутність не спростовує факту правомірного володіння та користування позивачем майном, переданим останньому на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ГК України право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Згідно з ч. 3 ст. 397 ЦК України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Таким чином, даною нормою встановлено презумпцію правомірності фактичного володіння майном, тобто, якщо не доведено інше, фактичне володіння має визнаватись правомірним. Правомірне володіння є достатньою підставою для захисту володільцем свого речового права на володіння чужим майном.

Відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 26.01.2000 №02-5/35 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку порушення прав та інтересів позивача полягає саме у позбавленні його права оперативного управління майном у зв'язку з прийняттям відповідного акта органом місцевого самоврядування.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, рішення Херсонської обласної ради № 507 від 09.06.2017 Про надання права оперативного управління нерухомим майном, розташованим за адресою: м. Херсон, Кіндійське шосе, 17 , яким припинено право позивача на оперативне управління переданого йому майна, за відсутності та недоведеності підстав вилучення права управління на це майно, порушує права та законні інтереси ГО ХОО інвалідів та ветеранів Кордон , яка використовує надане їй майно в межах права оперативного управління.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог ГО ХОО інвалідів та ветеранів Кордон про визнання незаконним та скасування рішення Херсонської обласної ради від 09.06.2017 № 507 щодо припинення права оперативного управління нерухомим майном, розташованим за адресою: м. Херсон, шосе В.Чорновола (Кіндійське шосе), 17, у зв'язку з відсутністю обґрунтувань, тобто, недоведеністю підстав для прийняття спірного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/15100/17 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга Херсонської обласної ради має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Херсонської обласної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/15100/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/15100/17 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі № 910/15100/17.

4. Матеріали справи № 910/15100/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 01.03.2018.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.Я. Дикунська