ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/15100/17
Провадження № 12-138гс18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого суддіКнязєва В. С.,
судді-доповідачаКібенко О. Р. ,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Черненка О. В.,
представників учасників справи:
позивача - Громадської організації Херсонська обласна організація інвалідів, учасників бойових дій, ветеранів прикордонної служби, військових та антитерористичних операцій Кордон - не з?явились,
відповідача - Херсонської обласної ради- не з?явились,
розглянула у судовому засіданні касаційну скаргуХерсонської обласної ради
на рішення Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2017 року, ухвалене суддею Ярмак О. М.,
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі: Мальченко А. О. , Жук Г. А. , Дикунської С. А. ,
у справі Господарського суду міста Києва
за позовом Громадської організації Херсонська обласна організація інвалідів, учасників бойових дій, ветеранів прикордонної служби, військових та антитерористичних операцій Кордон (далі - ГО Кордон )
до Херсонської обласної ради (далі - Рада)
про визнання незаконним та скасування рішення
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. 06 вересня 201 7 року ГО Кордон звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Ради про визнання незаконним та скасування її рішення від 09 червня 2017 року № 507 щодо припинення права оперативного управління ГО Кордон нерухомим майном, розташованим у м. Херсоні на шосе В'ячеслава Чорновола (попередня назва ?Кіндійське шосе), 17.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рада цим рішенням незаконно позбавила права оперативного управління майном ГО Кордон та закріпила його за Комунальною установою з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради, чим порушені права й інтереси позивача.
Фактичні обставини, установлені судами
3. Будівля аптеки № 157 загальною площею 751,1 кв. м, розташована за адресою: м. Херсон, Кіндійське шосе, 17, належить на праві власності територіальним громадам Херсонської області в особі Ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 27 лютого 2010 року серії САС № 266336, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25494173 від 05 березня 2010 року та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
4. Рішенням Ради від 14 листопада 2014 року № 1127 Про надання права оперативного управління нерухомим майном, розташованим за адресою: м. Херсон, Кіндійське шосе, 17 вирішено припинити Комунальній установі з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради право оперативного управління цим нерухомим майном та надати таке право Херсонській обласній організації інвалідів та ветеранів Прикордонної служби Кордон (нині - ГО Кордон ). На виконання цього рішення 01 березня 2015 року підписано акт приймання-передачі майна в оперативне управління ГО Кордон .
5. 09 червня 2017 року Рада прийняла рішення № 507 Про надання права оперативного управління нерухомим майном, розташованим за адресою: м. Херсон, Кіндійське шосе, 17 , яким припинено право оперативного управління ГО Кордон цим нерухомим майном і таке право надано Комунальній установі з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради. Це рішення прийнято на підставі статей 43, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні з урахуванням висновків і рекомендацій постійної комісії з питань управління об'єктами комунальної власності Херсонської обласної ради від 06 червня 2017 року № 540 Про надання права оперативного управління нерухомим майном, розташованим за адресою: м. Херсон, Кіндійське шосе, 17 .
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2018 року, позов задоволено.
7. Судові рішення мотивовані тим, що рішення Ради № 507 від 09 червня 2017 року Про надання права оперативного управління нерухомим майном, розташованим за адресою: м. Херсон, Кіндійське шосе, 17 , яким припинено право ГО Кордон оперативного управління переданого йому нерухомого майна, прийнято за відсутності підстав для його вилучення. Оспорюване рішення Ради порушує права та законні інтереси ГО Кордон як користувача майна на праві оперативного управління.
Вимоги касаційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
8. У березні 2018 року Рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
9. Скаржник указав, що цей спір не належить розглядати у господарських судах, оскільки між ним і позивачем відсутні господарські правовідносини. Зазначив, що оскаржувані судові рішення ухвалені за недоведеністю у ГО Кордон права оперативного управління на спірне майно на час прийняття Радою рішення про його припинення. Також скаржник наголосив на тому, що спірні відносини безпідставно визначені судами попередніх інстанцій як оперативне управління , оскільки мають іншу правову природу -безоплатне користування майном. Послався при цьому на частину другу статті 135 Господарського кодексу України (далі - ГК України), якою не передбачено можливості передачі власником майна в оперативне управління організаціям, засновником яких він не є. ГО Кордон не входить до сфери управління Ради, у якої, в тому числі, немає повноважень щодо організації (управління чи контролю) за господарською діяльністю ГО Кордон як юридичної особи приватного права. Подальше перебування нерухомого майна у володінні позивача перешкоджає подальшій реалізації Радою своїх прав власника, у тому числі, проведенню передбачених відповідним законом передприватизаційних дій. При цьому існує чинне рішення Ради № 509 від 09 червня 2017 року Про внесення змін до переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Херсонської області, відчуження майна яких планується здійснити у 2017 році , яким заплановане відчуження цього нерухомого майна.
10. Судові рішення попередніх інстанцій призвели до порушення прав територіальної громади на вільне володіння та розпорядження належним їй майном, а також надали пріоритет інтересам ГО Кордон , яка не підтвердила станом на 09 червня 2017 року своїх речових прав на нерухоме майно.
Доводи інших учасників справи
11. ГО Кордон у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на не доведення обставин порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.Також указує на те, що у суді першої інстанції Рада не зверталась до суду з клопотанням про порушення правил підвідомчості справи.
Надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду
12. Ухвалою від 15 травня 2018 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передав справу разом із касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Мотивував тим, що учасник справи оскаржує судові рішення попередніх інстанцій з підстав порушення судами правил предметної юрисдикції.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо визначення юрисдикції
13. Частиною п'ятою статті 16 та частиною п?ятою статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
14. Стаття15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
15. Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (пункт 10 частини другої статті 16, частина перша статті 21 ЦК України).
16. Позивач вважає, що оспорюване рішення Ради порушує його права на користування нерухомим майном, раніше закріпленим за ним на праві оперативного управління.
17. Виходячи з аналізу статті 137 ГК України, право оперативного управління є одним із речових прав особи на чуже майно. Відповідно захист такого права може бути здійснений в порядку захисту цивільного права особи, порушеного незаконним рішенням органу місцевого самоврядування.
18. Велика Палата Верховного Суду вважає, що відносини, які склалися між сторонами, виникли з приводу використання нерухомого майна комунальної власності. У таких відносинах Рада здійснює правомочності власника комунального майна, тобто не реалізує в цій частині владних управлінських функцій. Рада у цьому спорі є органом, який діє від імені власника комунального майна - територіальної громади Херсонської області. За змістом положень статей 317, 327 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада й утворені нею органи місцевого самоврядування.
19. В основі цього спору лежать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, тобто відносини, що склалися між відповідними суб'єктами щодо певного об'єкта комунальної власності у процесі його використання, тому спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
20. Таким чином, за суб'єктним складом сторін та характером спірних правовідносин ця справа підлягає розгляду в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України, і суди першої та апеляційної інстанції дотрималися процесуальних норм та правильно розглянули цю справу в порядку господарського судочинства.
Щодо вирішення спору по суті
21. Задовольняючи позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Ради від 09 червня 2017 року № 507 щодо припинення права оперативного управління нерухомим майномГО Кордон і надання такого права Комунальній установі з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради, суди попередніх інстанцій послалися на те, що позивач на підставі рішення Ради від 14 листопада 2014 року № 1127 набув права оперативного управління на це майно, що було правовою підставою для користування.
22. Проте з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з наступних підстав.
23. Скаржник заперечує передачу спірного нерухомого майна позивачеві на праві оперативного управління. ГО Кордон не входить до сфери управління Ради, у якої немає повноважень щодо організації (управління чи контролю) за господарською діяльністю позивача. Нерухоме майно є комунальною власністю і не може бути передано юридичній особі приватного права в оперативне управління . На думку скаржника, права ГО Кордон , про захист яких нею заявлено цей позов, не порушені, оскільки Рада не мала права передавати позивачу це майно на праві оперативного управління.
24. Відповідно до частини першої статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
25. Статтею 1 та частиною п?ятою статті 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
26. За змістом пунктів 30, 31 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
27. Відповідно до частини першої статті 137 ГК України правом оперативного управління визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).
28. Згідно з частиною першою статті 18 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.
29. Натомість частина друга статті 135 ГК України встановлює, що власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, а для здійснення некомерційної господарської діяльності - на праві оперативного управління, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарювання у затверджених власником (уповноваженим ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійснювати безпосередньо або через уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до цього Кодексу та інших законів.
30. Отже, майно комунальної власності не може передаватися в оперативне управління установам (організаціям), які не були утворені відповідним органом місцевого самоврядування та не знаходяться в його підпорядкуванні.
31. ГО Кордон не належить до таких установ (організацій), відповідно у Ради відсутні повноваження передавати позивачу майно саме на праві оперативного управління.
32. Оскільки право оперативного управління щодо вказаного нерухомого майна у ГО Кордон не виникло і не могло виникнути, доводи касаційної скарги щодо здійснення державної реєстрації позивачем права оперативного управління зі спливом лише шести місяців після прийняття Радою оспорюваного рішення не заслуговують на увагу.
33. Водночас власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Звідси власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання йогоіншим особам, а також вилучення цього майна у відповідних суб'єктів.
34. За таких обставин у цій справі між сторонами виникли правовідносини щодо передачі майна у безоплатне користування на невизначений період - доки воно не знадобиться власнику.
35. Відповідно до частини першої статті 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом установленого строку. Водночас стаття 831 цього Кодексу регламентує, що якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею; відповідно до частини третьої статті 834 ЦК України особа, яка стала власником речі, переданої у користування, має право вимагати розірвання договору, який укладено без визначення строку.
36. Отже, строк користування не є істотною умовою договору позички, а річ за таким договором може передаватися в користування без визначення строку. У такому разі якщо строк користування річчю не може бути визначений відповідно до мети користування нею, за аналогією закону має застосовуватися частина друга статті 763 ЦК України, відповідно до якої якщо строк найму не встановлений, то договір найму вважається укладеним на невизначений строк; кожна зі сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а в разі найму нерухомого майна - за три місяці. Тобто відповідач у цій справі скористався своїм правом на відмову від договору позички.
37. З огляду на викладене рішення судів попередніх інстанції у цій справі постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, внаслідок застосування до спірних правовідносин статті 137 ГК України, яка не підлягала застосуванню, що є підставою для скасування судових рішень з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Щодо суті касаційної скарги
38. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
39. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частини перша та третя статті 311 ГПК України).
40. З огляду на викладене касаційна скарга Ради підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Щодо судових витрат
41. Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України в редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
42. Згідно із частиною першою цієї ж статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
43. Таким чином, стягненню з ГО Кордон на користь Ради підлягає судовий збір , понесений у зв'язку з розглядом справи: у суді першої інстанції - 1600 грн, у суді апеляційної інстанції - 2400 грн, а також у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції - 3200 грн, а всього 7200 грн.
Висновок щодо застосування норм права
44. Зі змісту статті 135 ГК України випливає, що майно комунальної власності не може передаватися в управління підприємствам, установам, організаціям, які не були утворені відповідним органом місцевого самоврядування та не знаходяться в його підпорядкуванні.
45. У випадку передачі органом місцевого самоврядування майна комунальної власності у безстрокове безоплатне користування підприємствам, установам, організаціям, які не були утворені відповідним органом місцевого самоврядування та не знаходяться в його підпорядкуванні, до відносин між сторонами підлягають застосуванню норми ЦК України про позичку (глава 60).
46. Якщо строк користування річчю, переданою у позичку, не визначений сторонами у договорі позички та не може бути визначений відповідно до мети користування річчю за правилами статті 831 ЦК України, то за аналогією закону має застосовуватися частина друга статті 763 цього Кодексу. Договір позички вважається укладеним на невизначений строк; кожна зі сторін договору, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а в разі позички нерухомого майна - за три місяці.
Керуючись статтями 300, 308, 311, 314-317 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Херсонської обласної ради задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2018 рокуу справі № 910/15100/17 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення.
4. У задоволенні позову Громадської організації Херсонська обласна організація інвалідів, учасників бойових дій, ветеранів прикордонної служби, військових та антитерористичних операцій Кордон доХерсонської обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення - відмовити.
5. Стягнути з Громадської організації Херсонська обласна організація інвалідів, учасників бойових дій, ветеранів прикордонної служби, військових та антитерористичних операцій Кордон (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Миру, 39, код ЄДРПОУ 37839834) на користь Херсонської обласної ради (73000, Херсонська обл., м. Херсон, пл. Свободи, 1, код ЄДРПОУ 24121079) 7 200 (сім тисяч двісті) грн витрат зі сплати судових витрат за подання позову, апеляційної та касаційної скарг.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. С. Князєв
Суддя-доповідач О. Р. Кібенко
Судді: Н. О. Антонюк Н.П. Лященко
С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко
В. В. Британчук Л. І. Рогач
Д. А. Гудима І. В. Саприкіна
В. І. Данішевська О. М. Ситнік
О.С. Золотніков О. С. Ткачук
Л. М. Лобойко В. Ю. Уркевич
О. Г. Яновська
Суд | Велика палата Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2019 |
Оприлюднено | 15.02.2019 |
Номер документу | 79834956 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Велика палата Верховного Суду
Кібенко Олена Рувімівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні