Постанова

від 27.02.2018 по справі 02/143-50

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року Справа № 02/143-50

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Петухов М.Г. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

розглядаючи апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якого діє філія - Волинське обласне управління АТ "Ощадбанк" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 05.12.2017р. у справі №02/143-50 (суддя Костюк С.В.)

за скаргою публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якого діє філія - Волинське обласне управління АТ "Ощадбанк" на рішення головного державного виконавця Ратнівського районного відділу ДВС про визнання вартості майна

за позовом прокурора м. Луцька в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі Волинського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" (м. Луцьк)

до відповідачів: 1) фермерського господарства "Янкевич"; 2 ) сільськогосподарського приватного підприємства "Прогрес"; 3) фермерського господарства "Гурич"

про стягнення 1172152,69 грн.

за участю представників сторін:

прокурор - Кондратюк А.В.;

позивача - ОСОБА_1 представник за довіреністю № б/н від 01.02.2018 р.;

відповідачів - не з'явилися;

Відділу ДВС- не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" в особі Волинського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" звернулося до Господарського суду Волинської області із скаргою на дії головного державного виконавця Ратнівського районного відділу ДВС, в якій просить:

- скасувати звіт про оцінку зерноскладу загальною площею 897,1 м.кв., розташованого за адресою: Волинська обл., Ратнівський р-н, с. Самари, вул. Радянська, 1а, відповідно до висновку від 09.10.2017р., виконаного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Бюро оцінки та інвентаризації" з встановленою ринковою вартістю 104064 грн., складений на підставі постанови головного державного виконавця Ратнівського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_2 від 21.09.2017р. про призначення експерта для участі у виконавчому проваджені №54459150;

- скасувати звіт про оцінку критого току загальною площею 884,4 м.кв., розташованого за адресою: Волинська обл., Ратнівський р-н, с. Самари, вул. Радянська, 1а, відповідно до висновку від 09.10.2017р., виконаного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Бюро оцінки та інвентаризації" з встановленою ринковою вартістю 23702 грн., складений на підставі постанови головного державного виконавця Ратнівського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_2 від 21.09.2017р. про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні №54459150;

- зупинити реалізацію зерноскладу загальною площею 897,1 м.кв., розташованого за адресою: Волинська обл., Ратнівський р-н, с. Самари, вул. Радянська, 1а, в системі електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ);

- зупинити реалізацію критого току загальною площею 884,4 м.кв., розташованого за адресою: Волинська обл., Ратнівський р-н, с. Самари, вул. Радянська, 1а, в системі електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ);

- призначити судову експертизу про визначення ринкової вартості зерноскладу загальною площею 897,1 м.кв., розташованого за адресою: Волинська обл., Ратнівський р-н, с. Самари, вул. Радянська, 1а та критого току загальною площею 884,4 м.кв., розташованого за адресою: Волинська обл., Ратнівський р-н, с. Самари, вул. Радянська, 1а, які належать ФГ "Гурич".

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 05.12.2017р. відмовлено в задоволенні скарги.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" в особі Волинського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задоволити вимоги скарги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник, посилаючись на положення ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 9, 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні" та ст. 121-2 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017р.) зазначає, що визначена ринкова вартість деяких об'єктів боржника не відображає реальну їх вартість. При визначенні вартості зерноскладу та критого току, в рамках проведення розрахунків порівняльним підходом, оцінювач не аргументовано застосував ряд невиправданих понижувальних коригувань вартості, що суперечить положенням національних стандартів оцінки; у звіті про оцінку майна не надано інформації про земельну ділянку на якій знаходяться об'єкти оцінки. Скаржник вказує, що суд першої інстанції безпідставно послався в оскаржуваній ухвалі на положення ч. 4 ст.58 ЗУ "Про виконавче провадження", оскільки на момент розгляду скарги дана норма втратила чинність. Також, на думку скаржника, судом першої інстанції, всупереч ст. 41 ГПК України, відмовлено у призначенні судової експертизи для визначення ринкової вартості зерноскладу загальною, загальною площею 897,1 м.кв. та критого току, загальною площею 884,4 м.кв.

Луцька місцева прокуратура надіслала до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №4396/18 від 07.02.2018р.), в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.01.2018р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду.

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 25.01.2018р., у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії ОСОБА_3 призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.01.2018р. у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г., суддя Олексюк Г.Є.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.01.2018р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.01.2018р. розгляд апеляційної скарги відкладено.

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 12.02.2018р. №01-03/105, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача ОСОБА_4 у період з 12.02.2018р. по 14.02.2018р. включно, відповідно до п. 17.4 Розділу XI Перехідних положень ГПК України, п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.02.2018р. визначено колегію суддів для розгляду даної справи у складі суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Петухов М.Г., суддя Олексюк Г.Є..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.02.2018р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі та відкладено її розгляд на 27.02.2018р. об 11:00 год.

В судовому засіданні 27.02.2018р. представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Прокурор в судовому засіданні 27.02.2018р. заперечив доводи апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідачі та відділ ДВС не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання 27.02.2018р., про день, час та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 270 ГПК України (в редакції чинній з 15.12.2017р.) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Судова колегія апеляційного суду, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, заслухавши прокурора та представника позивача, дійшла наступного висновку.

Як встановлено апеляційним судом, рішенням Господарського суду Волинської області від 25.10.2010р. у справі 02/143-50 солідарно стягнуто з фермерського господарства "Янцевич", сільськогосподарського приватного підприємства "Прогрес" та фермерського господарства "Гурич" на користь відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Волинського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" 950 000 грн. заборгованості по кредиту, 394 109,60 грн. відсотків, 11 980, 08 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків; здійснено розподіл судових витрат.

Господарським судом Волинської області видано наказ №02/143-1 від 19.11.2010р. на примусове виконання даного рішення (т.1, а.с.5).

07.08.2017р. головним державним виконавцем Ратнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54458721 по виконанню даного наказу (т.1, а.с.6).

13.09.2017р. головним державним виконавцем Ратнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області винесено постанову, якою виконавче провадження ВП № 54458721 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 21220555, яке веде Ратнівський РВДВС ГТУЮ у Волинській області (т. 1, а.с.7).

21.09.2017р. головним державним виконавцем Ратнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме: зерноскладу площею 897,1 м.кв.; зерноплощадки 218,9 м.кв.; критого тіку 900,6 м.кв.; реммайстерні 779,8 м.кв., що належать боржнику - фермерському господарству "Гурич" та знаходиться за адресою с.Самари (Язавні) Ратнівського району, вул. Рядянська, 1а (т. 1, а.с. 8 - 9).

21.09.2017р. головним державним виконавцем Ратнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області винесено постанову, якою призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - ТОВ "Бюро оцінки та інвентаризації" (т.1, а.с.10).

09.10.2017р. суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Бюро оцінки та інвентаризації" було складено звіт про оцінку нерухомого майна зерноскладну загальною площею 897,1 м. кв. та критого току загальною площею 884,4 м. кв., розташованих за адресою: Волинська обл., Ратнівський р-н, с. Самари, вул. Рядянська, 1а (т. 1, а.с. 60-75, 94-105).

Відповідно до висновків звітів, оцінювач вважає, що ринкова вартість нерухомого майна - зерноскладу загальною площею 897,1 м. кв. з врахуванням ПДВ становить 104 064 грн., а ринкова вартість нерухомого майна - критого току загальною площею 884,4 м. кв. з врахуванням ПДВ становить 23702 грн.

19.10.2017р. Ратнівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області направлено на адресу Волинського обласного управління АТ "Ощадбанк" лист №6333/03-27 із звітами про оцінку майна, яке належить фермерському господарству "Гурич" (т.1, а.с. 12). Даний лист із звітами про оцінку майна Волинським обласним управлінням АТ "Ощадбанк" отримано 24.10.2017р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції банку на листі від 19.10.2017р.

Предметом оскарження згідно з поданою заявником скарги є дії Ратнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області з визначення вартості майна у виконавчому провадженні ВП №54459150.

Підставою для виникнення спору стало те, що під час вчинення виконавчих дій спрямованих на визначення вартості майна боржника було допущено ряд порушень нормативно-правових актів, які в подальшому вплинули на повноту та достовірність звітів про оцінку вартості майна боржника. Заявник зазначає, що звіти, складені суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Бюро оцінки та інвентаризації" від 09.10.2017р. про оцінку нерухомого майна - зерноскладу та критого току потрібно скасувати, оскільки в них занижена їх ринкова вартість та відсутня інформація про земельну ділянку на якій дане майно знаходиться.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 339 та ч. 2 ст. 342 ГПК України (в редакції чинній з 15.12.2017р.) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За положеннями ст. 129 Конституції України та ст. 326 ГПК України (в редакції чинній з 15.12.2017р.) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на усій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку унормовано Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який проводить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Частиною 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Частина 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" надає стороні, яка не згодна з результатами визначення вартості чи оцінки майна, право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Статтею 8 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що результати оцінки майна, проведеної з порушеннями визначених цією статтею обмежень, визнаються недійсними та підлягають обов'язковому скасуванню.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону , і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється відповідними нормативно-правовими актами з оцінки майна: положеннями (національними стандартами) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиками та іншими нормативно-правовими актами, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна повинні містити визначення понять, у тому числі поняття ринкової вартості, принципів оцінки, методичних підходів та особливостей проведення оцінки відповідного майна залежно від мети оцінки, вимоги до змісту звіту про оцінку майна та порядок його рецензування (ч. 1, 4 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою КМУ від 10.09.2003р. №1440 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою КМУ від 28.10.2004р. № 1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна" з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.

Відповідно до п. 35-37 Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур. Оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення. З метою обґрунтування остаточного висновку про вартість об'єкта оцінки результати оцінки, отримані із застосуванням різних методичних підходів, зіставляються шляхом аналізу впливу принципів оцінки, які є визначальними для мети, з якою проводиться оцінка, а також інформаційних джерел на достовірність результатів оцінки. Неможливість або недоцільність застосування певного методичного підходу, пов'язана з повною відсутністю чи недостовірністю необхідних для цього вихідних даних про об'єкт оцінки та іншої інформації, окремо обґрунтовується у звіті про оцінку майна. Національними стандартами можуть передбачатися також інші випадки обмежень щодо застосування певних методичних підходів для визначення ринкової вартості та неринкових видів вартості об'єктів оцінки. Застереження та обмеження щодо використання результатів оцінки об'єкта оцінки зазначаються у звіті про оцінку майна.

Згідно п. 38-40 Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об'єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.

Витратний підхід ґрунтується на врахуванні принципів корисності і заміщення. Витратний підхід передбачає визначення поточної вартості витрат на відтворення або заміщення об'єкта оцінки з подальшим коригуванням їх на суму зносу (знецінення).

Відповідно до п. 42 Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" дохідний підхід базується на врахуванні принципів найбільш ефективного використання та очікування, відповідно до яких вартість об'єкта оцінки визначається як поточна вартість очікуваних доходів від найбільш ефективного використання об'єкта оцінки, включаючи дохід від його можливого перепродажу.

Згідно п. 47 Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об'єктами порівняння та об'єктом оцінки.

Згідно п. 51-52 Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби). Оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

У п. 54 Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" зазначено, що зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства.

Отже, діюче законодавство про оцінку майна не містить імперативних норм щодо застосування конкретного методичного підходу при оцінці майна боржника у даній справі, а навпаки, передбачає альтернативні підходи для встановлення його вартості (ціни), що буде найбільш об'єктивною при його реалізації в межах проведення виконавчого провадження. Тобто суб'єкт оцінки на власний вибір з урахування об'єкту оцінки обирає той чи інший методичний підхід для здійснення оцінки.

Як встановлено апеляційним судом, для проведення оцінки майна постановою державного виконавця від 21.09.2017р. призначено суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ "Бюро оцінки та інвентаризації", яке діє на підставі виданого Фондом державного майна України сертифіката №17247/14 від 04.12.2014р. та має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №45, видане Фондом державного майна України 12.07.2013р. Також суб'єкт оціночної діяльності попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

Матеріалами справи підтверджується, що при проведенні оцінки майна оцінювачем здійснено його візуальне натуральне обстеження, визначено його технічний стан, фізичний знос конструкцій, опорядження комунікацій, вивчені ринки продажу та оренди об`єктів нерухомості в області, тощо. На підставі проведеного аналізу вибору методичних підходів оцінювачем при визначенні вартості зерноскладу та критого току обґрунтовано застосування двох класичних підходів оцінки - дохідного та порівняльного, без застосування витратного.

Таким чином, беручи до уваги викладене, судом апеляційної інстанції не встановлено, а заявником не наведено в апеляційній скарзі мотиви неправомірності використання оцінювачем під час проведення дослідження та складання звітів про оцінку нерухомого майна - зерноскладу та критого току методичних підходів, методів та оціночної процедури або того факту, що використані методи та дані призвели до істотного заниження вартості об'єкта оцінки, тому суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в задоволення скарги слід відмовити.

Окрім того, суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної ухвали) для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Таким чином, можливість призначення судом судової експертизи, обмежена стадією вирішення господарського спору.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що при розгляді скарг на дії органу державної виконавчої служби не передбачено можливості призначення судової експертизи, тому судом правомірно відмовлено в задоволенні заяви в цій частині.

Також, оскільки суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги відмовив в задоволенні скарги, тому відсутні підстави для зупинення передачі на реалізацію нерухомого майна в системі електронних торгів (СЕТАМ).

Отже, беручи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для її скасування, за наведених у апеляційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 129, 269-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якого діє філія - Волинське обласне управління АТ "Ощадбанк" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 05.12.2017р. у справі №02/143-50 - залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки, визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складено 03.03.2018 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Олексюк Г.Є.