Ухвала

від 07.06.2007 по справі 6/173-на

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/173-НА

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "07" червня 2007 р.                                                           Справа № 6/173-НА

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Веденяпіна О.А.

суддів:                                                                        Іоннікової І.А.

                                                                                   Черпака Ю.К.

при секретарі                                                             Гаврилюк Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Кропивницький В.В. (довіреність від 15.06.2006 року),              Дурач К.А. (довіреність від 05.06.2007 року),     

від відповідача: Дмитрієва А.Л. (довіреність №21028/9/10-1 від 06.06.2007 року),

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

(м. Хмельницький)

на постанову господарського суду Хмельницької  області

від "22" січня 2007 р. у справі   

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тритон Лтд" (м. Хмельницький)  

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (м. Хмельницький)

про скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Хмельницькому №0000012301/0/10 від 12.01.2006 року, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Тритон ЛТД" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом і просить скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Хмельницькому №0000012301/0/10 від 12 січня 2006 року з врахуванням фактів, встановлених в рішенні Дарницького районного суду від 26 січня 2005 року у справі №22-191.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 22 січня 2007 року у справі №6/173-НА позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Хмельницькому №0000012301/0/10 від 12 січня 2006 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 301717,00 грн., з них 201145,00 грн. - основний платіж, 100572,00 грн. - штрафні санкції.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Тритон ЛТД" судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПІ у м. Хмельницькому подала  апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Відповідач в апеляційній скарзі, посилаючись на п.п.7.7.5 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначає, що суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються в першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом і робить висновок, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримує.

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечують, просять залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін.

Задовольняючи позов, господарський суд Хмельницької області виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам діючого законодавства.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тритон ЛТД” зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності – юридична особа.

01.07.2002 року між позивачем та приватним підприємством „Райс”, м. Київ укладено договір купівлі - продажу побутової техніки (з відстрочкою платежу) №113/8 від 01.07.2002 року (а.с. 67 т.1).

Правовідносини між ТОВ "Тритон ЛТД" та ПП "Райс” існували в період з 01.07.2002 року по 10.01.2003 року. ПП "Райс" зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності – юридична особа (свідоцтво про державну реєстрацію №30422 від 08.01.2002 року) та внесене до ЄДРПОУ, що підтверджується довідкою Київського міського управління статистки №582 від 15.01.2002 року, здійснювало свою діяльність на підставі статуту, зареєстрованого ДПІ в Печерському районі м. Києва за №30422 від 08.01.2001 року, згідно довідки №167 від 16.01.2002 року зареєстроване як платник податків, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №37585249 від 29.01.2002 року.

На момент укладення договору купівлі-продажу від 01.07.2002 року функції директора ПП "Райс", згідно розпорядження від 08.01.2002 року виконувалися Мироненко Р.А., який одночасно був власником ПП "Райс".

17.01.2003 року в зв'язку із звільненням з посади директора ПП "Райс" Мироненко Р.А. та призначенням на дану посаду Семенець Н.Ф. актом прийому-передачі їй було передано документи ПП "Райс" згідно переліку.

26.09.2005 року Дарницьким районним судом м. Києва прийнято рішення за позовом  ДПІ  у Печерському районі м. Києва до Семенець Н.Ф. та ПП "Райс" за участю третьої особи Печерської райдержадміністрації про визнання  недійсними установчих документів ПП "Райс"ю. Визнано недійсним з 08.01.2002 року  свідоцтво про державну реєстрацію СПД – ПП "Райс" та статут ПП "Райс", також визнано  недійсним свідоцтво про державну реєстрацію платника податку на додану вартість ПП "Райс" №37585249 від 19.02.2002 року (а.с. 22,23 т. 1).

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою апеляційного суду м. Києва від 17.03.06 року по справі №22-1991 рішення Дарницького районного суду м. Києва скасовано, а справа направлена на новий розгляд до Дарницького районного суду.

Однак, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.06.2006 року визнано недійсним статут ПП "Райс" та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість після перереєстрації підприємства з 14.02.2003 року №318129926556, а також припинено  юридичну особу  – ПП "Райс" (а.с. 120,121 т. 1).

Відповідно до довідки ДПІ у Печерському районі м. Києва №19566/7/15-310 від 12.09.2006 року станом на 12.09.2006 року ПП "Райс" перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва з 15.01.2002 року за №27467, свідоцтво платника податку на додану вартість анульоване  10.11.2005 року. При цьому, останній  податковий звіт  ПП "Райс" було подано за грудень 2002 року.   

ДПІ в м. Хмельницькому в період з 16.12.2005 року по 22.12.2005 року на підставі наказу  №268 від 16.12.2005 року "Про проведення позапланової  перевірки ТОВ "Тритон" (а.с. 8 т.1) проведено виїзну позапланову перевірку дотримання  вимог  податкового законодавства позивача з питання взаємовідносин із ПП "Райс" (м. Київ).

За результатами перевірки  складено акт №2731/23-5/14168559  від  27.12.2005 року, яким зафіксовано заниження підприємством податкового зобов'язання по податку на додану вартість в листопаді 2002 року на суму 107 423,65 грн., в  грудні 2002 року на суму 137 154,62 грн. та в січні 2003 року на суму 63 990,84 грн.(а.с.10-19 т. 1).

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Хмельницькому прийнято податкове   повідомлення - рішення №0000012301/0/10 від 12 січня 2006 року, яким  позивачу донараховано податкове зобов'язання по податок на додану вартість в  сумі 301 717,00 грн., у тому числі: 201 145,00 грн. – основний платіж та 100 572,00 грн.  – фінансові санкції (а.с. 20 т.1).

У зв'язку з виявленим в ході перевірки порушеннями, за поданням ДПІ в м. Хмельницькому постановами Хмельницького міськрайонного суду притягнено до адміністративної відповідальності директора ТОВ "Тритон" Мазура І.А. та  головного бухгалтера ТОВ "Тритон" -  Дем'янова К.Є. за вчинення адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто порушення ведення  бухгалтерського обліку, що призвело до  завищення податкового кредиту по податку на додану вартість на суму 201 145 грн.

Не погоджуючись із вказаними постановами, Мазур І.А. та Дем'янов К.Є. оскаржили їх до голови Апеляційного суду Хмельницької області.

Постановами голови Апеляційного суду Хмельницької області №33-175/06 від 29 грудня 2006 року та №33-176/06 від 29 грудня 2006 року постанови Хмельницького міськрайонного суду  від 22 березня 2006 року про притягнення до адміністративної відповідальності Мазура І.А. та Дем'янова К.Є. скасовані, провадження у даних справах закриті (а.с. 58-59 т. 2).

Дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд приходить до висновку про її необґрунтованість, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до  п.1.7 ст.1. Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно Закону.

Підпунктом  7.4.1. п. 7.4 ст. 7 цього Закону, (в редакції до 25 березня 2005 року) визначено, що  податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції до 25 березня 2005 року) не дозволяється включення до по даткового кредиту будь - яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені, зокрема, податковими накладними.

Податкові накладні, видані ПП "Райс" (м. Київ) відповідають вимогам чинного законодавства, а саме Порядку заповнення  податкової  накладної,  затвердженого  наказом   ДПА  України  від   30.05.1997 року  №  165,  зареєстрованого   у   Міністерстві   юстиції   України  23.07.1997  року  за  № 233/2037.

Згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Крім того, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що підставами для включення сум податку на додану вартість до податкового  кредиту є:

1) здійснення операції з придбання товарів;

2) наявність належним чином  оформленої накладної, виданої платником ПДВ;

3) сплата платником податку відповідних сум податку у даному звітному періоді.          

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у п.п. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст.  10 відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону "Про податок на додану вартість").

Правовідносини між позивачем та ПП "Райс" існували в період з 01 липня 2002 року по 10 січня 2003 року на підставі договору купівлі-продажу №113/8 від 01 липня 2002 року.

В період існування зазначених правовідносин, ПП "Райс" здійснювало свою діяльність на підставі статуту, зареєстрованого ДПІ в Печерському районі м. Києва за №30422 від 08 січня 2001 року, згідно довідки №167 від 16 січня 2002 року зареєстроване як платник податків та згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №37585249 від 29 січня 2002 року було платником податку на додану вартість.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва  від 26 червня 2006 року по справі №2-2788/06 статут ПП "Райс", а також свідоцтво №318129926556 про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП "Райс" визнано недійсними лише з моменту перереєстрації зазначених документів, а саме з 14 лютого 2003 року, тобто вже після закінчення існування господарських правовідносин між позивачем та ПП "Райс".

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини встановлені судовим рішенням  в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ.

Згідно довідки ДПІ у Печерському районі м. Києва №19566/7/15-310 від 12 вересня 2006 року, станом на 12 вересня 2006 року ПП "Райс" перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва з 15 січня 2002 року за №27467, а свідоцтво платника податку на додану вартість анульоване лише 10 листопада 2005 року. При цьому, останній податковий звіт  ПП "Райс" подано за грудень 2002 року, тобто в період існування правовідносин між ПП "Райс" та позивачем. Тому, на момент існування господарських правовідносин із ПП "Райс", дане підприємство перебувало в ЄДРПОУ, було зареєстроване як платник податку на додану вартість та сплачувало податки, в тому числі і податок на додану вартість.  

Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих  нею за господарськими операціями податкових накладних.

Крім того, покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої,  а сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, відповідач не довів правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення  ДПІ в м. Хмельницькому №0000012301/0/10 від 12 січня 2006 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин, постанова господарського суду Хмельницької області від 22 січня 2007 року у справі № 6/173-НА прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її зміни чи скасування відсутні.  

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, п.п.6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькомузалишити без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області від 22 січня 2007 року  - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                                 Веденяпін О.А.

судді:

                                                                                           Іоннікова І. А.  

                                                                                           Черпак Ю.К.  

 Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд