Ухвала

від 26.02.2018 по справі 522/20057/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/378/18

Номер справи місцевого суду: 522/20057/17, 1-кс/522/22112/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

представників юридичної особи адвокатів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8

слідчого ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт» про поновлення строку на апеляційне оскарженняухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.11.2017 року у кримінальному провадженні №42015160000000124 від 02.03.2015 року,-

встановив:

оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого в ОВС першого СВ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_9 погодженого прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, площею 0,6914 га та на всі наявні на території будівлі та споруди, розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, із забороною користуватися зазначеною земельною ділянкою, проведення будівництва (підготовку до будівництва, вбирання території, роботу спеціальної будівельної техніки, екскаваторів, бульдозерів, автокранів, асфальтоукладників, тощо) на зазначеній ділянці до прийняття остаточного законного рішення у кримінальному провадженню.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді представник ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт» адвокат ОСОБА_7 звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі зазначаючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження адвокат ОСОБА_7 посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята за результатами судового розгляду про який власник майна не повідомлявся, а про винесене рішення стало відомо з інформаційного ресурсу (сайту) «», після чого ухвала була оскаржена в порядку ст.174 КПК України, а потім в апеляційному порядку.

Заслухавши суддю-доповідача; адвокатів, які підтримали клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання; вивчивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Вирішуючи питання про можливість розгляду апеляційної скарги представника юридичної особи, процесуальний статус якої не визначений в даному кримінальному проваджені, апеляційний суд виходить з наступного.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України регламентовано, що завдання кримінального судочинства, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно долучених до апеляційної скарги документів ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт» - є власником земельної ділянки (кадастровий номер 5110300000:02:019:0157) площею 0,6914 га, на яку оскаржуваною ухвалою слідчого судді накладено арешт.

Таким чином, з урахуванням аналізу норм закону, закріплених в ст.ст. 45, 46, ч.1 ст.174, п.10 ч.1 ст.393 КПК України, ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт», а так само і адвокат ОСОБА_7 , який подав апеляційну скаргу, долучивши до неї свої повноваження на представництво інтересів юридичної особи, - є особами, які мають право звернутися з апеляційними скаргами на ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно.

Що стосується обґрунтованості клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, судом встановлено наступне.

Відповідно до положень п.3 ч.2 ст.395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня їх оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, представники ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт» - адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вказують, що участь у розгляді клопотання слідчого про накладення арешту на майно вони не приймали, копія прийнятого слідчим суддею рішення їм, або власнику майна не направлялася, та слідчим та судом не надавалася. Копію оскаржуваної ухвали слідчого судді до даного часу вони не отримали, в зв`язку з чим вважають, що процесуальний строк на звернення з апеляційною скаргою підлягає поновленню.

Як убачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді вона була постановлена за відсутністю власника майна, або його представника (а.п. 65, 66-68).

З апеляційною скаргою представник власника майна - адвокат ОСОБА_7 звернувся 21.02.2018 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції апеляційного суду Одеської області.

Перевіривши доводи про поважність причини пропуску строку на оскарження викладені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, апеляційний суд визнає їх непереконливими.

Апеляційний суд констатує, що під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти такі обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимимидоказами.

В судовому засіданні апеляційного суду, представники ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 фактично спростували доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки пояснили суду, що про існування оскаржуваної ухвали їм стало відомо з інформаційного ресурсу (сайту) «».

Разом з цим, як убачається з долучених до апеляційної скарги документів, роздруківка копії оскаржуваної ухвали слідчого судді з сайту ЄДРСР датована 15 грудня 2017 року, що свідчить про те, що саме в зазначену дату представники ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт» дізналися про існування ухвали, чого останні не заперечували під час апеляційного розгляду.

Таким чином, апеляційний судом достовірно встановлено, що про оскаржуване рішення представники ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт» дізналися не пізніше 15 грудня 2017 року.

Факт обізнаності про існування оскаржуваної ухвали також підтверджується тим, що накладення арешту на підставі оскаржуваної ухвали слідчого судді, вже було предметом перегляду в порядку ст.174 КПК України, за результатами звернення адвоката ОСОБА_7 до слідчого судді районного суду з клопотанням про скасування арешту.

Обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження навіть з дати відмови слідчого судді в скасуванні арешту майна в порядку ст.174 КПК України, адвокат ОСОБА_7 пояснив апеляційному суду, що розгляд клопотання про скасування арешту на майно було проведено за його участю, але з причин його зайнятості в інших судових процесах за межами міста Одеси, він не мав можливості в п`яти денний строк оскаржити ухвалу про накладення арешту на майно. В подальшому, повернувшись до м. Одеси, 21.02.2018 року, він подав апеляційну скаргу.

Таким чином, апеляційним судом беззаперечно встановлено, що адвокат ОСОБА_7 ще 15 грудня 2017 року був обізнаний про накладення арешту на майно, мав в розпорядженні ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси про накладення арешту на майно, та більш того оскаржив її в порядку ст.174 КПК України, тобто скористався в повній мірі своїм право на доступ до суду.

Але, при цьому, апелянту слід було врахувати, що слідчий суддя районного суду в рамках розгляду клопотання про скасування накладеного арешту на майно, має право приймати рішення про скасування арешту виключно з підстав необґрунтованості накладення арешту та відсутності потреби у подальшому застосуванні даного заходу.

В той же час, суд апеляційної інстанції, розглядаючи скаргу про скасування ухвали про накладення арешту, в повному обсязі переглядає рішення слідчого судді, а тому за своїм змістом перегляд судового рішення апеляційним судом є більш повним та включає також перевірку обґрунтованості підстав накладення арешту, яким обмежений розгляд клопотання у суді першої інстанції.

З наведеного випливає закономірний висновок, що спосіб оскарження обмеження права власності вибирає сама особа, яка повинна враховувати вимоги кримінального процесуального законодавства України, яке передбачає тільки два способи скасування обмежень накладених на майно в рамках кримінального провадження: 1) скасування арешту майна, на підставі ст. 174 КПК України; 2) оскарження ухвали слідчого судді, якою накладено арешт в апеляційному порядку, на підставі ст. 309 КПК України.

Тобто, особа, що дізналась про винесення слідчим суддею ухвали про арешт її майна та не погоджується з нею, повинна прийняти для себе рішення, у який спосіб захищати свої порушені права подавати до слідчого судді клопотання про скасування арешту, а в цьому випадку строки подання клопотання чинним КПК України не обмежені, або в порядку ст.309 КПК України, але з урахуванням вимог ч.ч. 2, 3 ст.395 КПК України, протягом п`яти днів з дня її оголошення або з дня отримання копії судового рішення, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, подавати апеляційну скаргу про скасування ухвали слідчого судді.

При цьому, в даному конкретному випадку, адвокат ОСОБА_7 не навів жодного раціонального та переконливого доводу про те, що заважало йому звернувшись до слідчого судді в порядку ст.174 КПК України та приймаючи участь в судовому засіданні, отримати копію оскаржуваної ухвали про накладення арешту на майно, а також одночасно оскаржити ухвалу в апеляційному порядку.

Частиною шостою статті 376 КПК України передбачено, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду.

Разом з цим, дізнавшись про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді 15.12.2017 року з інформаційного ресурсу (сайту) «», який у відповідності до Закону України «Про доступ до судових рішень» №3262- IV від 22.12.2005 року забезпечує відкритість для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України до судових рішень ухвалених судами України, а також приймаючи участь в розгляді його клопотання про скасування арешту на майно в порядку ст.174 КПК України, адвокат ОСОБА_7 не був позбавлений можливості отримати копію ухвали в районному суді.

При цьому, апеляційний суд враховує правовий висновок Верховного суду України викладений в Постанові у справі №5-45кз17 від 24 лютого 2017 року, відповідно до якого несвоєчасне отримання копії судового рішення саме по собі не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Визнати поважною причиною можливо лише в сукупності з іншими обставинами, обумовленими поважністю, з огляду на які цей строк було пропущено. Крім того, особа має можливість реалізувати своє право на доступ до судових рішень через шляхом пошуку,перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що у відповідності до вимог КПК України, апелянт у разі бажання використати всі способи для захисту порушеного права, будучи незгодними з ухвалою слідчого судді районного суду, не був позбавлений права одночасно подавати клопотання про скасування арешту до районного суду та, у визначений п.3 ч.2 ст.395 КПК України, апеляційну скаргу про скасування ухвали слідчого судді. Саме за таких умов можна було б погодитися з тим, що звертаючись з апеляційною скаргою поза строками на апеляційне оскарження, доводи апелянта про поважність причини пропуску строку на оскарження є слушними.

На думку апеляційного суду положення закону, закріплені в абз.2 п.3 ч.2 ст.395 КПК України, передбачають можливість реалізацію права доступу до суду та права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді для особи, яка не знала та не могла знати про існування оскаржуваного рішення слідчого судді до того часу, як їх стало відомо про зміст ухвали.

За таких підстав доводи адвоката ОСОБА_7 про те, що він має право на подачу апеляційної скарги в «будь-який термін», оскільки власник майна не отримав оскаржувану ухвалу від суду, з посиланням при цьому на положення абз.2 ч.3 ст.395 КПК України, є непереконливими.

Натомість, як свідчить зміст апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 , він оскаржив арешт майна в порядку ст.174 КПК України в інтересах ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт», чим фактично реалізував один зі способів захисту порушених прав свого довірителя, але не вжив заходів щодо оскарження у визначений законом строк зазначеного рішення слідчого судді в апеляційному порядку.

Апеляційний суд приходить до висновку про те, що про прийняте рішення та підстави його прийняття були відомі апелянту з 15.12.2017 року, а також на час розгляду його клопотання про скасування арешту в порядку ст.174 КПК України 09.02.2018 року, що свідчить про його обізнаність про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно та використання ним права на оскарження ухвали слідчого судді.

З урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, пояснень апелянта та другого представника юридичної особи на майно якої накладено арешт, які не зазначили обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість звернення з апеляційною скаргою в передбачений законом строк, колегія суддів вважає, що фактичний строк отримання стороною копії оскаржуваного рішення необхідно рахувати з дати, коли апелянт дізнався про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді, а саме з 15.02.2017 року, у зв`язку з чим причина пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не є поважною, а тому клопотання про поновлення строку задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.

Керуючись ст.ст. 117, 376, 395, 399, 405, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт» про поновлення строку на апеляційне оскарженняухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.11.2017 року у кримінальному провадженні №42015160000000124 від 02.03.2015 року, якою було накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, площею 0,6914 га та на всі наявні на території будівлі та споруди, розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровськи й, смт. Затока, вул. Лазурна, 19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Судді апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4