Рішення

від 26.02.2018 по справі 815/6269/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6269/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

при секретарі судового засідання - Деркач А.А.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КІРІМ-ОПТ» до Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа - Державна фіскальна служба України, про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю КІРІМ-ОПТ до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, третя особа - Державна фіскальна служба України, про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 503/12-02 від 08.11.2017 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю КІРІМ-ОПТ .

Ухвалами суду, зокрема: від 11 грудня 2017 року - відкрито провадження в адміністративній справі; 21.12.2017 року - вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження; 23.01.2018 року - призначено судове засідання для розгляду справи по суті; 19.02.2018 року - зупинено провадження у справі № 815/6269/17 до 21 лютого 2018 року; 21.02.2018 року - поновлено провадження у справі № 815/6269/17.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових письмових поясненнях по справі (а.с.5-9, 77-78, 115-116), а саме:

- з початку серпня 2016 року позивач перебуває на обліку у ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (основне місце обліку) у зв'язку зі зміною місцезнаходження, пов'язаною із зміною адміністративного району. До закінчення 2016 року позивач обліковувався в Залізничній ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області (неосновне місце обліку) та подавав туди усю свою податкову звітність. У зв'язку з цим, позивач 19.08.2016 року засобами електронного зв'язку направив договір про визнання електронних документів від 19.08.2016 року № 190820161 із ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, про що отримав квитанцію № 1 від 19.08.2016 року наступного змісту: Документ доставлено до Державної фіскальної служби України... Через певний час подбайте про прийом квитанції № 2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття Вашого документа... . Однак, як зазначив позивач, починаючи з дня надіслання ним засобами електронного зв'язку на адресу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області даного договору, товариству так і не було надіслано квитанції № 2 щодо результатів прийняття/неприйняття зазначеного договору ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, внаслідок чого товариство безпідставно було позбавлене по вині ДПІ у Малиновському районі м. Одеси можливості реєстрації податкових накладних в ЄРПН та подачі податкової звітності засобами електронного зв'язку. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2017 року у справі № 815/7573/16 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю КІРІМ-ОПТ задоволено, визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, що полягає у не надісланні ТОВ КІРІМ-ОПТ квитанції № 2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття договору про визнання електронних документів від 19.08.2016 року № 190820161 між ТОВ КІРІМ-ОПТ та ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, надісланого ТОВ КІРІМ-ОПТ засобами електронного зв'язку 19.08.2016 року; зобов'язано ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області підписати договір про визнання електронних документів від 19.08.2016 року № 190820161 між ТОВ КІРІМ-ОПТ та ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, надісланий ТОВ КІРІМ-ОПТ засобами електронного зв'язку 19.08.2016 року, та надіслати ТОВ КІРІМ-ОПТ квитанцію № 2. ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області зазначену постанову Одеського окружного адміністративного суду не оскаржувало та вона набрала законної сили 16.05.2017 року. Таким чином, як вказує позивач, рішення суду набрало законної сили, протиправність бездіяльності ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області встановлена судом, однак зазначений договір про визнання електронних документів ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області з позивачем так і не було укладено, тому протягом усього цього часу у нього була відсутня можливість реєстрації податкових накладних в ЄРПН та подачі податкової звітності з ПДВ засобами електронного зв'язку. Протягом цього часу податкова звітність з ПДВ подавалась позивачем у паперовому вигляді (особисто або поштою) до кінця 2016 року до Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, а починаючи з 2017 року - до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області;

- наприкінці листопада 2017 року позивач отримав поштою рішення № 503/12-02 від 08.11.2017 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, підписане начальником ГУ ДФС в Одеській області. Згідно п. 2 зазначеного рішення: платник подає та не подає податкові декларації з ПДВ протягом періоду з 01.10.2016 року до 01.10.2017 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання та податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,0 гривень . У свою чергу, як вказує позивач, ним в податковій декларації з ПДВ за квітень 2017 року від 19.05.2017 року, яку подано останнім в паперовому вигляді та отримано ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області 19.05.2017 року, задекларовано оподатковувану ПДВ операцію з придбання товарів на митній території України. Дана податкова декларація прийнята ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, про що свідчить відсутність письмового повідомлення позивача ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. Крім того, на заяву власника позивача від 06.06.2017 року стосовно податкової декларації з ПДВ за квітень 2017 року, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області листом від 05.07.2017 року № 1108/10/15/-52-08-04-06 повідомила, що подана податкова декларація з ПДВ за квітень 2017 року зареєстрована до програмного забезпечення Податковий блок . Інші податкові декларації з ПДВ за відповідні звітні періоди, починаючи з 2017 року також подавались (надсилались) у паперовому вигляді до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області. У свою чергу, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області у жодному випадку письмово не відмовляла позивачу у їх прийнятті, про що відповідно його не повідомляла;

- у відповідача були відсутні законні підстави для прийняття оскаржуваного рішення та вважає рішення ГУ ДФС в Одеській області від 08.11.2017 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість протиправним та таким, що підлягає скасуванню;

- згідно наданої відповідачем копії довідки від 01.11.2017 року № 532/15-32-12, складеної службовою особою відповідача, за звітні (податкові) періоди: жовтень-грудень 2016 року, січень-квітень 2017 року, червень-вересень 2017 року позивачем не подавалась податкова декларація з ПДВ. Зазначена довідка була врахована відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення, однак зазначена у вказаній довідці інформація не відповідає дійсності;

- посилання відповідача на те, що позивачем в порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України задекларовано в квітні 2017 року придбання товару на суму 6,00 грн. в тому числі 1,00 грн. ПДВ, де 1 грн. (дозволений податковий кредит), що свідчить про відсутність оподаткованих операцій у квітні 2017 року, не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Оскільки в разі завищення платником податку розміру податкового кредиту контролюючим органом проводиться відповідна перевірка податкової декларації (камеральна), а вже за її результатами контролюючий орган виносить податкове повідомлення-рішення, яке в свою чергу створює для платника правові наслідки. У даному випадку така перевірка не проводилась та податкове-повідомлення рішення не виносилось;

- підтверджуючим документом, який вказано в оскаржуваному рішенні відповідачем, зазначено лише довідку № 532/15-32-12 від 01.11.2017 року відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУДФ в Одеській області. У свою чергу дана довідка згідно пп. 3 п. 5.5 Положення є підтвердним документом, що може свідчити лише про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних місяців, тобто підтверджувати наявність лише однієї підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ. Згідно змісту довідки, то згідно даних вказаній у ній позивачем протягом 12 послідовних податкових місяців до контролюючого органу не подавались наступні податкові декларації з ПДВ: за жовтень-грудень 2016 року, січень-квітень 2017 року та червень-вересень 2017 року. Позивач звертає увагу суду, що зазначене не відповідає дійсності та фактичним обставинам, що існували на момент її складання та прийняття оскаржуваного рішення. Вищезазначені податкові декларації з ПДВ були подані до відповідного контролюючого органу ДФС у спосіб передбачений пп. а), б) п. 49.3 ст. 49 ПК України. Сам відповідач разом з відзивом на позовну заяву позивача надав засвідчені копії податкових декларацій з ПДВ позивача, які згідно даним довідки нібито позивачем не подавались.

В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи на стороні відповідача не визнали позов повністю, просили суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь (а.с.56-58, 95-96), а саме:

- платник податку позивач (код ЄДРПОУ 38802517) протягом 12 календарних місяців не надає податкову звітність (декларацію з ПДВ) та/або подає такі декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС в Одеській області від 01.11.2017 року № 532/15-32-12;

- платник податку подає та не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.10.2016 року до 01.10.2017 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операції 0,0 гривень;

- розмір податкової заборгованості з податку на додану вартість на дату складання рішення - 1140,46 гривень;

- за період з вересня 2016 року по жовтень 2017 року позивачем подано податкові декларації з податком на додану вартість: грудень 2016 року; січень 2017 року; лютий 2017 року; квітень 2017 року; травень 2017 року; червень 2017 року; липень 2017 року; серпень 2017 року; вересень 2017 року. Згідно зареєстрованих декларацій в період з вересня 2016 року по жовтень 2017 року вбачається відсунуть фінансування - господарської діяльності, а саме відсутність обсягу придбання, що надає право на податковий кредит. Лише в квітні місці 2017 року задекларовано придбання товару на загальну суму 6,00 грн. (дозволений податковий кредит на суму 1,00 грн.).

Заслухавши вступне слово представників сторін та третьої особи, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Рішенням відповідача № 503/12-02, яке складене 08.11.2017 року, з 8 листопада 2017 року анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість позивача (код за ЄДРПОУ 38802517; 65007, Одеська область, м. Одеса, Малиновський р-н, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5; зареєстрованого відповідно до п. 182 ст. 182 ПУ України від 02.12.2010 р. № 2755-VІІ; індивідуальний податковий номер 388025111238; зареєстрованого платником податку на додану вартість 01.10.2013 року Кропивницькою ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області). (а.с.11-12)

Згідно даного рішення, воно складене комісією, створеною відповідно до розпорядження ГУ ДФС в Одеській області від 3 квітня 2017 року № 245-р (зі змінами та доповненнями), якою встановлено:

1. Платник ТОВ КІРІМ-ОПТ (код за ЄДРПОУ 38802517) протягом 12 календарних місяців не надає податкову звітність (декларації з ПДВ) та/або подає такі декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів(послуг) здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС в Одеській області від 01.11.2017 року № 532/15-32-12.

2. Платник подає та не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.10.2016 року до 01.10.2017 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,0 гривень.

3. Розмір податкової заборгованості з податку на додану вартість на дату складання рішення 1140,60 гривень.

Згідно висновку комісії, викладеному у рішенні, перелічені документи є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, реквізити якого вказано вище, у зв'язку з тим, що особа протягом 12 послідовних податкових місяців подає та не подає декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту та відповідно до п.п. г пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2012 року № 2755-V.

Згідно довідці № 532/15-32-12 від 01.11.2017 року Головного управління ДФС в Одеській області (а.с.75), на яку йде посилання у вищезазначеному рішенні, як на таку, що підтверджує встановлені комісією обставини:

Товариство з обмеженою відповідальністю КІРІМ-ОПТ , код за ЄДРПОУ 38802517, яке зареєстроване за юридичною адресою: Україна, 65007, Одеська область, м. Одеса, Малиновський р-н, вул. Генерала Цвєтаєва, буд. 3/5, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та або подає такі декларації, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту:

№ПеріодДата реєстраціїВхідний номерОбсяг оподаткованих операцій, грн. 1.жовтень 2016 року - - - 2.листопад 2016 року - - - 3.грудень 2016 року - - - 4.січень 2017 року - - - 5.лютий 2017 року - - - 6.березень 2017 року - - - 7.квітень 2017 року - - - 8.травень 2017 року 20.06.2017 82443 0 9.червень 2017 року - - - 10.липень 2017 року - - - 11.серпень 2017 року - - - 12.вересень 2017 року - - - Не погоджуючись з рішенням відповідача № 503/12-02 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 08.11.2017 року, позивач оскаржив його у судовому порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В судовому засіданні представником позивача визнано, що позивачем: не подавалась декларація з ПДВ за березень 2017 року; декларація з ПДВ за травень 2017 року подана із нульовим показником обсягу оподаткованих операцій (а.с.65). Тобто дані щодо вказаних декларацій відповідають даним, зазначеним у довідці відповідача № 532/15-32-12 від 01.11.2017 року, тому не є спірними.

Згідно письмових доказів, наявних в матеріалах справи, позивачем подано декларації з ПДВ, зокрема, за:

- жовтень 2016 року, яку отримано Залізничною ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області 21.11.2016 року (а.с.117-121);

- листопад 2016 року, яку отримано Залізничною ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області 19.12.2016 року (а.с.122-126);

- грудень 2016 року (а.с.59);

- січень 2017, яку згідно штампа відповідача, отримано останнім 16.02.2017 року (а.с.60, 81);

- лютий 2017 року, яку згідно штампа відповідача, отримано останнім 20.03.2017 року (а.с.61, 82);

- квітень 2017 року, яку згідно штампа відповідача, отримано останнім 19.05.2017 року та, згідно відповіді відповідача від 05.07.2017 року № 1108/10/15-52-08-04-06, зареєстровано відповідачем (а.с.13-18, 62-64);

- червень 2017 року, яку згідно штампа відповідача, отримано останнім 20.07.2017 року та листом від 01.08.2017 року повідомлено позивача, що подана декларація не вважається податковою звітністю, в зв'язку з порушенням позивачем вимог п. 48.3 ст. 48 ПК України (а.с.66, 84, 85);

- липень 2017 року, яку згідно штампа відповідача, отримано останнім 21.08.2017 року та листом від 29.08.2017 року повідомлено позивача, що подана декларація не вважається податковою декларацією в зв'язку з порушенням позивачем вимог п. 48.3 ст. 48 ПК України (а.с.67, 87, 88);

- серпень 2017 року, яку згідно штампа відповідача, отримано останнім 20.09.2017 року та листом від 06.11.2017 року повідомлено позивача, що подана декларація не вважається податковою декларацією в зв'язку з порушенням позивачем вимог п. 48.3 ст. 48 ПК України (а.с.68, 90, 91);

- вересень 2017 року, яку згідно штампа відповідача, отримано останнім 20.10.2017 року (а.с.69, 93).

В судовому засіданні представниками відповідача визнано, що:

- декларації з ПДВ за грудень 2016 року, січень 2017, лютий 2017 року, квітень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року, - подані позивачем, отримані та зареєстровані відповідачем;

- повідомлення про відмову у їх прийнятті позивачу не надсилалися, відповідно доказів повідомлення позивача про відмову у прийнятті вищезазначених декларацій з ПДВ у відповідача немає.

При цьому представником відповідача ОСОБА_3, якою складено довідку № 532/15-32-12 від 01.11.2017 року, зазначено по суті, що при її складанні та заповненні таблиці цієї довідки, вона керувалася пп. 3 п. 5 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, інших законодавчих вимог щодо форми та змісту такої довідки немає. Дані для заповнення таблиці, наведеної у довідці, вона брала з електронних баз даних відповідача, відповідно до яких, зокрема, у прийнятті декларацій позивача з ПДВ за жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017, лютий 2017 року, квітень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року, - відмовлено. Щодо декларації позивача за квітень 2017 року представником відповідача також зазначено, що її показники щодо обсягів придбання (без ПДВ) - 6 грн. та дозволеного податкового кредиту - 1 грн. нею не враховано, оскільки на виконання вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними. Листи відповідача від 01.08.2017 року, від 29.08.2017 року та від 06.11.2017 року, якими позивача повідомлено, що подані декларації, відповідно за червень, липень та серпень 2017 року, не вважаються податковою звітністю/декларацією представник відповідача вважає повідомленнями позивача про відмову у прийнятті вищезазначених декларацій з ПДВ.

При цьому жодних доказів на підтвердження обставин щодо відмови у прийнятті декларацій позивача з ПДВ за жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017, лютий 2017 року, квітень 2017 року, вересень 2017 року, в тому числі на виконання ухвал суду щодо надання суду усіх доказів-підстав прийняття оскарженого рішення, - відповідачем суду не надано без зазначення причин їх ненадання.

Судом також встановлено, що 6 червня 2017 року ОСОБА_4, як засновник та керівник в тому числі підприємства позивача, звернувся до відповідача із заявою (а.с.16), у якій просив повідомити, чи була прийнята та зареєстрована відповідачем податкова звітність з ПДВ за квітень 2017 року, в тому числі позивача.

Згідно відповіді відповідача від 05.07.2017 року № 1108/10/15-52-08-04-06 (а.с.17-18) на вищенаведену заяву, подані Вами податкові декларації з ПДВ за квітень 2017 року по вищезазначеним підприємствам, в тому числі позивача, зареєстровані до програмного забезпечення Податковий блок .

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 року у справі № 815/3683/17 (а.с.19-23), зокрема: визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області щодо надання неповної відповіді на заяву ОСОБА_4 від 06.06.2017 року.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень вказана постанова суду набрала законної сили 21.11.2017 року.

Суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності визнаних сторонами обставин або добровільності їх визнання, тому вони не підлягають доказуванню.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 року за № 1456/26233 (далі - Положення № 1130).

Відповідно до 49.3 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Згідно п. 49.4 ст. 49 ПК України податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті. Контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів.

Відповідно до п. 49.9 ст. 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою : за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк .

Згідно пп. 49.11.2 п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Відповідно до пп. г п. 184.1 ст. 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Згідно п. 1.2 Положення № 1130 цим Положенням визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Підпунктом г) пункту 5.1 Положення № 1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Відповідно до абз. 3 п. 5.2 Положення № 1130, при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Згідно пп. 3 п. 5.5 Положення № 1130, рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Пунктом 5.6 Положення № 1130 передбачено, що за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ (додаток 6). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Один примірник рішення зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених в судовому засіданні обставин, а саме:

1) з аналізу змісту пп. 3 п. 5.5 Положення № 1130 вбачається, що рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей):

- довідки про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та реєстру (переліку) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу)

або

- реєстру (переліку) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

У реєстрі (переліку) зазначаються дані про:

- реєстрацію особи платником ПДВ та

- по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період,

- дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу ,

- загальні обсяги постачання/придбання товарів , здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Виходячи з наведених положень пп. 3 п. 5.5 Положення № 1130 окремих вимог щодо змісту довідки, крім зазначення у ній відомостей про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців, - немає;

2) згідно змісту оскарженого рішення, його прийнято з тих підстав, що: позивач протягом 12 календарних місяців не надає податкову звітність (декларації з ПДВ) та/або подає такі декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів(послуг) здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС в Одеській області від 01.11.2017 року № 532/15-32-12; позивач подає та не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.10.2016 року до 01.10.2017 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,0 гривень.

Виходячи з наведених у рішенні підстав його прийняття, відповідно до положень пп. 3 п. 5.5 Положення № 1130, підтвердними документами в даному випадку повинні бути:

- довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців

та

- реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

Проте фактично оскаржене рішення прийнято лише на підставі довідки № 532/15-32-12 від 01.11.2017 року.

При цьому, по-перше, у таблиці зазначеної довідки наведено об'єднану інформацію і про неподання позивачем контролюючому органу декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців, і про податкові декларації позивача за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, - що не відповідає вищенаведеним вимогам пп. 3 п. 5.5 Положення № 1130 щодо форми та змісту підтвердних документів, у яких зазначаються відповідні відомості.

По-друге, з встановлених судом обставин, зокрема що:

- позивачем як платником ПДВ подані контролюючому органу декларації з податку на додану вартість за: жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, квітень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року;

- декларації позивача з податку на додану вартість за: жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, квітень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року - надійшли до контролюючого органу, фактично отримані останнім та на виконання вимог п. 49.9 ст. 49 ПК України зареєстровані .

Встановлені обставини в судовому засіданні також визнані представниками відповідача;

- жодного доказу письмового повідомлення позивача про відмову у прийнятті його декларацій з податку на додану вартість за: жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, квітень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року, у порядку та строк, передбачені пп. 49.11.2 п. 49.11 ст. 49 ПК України, - відповідачем не надано, в судовому засіданні представниками відповідача зазначено, що такі повідомлення позивачу не надсилалися, відповідно, таких доказів у відповідача немає.

Виходячи з встановлених обставин, відповідно до положень п. 49.9 ст. 49 ПК України, декларації з податку на додану вартість за: жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, квітень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року, - вважаються прийнятими .

При цьому суд звертає увагу представників відповідача, що виходячи зі змісту та дат листів відповідача від 01.08.2017 року , від 29.08.2017 року та від 06.11.2017 року , якими позивача повідомлено, що подані декларації, відповідно за червень 2017 року (подана 20.07.2017 року ), липень 2017 року (подана 21.08.2017 року ) та серпень 2017 року (подана 20.09.2017 року ), не вважаються податковою звітністю/декларацією, - не є письмовими повідомленнями в порядку пп. 49.11.2 п. 49.11 ст. 49 ПК України - про відмову у прийнятті зазначених податкових декларацій, наданими протягом 3-х робочих днів;

- виходячи із встановленої судом обставини щодо не доведення відповідачем відмови у прийнятті декларацій позивача з податку на додану вартість, в тому числі за квітень 2017 року, у порядку та строк, передбачені пп. 49.11.2 п. 49.11 ст. 49 ПК України, - не зазначення у довідці № 532/15-32-12 від 01.11.2017 рокуобсягів придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказаних у відповідних рядках та колонках податкової декларації за квітень 2017 року, - є необґрунтованим та безпідставним, -

вбачається, що відомості, зазначені у довідці № 532/15-32-12 від 01.11.2017 року, на підставі якої прийнято оскаржене рішення, не відповідають фактичним обставинам справи.

Інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р.);

суд дійшов висновку, що:

- оскаржуване рішення прийняте відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додане платіжне доручення № 204 від 29.11.2017 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у загальній сумі 1600 грн.

Відповідно, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КІРІМ-ОПТ підлягає судовий збір в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 257, 258, 262, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю КІРІМ-ОПТ (повне найменування: Товариство з обмеженою відповідальністю КІРІМ-ОПТ , місцезнаходження: вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5, м. Одеса, 65007, ідентифікаційний код юридичної особи: 38802517) до Головного управління ДФС в Одеській області (повне найменування: Головне управління ДФС в Одеській області, місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код юридичної особи: 39398646), третя особа - Державна фіскальна служба України (повне найменування: Державна фіскальна служба України, місцезнаходження: пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код юридичної особи: 39292197), про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 503/12-02 від 08.11.2017 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю КІРІМ-ОПТ .

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КІРІМ-ОПТ судовий збір в сумі 1600 грн.

Зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання даного судового рішення.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення складено 26 лютого 2018 року.

Суддя М.Г. Цховребова

.