Постанова

від 18.01.2007 по справі 7/444

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/444

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.01.2007                                                                                           № 7/444

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Моторного О.А.

 суддів:                                           

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача -Іванцов В.М.

 від відповідача - Кожушко Л.О.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної організації "Автобаза державного управління справами"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 28.09.2006

 у справі № 7/444  

 за позовом                               Дочірньої компанії "Укргазвидобування"

 до                                                   Державної організації "Автобаза державного управління справами"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 238149,4 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2006 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення яким в позовних вимогах відмовити. Також відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції зроблено неправомірні та необґрунтовані висновки наявним обставинам у справі та припущено значну кількість суттєвих порушень норм матеріального та процесуального права.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, але представник у судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення від 28.09.2006 без змін.

Апеляційна інстанція переглядає справу відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.

Між позивачем та відповідачем 09.09.2003 було укладено договір №УГВ 1776/21Б – 03 на постачання нафтопродуктів на умовах EXW. На виконання умов договору відповідач зобов'язався передати відповідачу у 2003 році бензин А-95, а відповідач, у свою чергу, прийняти та оплатити. Також умовами договору передбачено, що передача нафтопродуктів оформлюється щомісяця актами приймання – передачі до десятого числа місяця наступного за звітним, на підставі транспортних накладних, що надаються позивачу відповідачем.

Пунктом 5.1 договору визначено, що покупець повинен проводити оплату протягом 30 календарних днів з моменту відвантаження нафтопродуктів, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, а остаточний розрахунок проводиться до 10 числа звітного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відвантажив відповідачу нафтопродукти у кількості 54, 320 тон бензину А-95 на суму 113 420, 16 грн., що підтверджується актом прийому-передачі від 30.09.2003 та 28 900 тон нафтопродуктів на суму 60 343, 20 грн., що підтверджується накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 17.09.2003 №164-09.

Згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт від 30.09.2003 по вищевказаному договору за надання послуг по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів в сумі 5 569, 03 грн. відповідач прийняв продукцію та підписав вищевказані документи, проте не здійснив оплату за отриманий товар.

Строк сплати суми заборгованості згідно договору минув 10.11.2003.

Судом першої інстанції вірно було застосовано п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, стосовного того, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, які виникли після набрання ним чинності.

Статтями 526, 527 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, також встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Пунктом 6.1 договору передбачена пеня в розмірі 0,5 відсотка від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення позивача до господарського суду, сума заборгованості відповідача складала 179 332, 39 грн., пеня становила 12 455, 00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В даному випадку відповідачем не було доведено обставини на які він посилається для скасування рішення.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Державної організації “Автобаза Державного управління справами”, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2006 у справі № 7/444 є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105  ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення  Господарського суду м Києва від

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді