Постанова

від 02.03.2018 по справі 809/1392/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 березня 2018 року

Київ

справа №809/1392/16

адміністративне провадження №К/9901/800/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Гімона М.М.,

суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 року (головуючий суддя - Старунський Д. М.,),

у адміністративній справі №809/1392/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тарновецький кар'єр - Карпати (далі - ТзОВ ТАРНОВИЦЬКИЙ КАР'ЄР - КАРПАТИ ) до Головного інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Нідермаєра Володимира Степановича про визнання дій неправомірними та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 під час проведення з 12 вересня по 22 вересня 2016 року планової перевірки при здійсненні державного архітектурно-будівельного нагляду за будівництвом складських приміщень на території виробничої бази ТзОВ ТАРНОВИЦЬКИЙ КАР'ЄР - КАРПАТИ та визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 41/1009/02-43/2016 від 4 жовтня 2016 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 при оформленні акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22 вересня 2016 року. Визнано протиправною та скасовано постанову головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 № 41/1009/02-43/2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 4 жовтня 2016 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області оскаржило її в апеляційному порядку.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк тридцять днів з моменту її отримання для усунення недоліків.

Наступною ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Не погоджуючись з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 року, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду.

Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції до 15 грудня 2017 року) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

За перевіркою матеріалів справи, предметом апеляційного оскарження є постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року. Вперше з апеляційною скаргою відповідач звернувся в межах строку апеляційного оскарження. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, однак, у зв'язку з несплатою судового збору 3 березня 2017 року повернуто.

Вдруге, апеляційна скарга подана відповідачем 29 серпня 2017 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення відповідач посилався на те, що на момент первинної подачі не було можливості сплатити судовий збір, у зв'язку з відсутністю фінансування та коштів, неможливістю здійснювати платежі за наявності боргових зобов'язань. На підтвердження вказаних обставин надав копії листів, відповідно до яких Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі міста Києва у період з січня 2017 року по червень 2017 року повідомляло Державну архітектурно - будівельну інспекцію України про наявність у неї боргових зобов'язань за виконавчими документами і вказувало, що до списання коштів за цими документами платежі за іншими платіжними дорученнями проводитись не будуть.

Частиною четвертою статті 189 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та залишаючи апеляційну скаргу без руху, апеляційний суд виходив з того, що наведені відповідачем обставини та подані на їх підтвердження докази не дають підстав для висновку про поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження, оскільки з вказаних листів неможливо встановити в який період часу Державна архітектурно - будівельна інспекція України була позбавлена можливості здійснювати платежі у зв'язку з наявністю боргових зобов'язань за виконавчими документами та коли така можливість у неї виникла. У зв'язку з чим, апеляційний суд запропонував відповідачу звернутися до суду з заявою про поновлення строку, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк відповідачем подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначив ті ж самі обставини, що і при поданні апеляційної скарги та яким було надано оцінку в ухвалі апеляційного суду від 11 вересня 2017 року. Інших причин пропуску строку в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження не зазначив.

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 189 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Оскільки причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції визнані апеляційним судом неповажними і відповідач повторно вказав ті ж самі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд обґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та, як наслідок, відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Доводи ж касаційної скарги про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції. Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не можна вважати такими, що є поважною причиною пропуску строку.

Більш того, поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення більш ніж через сім місяців без вагомих поважних причин буде порушенням принципу правової визначеності.

Згідно з частиною третьою статті 343 КАС України (в редакції після 15 грудня 2017 року) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстави для його скасування відсутні, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а згадане судове рішення - без змін

Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

А.Ю. Бучик

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду