Постанова

від 28.02.2018 по справі 911/2526/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2018 р. Справа№ 911/2526/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Мартюк А.І.

Чорногуза М.Г.

при секретарі Вінницькій Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Листопад О.І. за довіреністю від 27.02.2016;

від відповідача : Плева О.М. за довіреністю від 09.01.2018;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Броварське районне виробниче управління житлово-комунального господарства" Броварської районної ради

на рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2017 (повне рішення складено 13.11.2017)

у справі № 911/2526/17 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Комунального підприємства "Броварське районне виробниче управління житлово-комунального господарства" Броварської районної ради

до відповідача Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Броварська районна рада Київської області

про розірвання договору та стягнення 48 441,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Броварське районне виробниче управління житлово-комунального господарства" Броварської районної ради (далі - позивач або КП "Броварське райВУЖКГ"), звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач), в якій просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню витрат на утримання нежитлового приміщення за період з листопада 2016 року по липень 2017 року в розмірі 48 441,71 грн., у тому числі: витрати на охорону приміщення в сумі 30180,21 грн., витрати за утримання приміщень в сумі 14976,38 грн. та за електроенергію 3 285,21 грн., а також просило розірвати укладений 18.06.2013 між комунальним підприємством "Броварське районне виробниче управління житлово-комунального господарства Броварської районної ради і Управлінням пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області договір оренди комунального майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл та селищ Броварського району.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.10.2017 у справі №911/2526/17 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на користь комунального підприємства "Броварське районне виробниче управління житлово-комунального господарства" Броварської районної ради 3 285,21 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат за електроенергію, 154,66 грн. заборгованості за вивіз сміття, 1600,00 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Комунальне підприємство "Броварське районне виробниче управління житлово-комунального господарства" Броварської районної ради звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2017р. по справі №911/2526/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Також скаржником було заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відповідач орендує приміщення на другому поверсі будівлі, не має окремого входу, тому повинен здійснювати відшкодування витрат за утримання місць загального користування та витрат на охорону приміщення пропорційно займаної площі.

11.01.2018 матеріали справи №911/2526/17, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 залишено апеляційну скаргу без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надати докази доплати судового збору в сумі 1240,00 грн.

23.01.2018 від скаржника надійшло клопотання про доручення платіжного доручення №585 від 22.01.2018 про доплату 1240 грн. судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2018 поновлено строк апеляційного оскарження, відкрито апеляційне провадження, зупинено дію оскаржуваного рішення, розгляд справи призначено на 28.02.2018.

Третя особа явку представника у судове засідання не забезпечила, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду.

Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги, також вказала, що рішення суду виконане.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

18.06.2013 між третьою особою - Броварською райрадою (власник), позивачем - КП "Броварське райВУЖКГ" (господарюючий суб'єкт на правах господарського відання), як орендодавцями, та Управлінням Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області (правопопередником відповідача), як орендарем, було укладено договір оренди комунального майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл та селищ Броварського району (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору сторони домовились, що у порядку та на умовах визначених цим договором, орендодавці передають, а орендар приймає у строкове платне користування комунальне майно: 126/1000 частин будівлі поліклініки, розташованої за адресою: Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, 39, загальною площею 491,5 кв.м., а саме приміщення другого поверху №202, 203,204, 205, 206, 207, 208, 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 237, 238, 239, 240, 241, 242, 243,244,246, 247, 248, 249, 250, що знаходиться на балансі КП "Броварське РайВУЖКГ". Ринкова вартість майна становить 1543000 грн. згідно звіту з незалежної оцінки, зробленого експертом ТОВ "Експерт-Альянс" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 07.09.2012 №13777/12).

Згідно з п.1.2 Договору будівля поліклініки належить територіальній громаді сіл та селищ Броварського району в особі представника їх спільних інтересів Броварської районної ради на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконкомом Броварської міської ради 10.02.2012 Право власності територіальної громади сіл та селищ Броварського району в особі представника їх спільних інтересів Броварської районної ради на відчужувану будівлю поліклініки зареєстроване 28.03.2013, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 11522032106. За вказаним правовстановлюючим документом територіальній громаді сіл та селищ Броварського району в особі представника їх спільних інтересів Броварської районної ради належить право власності на будівлю поліклініки загальною площею 3841,4 кв.м., яка позначена на плані літерою "А-4". До будівлі поліклініки примикають наступні споруди: Котельня "Б" загальною площею 33,7 кв.м.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що орендар вступає в строкове, платне користування майном у термін, вказаний у договорі, одночасно із підписанням сторонами договору та акта приймання-передачі вказаного майна (додаток №1, який є невід'ємною частиною договору). У разі подальшого переукладення договору посилатись на акт приймання-передавання з попереднього договору та вказувати його номер та дату.

Згідно з п.2.4 Договору кошти по орендній платі та відшкодування за комунальні та інші послуги орендар сплачує на розрахунковий рахунок орендодавців (балансоутримувачів), яким здане в оренду комунальне майно належить на праві господарського відання.

У пункті 5.11 Договору зазначено, що орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Укласти з балансоутримувачем орендованого приміщення договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого приміщення, прибудинкової території та надання комунальних послуг орендарю. Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю підписується разом з договором оренди комунального майна (додаток №3, який є невід'ємною частиною договору).

Пунктом 5.12 Договору визначено, що орендар вносить плату балансоутримувачу за оренду та відшкодовує комунальні послуги згідно рахунків та актів здачі-прийняття робіт. Акт здачі-прийняття робіт орендар повинен повернути балансоутримувачу не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним. У разі неповернення акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) у встановлений термін, вважається що орендар не має заперечень щодо його змісту, рахунок повинен бути сплачений у повному обсязі, а орендар втрачає право у подальшому посилатись на будь які відхилення від умов договору.

Згідно з п.5.14 Договору у разі встановлення індивідуальних приладів обліку використаної електроенергії до 25 числа розрахункового періоду знімає та протягом доби надає орендодавцям показники електролічильників.

Договір укладено з 18.06.2013 до 27.05.2021 року включно (пункт 10.1 Договору);

У пункті 10.5 Договору встановлено, що чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди (за участю орендаря); загибелі (знищення) орендованого майна; достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду; достроково на вимогу орендодавців у випадках передбачених цим договором та чинним законодавством; ліквідації орендаря - юридичної особи; банкрутства орендаря та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Також 18.06.2013 між Броварською райрадою, КП "Броварське райВУЖКГ" та Управлінням Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області в рамках договору оренди комунального майна укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - Договір про відшкодування витрат), відповідно до умов якого балансоутримувач - КП "Броварське райВУЖКГ" забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Бровари, бул. Незалежності, 39, загальною площею 3 091,6 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. Крім пропорційно займаної площі, договір може передбачити і інші критерії розподілу і оплати спожитих послуг, один з яких обирається за взаємною згодою сторін, а саме: пропорційно кількості користувачів; за кількістю джерел обладнання. У разі відсутності лічильників з обліку спожитих послуг окремим споживачем або з інших поважних причин застосовується критерій - пропорційно займаній площі. Орендар користується приміщенням, яке складається з частини нежитлового приміщення 2-го поверху, загальною площею 491,5 кв.м., розміщене у вищевказаній будівлі. Орендоване приміщення використовується для цілей: розміщення установи (пункт 1.1).

Згідно з п.2.1 Договору про відшкодування витрат балансоутримувач будівлі зобов'язується забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території та створення необхідних житлових умов і здійснення господарської діяльності, у тому числі орендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями. Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються цим договором. Розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача

Пунктом 2.2. Договору про відшкодування витрат встановлено, що орендар зобов'язується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі, або організації, яка обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відносної вартості приміщення (пункт 2.2.3 договору);

Так, за доводами позивача, у період з листопада 2016 по липень 2017 у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 48 441,71 грн., яка складається з наступних витрат: 30 180,21 грн. витрат на охорону, 14 976,38 грн. витрати на утримання приміщення, електроенергія 3285,21 грн.

Позивач зазначає, що обов'язок оплати вказаних послуг виник у відповідача на підставі п.5.12 договору оренди, відповідно до якого відповідач зобов'язався відшкодовувати вартість комунальних послуг (газотеплопостачання, електроенергія, водопостачання та водовідведення, охорона, прибирання прибудинкової території, вивіз ТПВ, земельний податок, прибирання території внутрішнього користування, зовнішнє освітлення) на підставі виставлених рахунків орендодавця, які останній надає на підставі розрахунків підприємств, що надають комунальні послуги.

На підтвердження понесення зазначених витрат позивачем надані копії видаткових касових ордерів на виплату заробітної плати, платіжні доручення на оплату доступу до мережі Інтернет, платіжні доручення на оплату електроенергію та обслуговування електрообладнання, платіжні доручення на оплату послуг з вивезення побутових відходів, платіжні доручення на оплату за розподіл природного газу, акти приймання-передаче електричної енергії, акти приймання-передачі природного газу, тощо.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції відповідач посилався на те, що нарахування заборгованості на витрати за утримання приміщення є неприйнятними з огляду на те, що відповідач самостійно уклав такі договори, також між позивачем та відповідачем окремо договір про збереження майна орендаря не укладався, тому вимоги про оплату послуг з охорони є безпідставними. Щодо вимоги про розірвання договору оренди, то вважав її необґрунтованою, оскільки умови договору не порушував.

Відповідно до пункту 2.2.3 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 18.06.2013 сторони погодили, що орендар зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі, або організації, яка обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відносної вартості приміщення.

Так, вказаним пунктом договору відповідачу надано право вибору надавача послуг, тому Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області скористалося вказаним правом, на підтвердження чого відповідачем надано копію договору №174/16 про централізовану охорону майна на об'єкті з реагуванням наряду поліції охорони від 15.01.2016, який укладений між Управлінням поліції охорони в Київській області та Управлінням Пенсійного фонду України в м. Бровари та Броварському районі Київської області, відповідно до умов якого:

- за цим договором замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати охорону майна замовника на об'єкті у дні і у години, вказані у дислокації (додаток 2 до договору), обслуговування сигналізації на цьому об'єкті. Виконавець здійснює охорону майна шляхом спостереження за станом встановленої на об'єкті сигналізації, яка контролює цілісність його будівельних конструкцій в період охорони та забезпечує виїзд до об'єкту НПО у випадку спрацювання сигналізації на об'єкті за адресою: м. Бровари, вул. Незалежності, 39 (пункт 1.1);

- відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови цього договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладення цього договору з 01.01.2016 та діють до 31.12.2016 (пункт 9.1.).

Також відповідачем надано копію договору №241/17 від 18.01.2017, укладеного між Управлінням поліції охорони в Київській області та Броварським об'єднаним УПФУ Київської області, відповідно до умов якого:

- за цим договором замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати охорону майна замовника на об'єкті у дні і у години, вказані у дислокації (додаток 2 до договору), обслуговування сигналізації на цьому об'єкті. Виконавець здійснює охорону майна шляхом спостереження за станом встановленої на об'єкті сигналізації, яка контролює цілісність його будівельних конструкцій в період охорони та забезпечує виїзд до об'єкту НПО у випадку спрацювання сигналізації на об'єкті за адресою: м. Бровари, вул. Незалежності, 39 (пункт 1.1);

- відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, умови цього договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладення цього договору з 01.01.2017 та діють до 31.01.2017 (пункт 9.1.).

Крім цього, відповідачем надано копію договору №БР46 від 01.02.2017, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Комкон-Груп" та Броварським об'єднаним УПФУ Київської області, відповідно до умов якого:

- за цим договором замовник доручає, а виконавець зобов'язується на підставі наявності документів передбачених діючим законодавством України, здійснювати охорону майна замовника шляхом підключення об'єктів на пульт централізованого спостереження та здійснення негайного виїзду групи швидкого реагування на об'єкт в разі спрацювання сигналізації (пункт 1.1);

- цей договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і укладається на строк до 31.12.2017. Дія даного договору розповсюджується на всі господарські відносини, що існують між сторонами з 01.02.2017 (пункт 7.1).

Згідно додатку №1 до цього договору (Дислокація об'єктів на яких здійснюється охорона майна) зазначено приміщення Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, за адресою Київська область, бульвар Незалежності 39.

На заперечення проти вимог про стягнення витрат за утримання приміщення відповідачем надано ряд договорів укладених між відповідачем та фізичними особами-підприємцями, зокрема:

- договір №5 про надання послуг від 04.01.2016, укладений між Управлінням Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області та фізичною особою-підприємцем Григоренко Тетяною Дмитрівною, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з надання таких послуг: господарське обслуговування (прибирання) приміщень та сантехнічних комунікацій адміністративних будинків відповідно до переліку об'єктів обслуговування та переліку робіт, що додаються до договору і є його невід'ємними частинами (пункт 1.1). Цей договір набуває чинності з 01.01.2016 і діє до 31.12.2016 (пункт 7.1 договору);

- договір №2 про надання послуг від 03.01.2017, укладений між Броварським об'єднаним УПФУ Київської області та фізичною особою-підприємцем Григоренко Тетяною Дмитрівною, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з надання таких послуг: господарське обслуговування (прибирання) приміщень та сантехнічних комунікацій адміністративних будинків відповідно до переліку об'єктів обслуговування та переліку робіт, що додаються до договору і є його невід'ємними частинами (пункт 1.1). Цей договір набуває чинності 03.01.2017 і діє до 31.01.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 7.1). Згідно додатку №1 перелік об'єктів обслуговування: м. Бровари, бульвар Незалежності,39, 2 поверх.

- договір №9 про надання послуг від 01.02.2017, укладений між Броварським об'єднаним УПФУ Київської області та фізичною особою-підприємцем Григоренко Тетяною Дмитрівною, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з надання таких послуг: господарське обслуговування (прибирання) приміщень та сантехнічних комунікацій адміністративних будинків відповідно до переліку об'єктів обслуговування та переліку робіт, що додаються до договору і є його невід'ємними частинами (пункт 1.1). Цей договір набуває чинності 01.02.2017 і діє до 28.02.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 7.1).

- договір про надання послуг №12/1 від 01.03.2017, укладений між Броварським об'єднаним УПФУ Київської області та фізичною особою-підприємцем Григоренко Тетяною Дмитрівною, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з надання таких послуг: господарське обслуговування (прибирання) приміщень та сантехнічних комунікацій адміністративних будинків відповідно до переліку об'єктів обслуговування та переліку робіт, що додаються до договору і є його невід'ємними частинами (пункт 1.1). Цей договір набуває чинності 01.03.2017 і діє до 31.03.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 7.1).

- договір про надання послуг №17 від 01.04.2017, укладений між Броварським об'єднаним УПФУ Київської області та фізичною особою-підприємцем Сергієнко Павлиною Михайлівною, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з надання таких послуг: господарське обслуговування (прибирання) приміщень та сантехнічних комунікацій адміністративних приміщень відповідно до переліку об'єктів обслуговування та переліку робіт, що додається до договору і є невід'ємними частинами (пункт 1.1). Цей договір набирає чинності з 01.04.2017 і діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 7.1). Згідно додатку №1 перелік об'єктів обслуговування: м. Бровари, бульвар Незалежності,39, 2 поверх.

За наслідками розгляду спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3285,21 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат за електроенергію та 154,66 грн. заборгованості за вивіз сміття, а в іншій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі Договору оренди комунального майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл та селищ Броварського району та Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання. Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства. Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об'єктом оренди. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 287 ГК України орендодавцями щодо державного та комунального майна є, у тому числі, органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності.

Предметом розгляду даної справи є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості по витратам на охорону та утримання орендованого нежитлового приміщення, а також про розірвання договору оренди.

Щодо вимоги про стягнення 30180,21 грн. витрат на охорону приміщення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охоронну діяльність" охоронна діяльність - надання послуг з охорони власності та громадян; об'єкт охорони - фізична особа та/або майно; суб'єкт охоронної діяльності - суб'єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії; охорона майна - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього; персонал охорони - працівники, які безпосередньо виконують функції з охорони майна або фізичних осіб відповідно до свого кваліфікаційного рівня;

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про охоронну діяльність" суб'єкт охоронної діяльності на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії надає такі охоронні послуги: охорона майна громадян; охорона майна юридичних осіб; охорона фізичних осіб.

Відповідно до ст. 6 зазначеного Закону охорона майна та фізичних осіб забезпечується персоналом охорони шляхом здійснення таких заходів: використання пунктів централізованого спостереження, технічних засобів охорони, транспорту реагування, службових собак; контроль за станом майнової безпеки об'єкта охорони; запобігання загрозам особистій безпеці фізичної особи, яка охороняється; реагування в межах наданих законом повноважень на протиправні дії, пов'язані з посяганням на об'єкт охорони.

Згідно ст. 8 вказаного Закону суб'єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства. У договорах про надання послуг з охорони майна та фізичних осіб відповідно до положень Цивільного кодексу України визначаються умови відшкодування суб'єктом охоронної діяльності шкоди, заподіяної через неналежне виконання ним своїх зобов'язань. Замовник послуг з охорони майна зобов'язаний надати суб'єкту охоронної діяльності для ознайомлення оригінали документів або завірені в установленому порядку їх копії, що підтверджують його право володіння чи користування майном на законних підставах, охорона якого є предметом договору, а також правомірність знаходження такого майна, транспортного засобу чи особи у визначеному місці охорони.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами не укладено договору охорони, позивач не є суб'єктом охоронної діяльності та не має відповідної ліцензії. У суму витрат на охорону приміщення позивачем включено оплату праці власних працівників - охоронників, разом із нарахуванням на фонд оплати праці, однак умовами укладених між сторонами договорів не визначено відповідальності позивача за збереження майна відповідача, а також не встановлено обов'язку позивача здійснювати охорону приміщень відповідача.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, у спірний період з листопада 2016 року по липень 2017 року послуги з охорони майна надавались відповідачу не позивачем, а іншими організаціями - Управлінням поліції охорони в Київській області та товариством з обмеженою відповідальністю "Комкон-Груп", які є суб'єктами охоронної діяльності, відповідно до вищенаведених договорів.

Зазначені обставини спростовують твердження позивача про те, що останній поніс витрати з охорони орендованого відповідачем приміщення, а тому місцевий господарський суд обґрунтовано і правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 30 180,21 грн. витрат на охорону.

Щодо позовної вимоги про стягнення 14 976,38 грн. витрат на утримання приміщення, то згідно наявного у матеріалах справи розрахунку, наданого позивачем, відшкодування витрат за утримання приміщення в сумі 14 976,38 грн., включає в себе: прибирання 14 821,72 та вивіз сміття в сумі 154,66 грн.

Як зазначалось вище, з матеріалів справи вбачається, що у спірний період з листопада 2016 року по липень 2017 року послуги з прибирання майна надавались відповідачу не позивачем, а іншими особами - фізичною особою-підприємцем Григоренко Тетяною Дмитрівною та фізичною особою-підприємцем Сергієнко Павлиною Михайлівною, відповідно до вищенаведених договорів про надання послуг, згідно яких зазначені фізичні особи-підприємці надавали відповідачу послуги з господарського обслуговування (прибирання) приміщень та сантехнічних комунікацій адміністративних будинків відповідно до переліку об'єктів обслуговування та переліку робіт.

При цьому, згідно додатків до договорів, у яких визначений перелік робіт, зазначеними особами також щодня виконувались роботи з підмітання і миття сходових маршів та східців, тобто - місць загального користування.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції щодо того, що зазначені обставини спростовують твердження позивача про те, що останній поніс витрати з утримання приміщення в частині прибирання орендованого позивачем приміщення та місць загального користування, тому місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення 14 821,72 грн. витрат на прибирання.

Однак, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 154,66 грн. витрат на вивіз сміття, підлягає задоволенню, оскільки вказані витрати позивача підтверджуються наданими первинними документами, та фактично підлягають відшкодуванню відповідачем.

Так, згідно частини 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач виставив відповідачу рахунки-фактури за надані послуги щодо вивозу сміття: №СФ-0000015 від 31.01.2017 на суму 105,41 грн. та №СФ-0000078 від 28 лютого 2017 на суму 49,25 грн., однак відповідачем не подано до суду доказів того, що вказані послуги з вивозу сміття надавались іншими особами, а не позивачем, також відповідачем не надано доказів оплати вказаної заборгованості.

Відповідно до п.2.2.3 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 18.06.2013, відповідач не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, повинен був внести плату на рахунок позивача за послуги щодо вивозу сміття.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За таких обставин, місцевий господарський суд вірно встановив, що строк оплати заборгованості в сумі 154,66 грн. за вивіз сміття є таким, що настав, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 154,66 грн. заборгованості за вивіз сміття підлягає задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення 3 285,21 грн. заборгованості з витрат за електроенергію (зовнішнє освітлення), також є обґрунтованими, оскільки сторони погодили, що орендар вносить плату балансоутримувачу за оренду та комунальні послуги згідно рахунку та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг). Акт здачі-прийняття робіт орендар повинен повернути балансоутримувачу не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним. В разі неповернення акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) в установлений термін, вважається, що орендар не має заперечень щодо його змісту, рахунок повинен бути сплачений в повному обсязі, а орендар втрачає право у подальшому посилатись на будь-які відхилення від умов договору (пункт 2.2.4).

Позивачем було виставлено відповідачу акти здачі-прийняття робіт та рахунки за відшкодування витрат за зовнішнє освітлення всього на суму 3285,21 грн., зокрема: рахунок-фактура №СФ-0000202 від 28.03.2017 на суму 796,23 грн., з ПДВ 955,48 грн. та акт №ОУ-0000202 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 796,23 грн.; рахунок-фактура №СФ-0000208 від 30.04.2017 на суму 879,79 грн., з ПДВ 1055,75 грн. та акт №ОУ-0000208 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 879,79 грн.; рахунок-фактура №СФ-0000 від 31.05.2017 на суму 378,46 грн., з ПДВ 454,15 грн. та акт №0У-0000273 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 378,46 грн.; рахунок-фактура №СФ-0000343 від 30.06.2017 на суму73,73 грн., з ПДВ 88,48 грн. та акт №ОУ-0000343 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 73,73 грн.; рахунок-фактура №СФ-0000399 від 31.07.2017 на суму 609,46 грн., з ПДВ 731,35 грн. та акт №ОУ-0000399 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 609,46 грн.

Відповідачем не надано доказів, що відповідач надіслав мотивовану відмову від підписання вказаних вище актів у встановлені договором строки, не подано і доказів оплати зазначених рахунків.

Отже, оскільки строк оплати заборгованості в сумі 3 285,21 грн. за електроенергію (зовнішнє освітлення будівлі) настав, вимога позивача про стягнення 3 285,21 грн. заборгованості з відповідача за електроенергію (зовнішнє освітлення будівлі) є обгрунтованою і підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про розірвання договору оренди комунального майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл та селищ Броварського району від 18.06.2013, колегія суддів виходить з наступного.

Позивач обґрунтовує дану вимогу тим, що відповідно до п.10.5 чинність договору припиняється достроковим розірванням за взаємною згодою сторін або за рішенням суду у зв'язку з невиконанням умов договору орендарем, а саме у випадку несплати орендарем витрат на його утримання. Оскільки орендодавець не має можливості утримувати дане приміщення за власний рахунок, змушений просити суд розірвати вказаний договір.

Однак, пункт 10.5 Договору оренди передбачає дострокове припинення чинності договору за згодою сторін, або за рішенням господарського суду. Пунктом 8.2 Договору оренди орендодавцям надано право виступати з ініціативою щодо розірвання договору у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору, зокрема якщо виникла трьохмісячна заборгованість по сплаті орендарем орендної плати або місячна заборгованість по сплаті комунальних послуг і експлуатаційних витрат.

Отже, виходячи із змісту пункту 8.2 Договору оренди, ініціювати розірвання договору позивач має право у випадку виникнення місячної заборгованості з експлуатаційних витрат за умови, якщо в результаті цього погіршився стан орендованого майна, що позивачем не доведено.

При цьому, згідно ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (статтею 26 Закону), встановлено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається; договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря), банкрутства орендаря, загибелі об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін, а на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законами України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що несплата заборгованості за електроенергію (зовнішнє освітлення) та за вивіз сміття не є істотним порушенням умов договору, враховуючи, що відповідачем орендна плата та інші платежі, в тому числі за комунальні послуги, здійснювались відповідно до умов та в строки передбачені договором, а тому відсутні підстави для розірвання договору і вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Доводи, які викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2017 у справі № 911/2526/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Броварське районне виробниче управління житлово-комунального господарства" Броварської районної ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2017 у справі № 911/2526/17 - без змін

2. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2526/17.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05.03.2018.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді А.І. Мартюк

М.Г. Чорногуз