Постанова

від 28.02.2018 по справі 820/2947/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Бідонько А.В.

повний текст складено 04.12.2017 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2947/17 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

секретарі судового засідання: Жданюк А.О.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представники відповідача: Діденко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017р. по справі № 820/2947/17 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 16800-1309 від 29.06.2017 року про визначення фізичній особі - платнику податків, ОСОБА_3, суми податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900 за 2017 рік в загальному розмірі 32 039,41 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 90797-1309 від 31.07.2017 року про визначення (нарахування) фізичній особі - платнику податків, ОСОБА_3, податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900 за 2016 рік на суму 27 707,04 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 90973-1309 від 31.07.2017 року про визначення (нарахування) фізичній особі - платнику податків, ОСОБА_3 податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900 за 2016 рік на суму 894,95 грн.

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 04.09.2017 року № 37230-17.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року позов частково задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 16800-1309 від 29.06.2017 року, № 90797-1309 від 31.07.2017 року, № 90973-1309 від 31.07.2017 року.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішене питання щодо судових витрат.

Відповідач посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити задоволенні позову у повному обсязі. Наполягає на законності прийнятих оскаржуваних ППР від 29.06.2017 р. та 31.07.2017 р. Зазначає, що факт отримання 05.07.2017 р. позивачем оскаржуваного ППР від 29.06.2017 р. не є порушенням прийняття такого рішення про визначення податкового зобов'язання з орендної плати за землю. Наявні описки в ППР, не можуть бути беззаперечною підставою для їх скасування, тому як вони не спростовують суті спірного питання щодо наявності податкового боргу за 2016 р.

Представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Надані додаткові пояснення по справі та розрахунки до оскаржуваних ППР.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги у повному обсязі та наполягав на залишенні її без задоволення. Наданий письмовий відзив на апеляційну скаргу.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що ОСОБА_3 належать на праві власності нежитлові приміщення № 1-10, 10А, 11, 12, I, II в літ. Б-1 , загальною площею 169,9 м2, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Матросова, б.8-А, що підтверджується договором дарування від 28.02.2003 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.04.2003 року № 283432.

18.02.2005 року між Харківською міською радою (Оорендодавець) та ОСОБА_3 (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0211 га, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Матросова, б.8-А, на якій знаходяться вищевказані об'єкти нерухомого майна - нежитлові приміщення № 1-10, 10А, 11, 12, I, II в літ. Б-1 , що належать позивачу на праві власності. Відповідно до п. 15 договору оренди земельна ділянка передається в оренду для обслуговування зазначених нежитлових приміщень. Договір укладено строком до 15.12.2020 року. Відповідно до п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 82 376 грн. Згідно з п. 9 договору розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить: в 2005 році - 211,31 грн., в 2006 році - 275,10 грн., з 2007 року - 398,70 грн. Пунктом 10 договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.06.2015 року у справі № 641/1064/15-ц за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_3 про внесення змін до договору оренди, що набрало законної сили 07.07.2015 року, внесено наступні зміни до пунктів 2, 5, 9 вищевказаного договору оренди земельної ділянки:

- пункт 2 договору доповнено наступним змістом Кадастровий номер земельної ділянки 6310136900:05:004:0011. ;

- пункт 5 викладено в наступній редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 281 від 08.11.2013 р. становить 263 870 грн.;

- пункт 9 викладено в наступній редакції: Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 1119/14 від 06.12.2013 р. на рік становить 6,4 % від її нормативної грошової оцінки і складає 16 887,68 грн. або в місяць 1407,31 грн..

Таким чином, вищевказаним судовим рішенням, що набрало законної сили, розмір орендної плати за вказаним договором з липня 2015 року було фактично збільшено з 4784,40 грн. до 16 887,68 грн. на рік.

Головним управлінням ДФС України винесено податкові повідомлення - рішення:

- № 16800-1309 від 29.06.2017 року, яким визначено ОСОБА_3 суму податкового зобов'язання за платежем - орендна плата з фізичних осіб, за податковий період 2017 рік в розмірі 32039,41 грн.

- № 90797-1309 від 31.07.2017 року, яким визначено ОСОБА_3 суму податкового зобов'язання за платежем - орендна плата з фізичних осіб, за податковий період 2016 рік в розмірі 27707,04 грн.;

- № 90973 від 31.07.2017 року, яким визначено ОСОБА_3 суму податкового зобов'язання за платежем - орендна плата з фізичних осіб, за податковий період 2016 рік в розмірі 894,95 грн.

Також, контролюючим органом винесено податкову вимогу № 37230-17 від 04.09.2017 року про зобов'язання позивача сплатити узгоджене грошове зобов'язання в розмірі 32039,41 грн. за платежем - орендна плата з фізичних осіб.

Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування оскаржуваних ППР № 90797-1309 від 31.07.2017 року та № 90973-1309 від 31.07.2017 року суд першої інстанції, з огляду на положення п.54.5 ст.54, п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України , прийшов до висновку про те, що контролюючий орган, який раніше самостійно визначав грошове зобов'язання платнику податків у 2016 р., в подальшому не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень - рішень про донарахування (збільшення) податкових зобов'язань за той же період з тих же підстав. Крім того, ППР про нарахування фізичним особам сум податку здійснюється до 1 липня поточного року, тоді як оскаржувані податкові повідомлення-рішення №90997-1309 та № 90797-1309 винесені 31.07.2017 року, тобто поза межами строків, визначених податковим законодавством, що також є підставою для визнання таких рішень протиправними.

Щодо позовних вимог позивача стосовно ППР № 16800-1309 від 29.06.2017, суд першої інстанції виходив з допущеного порушення з боку Відповідача при здійсненні обрахунку податкового зобов'язання.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Між сторонами не є спірними фактичні обставини справи та наявний обов'язок щодо сплати орендної плати, як обов'язкового платежу за користування відповідними земельними ділянками у періодах 2016-2017 роках.

Надаючи оцінку прийнятому оскаржуваному ППР від 29.06.2017 року, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині.

Так, відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 288.2 - 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Як вже встановлено судами під час розгляду даної справи, рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.06.2015 року у справі № 641/1064/15-ц розмір орендної плати за вказаним договором з липня 2015 року було фактично збільшено з 4784,40 грн. (398,70 грн. x 12 місяців) до 16887,68 грн. на рік.

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України (в редакції, що існувала починаючи з 01.01.2017 р.) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

На реалізацію цієї норми, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру листом № 6-28-0-22-442/2-17 від 12.01.2017 року проінформовано ДФС України, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять, зокрема, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки для земель несільськогосподарського призначення - 1,06.

Колегія суддів також звертає увагу, що податковим законодавством починаючи з 01.01.2017 року встановлений граничний розмір коефіцієнтів індексації (Кi=115:100, не більш ніж 1,15 за кожний рік), які при здійсненні податковим органом розрахунку сум земельного податку застосовуються кумулятивно (шляхом перемноження коефіцієнтів індексації грошової оцінки землі за кожен рік з моменту останньої оцінки землі).

В той же час, як було встановлено судами і це підтверджено в суді апеляційної інстанції, що при здійсненні податковим органом розрахунку податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900 за 2017 рік було застосовано кумулятивно коефіцієнти індексації: 1,0 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2013 рік; 1,249 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік; 1,433 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2015 рік; 1,06 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2016 рік, а саме: 16887,68*1*1,249*1,433*1,06 (а.с.32).

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що коефіцієнти індексації за 2014 рік в розмірі 1,249 та за 2015 рік в розмірі 1,433, які були застосовані Відповідачем кумулятивно при здійсненні в 2017 році розрахунку позивачу податкового зобов'язання із земельного податку за 2017 рік, значно перевищують граничний (максимально допустимий) їх розмір (не більш ніж 1,15 за кожний рік), передбачений п. 289.2. ст. 289 Податкового кодексу України, а також приймаючи до уваги те, що сума нарахованого позивачу податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900 за 2017 рік в загальному розмірі 32039,41 грн. перевищує максимально допустимий (граничний) річний розмір даного зобов'язання, передбачений п.п. 288.5.2 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, відповідно до якого річна сума платежу не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки, сума податкового зобов'язання, визначена позивачу в податковому повідомленні-рішенні № 16800-1309 від 29.06.2017 року, є необґрунтованою, а оскаржене ППР від 29.06.2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Такі висновки суду першої інстанції у повній мірі узгоджуються з вимогами наведеного вище законодавства, а тому доводи апелянта стосовно цього спірного рішення є безпідставними. Колегія суддів зазначає, що правових підстав для самостійного обчислення судом розміру орендної плати за користування земельними ділянками за період 2017 року, з огляду на невірно застосований критерій визначення механізму з боку податкового органу, не входить до компетенції суду.

Щодо доводів апелянта стосовно позовних вимог позивача із оскарження ППР Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 90797-1309 від 31.07.2017 року та № 90973-1309 від 31.07.2017 року колегія суддів зазначає наступне.

Як було встановлено судами за матеріалами справи, що Східною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області винесено податкові повідомлення - рішення № 8-1303 від 04.02.2016 року, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 6799,22 грн., та податкове повідомлення - рішення № 19797-1303 від 30.06.2016 року, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 10739,33 грн..

У 2016 році позивачем було сплачено визначене податкове зобов'язання з орендної плати у розмірі 17538, 55 грн., що підтверджується відповідними квитанціями.

В зв'язку з тим, що контролюючий орган отримав рішення Комінтернівського районного суду про збільшення нормативно - грошовою оцінки, то податковим органом було скасовано податкові повідомлення-рішення за 2016 рік та винесено нові податкові повідомлення рішення, а саме від 31.07.2017 року №90997-1309 та № 90797-1309 на загальну суму 28 601, 99 грн.

З такими висновками податкового органу суд апеляційної інстанції не може погодитися у повному обсязі.

Так, відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Як вже зазначалось, що відповідно до п.288.4 ст.288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

З урахуванням рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.06.2015 року у справі № 641/1064/15-ц, розмір орендної плати за договором оренди встановлено на рівні 16887,68 грн. на рік. Тобто, саме ця сума є визначальною при визначені розміру внесення плати за спірний період 2016 року.

Як було встановлено під час апеляційного провадження, що після отримання наведеного судового рішення, яке було обов'язковим для контролюючого органу щодо здійснення обчислення та нарахування розміру орендної плати внаслідок зміни його показників, замість попередніх ППР за 2016 рік, прийняв нові від 31.07.2017 року, за якими здійснив донарахування орендної плати до законодавчо встановленого рівня.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, з представленого розрахунку, сума орендної плати за 2016 рік з урахуванням вимог ст.289 Податкового кодексу щодо індексації нормативної грошової оцінки земель та рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова по справі № 641/1064/15-ц від 26.06.2015 становить 30225,86 грн.

Сума орендної плати, за період з 01.01.2016 по 31.01.2016 р нараховано в сумі 894,95 грн. (ППР № 90793-1309 від 31.07.2017.)

Розмір орендної плати за земельну ділянку на 2016 р. з урахуванням вимог ст.289 Податкового кодексу щодо індексації нормативної грошової оцінки земель становив 10739,40 грн. = 6000,24 * 1*1,249*1,433, де 6000,24 - розмір орендної плати за 2013 рік (відповідно до договору оренди №6917/05 від 18.02.2005р), 1 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2013 рік, 1,249 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік, 1,433 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2015 рік.

Тобто, якщо сума орендної плати на 2016 рік становить 10739,40 грн., то за період з 01.01.2016 по 31.01.2016 сума становить 894,95 грн. (10739,40 розділити на 12).

За період з 01.02.2016 по 31.12.2016 р. податковим органом нараховано орендної плати в сумі 27707, 04 грн. (ППР № 90797-1309 від 31.07.2017.), а саме (16887,68 * 1*1,249*1,433) / 12*11 де, 16887, 68 - розмір орендної плати станом на 06.12.2013 1,0- коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2013 рік 1,249 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік, 1,433 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2015 рік.

Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_3 з урахуванням сплати по відкликаним податковим повідомленням - рішенням за 2016 рік, необхідно доплатити за 2016 рік лише 11 065, 66 грн. В даному випадку визначати у ППР № 90797-1309 повну суму, як зобов'язання, якого не існує, правових підстав не має.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ст..36 ПК України, податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Припинення податкового обов'язку може бути здійснено у випадках визначених ст..37 ПК України, а також шляхом його виконання платником податку в повному обсязі відповідно до ст..38 ПК України.

Як вже зазначалось, що згідно п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Стосовно висновків суду першої інстанції в цій частині, то колегія суддів вважає їх помилковими, в зв'язку з тим, що контролюючий орган здійснював нарахування (збільшення) податкових зобов'язань за той же період але з інших підстав, які не можна вважати тотожними, як зазначив суд.

Тому, за наявності не виконаного податкового зобов'язання зі сплати орендної плати, який по своїй суті не зник, а навпаки з'явились нові підстави та обставини, що мають вплив на регулювання спірних правовідносин, тому правило застосоване судом з приводу неможливості прийняття ППР та нарахування після 1 липня поточного року, не діє в даному випадку. Контроль за справлянням та донарахування платнику податків у випадку його наявності, є прямим обов'язком податкового органу.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд припустився порушень норм матеріального права, що в свою чергу призвело до безпідставного задоволення позовних вимог в цій частині у повному обсязі.

З огляду на встановлені обставини справи, та враховуючи вимоги податкового законодавства, колегія суддів приходить до висновку, про необхідність визнання протиправним та скасування ППР №90797-1309 від 31.07.2017 року в частині визначення (нарахування) фізичній особі - платнику податків, ОСОБА_3, податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900 за 2016 рік на суму 17538 грн. 55 коп., яка вже була сплачена Позивачем за цей податковий період, та на цю суму податковий обов'язок слід вважати припиненим, внаслідок його виконання платником податку.

Стосовно позовних вимог щодо податкового - повідомлення №90973-1309 від 31.07.2017, то в цій частині слід відмовити, внаслідок наявності такого зобов'язання.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне погодитися з доводами апелянта стосовно того, що наявність у податковому повідомленні-рішенні від 31.07.2017 №90973-1309 та №90797-1309 виправлення податкового періоду з 2017 на 2016 рік, слід вважати дефектом, а тому не може сприйматися як безумовною підставою для висновку щодо протиправності спірного рішення і як наслідок про його скасування.

Як правильно зазначено апелянтом, що якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним у разі, коли не дотримано окремих елементі форми спірного рішення. Враховуючи вищенаведене, можна дійти висновку що твердження позивача стовно виправлення дати податкового періоду, дійсно не впливає на можливість виконання обов'язку платником податків.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 04.09.2017 року № 37230-17 суд першої інстанції правильно вирішив зазначені вимоги, які не оскаржувались жодною із сторін, тому в цій частині постанова суду підлягає залишенню без змін.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, а також позовних вимог. В даному випадку постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених вимог щодо податкових повідомлень - рішень від 31.07.2017 року №90797-1309 та 90973-1309. Необхідно визнати протиправним та скасувати ППР №90797-1309 від 31.07.2017 року в частині визначення податкового зобов'язання за 2016 рік на суму 17538 грн. 55 коп. У задоволенні позовних вимог щодо ППР №90973-1309 від 31.07.2017 слід відмовити. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року по справі № 820/2947/17 - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 292, 308, 309, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області - задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року по справі № 820/2947/17 - скасувати в частині задоволених вимог щодо податкових повідомлень - рішень від 31.07.2017 року №90797-1309 та 90973-1309 та ухвалити в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 в цій частині задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове - повідомлення №90797-1309 від 31.07.2017 року в частині визначення (нарахування) фізичній особі - платнику податків, ОСОБА_3, податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900 за 2016 рік на суму 17538 грн. 55 коп.

У задоволенні позовних вимог щодо податкового - повідомлення №90973-1309 від 31.07.2017 - відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року по справі № 820/2947/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до касаційної інстанції в адміністративних справах Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів - з дня складення повного судового рішення.

У повному обсязі складена 05 березня 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)М.М. Яковенко Судді (підпис) (підпис) О.П. Лях М.І. Старосуд