Постанова

від 01.03.2018 по справі 804/1858/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 березня 2018 рокусправа № 804/1858/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Малиш Н.І.

судді: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційні скарги Приватного підприємства "Дніпробудметал" та Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 року (суддя 1-ї інстанції Єфанова О.В., дата ухвалення 12.09.2017р., місце ухвалення - м. Дніпро) у справі № 804/1858/17 за позовом Приватного підприємства "Дніпробудметал" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням уточненого адміністративного позиву просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, а саме: форми "Р" від 14.12.2016р. №0008831411, форми "С" від 14.12.2016р. №0008791407, форми "Р" від 28.03.2017р. №0003482200.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржених рішень відповідача, оскільки нараховані в них грошові зобов'язання, штрафні санкції та адміністративно-господарські санкції застосовані з порушенням строків давності. Крім того, господарська діяльність мала реальний характер та підтверджується первинними документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення форми "С" від 14.12.2016р. №0008791407, як таке, що прийнято з пропуском строку давності. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На вказане рішення суду як позивачем та і відповідачем подані апеляційні скарги.

Позивач просив скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позову та в цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач просив скасувати рішення суду в частині задоволення позову та в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційні скарги обґрунтовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача апеляційну скаргу податкового органу підтримав, просив її задовольнити, зазначив, що скасовуючи податкове повідомлення-рішення суд першої інстанції застосував невірно норму для даних правовідносин. Щодо задоволення апеляційної скарги позивача просив відмовити, оскільки рішення суду в цій частині є обґрунтованим.

Представник позивача до суду апеляційної інстанції не з'явився, повідомлений належним чином про день та час розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, дійшла висновку що такі підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, відповідачем в період з 24.10.2016 по 11.11.2016р. відповідно до плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на ІІІ квартал 2016 року, проведена документальна планова виїзна перевірка ПП "Дніпробудметал" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 30.06.2016р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 30.06.2016р. за результатами якої складено акт №637/04-36-14-03/36842049 від 18.11.2016р.

Актом перевірки встановлені порушення зокрема: п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2, п.п.138.10.2. п.138.10 ст.138., п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 ПК України, у зв'язку з чим ПП "Дніпробудметал" занижено податок на прибуток на загальну суму 431494 грн. в т.ч. за 2013 рік на суму 229237 грн., за 2014 рік на суму 17985 грн., за І півріччя 2016 року на суму 184272 грн.; - п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, у зв'язку з чим ПП "Дніпробудметал" занижено податок на додану вартість сумі 241303,00грн., в т.ч. за січень 2013 року на суму7543,20грн., за лютий 2013 року в сумі 4100,00грн., за березень в сумі 13527,00грн., за квітень 2013 року в сумі 17061,00грн., в травні 2013 року в сумі 11405,00грн., в червні 14997,00грн., липні 2013 року в сумі 26125,00грн., в серпні 2013 року в сумі 14441,00грн., в вересні 2013 року в сумі 18953,00грн., в жовтні 2013 року в сумі 27368,00грн., в листопаді 2013 року в сумі 4968,00грн., в грудні 2013 року в сумі 36113,00грн.; - п.2.6 Положення, що призвело до не оприбуткування готівки в розмірі 180000,00грн.

За результатами перевірки винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 14 грудня 2016 року за №0008831411, яким ПП "Дніпробудметал" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ за основним платежем на суму 85781,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 42890,50грн., а загалом на суму 128671,50грн.;

- від 14 грудня 2016 року за №0008781411, яким ПП "Дніпробудметал" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 431494,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 107873,50грн., а загалом на суму 539367,50грн.;

- 14 грудня 2016 року за № 0008791407, яким до ПП "Дніпробудметал" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, нормативне регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в сумі 900000,00грн.

За результатами адміністративного оскарження Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 21.02.2017р. №3502/6/99-99-11-01-01-25 скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.12.2016р. №0008781411 в частині встановленого перевіркою завищення ПП "Дніпробудметал" витрат, що враховуються при визначені фінансового результату за 2015 рік, півріччя 2016 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником грошовими коштами на користь ТОВ "Трейдмікс", ТОВ "Жордон" та не встановлено наявності дебіторської заборгованості за 2015 рік, півріччя 2016 року, і у відповідній частині штрафні санкції, а в інших частинах зазначене податкове повідомлення - рішення та податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.12.2016р. №0008831411 залишено без змін, а скаргу позивача задоволено частково.

З урахуванням рішення Державної фіскальної служби України скарги від 21.02.2017р. №3502/6/99-99-11-01-01-25, яким частково скасовано податкове - повідомлення рішення від 14.12.2016р. №0008781411, ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 28.03.2017р. №0003482200, яке отримано позивачем 29.03.2017р.

Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення відповідача форми "С" від 14.12.2016р. №0008791407.

Так, під час перевірки дотримання вимог пунктів 2.11, 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320) із змінами та доповненнями (далі- Положення №637) встановлено, наступне: 29.09.2014р. через касу банку, на розрахунковий рахунок позивача надійшли готівкові кошти в сумі 140000,00грн., що підтверджено квитанцією АТ "Укрсиббанк" №49 від 29.09.2014р.; 30.09.2014р. через касу банку, на розрахунковий рахунок підприємства надійшли готівкові кошти в сумі 40000,00грн., що підтверджено квитанцією АТ "Укрсиббанк" №42 від 30.09.2014р.

В вищезазначених квитанціях платником вказано ПП "Дніпробудметал" код 36842049, призначення платежу "поворотна - фінансова допомога".

Перевіркою каси позивача за 29.09.2014р. та 30.09.2014р. встановлено відсутність записів про оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі підприємства на підставі прибуткових касових ордерів за ці дати.

Згідно відомостей "журнал-ордер" по рахунку №301 "каса в національній валюті" за 2014 рік запис про рух готівкових коштів на підприємстві в зазначені дати, відсутній.

Загальна сума готівкових коштів, не оприбуткованих в касі підприємства за 29.09.2014р.-30.09.2014р. складає 180 000,00 грн., чим порушено п.2.6. Положення №637.

Відповідно до пункту 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, с здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до пункту 4.2 Положення усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Оскільки, відповідачем встановлено, що в касі позивача за 29.09.2014р. та 30.09.2014р. встановлено відсутність записів про оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі підприємства на підставі прибуткових касових ордерів за ці дати, а згідно відомостей "журнал-ордер" по рахунку №301 "каса в національній валюті" за 2014 рік запис про рух готівкових коштів на підприємстві в зазначені дати, відсутній - вказані суми є не оприбутковані.

Враховуючи зазначене порушення виявлено вірно та вірно застосовані санкції.

Проте судом першої інстанції невірно застосовні приписи ст. 250 ГК України до даних правовідносин.

Так відповідно до приписів ст. 250 ГК України, відповідно до яких, адміністративно-господарській санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків встановлених законом, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 250 ГК України (вступила в законну силу з 01.01.2011 року згідно з доповненнями, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" № 2756-VI від 02.12.2010 року), дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Таким чином що стосується пропуску строку застосування адміністративно - господарських санкцій, слід зазначити наступне, що згідно Закону Україну "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010 року № 2756-VІ" на штрафні санкції не поширюється дія у часі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що спірне податкове - повідомлення рішення винесене правомірно та з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому скасуванню не підлягає.

Щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 14 грудня 2016 року за №0008831411 Р , яким ПП "Дніпробудметал" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на суму 128671,50грн. та "Р" від 28.03.2017р. №0003482200 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 309027,50грн. слід зазначити наступне.

До висновку щодо порушення норм податкового законодавства податковий орган прийшов з підстав відсутності реальності господарських операцій з рядок контрагентів, а саме: з ТОВ "Відродження - Дніпро" (код ЄДРПОУ 38199048) №0103-БП від 01.01.2013р., №0103-2ЮП від 01.01.2013р., №34Т7 від 01.11.2013р., №147/3-КS від 01.11.2013р.; з ТОВ "Інтервенто" (код ЄДРПОУ 38198809) №102-УК від 01.02.2013р.; з ТОВ "МГТ-Строй" (код ЄДРПОУ 37212083) №0106-П1 від 01.06.2012р.; з ТОВ "В.Г.М." (код ЄДРПОУ 38355533) №2410-5 від 24.10.2013р.

Щодо строків давності, як зазначав позивач, застосування штрафних фінансових санкцій за вказаними порушеннями судом першої інстанції встановлено та не спростовано сторонами наступне.

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Так, податкове повідомлення-рішення від 28.03.2017р. №0003482200, яким позивачу визначено грошове зобов'язання та штрафна санкція з податку на прибуток приватних підприємств, прийнято на підставі податкових декларацій від 25.02.2014р. №9090653839 та від 05.02.2015р. №9080069677.

З урахуванням приписів п.102.1 ст.102 ПК України граничний строк для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань по декларації від 25.02.2014р. №9090653839 є 25.02.2017р., а по декларації 05.02.2015р. №9080069677 - 05.02.2018р., в той час як грошові зобов'язання по рішенню №9080069677 від 28.03.2017р. первинно нараховані 14.12.2016р. відповідно до податкового повідомлення-рішення №0008781411, тобто у межах строку, встановленого п.102.1 ст.102 ПК України.

Податковим повідомленням-рішенням від 14 грудня 2016 року за №0008831411 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ за основним платежем на суму 85781,00грн. за період листопад-грудень 2013 року, та нараховану штрафну санкцію у сумі 42890,50грн.

Відповідно до ст.203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

З урахуванням приписів ст.203 ПК України податкова декларація з ПДВ за листопад 2013 року повинна бути подана включно до 20.12.2013р. - граничний строк для визначення грошового зобов'язання - 20.12.2016р., а за грудень 2013 року включно 20.01.2014р. - граничний строк для визначення грошового зобов'язання - 20.01.2017р., в той час як оскаржуване рішення №0008831411 винесене 14.12.2016р., тобто у межах строку, встановленого п.102.1 ст.102 ПК України.

Таким чином оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням строків встановлених ст.. 102 ПК України.

Щодо суті порушень слід зазначити наступне.

Колегія суду не погоджується з позицією відповідача та висновками суду першої інстанції щодо наявності порушень позивачем норм податкового законодавства з тих підстав, що на час перевірки контрагенти позивача мають стан припинення та посилання на фінансову звітність таких.

Так, відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодекс України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За приписами п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх подальшого використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6 цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як зазначене вище за перевіряє мий період позивач мав господарські взаємовідносини з вищезазначеними контрагентами.

Так між позивачем та ТОВ МТТ- Строй було укладено договір від 01.06.2012р. 0106-ПІ про надання послуг з перемотування сталевого дроту на загальну суму 45259грн з них ПДВ 7543,2грн.

Як на доказ виконання таких робіт товариством подано договір, кошторис, акт виконаних робіт (а.с. 107-109 Т2). Оплата за послуги здійснювалась у безготівковій формі. Контрагентом також було виписано податкову накладну, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо зазначених обставин спір відсутній, та зазначене вказано у акті перевірки.

Відповідач зазначає лише на нереальність здійснення господарської операції посилаючись на стан підприємства на час перевірки та на контрагентів контрагента позивача.

Відповідно інформації, наданої відповідачем суду апеляційної інстанції, Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказане товариство припинено 10.06.2015р.

Також, як вбачається з матеріалів справи ні актом перевірки, ні в ході судового розгляду відсутність у контрагентів спеціальної податкової правосуб'єктності або відсутність реєстрації у ЄДР під час здійснення господарських операцій не встановлена.

Колегія суду приходить до висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ МТТ- Строй у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов'язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та вказаним товариством.

Враховуючи, що відповідачем визначено завищення витрат по вказаним взаємовідносинам на суму 37716грн. - на визначені податкові зобов'язання 20% -7543,2грн.; сума завищення ПДВ - 7543,2грн. оскаржені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Так між позивачем та ТОВ В.Г.М. було укладено договір від 24.10.2013р. №2410-5 на придбання дроту на загальну суму 7840грн з них ПДВ 1307грн.

Як на доказ виконання договору таких робіт товариством подано договір, видаткову накладну (а.с. 104-105 Т2). Оплата за послуги здійснювалась у безготівковій формі. Контрагентом також було виписано податкову накладну, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо зазначених обставин спір відсутній, та зазначене вказано у акті перевірки.

Відповідач зазначає лише на нереальність здійснення господарської операції посилаючись на стан підприємства на час перевірки та на контрагентів контрагента позивача.

Відповідно інформації, наданої відповідачем суду апеляційної інстанції, Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказане товариство припинено 10.02.2016р.

Також, як вбачається з матеріалів справи ні актом перевірки, ні в ході судового розгляду відсутність у контрагентів спеціальної податкової правосуб'єктності або відсутність реєстрації у ЄДР під час здійснення господарських операцій не встановлена.

Колегія суду приходить до висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ В.Г.М. у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов'язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та вказаним товариством.

Враховуючи, що відповідачем визначено завищення витрат по вказаним взаємовідносинам на суму 6534грн. - на визначені податкові зобов'язання 20% -1306,8грн.; сума завищення ПДВ - 1307грн. оскаржені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Стосовно взаємовідносин між позивачем та ТОВ Відродження - Дніпро слід зазначити наступне.

Та за перевіряє мий період між позивачем та вказаним контрагентом було укладено ряд договорів (усього 27) про надання послуг - бухгалтерських, юридичних, наповнення сайту, проведення семінару, розробка дизайну сайту, просування сайту (а.с. 21-23 (Т1 61-74 Т 2). Як на доказ виконання вказаних договорів надані акти здачі-прийому виконаних робіт (а.с. 75-102 Т2). Відповідачем не спростовано проведення оплату за вказані послуги. Контрагентом були видані податкові накладні.

Проте колегія суду погоджується з доводами відповідача, що подані документи не містять інформації щодо обсягу робіт/послуг, переліку робіт/послуг та їх виду.

Таким чином відповідач правомірно прийшов до висновку що позивач допустив порушення норм податкового законодавства щодо завищення витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Відродження - Дніпро .

Стосовно взаємовідносин між позивачем та ТОВ Інтервенто слід зазначити наступне.

Та за перевіряє мий період між позивачем та вказаним контрагентом було укладено ряд договорів (усього 29) про надання послуг - надання послуг - перемотування дроту та придбання товарів (а.с. 30-31 Т1). Як на доказ виконання вказаних договорів надані акти здачі-прийому виконаних робіт, видаткові накладні, кошториси тощо (а.с. 116-169 Т2). Відповідачем не спростовано проведення оплату за вказані послуги. Контрагентом були видані податкові накладні.

Відповідно матеріалам справи відносно засновника та керівника ТОВ "Інтервенто" Козаченко С.М. відкрите кримінальне провадження №3201440340000031 за фактом створення суб'єкта підприємницької діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України. Ухвалрою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.07.2016р. кримінальне провадження за вчинення злочину, передбаченого ст. 28 ч. 2, ст.. 205 ч. 1 КК України закрито у зв'язку із закінченням строку давності.

Згідно вказаної ухвали суду, в рамках кримінального провадження засновником та директором - контрагента позивача ТОВ Інтервенто заперечувалось причетність до ведення господарської діяльності зазначеного підприємства, в тому числі й підписання первинних документів.

Таким чином відповідач правомірно прийшов до висновку що позивач допустив порушення норм податкового законодавства щодо завищення витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Інтервенто .

Враховуючи вищезазначене, апеляційні скарги сторін підлягають частковому задоволенню.

Підлягають скасуванню:

податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.12.2016р. №0008831411 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість підлягає скасуванню в сумі 13275,75грн (7543,2 +1307 сума завищення ПДВ - 7543,2грн по взаємовідносинам з ТОВ МТТ - Строй та сума завищення ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ В.Г.М. - 1307грн.) та , у тому числі: за основним платежем 8850,5грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (50%) 4425,25грн.;

податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 28.03.2017р. №000883482200 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 11062,25грн. (6534+1306,8 - ТОВ МТТ - Строй 37716грн. - на визначені податкові зобов'язання 20% -7543,2грн. та ТОВ В.Г.М. суму 6534грн. - на визначені податкові зобов'язання 20% -1306,8грн.:) у тому числі: за основним платежем 8850грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (25%) 2212грн..

Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Приватного підприємства "Дніпробудметал" та Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 року у справі № 804/1858/17 за позовом Приватного підприємства "Дніпробудметал" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати та прийняти нову постанову.

Позов Приватного підприємства "Дніпробудметал" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.12.2016р. №0008831411 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13275,75грн, у тому числі: за основним платежем 8850,5грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 4425,25грн.; податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 28.03.2017р. №000883482200 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 11062,25грн.: у тому числі: за основним платежем 8850грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 2212грн..

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 05 березня 2018року.

Головуючий суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак