УХВАЛА
23 серпня 2018 року
Київ
справа №804/1858/17
адміністративне провадження №К/9901/55752/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 у справі №804/1858/17 за позовом Приватного підприємства "Дніпробудметал" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2018 зазначена касаційна скарга залишена без руху, оскільки подана після закінчення строку касаційного оскарження і вказані відповідачем підстави для поновлення цього строку визнані неповажними.
Особі, яка подала касаційну скаргу, встановлено десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк, упродовж якого остання мала право вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження.
Копія ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення одержана податковим органом 03.08.2018.
15.08.2018 до Верховного Суду надійшла заява відповідача, у якій останній, як на поважні підстави для поновлення строку касаційного оскарження, посилається на те, що звернення з касаційною скаргою вперше здійснене в межах вказаного строку, однак, остання ухвалою Верховного Суду від 16.04.2018 була повернута особі, яка її подала, у зв'язку з невиконанням вимог процесуального закону і суду щодо надання документа про сплату судового збору через відсутність фінансування видатків бюджету установи, призначених для цієї мети, а також здійсненням безспірного списання коштів і зупиненням на рахунках фінансових операцій, втім, потоковий орган зазначає про наявність у нього права повторного звернення до суду касаційної інстанції після усунення недоліків попередньо поданої касаційної скарги в межах річного строку, встановленого частиною п'ятою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Втім, як наголошувалось в ухвалі Верховного Суду про залишення цієї касаційної скарги без руху на підставі аналізу практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та національного законодавства, держава повинна своєчасно і в повному обсязі передбачити фінансування видатків бюджету органів державної влади, в тому числі, призначених для сплати судового збору, а тому останні, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, звертаючись до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися принципу "належного урядування", своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, зокрема, нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення та уникати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Надаючи оцінку доводам відповідача щодо поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження Верховний Суд враховував і практику ЄСПЛ у справі "Устименко проти України", який у пунктах 46, 47 Рішення зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
У даному ж випадку, пропуск строку касаційного оскарження є значним і спричинений невиконанням відповідачем вимог процесуального закону щодо форми та змісту касаційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору з огляду на відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети, блокуванням його рахунків, неусуненням цього недоліку в межах строку, встановленого судом касаційної інстанції і, як наслідок, її поверненням заявнику, що, втім, в контексті наведених положень міжнародного права, національного законодавства, практики ЄСПЛ не є особливими і непереборними обставинами, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, відтак, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку, як і посилання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на судову практику в інших справах.
Що ж до мотивів, вказаних відповідачем стосовно можливості реалізації ним права повторного подання касаційної скарги в межах річного строку, встановленого частиною п'ятою статті 333 КАС України, то до предмету правового регулювання цієї норми не належать питання, пов'язані з визначенням часових меж, обчисленням і поновленням строку касаційного оскарження судового рішення, водночас, вказана норма процесуального закону визначає підстави для відмови у відкритті касаційного провадження у справі, а тому не може бути застосована касаційним судом при наданні оцінки обставинам, які вказані особою, що подає касаційну скаргу, на обґрунтування поважності причин пропуску вищезазначеного строку.
Більше того, повторне звернення до касаційного суду повинно відбуватись, у будь-якому разі, з дотриманням вимог процесуального закону, в тому числі, щодо строку касаційного оскарження, а в разі пропуску останнього з наведенням поважних підстав для його поновлення, які, однак, у даному випадку, податковим органом не вказані.
За правилами пункту четвертого частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Керуючись статтею 333 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 у справі №804/1858/17 за позовом Приватного підприємства "Дніпробудметал" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач С.С. Пасічник
Судді: І.А. Васильєва
В.П. Юрченко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.08.2018 |
Оприлюднено | 24.08.2018 |
Номер документу | 76035444 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Пасічник С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні