Постанова

від 21.02.2018 по справі 802/1772/17-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1772/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

21 лютого 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М.

секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,

за участю:

представників позивача: Гуцалюка Дмитра Володимировича, Радіщева Володимира Олеговича

представника відповідача: Волошенюк Євгенії Андріївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року (ухвалене в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Да-Груп" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

6 жовтня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Да-Груп" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовна заява обґрунтована тим, що висновки податкового органу щодо відсутності реальності господарських операцій є необґрунтованими та не відповідають дійсності, оскільки фактичність господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами. Крім цього, позивач вказує на те, що на момент вчинення господарських операцій його контрагент був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та платником податків. Більш того, акцентує увагу на тому, що фактичність поставки/отримання соняшника позивачем, податковим органом не заперечується. Також зазначив, що отримане насіння соняшника було оплачено та отримано товариством, що підтверджується платіжними дорученнями, а відтак операція є платною і товарною, та відповідно товариством правомірно не включено до складу доходів по безоплатно отриманих виробничих запасах.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують, факт отримання товару, будь яких належних та допустимих доказів щодо нереальності господарських операцій відповідачем до суду не надано.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеності судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

16 січня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній вказував на необґрунтованість доводів апеляційної скарги.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти вимог апеляційної скарги та просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та просила скасувати постанову суду першої інстанції, в позові відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що на підставі направлень №1499, №1500, №1550, №1501, №1502, №1503 від 31.07.2017 року № 780 та наказу від 14.07.2017 року за № 1679 державними ревізорами/ інспекторами у період з 31.07.2017 року по 11.09.2017 року проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Да-Груп" податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове страхування за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року.

За результатом проведеної перевірки відповідачем складено акт від 18.09.2017 року за № 1654/1401/36605884, у якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення, а саме, п.44.1, пп.134.1.1 п.134 ст. 134, п. 198.1, 198.3 ст.198, п.198.3 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ "Да-Груп" занижено податок на прибуток на суму 1 316, 260 грн. та податок на додану вартість на суму 896 323 грн. та завищено суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту за березень 2017 року на суму 404254 грн.

В акті зазначено, що ТОВ Агрофірма "Голованівськ" фактично не могла поставляти насіння соняшника ТОВ "Да-Груп", оскільки у першого відсутні основні засоби, земельні ділянки в користуванні/оренді та зареєстровані податкові накладні на відшкодування витрат по орендній платі на землю. Також перевіркою встановлено, що основним постачальником ТОВ Агрофірма "Голованівськ" було ТОВ "Авреол", при цьому щодо останнього відсутня інформація стосовно того, що у його користуванні/оренді перебувають земельні ділянки та згідно бази ЄРПН відсутні зареєстровані податкові накладні на компенсацію витрат по орендній платі земельних ділянок.

Окрім того, згідно бази даних Єдиний реєстр державних судових рішень відносно посадових осіб даного підприємства Департаментом з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42014000000000375 від 07.05.2014 року.

Враховуючи результати аналізу вищевказаного ланцюга постачання відповідачем зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій між ТОВ "Да-Груп" та ТОВ Агрофірма "Голованівськ".

25.09.2017 року позивачем було подано відповідачу заперечення на вказаний акт, які листом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області без задоволення.

На підставі акту перевірки відповідачем 29.09.2017 року прийнято податкові повідомлення рішення №0008691401, №0008671401, №0008661401, якими позивачеві збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1316260 грн. і застосовані штрафні санкції в розмірі 658 130 та з податку на додану вартість у сумі 896323 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 224 081 грн. і визначено розмір зменшеного від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 404254 грн.

Позивач, вважаючи такі рішення неправомірними, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до вимог пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду..

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ПК України).

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Щодо правомірності винесення податкових повідомлень рішень №0008691401, №0008671401 колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом 08.12.2016 року між ТОВ "Да Груп" (покупець) та ТОВ Агрофірма "Голованівськ" (постачальник) укладено договір поставки № С-0912 відповідно до умов якого постачальник передає, а покупець приймає й оплачує соняшник, що відповідає якості ДСТУ 7011:2009. Товар поставляється покупцю партіями з пункту навантаження Хмельницька область, смт. Стара Синява, в пункт розвантаження смт. Стрижавка, вул. Приміська 6В. Разом з товаром постачальник надає покупцю накладну на товар, податкову накладну. Покупець здійснює оплату за товар у формі безготівкового розрахунку, протягом 2 банківських днів з моменту отримання на свою адресу рахунку фактури та документів, вказаних у п.2.2.

В підтвердження отримання насіння соняшника від ТОВ Агрофірма "Голованівськ", позивачем надано наступні документи: протоколи узгодженої договірної ціни №1 від 08.12.2016 р., № 2 від 12.12.2016 р., №3 від 21.12.2016 р.,№4 від 22.12.2016 р., №5 від 05.01.2017 р., №6 від 24.01.2017 р., №7 від 01.02.2017 р., №8 від 15.02.2017 р., №9 від 23.02.2017 р., №10 від 28.02.2017р.; накладні №1 від 08.12.2016 р., №2 від 12.12.2016 р., №3 від 13.12.2016 р., №4 від 13.12.2016 р., №5, №8 від 16.12.2016 р., №6, 7 від 15.12.2016 р., №9 від 17.12.2016 р., №10 від 18.12.2016 р., №11 від 19.12.2016 р., №12 від 21.12.2016 р., №13 від 22.12.2016 р., №14 , №15 від 23.12.2016 р., №16 від 24.12.2016 р., №17 від 26.12.2016 р., №18 від 29.12.2016 р., №1 від 05.01.2017 р., №5 від 24.01.2017 р., №3 від 25.01.2017 р., №1 від 01.02.2017 р., №3 від 15.02.2017 р., №6 від 23.02.2017 р., №7 від 28.02.2017 р.; товаро - транспортні накладні №063 від 08.12.2016 р., №12-1 , №12-2від 12.12.2016 р., №13-1, №13-2 від 13.12.2016 р., №15/1 від 16.12.2016 р., №15/3, №15/2 , №15/4від 15.12.2016 р. ,№17 від 17.12.2016 р., №18/2 від 18.12.2016 р., №19/1 від 19.12.2016 р., №036 від 21.12.2016 р., №22/1, №21/1 від 22.12.2016 р., №20/1, №21/1 від 23.12.2016 р., №23/1, №22/1 від 24.12.2016р., №25/1, №21/2, №24/1 від 26.12.2016р., №28 , №27/1 , №26/1 від 29.12.2016 р., №3/1, №2/1 від 04.01.2017 р., №5/2 від 24.01.2017 р., №25 від 25.01.2017 р., №96 від 01.02.2017 р., №7/1, №6/1 від 15.02.2017 р., №8, №9 від 23.02.2017 р., №28/1 від 28.02.2017 р.; платіжні доручення №2176 від 12.12.2016 р., №2189 від 13.12.2016 р., №2211 від 14.12.2016 р., №2231 від 15.12.2016 р., №2244 від 16.12.2016 р., №2255 від 20.12.2016р., № 2272 від 21.12.2016 р., №2290 від 22.12.2016 р., №2291 від 22.12.2016 р., №2312 від 23.12.2016 р., №2323 від 26.12.2016 р., №2356 від 28.12.2016 р., №2392 від 29.12.2016 р., №11 від 04.01.2017 р.,№21 від 05.01.2017 р., №137 від 26.01.2017 р., № 149 від 27.01.2017 р., №197 від 02.02.2017 р., №292 від 16.02.2017 р., №337 від 24.02.2017 р., №344 від 27.02.2017 року вимог апеляційної скарги та просили залишити постанову

Окрім того, в підтвердження подальшого використання/переробки насіння соняшника, позивачем надано наступні документи: договори на переробку давальницької сировини від 01.01.2016 року, від 01.01.2017 року, договір зберігання №010617 від 01.06.2017 року, акти приймання - передачі готової продукції з переробки, акти приймання - передачі соняшника для подальшої переробки.

Надані позивачем первинні документи, по взаємовідносинам із контрагентом, підписані відповідальними посадовими особами та скріплені печатками юридичних осіб, крім того, містять інші відомості та реквізити, наявність яких визнана обов'язковою ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Отже, позивачем надані первинні документи, які підтверджують факт отримання ним товару. Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність реального вчинення господарської операції, оскільки з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Однак, суд зазначає, що як перевіряючим так і суду надані всі документи, та докази фактичного переміщення товару.

Колегія суддів, звертає увагу на те, що як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції представник відповідача також не заперечувала факту наявності/отримання соняшника позивачем та подальшого використання/переробки такого.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що платник податків (покупець товару), який дотримався вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту по операціям з постачальником товару, відомості щодо якого містяться у Єдиному державному реєстрі на який перебуває на обліку податкового органу та зареєстрований як платник ПДВ, не може у подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит у разі виявлення порушень такими контрагентами діючого законодавства.

Враховуючи вищенаведені обставини колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги, щодо нереальності господарських операцій не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються лише на припущеннях, а тому не можуть бути прийняті судом.

Оцінюючи доводи апелянта щодо правомірності винесення податкового повідомлення рішення №0008661401 колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 18.09.2017 року №1654/1401/36605884 "Про результати документальної планової перевірки ТОВ "Да- Груп" податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року, валютного законодавств, за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року та розрахунку ГУ ДФС у Вінницькій області грошового зобов'язання ТОВ "Да-Груп" за платежем податок на прибуток згідно повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області від 29.09.2017 року № 0008661401 форми "Р" сума грошового зобов'язання складається з двох похідних:

- доходів від безоплатно отриманого насіння соняшника (ТОВ АФ "Голованівськ") в сумі 6 502 885,00 грн., з яких податок на прибуток становить 1 170 520,00 та штрафні санкції по ним в сумі 582 260,00 грн.;

- завищення витрат за рахунок подвійного включення агентських послуг в сумі 809 669,00 грн. , з яких податок на прибуток становить 145 740,00 та штрафні санкції по ним в сумі 72 870,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що довіритель- ТОВ Да -Груп та агент - ТОВ ПРАЙД ІНВЕСТ шляхом складання та підписання актів прийому - передачі наданих послуг підтверджують, що агентом в березні 2016 року були виконані всі умови агентського договору №1/04/2015 від 01.04.2015 року, а саме укладено зовнішньоекономічні контракти із фірмою нерезидентом LTD DECOM TRADE та відвантажено олію сиру нерафіновану.

Відповідно до акту прийому - передачі наданих послуг №4/П від 03.03.2016 року довіритель сплачує агентську винагороду загальною вартістю 1 328 636,54 грн. згідно ВМД:

-№500010003/2016/2650 від 03.03.2016 року - 518 967,67 грн.

-№ 500010003/2016/2654 від 03.03.2016 року - 809 668,93 грн.

Відповідно до акту прийому - передачі наданих послуг №7/П від 03.03.2016 року довіритель сплачує, агентську винагороду загальною вартістю 809 668,93 грн. згідно ВМД № 500010003/2016/2654 від 03.03.2016 року .

Тобто, підприємство двічі віднесло до витрат на збут суму винагороди агента по операції з реалізації олії сирої нерафінованої згідно ВМД від 03.03.2016 року № 500010003/2016/2654 в сумі 809 668,93 грн., чим відповідно занизило податок на прибуток за І квартал 2016 року в сумі 145 740 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, оскільки ТОВ Да -Груп неправомірно віднесено до складу витрат на збут агентську винагороду по операції з реалізації олії сирої нерафінованої згідно ВМД від 03.03.2016 року № 500010003/2016/2654 за 2016 рік в загальній сумі 809 668,93 грн., чим занизило податок на прибуток за І квартал 2016 року в сумі 145 740 грн. в тому числі штрафні санкції 72 870 грн., тому колегія суддів вважає, що податкове повідомлення рішення в цій частині винесено в межах повноважень та не підлягає скасуванню.

В іншій частині податкове повідомлення рішення № №0008661401 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в частині скасування податкового - повідомлення рішення №0008661401 не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги в цій частині спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції в частині задоволення адміністративного позову щодо скасування податкового - повідомлення рішення № №0008661401 підлягає скасуванню, з прийняттям в цій частині нового судового рішення про часткове задоволення вказаної позовної вимоги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Да-Груп" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині податкового повідомлення рішення №0008661401 форми "Р" від 29.09.2017 року скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов в частині скасування податкового повідомлення рішення №0008661401 форми "Р" від 29.09.2017 року задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0008661401 форми "Р" від 29.09.2017 року в частині, а саме за податковим зобов'язанням на суму 809 668,93 грн. та штрафних санкцій на суму 291 480,80 грн.

В іншій частині постанову суду щодо скасування податкового повідомлення - рішення №0008661401 форми "Р" від 29.09.2017 року залишити без змін.

В решті постанову суду першої інстанції по скасуванню податкових повідомлень - рішень № 0008691401 форми "В1", № 008671401 форми "В4" від 29.09.2017 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 01 березня 2018 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Граб Л.С. Біла Л.М.