Постанова

від 07.07.2021 по справі 802/1772/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року

м. Київ

справа № 802/1772/17-а

адміністративне провадження № К/9901/46752/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Да Груп до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Воробйової І.А., та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Гонтарука В.М. (головуючий), Граб Л.С., Білої Л.М.

І. Суть спору

1. У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Да Груп звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області), у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.09.2017 №0008691401, №0008671401, №0008661401.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ Да Груп зазначило, що висновки податкового органу щодо відсутності реальності господарських операцій є необґрунтованими та не відповідають дійсності, оскільки фактичність господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами. Крім цього, позивач вказує на те, що на момент вчинення господарських операцій його контрагент був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та платником податків. Більш того, акцентує увагу на тому, що фактичність поставки/отримання соняшника позивачем, податковим органом не заперечується. Також зазначив, що отримане насіння соняшника було оплачено та отримано товариством, що підтверджується платіжними дорученнями, а відтак операція є платною і товарною, та відповідно товариством правомірно не включено до складу доходів по безоплатно отриманих виробничих запасах.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що на підставі направлень №1499, №1500, №1550, №1501, №1502, №1503 від 31.07.2017 року № 780 та наказу від 14.07.2017 за № 1679 державними ревізорами/ інспекторами у період з 31.07.2017 по 11.09.2017 проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Да-Груп" податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове страхування за період з 01.01.2015 по 31.03.2017.

4. За результатом проведеної перевірки відповідачем складено акт від 18.09.2017 за № 1654/1401/36605884, у якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення, а саме, пункт 44.1, підпункт 134.1.1 пункту 134 статті 134, пункти 198.1, 198.3 статті 198, ПК України, внаслідок чого ТОВ "Да-Груп" занижено податок на прибуток на суму 1 316, 260 грн та податок на додану вартість на суму 896 323 грн та завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту за березень 2017 року на суму 404254 грн.

5. У акті зазначено, що ТОВ Агрофірма "Голованівськ" фактично не могла поставляти насіння соняшника ТОВ "Да-Груп", оскільки у першого відсутні основні засоби, земельні ділянки в користуванні/оренді та зареєстровані податкові накладні на відшкодування витрат по орендній платі на землю. Також перевіркою встановлено, що основним постачальником ТОВ Агрофірма "Голованівськ" було ТОВ "Авреол", при цьому щодо останнього відсутня інформація стосовно того, що у його користуванні/оренді перебувають земельні ділянки та згідно бази ЄРПН відсутні зареєстровані податкові накладні на компенсацію витрат по орендній платі земельних ділянок.

6. Окрім того, згідно бази даних Єдиний реєстр державних судових рішень відносно посадових осіб даного підприємства Департаментом з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42014000000000375 від 07.05.2014.

7. Ураховуючи результати аналізу вищевказаного ланцюга постачання відповідачем зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій між ТОВ "Да-Груп" та ТОВ Агрофірма "Голованівськ".

8. 25.09.2017 позивачем було подано відповідачу заперечення на вказаний акт, які листом ГУ Державної фіскальної служби у Вінницькій області без задоволення.

9. На підставі акту перевірки відповідачем 29.09.2017 прийнято податкові повідомлення рішення №0008691401, №0008671401, №0008661401, якими позивачеві збільшено суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 1316260 грн і застосовані штрафні санкції в розмірі 658 130 грн та з податку на додану вартість у сумі 896323 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 224 081 грн і визначено розмір зменшеного від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 404254 грн.

10. Не погоджуючись з правомірністю податковх повідомлень-рішень від 29.09.2017 №0008691401, №0008671401, №0008661401, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 15.11.2017 позовні вимоги задовольнив повністю.

12. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують, факт отримання товару, будь яких належних та допустимих доказів щодо нереальності господарських операцій відповідачем до суду не надано.

13. Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 21.02.2018 рішення суду першої інстанції в частині податкового повідомлення рішення №0008661401 форми "Р" від 29.09.2017 року скасував.

14. Прийняв у цій частині нову постанову, якою позов в частині скасування податкового повідомлення рішення №0008661401 форми "Р" від 29.09.2017 задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення рішення №0008661401 форми "Р" від 29.09.2017 в частині, а саме за податковим зобов`язанням на суму 809 668,93 грн та штрафних санкцій на суму 291 480,80 грн.

15. У іншій частині постанову суду щодо скасування податкового повідомлення - рішення №0008661401 форми "Р" від 29.09.2017 залишив без змін.

16. Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ТОВ Да -Груп неправомірно віднесено до складу витрат на збут агентську винагороду по операції з реалізації олії сирої нерафінованої згідно ВМД від 03.03.2016 № 500010003/2016/2654 за 2016 рік в загальній сумі 809 668,93 грн, чим занизило податок на прибуток за І квартал 2016 року в сумі 145 740 грн у тому числі штрафні санкції 72 870 грн, тому колегія суддів вважає, що податкове повідомлення рішення в цій частині винесено в межах повноважень та не підлягає скасуванню.

IV. Касаційне оскарження

17. У касаційні скарзі ГУ ДФС у Вінницькій області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

18. У відзиві на касаційну скаргу представник ТОВ Да -Груп вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

19. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

20. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

21. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

22. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.

23. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

24. Пункт 198.1. статті 198 ПК України

25. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

26. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України

27. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

28. Пункт 198.3 статті 198 ПК України

29. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

30. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

31. Пункт 198.6 статті 198 ПК України

32. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

33. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

34. Стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

35. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

36. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

37. Частина перша статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

38. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

39. Частина друга статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

40. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

VI. Оцінка Верховного Суду

41. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 29.09.2017 №0008691401, №0008671401, №0008661401, які ґрунтуються на висновках останнього щодо порушення позивачем пункту 44.1, підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України, внаслідок чого ТОВ Да-Груп - занижено податок на прибуток на суму 1 316, 260 грн та податок на додану вартість на суму 896 323 грн та завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту за березень 2017 року на суму 404 254 грн. Така позиція податкового органу ґрунтується на тому, що ТОВ Агрофірма Голованівськ фактично не могла поставляти насіння соняшника ТОВ Да -Груп за відсутності матеріальних та трудових ресурсів, а відтак, накладні, податкові накладні та розрахунки коригування, зареєстровані в ЄРПН та відображені у податковому обліку не можуть вважатися такими, що підтверджують реальність проведення операцій з придбання/отримання насіння соняшника. Окрім того, податковий орган також вказав, що оскільки перевіркою встановлено неможливість поставки насіння соняшника ТОВ Агрофірма Голованівськ на адресу ТОВ Да -Груп , таке є безоплатно отриманим , відтак задекларована сума в розмірі 6 502 885 грн мала б бути віднесена до доходів по безоплатно отриманих виробничих запасах.

42. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

43. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

44. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

45. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

46. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

47. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

48. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

49. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

50. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

51 . У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

52. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.

53. Так, судами попередніх інстанцій установлено, що 08.12.2016 між ТОВ Да-Груп (покупець) та ТОВ Агрофірма Голованівське (постачальник) укладено договір поставки № С-0912 відповідно до умов якого постачальник передає, а покупець приймає й оплачує соняшник, що відповідає якості ДСТУ 7011:2009. Товар поставляється покупцю партіями з пункту навантаження Хмельницька область, смт.Стара Синява, в пункт розвантаження смт.Стрижавка, вул.Приміська 6В. Разом з товаром постачальник надає покупцю накладну на товар, податкову накладну. Покупець здійснює оплату за Товар у формі безготівкового розрахунку, протягом 2 банківських днів з моменту отримання на свою адресу рахунку фактури та документів, вказаних у п.2.2.

54. В підтвердження отримання насіння соняшника від ТОВ Агрофірма Голованівське , позивачем надано наступні документи: протоколи узгодженої договірної ціни №1 від 08.12.2016, № 2 від 12.12.2016, №3 від 21.12.2016, №4 від 22.12.2016, №5 від 05.01.2017, №6 від 24.01.2017, №7 від 01.02.2017, №8 від 15.02.2017, №9 від 23.02.2017, №10 від 28.02.2017; накладні №1 від 08.12.2016, №2 від 12.12.2016, №3 від 13.12.2016, №4 від 13.12.2016, №5, №8 від 16.12.2016, №6, 7 від 15.12.2016, №9 від 17.12.2016, №10 від 18.12.2016, №11 від 19.12.2016, №12 від 21.12.2016, №13 від 22.12.2016, №14 , №15 від 23.12.2016, №16 від 24.12.2016, №17 від 26.12.2016, №18 від 29.12.2016, №1 від 05.01.2017, №5 від 24.01.2017, №3 від 25.01.2017, №1 від 01.02.2017, №3 від 15.02.2017, №6 від 23.02.2017, №7 від 28.02.2017; товаро-транспортні накладні №063 від 08.12.2016, №12-1 , №12-2від 12.12.2016, №13-1, №13-2 від 13.12.2016, №15/1 від 16.12.2016, №15/3, №15/2, №15/4від 15.12.2016, №17 від 17.12.2016, №18/2 від 18.12.2016, №19/1 від 19.12.2016, №036 від 21.12.2016, №22/1, №21/1 від 22.12.2016, №20/1, №21/1 від 23.12.2016, №23/1, №22/1 від 24.12.2016, №25/1, №21/2, №24/1 від 26.12.2016, №28 , №27/1 , №26/1 від 29.12.2016, №3/1, №2/1 від 04.01.2017, №5/2 від 24.01.2017, №25 від 25.01.2017, №96 від 01.02.2017, №7/1, №6/1 від 15.02.2017, №8, №9 від 23.02.2017, №28/1 від 28.02.2017; платіжні доручення №2176 від 12.12.2016, №2189 від 13.12.2016, №2211 від 14.12.2016, №2231 від 15.12.2016, №2244 від 16.12.2016, №2255 від 20.12.2016, № 2272 від 21.12.2016, №2290 від 22.12.2016, №2291 від 22.12.2016, №2312 від 23.12.2016, №2323 від 26.12.2016, №2356 від 28.12.2016, №2392 від 29.12.2016, №11 від 04.01.2017, №21 від 05.01.2017, №137 від 26.01.2017, № 149 від 27.01.2017, №197 від 02.02.2017, №292 від 16.02.2017, №337 від 24.02.2017, №344 від 27.02.2017, №360 від 01.03.2017, акт звірки взаєморозрахунків.

55. Окрім того, в підтвердження подальшого використання/переробки насіння соняшника, позивачем надано наступні документи: договори на переробку давальницької сировини від 01.01.2016, від 01.01.2017, договір зберігання №010617 від 01.06.2017, акти приймання - передачі готової продукції з переробки, акти приймання - передачі соняшника для подальшої переробки.

56. Надані позивачем первинні документи, по взаємовідносинам із контрагентом, підписані відповідальними посадовими особами та скріплені печатками юридичних осіб, крім того, містять інші відомості та реквізити, наявність яких визнана обов`язковою частиною другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

57. Крім цього, в акті перевірки (арк. акту 26) вказано, що під час перевірки податкового кредиту задекларованого посадовими особами ТОВ Да-Груп були надані всі документи.

58. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, аналізуючи взаємовідносини позивача з його контрагентом, визнав належними та допустимими доказами наявність між позивачем та його контрагентом фактів вчинення правочинів, висновуючись на тому, що на підтвердження реальності господарських операцій та мети придбання (поставки) товарів позивачем надано відповідні первинні документи.

59 . За висновками судів попередніх інстанцій спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.

60. Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

61. Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

62. Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.

63. Згідно з висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

64. Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

65. Щодо посилань відповідача на матеріали досудового розслідуванні від 07.05.2014 № 42014000000000 відносно посадових осіб ТОВ Авреол , яке було основним постачальником насіння соняшника для ТОВ Агрофірми Голованівськ колегія суддів зазначає таке.

66. Унесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин.

67. Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

68 . Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №816/809/17, від 24.04.2018 у справі №2а/0370/205/12, від 20.03.2019 у справі №813/1979/15, від 22.07.2020 у справі №620/3925/18.

69. У частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду апеляційної інстанції особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам суду у рамках цього касаційного провадження.

70. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість, а висновки акта перевірки про заниження податку на додану вартість за даним епізодом порушення є помилковими.

71. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

72. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

73. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

74. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області залишити без задоволення.

2. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року справі № 802/1772/17-а залишити без змін.

3 . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко