Ухвала

від 25.02.2018 по справі 752/2394/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/2394/18

Провадження №: 2-з/752/29/18

У Х В А Л А

25.02.2018 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ладиченко С.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ Приватбудсервіс про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В :

В провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ Приватбудсервіс про стягнення боргу.

Від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту:

1) на грошові кошти, належні ТОВ Приватбудсервіс (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 64, оф. 8, код ЄДРПОУ 32488539), які знаходяться на рахунку 26000301008155 в ПАТ ВТБ Банк Відділення Центр кредитування малого бізнесу Солом'янський , МФО 321767;

2) на майно ТОВ Приватбудсервіс (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 64, оф. 8, код ЄДРПОУ 32488539) - цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Київ-14, вул. Набережно-Печерська дорога, 8.

В обґрунтування заяви зазначає, що ним подано позов про стягнення боргу, що складається із суми поворотної фінансової допомоги, наданої відповідачу на підставі відповідних договорів, та сум 3% річних і індексу інфляції, нарахованих за невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором. Також йому стало відомо, що відповідач має на меті ухилитись від погашення боргу, що може полягати у виведенні коштів з рахунків відповідача та передачі третім особам (продажу та ін..) майна, належного відповідачу - цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ-14, вул. Набережно-Печерська дорога, 8. Посилається на те, що існує висока ймовірність того, що за умови задоволення позову, у відповідача будуть відсутні кошти, а єдине належне майно вибуде з його володіння, що утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Суд вважає вимогу про забезпечення позову заявлену позивачем такою, що не може бути задоволена.

Відповідно до ч. 2 ст. 149, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно абзацу першого ст. 41 Конституції України (положення Конституції України, прийнятої на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 року, із змінами і доповненнями, внесеними законами України №2222-IV від 08.12.2004 року, № 2952-VI від 01.02.2011 року, № 586-VII від 19.03.2013 року, визнано такими, що є чинними на території України Постановою Верховної Ради України № 750-VII від 22.02.2014 року) кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Перевіривши заяву про забезпечення позову, судом встановлено, що позивачем не доведені обставини та конкретні причини, з посиланням на докази, які призведуть до неможливості забезпечення виконання рішення у даній справі у разі його задоволення, а також не надано суду доказів належності відповідачу майна, на яке позивач просить накласти арешт.

При таких обставинах немає підстав для задоволення вимоги про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ Приватбудсервіс про стягнення боргу.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва. До утворення апеляційних судів в апеляційних округах апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 15-ти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст. 353-356 ЦПК України

Суддя С.В. Ладиченко