Постанова

від 28.02.2018 по справі 219/3600/2014-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 219/3600/2014-ц Номер провадження 22-ц/775/80/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Санікової О.С., Мальованого Ю.М.,

за участю секретаря Марченко Я.О.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області в залі судових засідань №4 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2017 року, в справі №219/3600/2014-ц, ухваленого судом у складі судді Любчика О.В. у місті Бахмуті Донецької області (повний текст судового рішення складений 30 листопада 2017 року), за позовом ОСОБА_1 до Бахмутської міської ради Донецької області, ОСОБА_4 співвласників багатоквартирного будинку Дружба , треті особи: комунальне підприємство Бахмутське бюро технічної інвентаризації , відділ Держгеокадастру в Артемівському районі Донецької області Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, про визнання права власності на гараж, за зустрічним позовом ОСОБА_4 співвласників багатоквартирного будинку Дружба до Бахмутської міської ради Донецької області, ОСОБА_1, треті особи: комунальне підприємство Бахмутське бюро технічної інвентаризації , відділ Держгеокадастру в Артемівському районі Донецької області Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, про визнання права власності, визнання недійсним рішення міської ради та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

2 липня 2014 року до Артемівського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Бахмутської міської ради Донецької області, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Дружба , треті особи: комунальне підприємство Бахмутське бюро технічної інвентаризації , відділ Держгеокадастру в Артемівському районі Донецької області Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, про визнання права власності на гараж, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в липні 1970 року він придбав у громадянина ОСОБА_5 гараж, розташований по вул. Петровського, 138 в м. Бахмуті.

З 1971 року протягом декількох років позивач за власні кошти реконструював вказаний гараж, зробив ремонт та користується ним відкрито та безперешкодно тривалий час.

Вважаючи себе власником вказаного майна, він самостійно здійснив всі будівельні роботи, не погоджуючи їх з виконкомом Артемівської міської ради та з іншими компетентними органами.

31 березня 2011 року після звернення позивача до Артемівського БТІ для виготовлення технічного паспорту на вказаний гараж, йому стало відомо, що гараж по вул. Петровського, 138 в м. Бахмуті віднесений до об'єктів самочинного будівництва.

Згідно Державного акту на земельну ділянку серії ЯИ №345389, виданого Артемівською міською радою для будівництва індивідуальних гаражів від 11.07.2012 року позивач є власником земельної ділянки загальною площею 0,0031 га по вул. Петровського, 138

в м. Бахмуті Донецької області.

Відповідно до технічного висновку Артемівського комунального підприємства

Архітектурно-планувальне бюро обстежена нежитлова будівля - гараж, розташований по вул. Петровського, 138 в м. Бахмуті Донецької області, відповідає сучасним державним будівельним нормам та правилам: ДБН, ДСН, ВСН СНіП, а також діючим технічним будівельним нормам та придатний до експлуатації.

Тому, позивач звернувся з позовом про визнання права власності на гараж, який розташований за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Петровського, 138.

25 листопада 2014 року ОСОБА_4 співвласників багатоквартирного будинку Дружба звернулося з зустрічним позовом до Бахмутської міської ради Донецької області, ОСОБА_1, треті особи: комунальне підприємство Бахмутське бюро технічної інвентаризації , відділ Держгеокадастру в Артемівському районі Донецької області Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, про визнання права власності, визнання недійсним рішення міської ради та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що спірний гараж з 1967 року є службовим приміщенням, яке належало житлово-будівельному кооперативу (правонаступником якого є ОСББ Дружба ). Побудований у 1967 році кооперативний будинок та службове приміщення до нього стало власністю членів кооперативу у відповідності до вимог чинного на той час законодавства. Як загальними зборами так і правлінням кооперативу ОСОБА_1 не надавалося право користування службовим приміщенням. Рішенням суду у 2011 році було визнано право власності ОСОБА_1 на гараж, який раніше ним був придбаний у ОСОБА_5, а пізніше, скориставшись вказаним рішенням суду, яке згодом було скасовано, він отримав право власності на земельну ділянку під вказаною будівлею. Артемівська міська рада, надавши у власність земельну ділянку під спірною спорудою, порушила права ОСББ на користування та розпорядження службовим приміщенням. У зв'язку із чим просив суд визнати недійсним рішення Артемівської міської ради від 28.03.2012 №6/21-361 в частині надання у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування гаражу, скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку та визнати за ОСББ Дружба право власності на споруду - службове приміщення зазначене літерою Б до житлового будинку №138 по вул. Петровського у м. Артемівськ (Бахмут).

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Бахмутської міської ради Донецької області, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Дружба , треті особи: комунальне підприємство Бахмутське бюро технічної інвентаризації , відділ Держгеокадастру в Артемівському районі Донецької області Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, про визнання права власності на гараж - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 співвласників багатоквартирного будинку Дружба до Бахмутської міської ради Донецької області, ОСОБА_1, треті особи: комунальне підприємство Бахмутське бюро технічної інвентаризації , міськрайонне управління у Бахмутському районі та м. Бахмуті Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, про визнання права власності, визнання недійсним рішення міської ради та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку - задоволено частково.

Визнано недійсним рішення Артемівської міської ради від 28.03.2012 року №6/21-361 Про безоплатну передачу у приватну власність громадянам земельних ділянок комунальної власності територіальної громади м. Артемівська в частині надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Артемівська по вул. Петровського, 138 у м. Артемівську, площею 0,0031 га, кадастровий номер земельної ділянки 1410300000:00:018:1020, цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування індивідуального гаражу.

Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №345389, виданий ОСОБА_1 на підставі рішення Артемівської міської ради від 28.03.2012 року №6/21-361, згідно якого ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0031 га, розташованої за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул. Петровського, 138, кадастровий номер земельної ділянки 1410300000:00:018:1020, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва індивідуальних гаражів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Із вказаним рішенням не погодився позивач ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій просив апеляційний суд скасувати рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2017 року, ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову ОСОБА_1 та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, які суд безпідставно визнав встановленими. Судом допущено невідповідність висновків суду обставинам справи, порушено та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції знехтував положенням статті 1 протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, чим позбавив позивача права власності, набутого на законних підставах.

Ухвалюючи рішення, суд не прийняв до уваги, як доказ, розписку ОСОБА_5, відповідно до якої той продав спірний гараж ОСОБА_1 у 1970 році, при цьому, не врахував правовідносини, що діяли на той час. Суд не встановив момент виникнення спірних правовідносин, підстави набуття ОСОБА_1 права власності на спірний гараж.

Тому висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_5 не мав права власності на гараж та не міг розпоряджатися ним, зроблений без обґрунтування, без врахування тих обставин, що на час відповідних правовідносин (1970 рік) об'єкти нерухомого майна, які не є житловими будинками, в експлуатацію не приймались.

Вважає, що позивач ОСОБА_1 переконливо довів, що він безперервно, відкрито, добросовісно володів спірним гаражем більше 10 років і тому, є всі підстави для задоволення його позову про визнання права власності за надувальною давністю. Він здійснив реконструкцію гаражу та звернувся до відповідних органів з метою прийняття гаражу в експлуатацію. Однак, у зв'язку з тим, що у нього відсутні дозвільні документи, йому відмовлено у видачі документу на право власності на гараж.

Зазначає, що суд був не вправі відмовляти в позові про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю лише з мотивів відсутності правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності на нерухомість.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд не переконався чи складався передавальний акт чи розподільний баланс, чи зазначено при ньому про передачу спірного приміщення (гаражу).

Без з'ясування цих обставин, висновок суду про перехід права власності на спірний об'єкт є передчасним.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність правових підстав для задоволення зустрічного позову, оскільки із встановлених фактичних обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів, зокрема наданої технічної документації, вбачається, що при прийняття спірного рішення Артемівської міської ради та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_1 норми Закону не були порушені, а останній реалізував своє право на отримання земельної ділянки на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Крім того, позивач за зустрічним позовом ОСББ Дружба не надав ніяких доказів щодо незаконності рішення органу місцевого самоврядування, а суд не навів ніяких обґрунтувань з цього приводу.

Вважає, що зустрічні вимоги не можуть бути задоволені, а рішення суду в цій частині є незаконним і підлягає скасуванню.

10 січня 2018 року на апеляційну скаргу ОСОБА_1 надійшов від Бахмутської міської ради Донецької області відзив, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним. Особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Підставою для отримання Державного акту на право власності на землю у ОСОБА_1 виникло на підставі рішення суду першої інстанції від 06.09.2011 року, яке в подальшому касаційною інстанцією було скасоване.

Бахмутська міська рада просила рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25.10.2017 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

10 січня 2018 року на апеляційну скаргу ОСОБА_1 надійшов від ОСОБА_4 співвласників багатоквартирного будинку Дружба відзив, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним.

Суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що самочинно побудована нежитлова споруда-спірний гараж порушує права членів ОСББ Дружба на користування та розпорядження службовим приміщенням літерою Б в інвентаризаційній справі 1967 року на будинок №138 по вул. Петровського (Садова) в м. Бахмуті, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

ОСББ просило рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25.10.2017 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСББ Дружба апеляційну скаргу ОСОБА_1 не визнав, просив її відхилити, рішення суду першої інстанції залити без змін.

Представник третьої особи - КП Бюро технічної інвентаризації ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 не визнав, просив її відхилити, рішення суду першої інстанції залити без змін.

В судове засідання апеляційного суду представник відповідача - Бахмутської міської ради не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив на апеляційну скаргу в якому просив рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25.10.2017 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, справу розглянути за його відсутністю (а.с. 6-7, т. 3).

Представник третьої особи - відділу Держгеокадастру в м. Артемівську Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст. 130 ЦПК України. (а.с. 30, т. 3).

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року, який набрав чинність з 15.12.2017 року, справи у судах апеляційної інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю нез'явившихся учасників справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача за первісним позовом, представника відповідача - ОСББ Дружба , представника третьої особи - КП Бюро технічної інвентаризації , дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за

зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судове рішення відповідає.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що згідно з актом серії ЯИ №345389 від 11 липня 2012 року ОСОБА_1 на підставі рішення Артемівського міської ради №6/21-361 від 28.03.2012 року на праві власності належить земельна ділянка 0,0031 га, яка розташована за адресою: Донецька обл., м. Артемівськ, вул. Петровського, 138. Цільове призначення цієї ділянки - для будівництва індивідуальних гаражів (а.с. 4, том 1). З повідомлення від 03.06.2014 року №7/3-08-7122 вбачається, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області встановила, що в п. 10 наданої ОСОБА_1 декларації про готовність об'єкта до експлуатації відсутня інформація про дозвільні документи, об'єкт збудовано самовільно та рекомендовано звернутися до суду про визначення права власності на нерухоме майно (а.с. 5, том 1).

Рішенням №6/14-246 від 23.11.2011 року Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальної власності територіальної громади м. Артемівська ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують права на земельні ділянки комунальної власності територіальної громади м. Артемівська по вул. Петровській, 138 у м. Артемівську для обслуговування індивідуального гаражу (зворот а.с. 5, том 1).

Рішенням №6/21-361 від 28.03.2012 року Про безоплатну передачу у приватну власності громада земельних ділянок комунальної власності територіальної громади м. Артемівська ОСОБА_1 затверджено технічну документацію із землеустрою та передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку комунальної власності територіальної громади м. Артемівська по вул. Петровського, 137 у м. Артемівську, площею 0,0031 га, для обслуговування індивідуального гаражу (а.с. 179, том 2).

З матеріалів справи №2-1889-11 за позовом ОСОБА_1 по Артемівської міської ради про визнання права власності видно, що відповідно до рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06.09.2011 року за ОСОБА_1 визнано право власності на гараж №138, розташований по вул. Петровського в м. Артемівську Донецької області (а.с. 27). Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 4 грудня 2013 року рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06.09.2011 року залишено без змін (а.с. 104-106). Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.03.2014 р. рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06.09.2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 04.12.2013 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 124-125). Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.05.2014 року позов ОСОБА_1 до Артемівської міської ради про визнання права власності залишено без розгляду у зв'язку із поданням представником позивача заяви про залишення позовної заяви без розгляду (а.с. 144).

З інвентарної справи вбачається, що житлово-будівельному кооперативу Дружба, правонаступником якого є відповідач ОСОБА_4 співвласників багатоквартирного будинку Дружба , належить службова будова під літерою Б розміром 4,45 м на 6,70 м (а.с. 26, том 1).

З відповіді КП Артемівське бюро технічної інвентаризації №456 від 03.12.2013 року

видно, що відповідно до матеріалів технічної інвентаризації у спірному гаражі по вул. Петровського, 138 в м. Артемівську (реєстраційний номер 34882572) є частина приміщення, що означена на плані-схемі і заштрихована та відноситься до інвентарної справи ОСББ під літерою №Б розміром 1,5 м на 1,9 м (а.с. 83, том 1, а.с. 100 зо., том 2).

Відмовляючи у задоволенні первісного позову ОСОБА_6 про визнання права власності на самочинне побудоване майно - гараж, розташований за адресою: м. Бахмут (Артемівськ), вул. Садова (Петровського), 138, суд першої інстанції виходив з того, що спірний гараж є частиною приміщення, зазначеного на плані-схемі в інвентаризаційній справі житлово-будівельного кооперативу Дружба , правонаступником якого є ОСББ Дружба , розташованого по вул. Садова (Петровського) в м. Бахмуті (Артемівську), будинок 138, під літерою Б , при цьому порушуються права ОСББ Дружба на користування та розпорядження службовим приміщенням під літерою Б .

Частково задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСББ Дружба до ОСОБА_1 в частині визнання недійсним рішення Артемівської міської ради від 28.03.2012 року №6/21-361 Про безоплатну передачу у приватну власність громадянам земельних ділянок комунальної власності територіальної громади м. Артемівська щодо надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Артемівська по вул. Петровського, 138 у м. Артемівську, площею 0,0031 га, кадастровий номер земельної ділянки 1410300000:00:018:1020, цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування індивідуального гаражу, а також визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №345389, виданого ОСОБА_1 на підставі рішення Артемівської міської ради від 28.03.2012 року №6/21-361, згідно якого ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0031 га, розташованої за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул. Петровського, 138, кадастровий номер земельної ділянки 1410300000:00:018:1020, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва індивідуальних гаражів, суд першої інстанції виходив з того, що зазначене рішення Артемівської міської ради було прийнято відповідачем на підставі рішення Артемівського міськрайонного суду від 06.09.2011 року, яким визнано право власності на спірний гараж, та в подальшому його скасовано, позов ОСОБА_1 ухвалою суду залишений без розгляду відповідно до його заяви.

Такий висновок суду є правильним, відповідає фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.

За положеннями ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження в установлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

За змістом пп. 1 п. "б" ч. 1 ст. 31 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством, відноситься до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Згідно зі ст. 9 Закону України від 20 травня 1999 року Про архітектурну діяльність (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному ст. 24 Закону України Про планування і забудову територій (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), тобто заінтересовані особи зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 7 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда,

інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або

будуються на земельні ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Апеляційним судом встановлено, що 2 липня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Артемівської міської ради про визнання власності на спірний гараж, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він його побудував самовільно і ця побудова не порушує права інших осіб (а.с. 1-2, том 1).

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду від 7 листопада 2014 року ОСББ Дружба притягнуто до участі у справі в якості третьої особи з боку відповідача (а.с. 34, том 1).

25 листопада 2014 року ОСББ Дружба звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 та Артемівської міської ради про визнання права власності, визнання недійсним рішення міської ради та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с. 76-79).

Сторони під час судового розгляду справи підстави своїх позовів не змінювали.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 обґрунтовує свою апеляційну скаргу доводами щодо набуття ним права власності на спірний гараж за набувальною давністю, тобто, посилається на вимоги ст. 344 ЦК України, у той час, як в суді першої інстанції позов заявлений ним з інших підстав - як самовільно збудоване нерухоме майно, тобто, він посилався на вимоги ст. 376 ЦК України. Визнання права власності за набувальною давністю на гараж не було предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 267 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 безпідставна і задоволенню не підлягає.

Отже, апеляційний суд вважає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 5 березня 2018 року.

Судді: