Постанова

від 28.02.2018 по справі 904/9244/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2018 року                               м. Дніпро Справа № 904/9244/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017, ухвалене суддею Бєлік В.Г., повний текст складено 18.12.2017, у справі № 904/9244/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецресурс"

до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"

про стягнення 123 866, 86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецресурс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про стягнення з відповідача на свою користь (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 30.11.2017) основного боргу у сумі 105 040, 86 грн., 3% річних у сумі 1 813, 00 грн., інфляційних втрат у сумі 5 231, 25 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017 у справі № 904/9244/17 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецресурс" - 105 040, 86 грн. основного боргу, 1 813, 00 грн. 3% річних, 5 231, 25 грн. інфляційних втрат та 1 681, 28 грн. витрати по сплаті судового збору.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 511150097 від 15.01.2015 в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару протягом жовтня 2016 року – березня 2017 року, наявності заборгованості за поставлений товар у сумі 105 040, 86 грн., передбаченої статтею 625 Цивільного кодексу України відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді 3% річних та інфляційних втрат.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" подало апеляційну скаргу про скасування цього рішення в частині стягнення з нього основного боргу у сумі 6 300, 00 грн., 3 % річних у сумі 449, 56 грн., інфляційних втрат у сумі 1 577, 84 грн. та прийняття в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні вимог щодо стягнення цих сум.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції не врахував здійснення відповідачем платежу за спірними поставками у сумі 6 300, 00 грн., у зв'язку з чим заборгованість за договором складає 98 740, 86 грн. З урахуванням суми основного боргу, з яким погоджується відповідач, 3% річних, розраховані за прострочення оплати вказаної суми, складають 1 363, 44 грн. (за період з 16.05.2017 по 30.10.2017), інфляційні втрати – 3 653, 41 грн. (із застосуванням індексів інфляції за червень – вересень 2017 року).

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, не погоджується з тим, що платіж на суму 6 300, 00 грн. здійснено відповідачем на оплату рахунку № 122 від 10.05.2016, оскільки вказаний рахунок вже оплачено іншими платежами. У свою чергу, в матеріалах справи наявні документи, що підтверджують поставку товару відповідачу на суму 6 300, 00 грн. в межах дії спірного договору, на оплату якого виставлено рахунок № 175 від 11.10.2016. Враховуючи викладене, позивач вважає, що заборгованість відповідача за договором поставки складає 105 040, 86 грн. Позивач не погоджується і з проведеним відповідачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат, оскільки з урахуванням уточнень до позовної заяви період нарахування 3% річних збільшено до 12.12.2017, а інфляційні втрати розраховані із застосуванням індексів інфляції за червень –листопад 2017 року, що не враховано відповідачем.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 у цій справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 28.02.2018.

У судовому засіданні 28.02.2018 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, заслухавши виступ представників позивача та відповідача у судових дебатах, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецресурс" (постачальник) та Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (покупець) уклали договір поставки № 511150097 від 15.01.2015 (далі – договір, а.с. 12-14, т. 1).

Згідно п. 1.1. договору, на умовах, викладених в розділах цього договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і сплатити продукцію матеріально-технічного призначення, що надалі іменується товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і терміни постачання товару вказані в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору, що є невід'ємною його частиною.

Строк дії договору до 31.12.2017 (додаткова угода № 2 від 30.12.2016, а.с. 16, т. 1).

Відповідно до п. 3.1. договору товар за цим договором поставляється на умовах, вказаних в специфікаціях до нього, згідно Інкотермс 2000.

Товар поставляється партіями в терміни, узгоджені сторонами в специфікаціях (п. 3.2. договору).

Згідно п. 3.4. договору разом з товаром постачальник передає покупцю наступні документи:

- рахунок-фактуру;

- товарну накладну;

- товарно-транспортну накладну (якщо товар постачається залізничним або автомобільним транспортом);

- податкову накладну;

- сертифікат якості виробника, або документ, що підтверджує якість продукції;

- інші документи (при необхідності: паспорт, інструкцію по експлуатації та інші);

- документи, визначені відповідною специфікацією до договору.

За умовами договору (п. 2.1.) ціна товару, що поставляється за цим договором, визначається в гривнах і вказана в специфікаціях до цього договору. Ціна товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки за цим договором проводяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника в порядку і терміни, вказані в специфікаціях до договору.

Умовами специфікацій до договору передбачено, що оплата поставленого товару здійснюється протягом 60 календарних днів з дня поставки.

Позивач на виконання умов договору з квітня 2015 року по березень 2017 року здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 538 103, 89 грн., у свою чергу, відповідачем здійснено оплату поставленого товару частково у сумі 433 063, 03 грн.

Переглядаючи оскаржуване рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, колегія суддів зазначає наступне.

В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Враховуючи встановлені обставини справи, умови специфікацій щодо строку здійснення розрахунку за поставлений товар, строк оплати поставленого позивачем відповідачу на підставі договору за спірними видатковими накладними товару на дату звернення позивача з позовом до місцевого господарського суду є таким, що настав.

Доказів повної оплати вартості поставленого у спірний період товару на дату прийняття місцевим господарським судом рішення у даній справі відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу з оплати поставленого товару за спірний період шляхом надання належних доказів не спростував.

За наведеного, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 105 040, 86 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з порушенням відповідачем встановлених договором строків оплати вартості поставленого йому позивачем товару, позивач заявив до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних за загальний період прострочення виконання грошового зобов'язання з 16.05.2017 по 12.12.2017 у сумі 1 813, 00 грн., а також інфляційні втрати, розраховані від суми боргу із застосуванням індексів інфляції за червень-листопад 2017 року, у сумі 5 231, 25 грн.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення сум 3 % річних та інфляційних втрат, апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом щодо наявності підстав для їх задоволення у заявленій до стягнення позивачем сумі.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи та з'ясувавши доводи сторін, встановив, що різниця у сумах основного боргу між сторонами виникла у зв'язку з неврахуванням відповідачем здійсненої поставки за видатковою накладною № 188 від 17.10.2016 (а.с. 18, т. 1), що вбачається з актів звірки розрахунків, поданих сторонами (а.с. 65-68, 81-84, т. 1). Так, загальна сума здійснених оплат за договором становить 433 063, 03 грн., що співпадає в обох актах звірки сторін, тоді як загальна сума поставки, за доводами позивача, становить 531 803, 89 грн., а за доводами відповідача - 538 103, 89 грн.

При цьому, незважаючи на посилання відповідача в апеляційній скарзі на неврахування позивачем здійсненої оплати на суму 6 300, 00 грн. згідно платіжного доручення № 12984 від 13.10.2016 з призначенням платежу "згідно рахунка № 175 від 11.10.2016" (а.с. 88, т. 1), вказана оплата врахована позивачем в погашення заборгованості за договором.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, товар за видатковою накладною № 188 від 17.10.2016 прийнято відповідачем, що підтверджується наявними підписами отримувача на ній, а також товарно-транспортній накладній № Р188 від 17.10.2016 (а.с. 19-20, т. 1). На оплату поставленого товару за вказаною накладною виставлено рахунок № 175 від 11.10.2016 (а.с. 23, т. 1).

Вказана видаткова накладна, яка підписана з боку відповідача без зауважень, містить посилання на спірний договір поставки № 511150097 від 15.01.2015.

Відсутність укладеної сторонами специфікації на вказану поставку не свідчить про здійснення такої поставки поза межами договору № 511150097 від 15.01.2015.

Зі змісту правової норми, наведеної у ч. 1 ст. 692 ЦК України, вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлений інший строк оплати.

Враховуючи відсутність визначеного строку для оплати вказаної поставки за накладною № 188 від 17.10.2016, строк оплати за нею виник з урахуванням положень ч. 1 ст. 692 ЦК України.

У свою чергу, рахунок № 122 від 10.05.2016 (а.с. 89, т. 1), на оплату якого відповідач виявив бажання змінити призначення платежу у платіжному дорученні № 12984 від 13.10.2016 (а.с. 63-64, т. 1), оплачено у повному обсязі іншими платіжними дорученнями (а.с. 94-97, т. 1).

Також, суд не погоджується зі здійсненим відповідачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку з неправильним визначенням відповідачем періодів цих нарахувань, а також встановленням судом правомірності заявленої позивачем до стягнення суми основного боргу. Процесуальне законодавство надає позивачу право збільшувати/зменшувати розмір позовних вимог; з урахуванням поданих позивачем уточнень до позовної заяви від 30.11.2017, позивач змінив періоди нарахування 3% річних та інфляційних втрат, що узгоджується з його процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, відповідно, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення господарського суду у даній справі відсутні.

Витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги відносяться на Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод".

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017 у справі № 904/9244/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017 у справі № 904/9244/17 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повна постанова складена 05.03.2018

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя           А.Є. Чередко