Постанова

від 01.03.2018 по справі 902/1584/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року Справа № 902/1584/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Грязнов В.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Максютинська Д.В

за участю представників сторін:

позивача: представник не з'явився

відповідача: ОСОБА_1В.(ордер на надання правової допомоги КС №118511, від 20.02.2018р. )

апелянта: представник не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Вінницької області, постановлену 12.12.17р. суддями Колбасовим Ф.Ф., Матвійчук В.В. , Нешик О.С. о 15.45 год у м.Вінниці, повний текст складено 12.12.17р.

у справі № 902/1584/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Вінницького регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик"

до відповідача ОСОБА_2 "Сантех-Світ" з іноземною інвестицією

про стягнення 1 542 769,76 дол. США та 5 515 089 грн 93 коп.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/1584/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Вінницького регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик" (надалі - Позивач, Стягувач) до ОСОБА_2 "Гассіб" з іноземною інвестицією (у подальшому - підприємства "Сантех-Світ", Відповідач, Боржник) про стягнення заборгованості за Генеральним кредитним договором №03/13 від 31.01.2013 року.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 18.04.2016 року позов задоволено.

22.11.2017 року від ОСОБА_2 "Сантех-Світ" з іноземною інвестицією до суду надійшла скарга від 17.11.2017 року на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області по справі № 902/1584/15 щодо висновку про оцінку вартості майна (т.1 а.с. 1-6 матеріалів оскарження).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 12 грудня 2017 року скарга відповідача задоволена, визнано недійсним звіт №92/17 від 01.08.2017 року про незалежну оцінку ринкової вартості (початкову ціну при примусовій реалізації) комплексу завантажувально-розвантажувального майданчика, земельної ділянки, розташованих в м. Вінниці по вул. Гонти, 37 і 39а, складений незалежним оцінювачем ОСОБА_3 у виконавчому провадженні №52225519 (т.1 а.с. 170-177).

Суд першої інстанції при винесенні вищевказаної ухвали, посилаючись на ч.6 ст. 9, ст. 11 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , ч. 3 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження , п.п. 50,51 Національного стандарту №1, затверджений Постановою КМУ № 1140 від 10.09.2003, зазначив, що в порушення зазначених норм оцінювачем ОСОБА_3 оцінка майна проводилась без огляду об'єктів оцінки за місцем їх знаходження, відповідно до вищенаведених вимог Національних стандартів, що могло вплинути на обґрунтованість розрахунку вартості об'єктів. Відтак, не може вважатися правомірним висновок, зроблений ОСОБА_3А у звіті №92/17 від 01.08.2017 року про незалежну оцінку ринкової вартості (початкову ціну при примусовій реалізації) комплексу завантажувально-розвантажувального майданчика, земельної ділянки, розташованих в м. Вінниці по вул. Гонти, 37 і 39а.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відділ примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (т.1, а.с. 185-188), в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Вінницької області від 12.12.2017, скасувати дану ухвалу та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2 Сантех-світ . Крім того, апелянт просить відстрочити або розстрочити сплату судового збору або звільнити його від сплати.

Апеляційну скаргу позивач обгрунтовує тим, що оскаржував ухвала є необґрунтованою, незаконною та винесеною з суттєвим порушенням вимог процесуального права.

Скаржник вказує, що судом першої інстанції порушено принцип рівності сторін у справі, безпідставно надано перевагу підприємству Сантех-світ та проігноровано клопотання представника відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо відкладення розгляду справи з метою надання необхідних доказів у справі., а саме матеріалів виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, апелянт посилається на те, що ухвала суду є необгрунтованою, тобто такою, що неповно відображає обставини, що мають значення для справи.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29 січня 2018 року скаржнику поновлено строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі №902/1584/15, відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до 21.02.2018 року, розгляд скарги призначено на 21.02.2018 на 10.00 (т.1, а.с 182-183).

05.02.2018 року на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 "Сантех-Світ" з іноземною інвестицією надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції; проведення відеоконференції просить доручити Господарському суду Вінницької області.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06 лютого 2018 року клопотання ОСОБА_2 "Сантех-Світ" з іноземною інвестицією про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, судове засідання 21 лютого 2018 року об 10:00 год. призначено в режимі відеоконференції, відповідальним за проведення якої визначено господарський суд Вінницької області ( т.1, а.с 207-208).

21.02.2018 року на електронну адресу Рівненського апеляційного господарського суду від скаржника - ОСОБА_2 "Сантех-Світ" з іноземною інвестицією, надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останнє вважає її необґрунтованою та безпідставною, а ухвалу господарського суду Вінницької області такою, що винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Крім підстав, зазначених у скарзі на дії органу ДВС, скаржник також зазначає, що звіт не містить оцінки усіх будівель та споруд, зокрема комплексу нежитлових будівель, які знаходяться на земельній ділянці. Також вказує, що у звіті визначено, що завантажувально-розвантажувальний майданчик знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул. Гонти,37 і 39а. Разом з тим, зазначене майно знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул. Гонти, 39а. Такти чином, при оцінці майна підприємства-боржника неправильно визначено місце розташування вказаного нерухомого майна, що має наслідком недостовірність висновку щодо його вартості.

Розпорядженням керівника апарату суду від 21.02.2018р. у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Мельника О.В. відповідно до п. 17.4 Розділу XI Перехідних положень ГПК України, п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 902/1584/15.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2018 р. визначено колегію у складі суддів: головуюча суддя Бучинська Г.Б., суддя Олексюк Г.Є., суддя Грязнов В.В.

Представник ОСОБА_2 "Сантех-Світ" з іноземною інвестицією - ОСОБА_1 в судовому засіданні 21 лютого 2018 року надав пояснення в обгрунтування своєї правової позиції та заявив усне клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Представники Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Вінницького регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик" не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомленні належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 оголошено перерву на підставі ч. 2 та ч. 3 ст. 216 ГПК України до 01 березня 2018 року. .

У судовому засіданні, яке відбулось 1 березня 2018 року у режимі відеоконференції, представник ОСОБА_2 "Сантех-Світ" з іноземною інвестицією - ОСОБА_1 заперечив вимоги апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції у даній справі - без змін.

Представники позивача та органу державної виконавчої служби у судове засідання 01.03.2018 не з'явились, хоча про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (« Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» ) від 07.07.1989).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України» ).

Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача та відповідача, оскільки останні не скористались своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч.1,2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.2 ст.273 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін що з'явились у судове засідання, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваної ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга органу державної виконавчої служби не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Вінницької області від 18.04.2016 року задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Вінницького регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик" до ОСОБА_2 "Гассіб" з іноземною про стягнення заборгованості за Генеральним кредитним договором №03/13 від 31.01.2013 року.

На виконання наказу Господарського суду Вінницької області, виданого 01.07.2016 року у справі №902/1584/15, 19.09.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52225519.

01.02.2017 року державним виконавцем було винесено постанову, відповідно до якої здійснено опис та арешт майна ОСОБА_2 боржника, до якого входить завантажувально-розвантажувальний майданчик загальною площею 2730,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 39а та земельна ділянка, яка знаходиться в м. Вінниця, вул. Гонти, 37, загальною площею 3,4052 га, кадастровий № 0510136300:01:066:0027.

Постановою державного виконавця від 01.03.2017 року призначено суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні та зобов'язано оцінювача ОСОБА_3 надати висновок щодо ринкової вартості майна підприємства, описаного та арештованого 01.02.2017 року.

Як вбачається із складеного на виконання постанови державного виконавця від 01.03.2017 року звіту № 92/17, зробленого незалежним оцінювачем ОСОБА_3 від 01.08.2017 року про незалежну оцінку ринкової вартості (початкову ціну при примусовій реалізації) комплексу завантажувально-розвантажувального майданчика, розташованого в м. Вінниці по вул. Гонти 37 та 39а, ринкова вартість комплексу завантажувально-розвантажувального майданчика, з врахуванням умов вимушеного продажу, становить 7459625,00 грн, в т.ч. земельна ділянка - 7071010,00 грн, земельні поліпшення в складі завантажувально-розвантажувального майданчика - 388615,00 грн.

На час проведення оцінки власником цього майна було ОСОБА_2 "Гассіб" з іноземною інвестицією. За рішенням зборів засновників ОСОБА_2 "Гассіб" з іноземною інвестицією від 29.09.2017 року, останнє змінило назву на ОСОБА_2 "Сантех-Світ" з іноземною інвестицією.

В подальшому виконавче провадження ВП № 52225519 з виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 01.07.2016 року у справі № 902/1584/15 передано до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: 23.10.2017 року Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 було винесено постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження.

Звертаючись до суду із скаргою, ОСОБА_2 "Сантех-Світ" з іноземною інвестицією обґрунтовує її незгодою зі звітом № 92/17, складеним незалежним оцінювачем ОСОБА_2 від 01.08.2017 року про незалежну оцінку ринкової вартості (початкову ціну при примусовій реалізації) комплексу завантажувально-розвантажувального майданчика, розташованого в м. Вінниці по вул. Гонти 37 та 39а.

Скаржник вважає, що дії державного виконавця з визначення вартості та оцінки майна підприємства боржника є неправомірними, а висновок суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 про незалежну оцінку ринкової вартості майна підприємства-боржника від 01.08.2017 року підлягає скасуванню та визнанню недійсним.

В обґрунтування цього скаржник зазначає, що оскаржуваний звіт містить дані про те, що оцінка майна боржника проводилася з врахуванням умов вимушеного продажу. Однак, на думку скаржника, чинним законодавством України, що регулює порядок оцінки майна, не передбачено такого критерію для оцінки вартості майна, як "умови вимушеного продажу".

ОСОБА_2 "Сантех-Світ" вважає також, що ринкова вартість об'єкта оцінки є значно вищою, ніж та, що зазначена у звіті 92/17 незалежного оцінювача ОСОБА_3 від 01.08.2017 року, при цьому оцінювачем було порушено порядок визначення вартості об'єкта оцінки. Скаржник вважає висновки стосовно вартості об'єкта оцінки необ'єктивними та неповними, вказує на заниження його вартості майже вдвічі.

Розглянувши вимоги скарги, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України.

Частиною 2 статті 20 ГК України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Визнання вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювали відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому учасник виконавчого провадження має право оскаржувати таку оцінку до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому ст.121-2 ГПК України. Така позиція наведена у пункті 9.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Згідно ч.3 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згоді з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Згідно з приписами ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому ОСОБА_5, використовуються в інших національних стандартах.

ОСОБА_5 (п.п. 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт №2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 №1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватись у відповідності до Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна" з урахуванням вимог Національного стандарту №1, яким визначено загальні засади.

Так, згідно з приписами п. 50 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.

Пунктом 51 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" передбачена наступна послідовність проведення незалежної оцінки майна:

- укладення договору на проведення оцінки;

- ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки ;

- ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів;

- вибір необхідних методичних підходів, методів проведення оцінки та використання її результатів;

- вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування;

- узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів;

- складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки;

- доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Стан об'єкту оцінки може визначатись шляхом візуального обстеження, обмірів, спостережень, вивчення необхідної технічної документації.

Крім того, ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Отже, виходячи з наведених норм, підготовці та проведенню незалежної оцінки майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Колегією суддів з матеріалів справи вбачається, що 12.12.2017 року в судовому засіданні викликана в порядку ст. 30 ГПК України суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_3, яка надала письмові пояснення щодо обставин складання звіту (а.с. 166-167). Зокрема, про виїзд оцінювача для проведення візуального огляду оцінюваного комплексу завантажувально-розвантажувального майданчика суду пояснила, що для проведення візуального огляду майна вона неодноразово зверталася до представника власника, але всі її прохання були проігноровані. З огляду на це оцінювачем та представником органу державної виконавчої служби було прийнято рішення проводити оцінку майна за документами, які були наявні в матеріалах справи

З цього приводу колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст.11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Разом з тим, у матеріалах виконавчого провадження відсутня заява ОСОБА_3 встановленої форми, яка має бути додатком до звіту, про недопуск оцінювача до об'єктів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо недотримання оцінювачем положень п. 50 Національного стандарту № 1 - Загальні засади оцінки майна і майнових прав в частині здійснення ознайомлення оцінювача з об'єктом оцінки, і як наслідок, сумнівності у об єктивності проведеної оцінки.

Колегією суддів також береться до уваги наявний у матеріалах справи звіт, складений іншим суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-Укрексперт" (а.с. 15-76). Згідно цього звіту, загальна ринкова вартість комплексу завантажувально-розвантажувального майданчика 63,2 м.х43,2 м. загальною площею 2730 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Вінниця, будинок Гонти, 39а та земельної ділянки площею 3,4952 га, яка знаходиться за адресою м. Вінниця, будинок Гонти, 37, становить 13450600,00 грн.

Крім того, з матеріалів вищевказаного звіту вбачається, що суб'єктом оцінювання на підготовчому етапі проведення оцінки майна здійснено ознайомлення з об'єктом оцінки, що підтверджується фототаблицями (а.с.51-55).

При цьому колегія суддів вважає за необхідне врахувати наступне.

Згідно зі ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом , що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Згідно ст.13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до п.63 ОСОБА_5 №1, рецензування звіту про оцінку майна полягає у неупередженому об'єктивному розгляді оцінки майна особою відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва.

Рецензія повинна містити лише висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість йог використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна.

Відповідно до рецензії на звіт ТОВ "Альянс-Укрексперт" про незалежну оцінку майна (а.с. 77-81) - завантажувальної площадки 63,2м х 43,2 м, що розташована за адресою: Вінницька область, м.Вінниця, вул.Гонти, 39а та земельної ділянки кадастровий номер 0510136300:01:066:0027, що знаходиться з адресою: вінницька область, м.Вінниця, вул.Гонти, буд.37, контрі належать ОСОБА_2 Сантех-світ з іноземною інвестицією, наданої оцінювачем ТОВ Атлант-Укргруп ОСОБА_6 на запит ТОВ Альянс-Укрексперт", звіт містить висновок про вартість об єкта оцінки , який відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; у звіті представлені та обґрунтовані припущення та обмеження на оцінку; у звіті вказаний аналіз існуючого використання та виконаний аналіз найбільш ефективного використання; у звіті наявні розрахунки, що відповідають змісту методичних підходів, методів та оціночних процедур.

Відтак, проаналізувавши у сукупності вищевказані матеріали справи та норми законодавства, колегія суддів не вбачає підстав для неприйняття у якості доказу звіту ТОВ "Альянс-Укрексперт" та рецензії на звіт, наданої ТОВ Атлант-Укргруп та констатує, що ринкова вартість об'єкта оцінки згідно звіту ТОВ "Альянс-Укрексперт" є значно вищою, ніж у звіті №92/17 незалежного оцінювача ОСОБА_3

Розглянувши доводи скаржника щодо неправомірності дій державного виконавця з визначення вартості та оцінки майна підприємства боржника, які викладені у скарзі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За ч.ч.1, 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно пункту 9.10 Постанови Пленуму Вищого господарського Суду України №9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК. У розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи вищевикладені висновки колегії суддів щодо встановлених порушень вимог законодавства при проведенні оцінки майна, а також те, що державним виконавцем не повідомлено про результати визначення вартості чи оцінки майна боржника у виконавчому провадженні, колегія суддів вважає дії державного виконавця щодо визначення вартості та оцінки майна підприємства Сантех-світ неправомірними.

Відтак, скарга ОСОБА_2 "Сантех-Світ" з іноземною інвестицією від 17.11.2017 року на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області підлягає задоволенню, звіт №92/17 від 01.08.2017 року про незалежну оцінку ринкової вартості (початкову ціну при примусовій реалізації) комплексу завантажувально-розвантажувального майданчика, земельної ділянки, розташованих в м. Вінниці по вул. Гонти, 37 і 39а, складений незалежним оцінювачем ОСОБА_3 у виконавчому провадженні №52225519 підлягає визнанню недійсним.

В силу дії ч.1 ст. 269 ГПК України (в редакції чинній з 15.12.2017р.) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Тобто, Господарським процесуальним кодексом в новій редакції передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апелянта, викладені у апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції принципу рівності сторін у справі шляхом ненадання відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції можливості подати оригінали матеріалів виконавчого провадження, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у даній справі попередньо розглядалась скарга ПАТ Комерційний банк Хрещатик від 18.08.2017 року на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області та про визнання недійсним звіту №92/17 від 01.08.2017 року, який також є предметом розгляду скарги підприємства Сантехсвіт , і матеріали виконавчого провадження надавались органом ДВС під час розгляду вказаної скарги.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду скарги відповідача на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області останнім 11.12.2017 надавались матеріали виконавчого провадження, що підтверджується, зокрема, матеріалами справи та протоколом судового засідання від 12.12.2017 року (а.с.168).

До матеріалів апеляційної скарги апелянтом не долучено жодних документів виконавчого провадження, які б спростовували висновки суду першої інстанції, а тому доводи про неможливість подання матеріалів виконавчого провадження при розгляді скарги на дії ДВС є безпіставними і необгрунтованими.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушень процесуальних норм під час розгляду скарги судом першої інстанції, так як доводи апелянта спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.ст. 74, 76, 77 ,78,86 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст.74, 76, 77 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу для відмови в задоволенні скарги.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятої у справі ухвали, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.12.17р. на ухвалу господарського суду Вінницької області віл 12.12.2017 у справі № 902/1584/15 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 12 грудня 2017 року у справі №902/1584/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у двадцятиденний строк з дня складення повного тексту судового рішення.

Справу №902/1584/15 повернути господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "05" березня 2018 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Олексюк Г.Є.