Справа № 371/1287/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/780/253/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2 Категорія 34 05.03.2018
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 березня 2018 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді: - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Миронівського районного суду Київської області від 20 грудня 2017 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кип`ячка Миронівського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, працюючого забійником на ТОВ «Барвінок-Інвест», маючого професійно-технічну освіту, не одруженого, дітей на утриманні не має, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 1 року обмеження волі, позбавивши його права керування транспортними засобами строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного за цим вироком покарання з випробуванням, визначивши йому іспитовий строк 1 рік та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ОСОБА_7 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_9 майнову шкоду завдану їй вчиненням злочину в розмірі 30140 гривень 34 копійки.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_9 моральну шкоду завдану їй вчиненням злочину в розмірі 120000 гривень.
В задоволенні решти позову відмовлено.
Цим же вироком вирішено питання щодо судового збору та процесуальних витрат.
В С Т А Н О В И Л А:
За вироком суду, ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин. Так, ОСОБА_7 25 червня 2017 року близько 22 години 40 хвилин, у темний час доби, при штучному освітленні вулиці та мокрому асфальтному покритті, керував технічно справним автомобілем марки «ВАЗ» модель «2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_10 .
Рухаючись зі швидкістю більшою за 59,2-73,7 кілометрів на годину (згідно висновку інженерно-технічної експертизи № 12-1/1977 від 21 вересня 2017 року, складеного Київським НДЕКЦ МВС України) по автомобільній дорозі, що проходить по вулиці Вишневій в напрямку перпендикулярно розташованої вулиці Паризької Комуни в місті Миронівка Київської області, вищезазначений автомобіль під керуванням ОСОБА_7 , доїжджаючи до повороту на вулицю Паризької Комуни, у порушення вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01 січня 2002 року (далі ПДР України), а саме: п.п. 2.3. 2.9. 12.1. 12.2. 12.4. ПДР України, був неуважним до дорожніх обставин, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечну швидкість для свого руху, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, завчасно не виявив перешкоди у вигляді бетонного паркану, що знаходився в кінці вулиці Вишневої та проходить по ліву і праву сторону вулиці Паризької Комуни, здійснив наїзд на вказану перешкоду.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (зіткнення транспортного засобу із бетонним парканом) пасажир автомобіля марки «ВАЗ» модель «2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження, з якими була доставлена до Миронівської центральної районної лікарні.
Відповідно до висновку експерта № 30 від 16.09.2017 року, складеного за результатами проведення судово-медичної експертизи, отримане потерпілою ОСОБА_9 тілесне ушкодження у вигляді перелому середньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням викликає розлад здоров`я більше 21-го дня і відноситься до ушкоджень середньої тяжкості.
Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок змінити в частині задоволення цивільного позову, а саме стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в сумі 120000 грн. та стягнути з обвинуваченого моральну шкоду в сумі 60000 грн., шляхом здійснення щомісячних платежів в сумі 1000 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом не враховано того, що він добросовісно виплатив потерпілій 6 000 грн., сприяв розкриттю злочину. Зазначає, що суд застосував до нього максимальну відповідальність щодо відшкодування моральної шкоди, яка могла бути застосована у випадку травмування особи.
Заслухавши доповідь судді, думки обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються доказами, які всебічно, повно та об`єктивно досліджено і є обґрунтованими. Дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, що не оспорюється в апеляційній скарзі, тому судова колегія визнає ці висновки правильними.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що судом першої інстанції без належних обґрунтувань завищено розмір стягнення з нього на користь потерпілої ОСОБА_9 заподіяної моральної шкоди колегія суддів вважає обґрунтованими, виходячи з наступного.
Вирішуючи питання в частині відшкодування заподіяної моральної шкоди потерпілій, судом першої інстанції не в повній мірі враховано вимоги кримінального процесуального законодавства та обставини справи.
З матеріалів справи вбачається, що отримане потерпілою ОСОБА_9 тілесне ушкодження у вигляді перелому середньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням викликає розлад здоров`я більше 21-го дня і відноситься до ушкоджень середньої тяжкості.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (ч. 1 ст. 1168 Цивільного кодексу України).
Згідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Крім того, в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазначав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при визначенні розміру відшкодування ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_9 заподіяної злочином моральної шкоди недостатньо врахував обставини справи та без належного обґрунтування визначив суму в розмірі 120000 грн.
Враховуючи сукупність зазначених обставин, які впливають на визначення розміру заподіяної моральної шкоди, конкретні обставини справи, характер правопорушення, глибину та тривалість завданих потерпілій фізичних і душевних страждань, керуючись принципами розумності, виваженості і справедливості, колегія суддів вважає, що саме розмір моральної шкоди в сумі 60000 грн., відповідатиме ступеню тяжкості перенесених моральних страждань потерпілою ОСОБА_9 .
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу обвинуваченого слід задовольнити частково, а вирок суду змінити в частині вирішення цивільного позову.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Миронівського районного суду Київської області від 20 грудня 2017 року щодо ОСОБА_7 в частині вирішення цивільного позову змінити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_9 у відшкодування моральної шкоди 60000 (шістдесят тисяч) грн.
В решті вирок залишити без зміни.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Суддя: Суддя: Суддя:
Суд | Апеляційний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2018 |
Оприлюднено | 27.02.2023 |
Номер документу | 72602646 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд Київської області
Дрига А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні