Рішення

від 05.03.2018 по справі 906/1055/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/1055/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі: Сидорчук О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 571/01 від 14.12.17;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" (Житомирська область, м.Коростень)

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "Нафтохім" (Житомирська область, м.Коростень)

про стягнення 82365,25грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 82365,25грн, з яких: 60000грн основного боргу, 15885,25грн пені та 6480,00грн інфляційних витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №25/02 від 03.02.15 в частині повної оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою суду від 15.02.18 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.03.18.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач не скористався правом надання письмового відзиву на позовну заяву, його представник у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся завчасно на належним чином (про що свідчать підписи представника у повідомленнях про вручення поштових відправлень (а.с.23, 30, 43, 47).

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України передбачені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника.

Отже, як вже зазначалось, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак не скористався правом на участь представника у судовому засіданні та надання відзиву, тому розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.02.15 між ПАТ "Коростенський машинобудівний завод (Постачальник, позивач) та ТОВ "Нафтохім" (Покупець, відповідач) укладено договір №25/02 (а.с.10), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець оплатити та прийняти апарат з перемішуючим пристроєм по типу колони промивки відповідно до креслення №1767 без приводу в кількості 1 шт., вартістю 1235010,00грн з ПДВ (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2 договору покупець здійснює передплату у розмірі 931500,00грн. для закупівлі матеріалів.

Пунктом 3 договору сторони передбачили, що остаточна оплата здійснюється покупцем протягом 3-х календарних днів з моменту отримання повідомлення про виготовлення продукції

03.09.15 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №25/02 від 03.02.15, відповідно до якої вартість апарату з перемішуючим пристроєм становить 1124010,00грн (а.с.11).

Згідно п.6 додаткової угоди на момент відвантаження покупець сплачує суму у розмірі 1064010,00грн з ПДВ. Залишок у сумі 60000,00грн з ПДВ покупець сплачує продавцю до 30.12.15. У разі прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5% в день від недоплаченої суми за кожен день прострочення.

На виконання умов договору №25/02 від 03.02.15 та додаткової угоди від 03.09.15 позивач поставив відповідачу апарат з перемішуючим пристроєм по типу колони промивки на загальну суму 1124010,00грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000115 від 07.09.15 та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №26 від 07.09.15, виданої ОСОБА_2 (а.с.12-13).

Відповідач отриману продукцію оплатив частково на суму 1064010,00грн. (а.с.37-39).

Отже, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати, за останнім утворилась заборгованість за отримане обладнання в сумі 60000,00грн (1124010,00грн - 1064010,00грн).

Позивач направив на адресу відповідача претензію №95/10 від 16.02.16, в якій просив сплатити заборгованість у розмірі 60000,00грн в строк до 22.02.16, проте останній залишив її без відповіді та задоволення (а.с.15-16).

У зв'язку із невиконанням відповідачем умов укладеного договору в частині оплати за отриманий товар, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши пояснення представника позивача та приписи законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось, п.6 додаткової угоди №1 до договору №25/02 від 03.02.15 встановлено, що залишок вартості товару в розмірі 60000,00грн покупець сплачує продавцю до 30.12.15.

Відповідач своє зобов'язання належним чином не виконав (в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне), розрахунків з позивачем за поставлену продукцію не провів.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 60000,00грн основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач відповідно до пункту п.6 додаткової угоди №1 до договору №25/02 від 03.02.15, за порушення строків оплати нарахував відповідачу пеню у розмірі 15885,25грн за період з 30.12.15 по 30.05.16 (а.с.17).

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Пунктом 6 додаткової угоди №1 до договору №25/02 від 03.02.15 сторони передбачили, що у разі прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5% в день від недоплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, загальний розмір пені по договору №25/02 від 03.02.15 за визначений позивачем період складає 10645,27грн. У стягненні 5239,98грн пені слід відмовити.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 6480,00грн інфляційних втрат. нарахованих за період з 01.11.16 по 30.09.17 (а.с.18).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом розмір інфляційних втрат за період з 01.11.16 по 30.09.16 складає 7926,33грн, однак позивач просить стягнути 6480,00грн, що є його правом.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача, викладені у клопотанні №14 від 12.01.18 (а.с.32) стосовно того, що поставлений товар не відповідав узгодженій документації, а апарат з перемішувальним пристроєм по типу колони не введений в експлуатацію до даного моменту в зв'язку з браком виготовлення, з огляду на наступне.

Пунктом 15 договору №25/02 від 03.02.15 сторони обумовили, що у випадку виявлення браку продукції протягом гарантійного терміну та складання належним чином оформленого акту, постачальник здійснює ремонт або заміну бракованої продукції безкоштовно в строк 15 календарних днів.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які свідчать, що у ТОВ "Нафтохім" є зауваження щодо якості прийнятої продукції, зокрема, акти, претензії, що підтверджують поставку позивачем обладнання неналежної якості.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача, за захистом яких останній звернувся, оскільки матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 77125,27грн, з яких: 60000,00грн основного боргу, 10645,27грн пені та 6480,00грн інфляційних. Суд відмовляє в позові в частині стягнення 5239,98грн пені

Судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п.3 ч.4 ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "Нафтохім" (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.Чапаєва, 3, код ЄДРПОУ 38115664) на користь Публічного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.Сосновського, 65, код ЄДРПОУ 00203134)

- 60000,00грн основного боргу;

- 10645,27грн пені;

- 6480,00грн інфляційних;

- 1498,21грн судового збору.

3. В позові відмовити в частині стягнення 5239,98грн пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 07.03.18

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу

2,3- сторонам (рек. з повід).