Ухвала

від 26.02.2018 по справі 910/4744/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні скарги

26.02.2018 Справа № 910/4744/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши

скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на дїї та рішення державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Винниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області

про визнання дій незаконними щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.12.2017 р. у ВП № 54603433, визнання постанови недійсною

у справі

за позовною заявою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут арматуробудування"

2) Адвокатського об'єднання "Арсенал"

про визнання договору недійсним

за участю представників:

від скаржника (стягувача): Суховій О.В. - предст. за дов. № 220/10 від 30.10.2017 р.

від боржника-1: Хруленко В.В. - предст. за дов. б/н від 02.02.2018 р.

від боржника-2: не з'явився

від ДВС: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла скарга від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") про визнання незаконними дій державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Винниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - Центральний ВДВС міста Винниці) щодо винесення постанови у ВП № 54603433 про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.12.2017 р. та визнання недійсною вказаної постанови.

Скарга обґрунтована тим, що державний виконавець не вжив у повному обсязі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи щодо примусового виконання судового рішення, спрямовані на виявлення коштів та майна боржника, на які може бути звернуто стягнення, тому постанова про повернення виконавчого документа стягувачу є незаконною.

У скарзі ДП "НАЕК "Енергоатом" просить визнати незаконними дії Центрального ВДВС міста Винниці щодо винесення постанови у ВП № 54603433 про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.12.2017 р. та визнати недійсною цю постанову.

У судовому засіданні представник скаржника (стягувача) свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив задовольнити скаргу.

Представник боржника-1 - ТОВ "Науково-дослідний інститут арматуробудування" залишив розгляд скарги на розсуд суду.

Представники боржника-2 та державної виконавчої служби у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги. Державний виконавець надіслав відзив на скаргу та копію матеріалів виконавчого провадження ВП № 54603433.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника боржника-2 та державного виконавця органу ДВС.

Заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 26.05.2017 р. у даній справі, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 р., позов ДП "НАЕК "Енергоатом" до ТОВ "Науково-дослідний інститут арматуробудування" та АО "Арсенал" про визнання договору недійсним задоволено, визнано недійсним договір відступлення права вимоги № 1 від 28.12.2016 р., укладений між ТОВ "Науково-дослідний інститут арматуробудування" та АО "Арсенал", стягнуто з ТОВ "Науково-дослідний інститут арматуробудування" та з АО "Арсенал" по 800,00 грн судового збору.

14.07.2017 р. на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва були видані відповідні накази.

У подальшому наказ про стягнення з ТОВ "Науково-дослідний інститут арматуробудування" витрат по сплаті судового збору в сумі 800,00 грн. був пред'явлений стягувачем до Центрального ВДВС міста Винниці на примусове виконання, на підставі чого 01.09.2017 р. державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 54603433.

Також судом встановлено, що 21.12.2017 р. постановою державного виконавця зазначений судовий наказ був повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки майно, на яке можна звернути стягнення, у боржника відсутнє.

Указану постанову заявник вважає незаконною, оскільки державним виконавцем не були здійснені всі виконавчі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" для належного примусового виконання судового рішення, у зв'язку з чим просить визнати незаконними дії з повернення виконавчого документа стягувачу від 21.12.2017 р. у ВП № 54603433.

Розглядаючи скаргу по суті та перевіряючи її доводи, суд врахував наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Зокрема, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

- безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

- здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням (п. п. 3, 5-6, 8 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Як вже встановлено судом, 30.08.2017 р. до органу ДВС надійшла заява стягувача про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/4744/17 від 14.07.2017 р. про стягнення з ТОВ "Науково-дослідний інститут арматуробудування" витрат по сплаті судового збору в сумі 800,00 грн.

01.09.2017 р. державний виконавець, керуючись ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 54603433 та направив її для виконання боржнику, а стягувачу - для відома, що підтверджується реєстром відправленої кореспонденції.

З наданих органом Державної виконавчої служби матеріалів виконавчого провадження вбачається, що того ж дня (01.09.2017 р.) боржнику був направлений виклик державного виконавця, яким було зобов'язано ТОВ "Науково-дослідний інститут арматуробудування" надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також відомості про наявність коштів на рахунках боржника, готівки та майна.

Того ж 01.09.2017 р. державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника, про що ним був внесений відповідний запис до Державного реєстру обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Крім того, з наявних у справі матеріалів слідує, що з метою виявлення коштів та майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, 01.09.2017 р. державним виконавцем були направлені запити:

- № 30631079 до Державної фіскальної служби, на який отримана відповідь № 1028729191 від 04.09.2017 р. про наявність у боржника рахунку, відкритого у казначействі України;

- № 56773 до Регіонального сервісного центру МВС України у Вінницькій області, за результатом якого отримано відповідь, що транспортні засоби за ТОВ "Науково-дослідний інститут арматуробудування" не зареєстровані;

- № 56771 до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області.

Крім того, 20.10.2017 р. державним виконавцем здійснено вихід за адресою, вказаною у виконавчому документі (за місцем реєстрації юридичної особи), та складено акт про те, що боржника не розшукано, місце знаходження юридичної особи - невідомо, а майна належного боржнику на праві власності, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості - не виявлено.

Щодо рахунку, відкритого у боржника в казначействі, слід зазначити, що відповідно до ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення та накладення арешту забороняється: на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки"; на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

З урахуванням зазначених заборон арешт коштів боржника на вказаному рахунку державним виконавцем не застосовувався.

Щодо доводів скаржника про те, що державним виконавцем не направлено запитів до організацій, з метою отримання відомостей про зареєстроване майно боржника, суд зазначає, що такі доводи не відповідають дійсності, оскільки державним виконавцем були направлені запити до Державної фіскальної служби, Регіонального сервісного центру МВС України у Вінницькій області, Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області та отримані від них відповіді. Інші відомості для виявлення рухомого та нерухомого майна, земельних ділянок були отримані виконавцем з інших джерел - Державного реєстру речових прав на рухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Також скаржник вказував на те, що у межах виконавчого провадження № 54603433 державним виконавцем не направлено запитів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державного космічного агенства України, Державної авіаційної служби України, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, а також не проведено пошуку прав інтелектуальної власності боржника у базах даних, що знаходяться у відкритому доступі в мережі інтернет Українського інституту інтелектуальної власності. З цього приводу суд зазначає, що питання про необхідність вчинення таких дій, вирішується державним виконавцем самостійно у кожному конкретному виконавчому провадженні з урахуванням конкретних обставин провадження та особи боржника. До того ж вказані дії є правом, а не обов'язком державного виконавця.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Так, у мотивувальній частині оскаржуваної постанови зазначено, що боржник за вказаною у виконавчому документі адресою не перебуває; майна, належного боржнику на праві власності, яке підлягає опису та арешту, не виявлено; згідно з відповідями центру з надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів м. Вінниці, ДПІ м. Вінниці, Держкомзему, за боржником не зареєстровано рухомого та нерухомого майна, земельних ділянок. Виявлено рахунки в установах банків, а саме - рахунок казначейства України, однак, відповідно до ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення та накладення арешту забороняється на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Суд також зазначає, що згідно з положеннями ч. 1 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження скаржник - ДП "НАЕК "Енергоатом", тобто стягувач, як сторона виконавчого провадження, має право ознайомлюватись з матеріалами виконавчого провадження та знати про хід виконавчого провадження, проте, скаржник таким правом не скористався та до звернення із даною скаргою не з'ясував дійсний обсяг заходів, вчинених державним виконавцем з метою виконання рішення суду, а також не ознайомився з матеріалами виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного суд вважає, що скаржником - ДП "НАЕК "Енергоатом" у порушення вимог ст. 74 ГПК України не доведено, що державним виконавцем не виконано вимог Закону України Про виконавче провадження та не вжито в повному обсязі передбачених Законом заходів щодо організації примусового виконання судового рішення.

Крім того, суд звертає увагу, що частиною 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що повернення виконавчого документу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє права стягувача повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону. Так, державним виконавцем у своїй постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.12.2017 р. зазначено, що ДП "НАЕК "Енергоатом" має право повторно пред'явити виконавчий документ (наказ від 14.07.2017 р.) для виконання до Державної виконавчої служби у строк - до 21.12.2020 р.

За таких обставин, суд вважає доводи скаржника необгрунтованими, а оскаржувану постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.12.2017 р. - такою, що винесена державним виконавцем Центрального ВДВС міста Винниці правомірно, тому відмовляє у задоволенні скарги ДП "НАЕК "Енергоатом" на дії та рішення державного виконавця.

Керуючись ст. ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про визнання дій державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Винниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.12.2017 р. у ВП № 54603433 незаконними, визнання постанови недійсною.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина в судовому засіданні 26 лютого 2018 року.

Повний текст ухвали складений 3 березня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Головіна К.І.