Ухвала

від 07.03.2018 по справі 925/1123/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"07" березня 2018 р. Справа№ 925/1123/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Сітайло Л.Г.

Пашкіної С.А.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А.

на рішення Господарського суду Черкаської області, ухваленого 01.09.2015, повний текст якого складений 04.09.2015,

у справі № 925/1123/15 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний банк

до Товариства з обмеженою відповідальністю Дінейро Плюс

про зобов'язання виконати умови договору оренди (зобов'язання вчинити дію) та стягнення 7 559,16 грн. авансового платежу

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог (стягнення заборгованості) (а.с. 62-64), заявлено про зобов'язання відповідача виконати п. 4.5 договору оренди нежитлового приміщення від 20.03.2013, а саме, передати позивачеві належним чином складений і підписаний акт наданих послуг за періоди з 01.03.2015 по 31.03.2015 та стягнення авансового платежу в сумі 7 559,16 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.09.2015, повний текст якого складений 04.09.2015, у справі № 925/1123/15 провадження в частині вимог про зобов'язання відповідача вчинити дію - направити позивачу акт наданих послуг за березень 2015 року припинено за відсутністю предмету спору, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, 08.02.2018 Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 01.09.2015 у справі № 925/1123/15 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.

Водночас до апеляційної скарги додано заяву про відстрочення сплати судового збору, в якому заявник, з посиланням на приписи ст. 8 Закону України Про судовий збір , просить відстрочити сплачу судового збору за подання апеляційної скарги з посиланням на важке фінансове становище та відсутність можливості сплатити судовий збір.

Також до апеляційної скарги заявником додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому він просить поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.09.2015 у справі № 925/1123/15.

Наведені заявником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження колегією суддів не були визнані поважними.

Також суд не знайшов підстав для задоволення заяви про відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, ухвалою від 19.02.2018:

- відмовлено в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору;

- апеляційну скаргу залишено без руху;

- заявнику роз'яснено, що:

1. протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали він має право усунути недоліки, а саме, подати до Київського апеляційного господарського суду докази про сплату судового збору в сумі 3 654 грн., а також відповідну заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;

2. в разі невиконання в строк, визначений п. 2 її резолютивної частини, ухвали суду: в частині надання доказів сплати судового збору апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту; в частині подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 ГПК України.

З матеріалів справи слідує, що ухвалу від 19.02.2018 заявник отримав 20.02.2018 за адресою - 02049, м. Київ, Харківське шосе, 49 та 21.02.2018 за адресою - 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т.

05.03.2018 до Київського апеляційного господарського суду надійшла заява позивача про звільнення від сплати судового збору (направлена позивачем до суду 02.03.2018 - примітка суду), в якій заявник просить звільнити його від сплати судового збору.

Заяв чи клопотань з викладенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження від заявника не надходило.

Згідно з п. 13 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України в редакції, яка діяла станом на дату винесення рішення у цій справі, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до вказаних правових норм, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.09.2015, повний текст якого складений 04.09.2015, заявник мав подати в строк по 14.09.2015 включно, проте подав її 08.02.2018.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 256 ГПК України в редакції на дату винесення цієї ухвали, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Порядок вручення судових рішень встановлений ст. 242 ГПК України в редакції на дату винесення цієї ухвали, згідно з якою:

- у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня (ч. 3);

- учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (ч. 5);

- днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (ч. 5)

- копії судових рішень можуть бути видані повторно за заявою особи у порядку, встановленому законодавством (ч. 9);

- у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11).

З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 1800507770657 (а.с. 135) слідує, що спірне рішення позивачем отримано 08.09.2015, а з апеляційною скаргою на вказане рішення апелянт звернувся 08.02.2018.

Водночас, як слідує з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, спірне рішення було оприлюднено 10.09.2015, а отже, саме з цієї дати заявник мав можливість бути обізнаним про вказане рішення.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ГПК України, сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації встановленого законом права на судовий захист.

Однак наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Згідно з п.п. 1-4 ст. 11 ГПК України:

- суд при розгляді справи керується принципом верховенства права;

- суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

- суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України;

- суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд), як джерело права.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

При цьому, відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (певності), який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (див. Рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII), та принцип res judicata, тобто принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

У п. 41 Рішення від 03.04.2008 року Пономарьов проти України Суд вказав, що: правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.07.2016 у справі №Б29/162-10, який зазначив, що поновлення Вищим господарським судом України строку на касаційне оскарження судового рішення майже через п'ять років після припинення провадження у справі про банкрутство без наведення мотивів, за якими суд касаційної інстанції визнав поважними причини пропуску процесуального строку для подання касаційної скарги, є порушенням принципу правової визначеності судового рішення.

У ч. 8 п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України від 17.05.2011 № 7 зазначено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

Відповідно до чинного законодавства, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Отже, клопотання (заява) про відновлення процесуального строку повинне містити пояснення щодо причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити, з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене. Таких висновків щодо поновлення строків оскарження дійшов Верховний Суд України в постанові від 17.01.2006 у справі №39/62-12/140.

Частиною 1 статті 119 ГПК України в редакції на дату винесення цієї ухвали встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Стаття 13 ГПК України встановлює, що:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження заявник фактично посилається на те, що необхідно врахувати особливості здійснення процедури тимчасової адміністрації, яку в ПАТ ВіЕйБі банк запроваджено з 21 листопада 2014 року, а на сьогоднішній день вже процедури ліквідації банків .

Щодо вказаних обставин колегія суддів зазначає про те, що сам лише факт введення у позивача 21.11.2014 тимчасової адміністрації та, в подальшому, перебування позивача у процедурі ліквідації не може вважатися належною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, яке було винесено майже 2,5 роки тому та вручено позивачу в той саме час, а відтак, наведені заявником у відповідному клопотанні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарженні не можуть бути визнані поважними.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 3 ст. 261 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.09.2015 по справі № 925/1123/15.

Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

З огляду на відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, правовим наслідком чого є відмова у відкритті апеляційного провадження, заява Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. про звільнення від сплати судового збору колегією суддів не розглядається.

Керуючись статтями 234, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.09.2015 по справі № 925/1123/15.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.09.2015 по справі № 925/1123/15.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству Всеукраїнський Акціонерний банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. оригінал апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи № 925/1123/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.Г. Сітайло

С.А. Пашкіна